Рішення

від 22.04.2024 по справі 918/167/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа № 918/167/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької Битви"

про стягнення заборгованості в сумі 21 797 грн 40 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Рильцова Є.Ю., довіреність № 29/12-2023/15 від 29.12.2023 р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Галабуз Л.С.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 22 квітня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької Битви" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 21 797 грн 40 коп., з яких: 14 421 грн 12 коп. - основний борг, 1 746 грн 34 коп. - пеня, 865 грн 27 коп. - 3% річних та 4 764 грн 67 коп. - інфляційні втрати.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, та які складаються з суми сплаченого судового в розмірі 2 422 грн 40 коп.

До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 8 лютого 2024 року № 0000003411 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за поставлений природний газ в сумі 14 421 грн 12 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 746 грн 34 коп., 3% річних в розмірі 865 грн 27 коп. та інфляційних втрат в розмірі 4 764 грн 67 коп. Стягнення пені заявлено з посиланням на п. 4.5. типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, а стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 15.02.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи призначено на 25 березня 2024 року на 10:20 год.

20 лютого 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 20.02.2024 року, в якому просив провести судове засідання у даній справі, що призначене на 25 березня 2024 року о 10:20 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в клопотанні зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та у випадку неможливості провести судове засідання в режимі відеоконференції представник позивача просить розглядати справу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою суду від 21 лютого 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 20.02.2024 року задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/167/24, призначене на "25" березня 2024 року на 10:20 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Ухвалою суду від 25 березня 2024 року, з врахуванням ухвали суду від 04.04.2024 року, розгляд справи відкладено на 22 квітня 2024 року на 10:40 год.

2 квітня 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 02.04.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив провести судове засідання у даній справі, що призначене на 22 квітня 2024 року о 10:40 год., та всі інші судові засідання щодо розгляду цієї справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в клопотанні зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та у випадку неможливості провести судове засідання в режимі відеоконференції представник позивача просить розглядати справу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою суду від 3 квітня 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 02.04.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/167/24, призначене на "22" квітня 2024 року на 10:40 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Крім того постановлено всі подальші судові засідання у справі № 918/167/24 провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Представник позивача у судовому засіданні 22 квітня 2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 22 квітня 2024 року позов визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 року № 880 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможець конкурсу.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 року № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької Битви" є бюджетною установою (в розумінні Бюджетного кодексу України).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823, який застосовується судом у редакції на час спірних правовідносин (далі - Кодекс ГТС).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що ЕІС-код споживача природного газу Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької Битви" є 56XS0000DR0IP001.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС № ТОВВИХ-23-17305 від 30.11.2023 року та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000DR0IP001;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000DR0IP001.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу TOB "Оператор газотранспортної системи України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

В той час сторонами було підписано типовий договір, що свідчить про згоду відповідача із умовами купівлі-продажу природного газу у постачальника "останньої надії".

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Типовий договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV публічного Типового договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно пунктів 2.1. - 2.3. Типового договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, то визначені цим договором.

Обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Згідно п. 3.1. Типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

У відповідності до п. 4.1. - 4.4. Типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У відповідності до пунктів 1 - 2, 5 пункту 5.2 Типового договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору; укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з оператором ГРМ або договір транспортування природного газу з оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільної системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об`єкта споживача; знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

У відповідності до пунктів 11.1., 11.3. Типового договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС).

Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодекс ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Наведене підтверджує доводи позивача про те, що він проводить нарахування кількості спожитого відповідачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Постановою № 1102 передбачено, що на період з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. м з урахуванням ПДВ.

В зв`язку з перевищенням такої, розрахованої за вищезгаданою формулою, ціни природного газу протягом листопада 2021 року, позивач застосував граничну ціну в 16,8 грн. за 1 куб. м газу.

На виконання умов Договору між постачальником та споживачем підписаний акт приймання-передачі природного газу № 21546 за листопад 2021 року на суму 14 421 грн 12 коп. (0,85840 тис. куб. м) (з урахуванням послуг транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф).

Відповідно до пункту 4.3. Договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Згідно з п. 4.4. Договору Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Позивачем направлявся на адресу відповідача відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу за листопад 2021 року в розмірі 14 421 грн 12 коп.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем 14 421 грн 12 коп. вартості спожитого природного газу. У судовому засіданні 22.04.2024 року така сума заборгованості відповідачем визнана.

Згідно з нормами статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629, 714 Цивільного кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Зобов`язанням, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наявність наведених вище та встановлених судом обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14 421 грн 12 коп. заборгованості за спожитий природний газ обґрунтовані.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені, трьох процентів річних та інфляційних суд зазначає наступне.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. Проте Відповідачем, в порушення умов Договору, станом на день ухвалення рішення суду не виконано взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого природного газу.

Відповідно до п. 4.5 Типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично вірними.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач скористався наданим йому законом правом і визнав обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Так, судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, з огляду на викладене, суд приймає визнання відповідачем позову та приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької Битви" про стягнення заборгованості в сумі 21 797 грн 40 коп., з яких: 14 421 грн 12 коп. - основний борг, 1 746 грн 34 коп. - пеня, 865 грн 27 коп. - 3% річних та 4 764 грн 67 коп. - інфляційні втрати, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить судові витрати стягнути з відповідача. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, в зв`язку з розглядом справи та які складаються зі сплаченого за подання позовної заяви судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028 грн 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. "б" підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи через підсистему "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 028,00*0,8).

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" долучено платіжну інструкцію від 8 лютого 2024 року № 0000003411 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (1 211 грн 20 коп.). Питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, суд вирішує в даному рішенні.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1 211 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 130, 191, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької Битви" (35511, Рівненська обл., с. Пляшева, вул. Козацької Слави, буд. 26, код ЄДРПОУ 13972673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) 14 421 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять одну) грн 12 коп. - основного боргу, 1 746 (одну тисячу сімсот сорок шість) грн 34 коп. - пені, 865 (вісімсот шістдесят п`ять) грн 27 коп. - 3% річних, 4 764 (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) грн 67 коп. - інфляційних втрат та 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп., сплачений згідно платіжної інструкції від 8 лютого 2024 року № 0000003411.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 квітня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.