Рішення

від 16.04.2024 по справі 924/57/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2024 р. Справа № 924/57/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, м.Хмельницький

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача комунальне підприємство Крупецької сільської ради «Спеціалізоване лісокомунальне підприємство» Хмельницька область, Шепетівський район, с. Крупець та комунальне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «ЛІС» с. Жуків, Шепетівський район, Хмельницька область

до Крупецької сільської ради, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Крупець

про скасування державної реєстрації права комунальної власності Крупецької сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, 6823984000:03:021:0021, 6823984000:03:021:0022, 6823984000:03:019:0008, 6823986800:06:007:0134, 6823986800:06:007:0133, 6823984000:03:021:0020, 6823986800:06:007:0135 та зобов`язання їх повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явилися

від прокуратури: Ткачук Н.С.

Рішення виноситься 16.04.2024р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Процесуальні дії по справі:

08.01.2024 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача комунальне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «ЛІС» до Крупецької сільської ради про скасування державної реєстрації права комунальної власності та зобов`язання повернути на користь держави земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.02.2024 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву до 28.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.02.2024 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача КП Крупецької сільської ради «Спеціалізоване лісокомунальне підприємство» та КП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «ЛІС». Підготовче судове засідання відклалено на 20.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2024 року оголошено перерву до 16.04.2024 року.

Суть спору: В поданому позові перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації просить суд скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Крупецької сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, 6823984000:03:021:0021, 6823984000:03:021:0022, 6823984000:03:019:0008, 6823986800:06:007:0134, 6823986800:06:007:0133, 6823984000:03:021:0020, 6823986800:06:007:0135 та зобов`язати повернути їх на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації. Стягнути з Крупецької сільської ради судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви у сумі 5368 грн. на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, р/р 35218028002814, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172).

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що набуття права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення Крупецькою сільською радою здійснено з порушенням ст.ст. 1, 5, 7, 8, 17 Лісового кодексу України, ст.ст. 3, 12, 19, 20, 55, 84, 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а тому вказані земельні ділянки підлягають поверненню у державну власність в особі Хмельницької обласної військової адміністрації. Так, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.07.2022 року та 29.07.2022 року на спірні земельні ділянки було зареєстровано право власності Крупецької сільської територіальної громади в особі Крупецької сільської ради. Підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію зазначено Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин 1423-ІХ від 28.04.2021 року.

Вважає, що 27.05.2021 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, згідно якого Розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України було доповнено п. 24, яким передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення. Отже, земельні ділянки лісогосподарського призначення віднесено до земель державної власності, що свідчить про їх незаконне вибуття з державного лісового фонду земель, які є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Частиною 5 ст. 122 Земельного кодексу України закріплено, що саме обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Робить висновок, що саме Хмельницька обласна військова адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення і на їх відчуження вона згоди не надавала. Стверджує, що спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення є державною власністю, а реєстрація Крупецькою сільською радою права комунальної власності на них є незаконною, оскільки проведена за відсутності згоди розпорядника зазначеними землями про їх передачу в комунальну власність, що є порушенням встановленого порядку передачі земель із державної власності в комунальну.

Представник Відповідача у відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення мотивує тим, що відповідно до п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім встановлених цим пунктом винятків. Оскільки спірні земельні ділянки не знаходяться в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і відповідно переходять у комунальну власність, Крупецька сільська рада на підставі Закону України № 1423 звернулась до державного реєстратора для реєстрації вказаних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.

Прокурор у відповіді на відзив зазначає про те, що відповідач на власний розсуд здійснив тлумачення п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України і прийшов до помилкового висновку щодо належності спірних земель до комунальної власності. Наголошує про відсутність будь-яких законних підстав для реєстрації за сільськими радами права комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у державній власності.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився.

Представники третіх осіб в судові засідання не з`явилися, своєї письмової позиції з приводу заявленого позову суду не надали.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись ч. 1 ст. 167 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.09.2023 року земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га - були зареєстровані 03.04.2017 року на праві державної власності в особі Хмельницької обласної державної адміністрації; 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га - були зареєстровані 23.07.2017 року на праві державної власності в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

В подальшому на перераховані вище земельні ділянки із цільовим призначенням "для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг" 18.07.2021 року та 29.07.2021 року згідно Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості № 346174036 від 12.09.2023 р. зареєстровано право власності територіальної громади в особі Крупецької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Крупецької сільської ради. Підставою для реєстрації зазначено - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021 року.

Відповідно до рішення Крупецької сільської ради № 11 від 26.04.2022 року та № 9 від 21.07.2022 року на земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га, було припинено право постійного користування для ведення лісового господарства КП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство ЛІС, проведено державну реєстрацію вказаного припинення у встановленому законом порядку та передано в постійне користування для ведення лісового господарства КП Крупецької сільської ради Спеціалізоване лісокомунальне підприємство з проведенням державної реєстрації такого права у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді Крупецької сільської ради № 1346 від 28.11.2023 року земельні ділянки з кадастровими номерами 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га, надавались в постійне користування КП Крупецької сільської ради Спеціалізоване лісокомунальне підприємство в порядку припинення права постійного користування земельних ділянок КП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство ЛІС без виготовлення будь-яких документацій із землеустрою, так як вказані ділянки на час припинення права постійного користування були сформовані та зареєстровані. При реєстрації права комунальної власності на вказані вище земельні ділянки Крупецькою сільською радою до державного реєстратора надавались рішення Крупецької сільської ради про припинення та передачу земельних ділянок, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, правовстановлюючі документи Крупецької сільської ради. Матеріали лісовпорядкування на земельні ділянки виготовлялися КП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство ЛІС.

З даних відповіді КП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство ЛІС № 98 від 30.10.2023 року встановлено, що після надходження на адресу Крупецької сільської ради клопотань про припинення права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га, нею було прийняті рішення № 11 від 26.04.2022 року та № 9 від 29.06.2022 року про припинення права постійного користування даними земельними ділянками КП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство ЛІС з одночасним переданням їх КП Крупецької сільської ради Спеціалізоване лісокомунальне підприємство. Перевірити факт переоформлення актів на право постійного коритсування даними земельними ділянками можливості немає в зв`язку з блокуванням АРІ ДЗК на період воєнного стану.

Згідно відповіді КП Спеціалізоване лісогосподарське підприємство ЛІС № 104 від 21.11.2023 року встановлено, що в 2014 році Комплексною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Державного агенства лісових ресурсів України за замовленням РСЛП ЛІС Славутського району було проведено базове лісовпорядкування та сформовано Проект організації та ведення лісового господарства. Даний проект містить Таксаційний опис земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2014 рік, в тому числі з кадастровими номерами 823984000:03:021:0019, 6823984000:03:021:0021, 6823984000:03:021:0022, 6823984000:03:019:0008, 6823984000:03:021:0020, 6823986800:06:007:0133, 6823986800:06:007:0134, 6823986800:06:007:0135. Оригінал Проекту знаходиться в КП РСЛП ЛІС Улашанівської сільської ради.

Згідно відповіді Хмельницької обласної військової адміністрації від 10.10.2023 року на лист окружної прокуратури № 54-8634 вих.23 від 14.09.2023 року в обласній військовій адміністрації відсутні відомості стосовно прийняття рішень щодо вилучення із державного лісового фонду вищевказаних земельних ділянок. При цьому, обласною військовою адміністрацією не вживались заходи, в тому числі судового характеру, щодо повернення зазначених у листі прокурора земельних ділянок до державного лісового фонду. Окрім того, у зв`язку з обмеженим фінансуванням, обласна військова адміністрація не заперечує щодо представництва Шепетівською окружною прокуратурою захисту інтересів держави, у разі наявності підстав для цього, в тому числі подачі позовної заяви до суду для повернення до земель державного лісового фонду зазначених у листі земельних ділянок.

З огляду на зазначене, прокурор з мотивів, вказаних у позовній заяві, звернувся до суду в інтересах позивача з даним позовом.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке.

Щодо права прокурора на звернення до суду із даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частин 3, 4, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Приписами постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року в справі №912/2385/18 закріплено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим". Аналогічний правовий висновок закріплено також у постанові Верховного Суду від 16.08.2021 року у справі №910/21377/17.

Так, як встановлено з відповіді Хмельницької обласної військової адміністрації від 10.10.2023 року на лист окружної прокуратури № 54-8634 вих.23 від 14.09.2023 року у Хмельницькій обласній військовій адміністрації відсутні відомості щодо прийняття адміністрацією рішень про вилучення із державної власності земельної ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 823984000:03:021:0019, 6823984000:03:021:0021, 6823984000:03:021:0022, 6823984000:03:019:0008, 6823984000:03:021:0020, 6823986800:06:007:0133, 6823986800:06:007:0134, 6823986800:06:007:0135. Крім того, жодних заходів реагування щодо повернення зазначених земельних ділянок у власність держави Хмельницькою ОВА не вжито, лише повідомлено прокуратуру про відсутність фінансування та не заперечення щодо представництва прокуратурою захисту інтересів держави з даного питання.

Таким чином, прокурор у позовній заяві навів обґрунтовану підставу для представництва інтересів держави в даній справі, довів бездіяльність компетентного органу, вмотивував у чому полягає порушення інтересів держави, а тому суд дійшов висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтованого звернення до суду.

Статтею 5 ЛК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Зі змісту ст. 55 ЗК України вбачається, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Частиною 2 ст. 84 ЗК України закріплено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

В той же час, частиною 2 статті 1 ЛК України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до приписів ст. 7 ЛК України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності, відповідно до ст. 8 ЛК України, перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Вимогами ст. 9 ЛК України передбачено, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Даними, отриманими з поземельних книг на спірні земельні ділянки та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.09.2023 року підтверджено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га; 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га - перебували у державній власності в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (дата державної реєстрації 03.04.2017 року та відповідно 23.07.2017 року).

27.05.2021 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, згідно якого Розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України було доповнено п. 24, яким передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Отже, аналізуючи зазначені вище положення законодавства можна дійти висновку про те, що земельні ділянки лісогосподарського призначення віднесені саме до земель державної форми власності.

З чого слідує, що право державної власності земельних ділянок лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га; 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га не підлягало припиненню в силу дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Положеннями статтей 57 ЗК України та 17 ЛК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Таким чином, право постійного користування не може змінювати права власності земельної ділянки, яке в даному випадку належить лише державі.

Частиною 5 ст. 122 ЗК України закріплено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

На даний час Хмельницька обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Доказів розпорядження позивачем земельними ділянками лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га; 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га, шляхом передачі їх у комунальну власність відповідачу матеріали справи не містять.

Враховуючи вказане вище, Крупецькою сільською радою не наведено достатніх та належних правових підстав вибуття спірних земельних ділянок з державної власності та набуття відповідачем права комунальної власності на них.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача у своєму відзиві на позовну заяву щодо правомірності реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки, враховуючи п.п. "в" п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, яким закріплено, вказівка на землі лісогосподарського призначення стосується лише тих земель, які знаходяться в межах об`єктів і територій природньо-заповідного фонду, а інші землі лісогосподарського призначення переходять у комунальну власність.

Крім того, статтею 19 ЗК України чітко розмежовано категорію земель лісогосподарського та категорію земель природно-заповідного призначення, а у п.п. "в" п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України законодавцем не зазначено, що землі лісогосподарського призначення повинні знаходитись в межах територій природно-заповідного фонду і вжито ці категорії земель через розділовий знак, тобто з перахуванням кожної категорії земель.

З огляду на викладене вище, факт перебування даних земельних ділянок першочергово саме у власності держави до передачі їх у комунальну власність, враховуючи їх цільове призначення „для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, свідчить про їх місце розташування поза межами населеного пункту.

Крім того, як вже зазначалось вище, відсутність будь-яких правових підстав для передачі даних земель у комунальну власність також є підтвердженням тої обставини, що спірні земельні ділянки знаходяться поза межами населеного пункту.

За приписами п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки наведені у постанові від 13.10.2021 року у справі №911/1968/20, де Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, приписами вказаної вище норми передбачено можливість скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що є підставою для припинення відповідного речового права. Наведене є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки державна реєстрація права є моментом виникнення права на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України.

Таким чином, з огляду на відсутність правових підстав для реєстрації за відповідачем права комунальної власності на спірну земельну ділянку, вимога про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно права комунальної власності Крупецької сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га, є ефективним способом захисту прав позивача та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 року у справі № 9901/381/20, від 26.10.2021 року у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 року у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 року у справі № 233/4365/18).

Виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, враховуючи задоволення першої позовної вимоги та скасування судом державної реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки, що є підставою для внесення відповідних змін у Реєстри, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку її власнику, тобто, державі в особі позивача також підлягає задоволенню.

Відтак, позов першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача комунальне підприємство Крупецької сільської ради «Спеціалізоване лісокомунальне підприємство» та комунальне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «ЛІС» до Крупецької сільської ради про скасування державної реєстрації права комунальної власності та зобов`язання повернути на користь держави земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га, суд задовольняє в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Крупецької сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га.

3обов`язати Крупецьку сільську раду (30068, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 106 код ЄДРПОУ 04405030) повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (29005, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, буд. 2, код 22985083) земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6823984000:03:021:0019, площею 1,4339га; 6823984000:03:021:0021, площею 5,6004га; 6823984000:03:021:0022, площею 10,7344га; 6823984000:03:019:0008, площею 54,3184га; 6823984000:03:021:0020, площею 3,4012га 6823986800:06:007:0133, площею 107,680га, 6823986800:06:007:0134, площею 96,0474га, 6823986800:06:007:0135, площею 5,2277га.

Стягнути з Крупецької сільської ради (30068, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 106 код ЄДРПОУ 04405030) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 25.04.2024 року.

СуддяВ.В. Димбовський