Рішення

від 22.04.2024 по справі 925/395/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/395/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР АЛЕКС ТРАНС"

про стягнення 170397,36 грн.

Представники учасників справи:

Позивач Бурбела А.С., за довіреністю;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Щокань В.М.

Суддя Гладун А.І.

1.Заяви сторін по суті спору, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.28.03.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР АЛЕКС ТРАНС".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення заборгованості за договором №КОМ 15914/18 від 01.06.2021 у розмірі 170397,36 грн, зокрема 109620,58 грн основного боргу, 29273,82 грн інфляційних втрат, 31502,96 грн 15% річних.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ствердив, що на виконання своїх зобов`язань за договором №КОМ 15914/18 від 01.06.2021 надав відповідачу у користування картки Е100 номіналом 301309,21 грн для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів за межами митної території України, а відповідач не виконав зобов`язання за договором та не сплатив кошти за користування картками у строк, встановлений договором. Внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 109620,58 грн.

1.4.01.04.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/395/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив об 14 год. 30 хв. 22.04.2024.

1.5.Ухвалу суду від 01.04.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, його представнику Бурбела А.С., відповідачу на їх офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які 03.04.2024 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 103-104).

1.6.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.7.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.8.Днем вручення ухвали суду від 01.04.2024 відповідачу є 03.04.2024 - день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу відповідача (а. с. 104).

1.9.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.10.У судовому засіданні 22.04.2024 взяв участь представник позивача Бурбела А.С. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.11.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.12.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.13.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.14.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.15.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.16.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.17.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.18.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

1.19.Представник позивача адвокат Бурбела А.С. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.20.22.04.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.21.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/395/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення боргу за договором комісії, інфляційних втрат та 15% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору комісії; неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором комісії з оплати карток для заправки нафтопродуктами для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів за межами митної території України.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору комісії; невиконання відповідачем зобов`язань за договором з оплати нафтопродуктів згідно карток Е100, які надав позивач відповідачу для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів за межами митної території України, у встановлений договором строк; розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача; строк виконання зобов`язання; розмір інфляційних втрат та 15% річних та період їх нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

3.1.1.01.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (комісіонер) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР АЛЕКС ТРАНС" (комітент) уклали договір комісії №КОМ 15914/18 (а.с. 23-30).

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися про таке:

п. 1.1 - відповідно до умов даного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в Е100 Baltia OЬ, Nordic Sales OЬ, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB "Europiniy korteliy servisas", SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OЬ та в інших учасників системи Е100 товарів та послуг у Мережі станцій Системи Е100, з використанням Карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України. Також у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту послуги самостійно;

п. 1.2 - сторони за взаємною згодою погодили, що даний договір містить елементи різних договорів і є змішаним договором відповідно статті 628 Цивільного кодексу України;

п. 1.3 - комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в Системі E100 WEB-послуги. Також, у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту WEB-послуги самостійно;

п. 1.4 - умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами у додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

п. 2.8 - по завершенні розрахункового періоду, комісіонер відправляє на електронну адресу комітента вказану у даному договорі наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера; видаткову накладну; акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток, за якими здійснювались угоди, дати угод, назви станцій на яких здійснені угоди; кількість отриманих товарів та послуг), та при наявності додаткові документи що підтверджують понесені комісіонером витрати для забезпечення отримання комітентом товарів та/або послуг. По закінченні календарного місяця комісіонер відправляє комітенту оригінали документів вказаних в ч.1 цього пункту та акт звірки взаєморозрахунків, на адресу для листування вказану комітентом (за винятком використання електронного документообігу). Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним Договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Також в електронному вигляді можуть підписуватись додаткові угоди до даного договору. Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі;

п. 3.2 - оплата вартості товарів та/або послуг, WEBпослуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов`язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату;

п. 4.3.1 комітет зобов`язаний оплатити всі отримані товари та послуги за цим договором;

п. 3.6 ціна товарів і послуг визначається за цінами, що діють в Системі Е100 і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є невід`ємною частиною;

п. 6.2 - у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов`язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені договором строки, комітент зобов`язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата;

п. 6.3 - сторони погоджують, що позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору встановлюється тривалістю в три роки;

п. 8.1 цей договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений термін.

У розділі "Терміни, які використовуються в даному договорі" визначено, що "Розрахунковий період проміжок часу, протягом якого комітент здійснює угоди з використанням карток, а комісіонер веде облік цих угод. Даним договором встановлюється 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця".

3.1.2.Для забезпечення виконання договору №КОМ 15914/18 від 01.06.2021 сторони склали та підписали акт прийому-передачі у тимчасове користування комітента ідентифікаційні пластикові картки Е100 на нафтопродукти (а.с. 32-33).

3.1.3.01.06.2021 відповідач звернувся до позивача із заявою про активізацію карток відповідно до укладеного договору №КОМ 15914/18 від 01.06.2021 та акту прийому-передачі від 01.06.2021 для використання їх в рамках вказаного договору (а.с. 31).

3.1.4.На виконання договору позивач у період з 01.01.2022 по 27.03.2024 надав відповідачу у користування картки Е100 номіналом 301309,21 грн для заправки нафтопродуктами та виставив відповідачу рахунки на оплату №57358 від 15.01.2022 вартістю 36138,74 грн; №57951 від 15.01.2022 вартістю 79,07 грн; №59747 від 15.01.2022 вартістю 180,69 грн; №60375 від 31.01.2022 вартістю 93737,64 грн; №61419 від 31.01.2022 вартістю 690,54 грн; №63576 від 31.01.2022 вартістю 468,69 грн; №65411 від 15.02.2022 вартістю 109236,68 грн; №66852 від 15.02.2022 вартістю 64,69 грн; №68479 від 15.02.2022 вартістю 546,18 грн; №69660 від 28.02.2022 вартістю 59369,04 грн; №71254 від 28.02.2022 вартістю 450,07 грн; №72681 від 28.02.2022 вартістю 296,85 грн; №73994 від 15.03.2022 вартістю 50,33 грн (а.с. 37-38, 43, 46, 49, 50, 52, 55, 58, 63, 69, 72, 75, 76, 81, 84, 88), специфікації від 01.01.2022 вартістю товару 125761,26 грн та вартістю послуг 4884,73 грн, від 01.02.2022 вартістю товару 162766,05 грн та вартістю послуг 6354,43 грн, від 01.03.2022 вартістю 50,33 грн (а.с. 35, 61, 87), звіти посередника від 15.01.2022, від 31.01.2022, від 15.02.2022, від 28.02.2022 про виконання договору за періоди: з 01 по 15 січня 2022 р., з 16 по 31 січня 2022 р., з 01 по 15 лютого 2022 р., з 16 по 28 лютого 2022 р. (а.с. 36, 48, 62, 74); видаткові накладні від 15.01.2022 №57358 вартістю 34323,75 грн, від 31.01.2022 №60375 вартістю 91437,51 грн, від 28.02.2022 №69660 вартістю 58492,65 грн (а.с. 40, 52, 78); акти прийому-передачі товарів та актів прийому-передачі послуг від 15.01.2022 №57358 вартістю 34323,75 грн та вартістю 1814,99 грн, від 15.01.2022 №57951 вартістю 79,07 грн, від 15.01.2022 №59747 вартістю 180,69 грн, від 31.01.2022 вартістю 91437,51 грн, від 31.01.2022 №60375 вартістю 2300,13 грн, від 31.01.2022 №61419 вартістю 690,54 грн, від 31.01.2022 №63576 вартістю 468,69 грн, від 15.02.2022 №65411 вартістю 4963,28 грн та вартістю 104273,40 грн, від 15.02.2022 №66852 вартістю 64,69 грн, від 15.02.2024 №68479 вартістю 546,18 грн, від 28.02.2022 №69660 вартістю 876,39 грн та вартістю 58492,61 грн, від 28.02.2022 №71254 вартістю 450,07 грн, від 28.02.2022 №72681 вартістю 296,85 грн, від 15.03.2022 №73994 вартістю 50,33 грн (а.с. 41-42, 45, 47, 53-54, 57, 59, 67-68, 71, 73, 79-80, 83, 85, 90).

3.1.5.Відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково та сплатив у період з 01.01.2022 по 24.02.2022 288498,06 грн, з яких 96809,43 грн позивач зарахував у рахунок погашення зобов`язань, які існували станом на 01.01.2022, що підтверджується актами звірки за грудень 2021 - січень 2022 року (а.с. 34, 60) та 191688,63 грн - у рахунок погашення зобов`язань, які виникли після 01 січня 2022 року, за лютий-березень 2022 року (а.с. 86, 91).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи, обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між позивачем та відповідачем виникло майнового господарське зобов`язання на підставі договору комісії;

4.5.2.позивачем виконав свій обов`язок у зобов`язанні та надав відповідачу у користування картки Е100 вартістю 301309,21 грн для заправки нафтопродуктами;

4.5.3.відповідач виконав зобов`язання за договором частково та сплатив позивачу 191688,63 грн у рахунок погашення зобов`язань, які виникли після 01 січня 2022 року за лютий 2022 року, березень 2022 року;

4.5.4.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем становить 109620,58 грн;

4.5.5.з 12.03.2022 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідача перед позивачем з оплати рахунків від 15.02.2022 №65411 №66852, №68479, з 31.03.2022 з оплати рахунків від 28.02.2022 №69660, №71254, №72681, з 28.01.2023 з оплати рахунку від 15.03.2022 №73994.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини комісії.

5.8.Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

5.9.Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 1014 Цивільного кодексу України).

5.10.Відповідно до частини 1 статті 1012 Цивільного кодексу України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

5.11.Відповідно до частин 2 статті 1016 Цивільного кодексу України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

5.12.Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере) (частина 3 статті 1016 Цивільного кодексу України).

5.13.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.14.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

5.15.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.16.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.17.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.18. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.19.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.20.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.21.Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.22.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.23.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.24.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору комісії.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем (комітентом) зобов`язання з оплати товару (нафтопродуктів).

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати кошти у розмірі 109620,58 грн за товар та послуги з отримання товару у зв`язку з виконанням договору комісії.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини комісії.

6.5.За змістом зобов`язань сторін договір комісії є договором про надання послуг.

6.6.За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

6.7.Договором укладеним сторонами встановлений обов`язок комітента (відповідача) здійснити оплату за товар перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера (позивача).

6.8.Позивач свій обов`язок у зобов`язанні виконав та надав відповідачу у користування картки Е100 номіналом 301309,21 грн для використання з метою заправки нафтопродуктами та придбання товарів.

6.9.Оплата вартості товарів та/або послуг, WEBпослуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов`язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату (пункт 3.2 договору).

6.10.Відповідач частково виконав зобов`язання за договором та сплатив позивачу у період з 01.01.2022 по 24.02.2022 288498,06 грн, з яких 96809,43 грн позивач зарахував у рахунок погашення зобов`язань, які існували станом на 01.01.2022, та 191688,63 грн - у рахунок погашення зобов`язань, які виникли після 01 січня 2022 року за лютий- березень 2022 року.

6.11.Розмір невиконаного зобов`язання відповідача перед позивачем становить 109620,58 грн (301309,21 грн (вартість нафтопродуктів) - 191688,63 грн (оплата).

6.12.Доказів виконання зобов`язання за договором комісії та сплати коштів позивачу відповідач не подав.

6.13.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.14.Загальні засади (принципи), зокрема добросовісність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

6.15.Головне застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати перевагу та вигоду як наслідок своєї непослідовності у поведінці на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома.

6.16.Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

6.17.Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

6.18.Способи захисту суб`єктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

6.19.Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

6.20.Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.21.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.22.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.23.Невиконання комітентом свого обов`язку у зобов`язанні з оплати товару на виконання умов договору порушує право комісіонера на отримання коштів за наданий товар та надає йому право вимагати стягнення коштів за отриманий товар у примусовому порядку.

6.24.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 109620,58 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

6.25.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.26.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України)

6.27.Відповідно до п. 3.2 договору Оплата вартості товарів та/або послуг, WEBпослуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов`язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату.

6.28.Відповідач не оплатив позивачу виставлені рахунки від 15.02.2022 №65411 на суму 48843,42 грн, №66852 на суму 64,69 грн, №68479 на суму 546,18 грн, від 28.02.2022 №69660 на суму 59369,04 грн, №71254 на суму 450,07 грн, №72681 на суму 296,85 грн та від 15.03.2022 №73994 на суму 50,33 грн.

6.29.24.02.2022, 15.03.2024 та 12.01.2023 позивач надіслав відповідачу для оплати рахунки, зокрема:

- 24.02.2022 рахунки від 15.02.2022 №65411, №66852, №68479. Відповідно до п. 3.2 договору останнім днем оплати рахунків є 11.03.2022 15-й день з дня направлення рахунку;

- 15.03.2024 рахунки від 28.02.2022 №69660, №71254, №72681. Відповідно до п. 3.2 договору останнім днем оплати є 30.03.2022 15-й день з дня направлення рахунку;

- 12.01.2023 рахунок від 15.03.2022 №73994. Відповідно до п. 3.2 договору останнім день оплати рахунку є 27.01.2023 15-й день з дня направлення рахунку.

6.30.З 12.03.2022 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідача перед позивачем з оплати рахунків від 15.02.2022 №65411, №66852, №68479, з 31.03.2022 з оплати рахунків від 28.02.2022 №69660, №71254, №72681, з 28.01.2023 з оплати рахунку від 15.03.2022 №73994.

6.31.На суму боргу 109620,58 грн за отриманий товар позивач нарахував 29273,82 грн інфляційних втрат та 31502,96 грн 15% річних, стягнення яких становить предмет решти майнових вимог позивача до відповідача.

6.32.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.33.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

6.34.У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.35.Отже, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.36.За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.37.Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.38.У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

6.39.Відповідно до пункту 6.2 договору у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов`язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені договором строки, комітент зобов`язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

6.40.Сторони погоджують, що позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору встановлюється тривалістю в три роки (пункт 6.3 договору).

6.41.За розрахунком позивача (а.с. 17-22) відповідач за прострочення виконання грошового зобов`язання повинен сплатити 29273,82 грн інфляційних втрат за період з 12.03.2022 по 19.02.2024 (14546,07 грн за період з 12.03.2022 по 19.02.2024 (48843,42 грн (сума боргу) х 1,29781019 48843,42 грн) + 19,27 грн за період з 12.03.2022 по 19.02.2024 (64,69 грн (сума боргу) х 1,29781019 64,69 грн) + 162,66 грн за період з 12.03.2022 по 19.02.2024 (546,18 грн (сума боргу) х 1,29781019 546,18 грн) + 14362,77 грн за період з 31.03.2022 по 19.02.2024 (59369,04 грн (сума боргу) х 1,24192363 59369,04 грн) + 108,88 грн за період з 31.03.2022 по 19.02.2024 (450,07 грн (сума боргу) х 1,24192363 450,07 грн) +71,82 грн за період з 31.03.2022 по 19.02.2024 (296,85 грн (сума боргу) х 1,24192363 296,85 грн) + 2,35 грн за період з 28.01.2023 по 19.02.2024 (50,33 грн (сума боргу) х 1,04666805 50,33 грн) та 31502,96 грн 15% річних за період з 12.03.2022 по 19.02.2024 (13247,94 грн за період з 12.03.2022 по 31.12.2023 (48843,42 грн (сума боргу) х 15 % х 660 днів (прострочення) : 365 днів : 100) + 1000,89 грн за період з 01.01.2024 по 19.02.2024 (48843,42 грн (сума боргу) х 15 % х 50 днів (прострочення) : 366 днів : 100) +17,55 грн за період з 12.03.2022 по 31.12.2023 (64,69 грн (сума боргу) х 15 % х 660 днів (прострочення) : 365 днів : 100) + 1,33 грн за період з 01.01.2024 по 19.02.2024 (64,69 грн (сума боргу) х 15 % х 50 днів (прострочення) : 366 днів : 100) + 148,14 грн за період з 12.03.2022 по 31.12.2023 (546,18 грн (сума боргу) х 15 % х 660 днів (прострочення) : 365 днів : 100) + 11,19 грн за період з 01.01.2024 по 19.02.2024 (546,18 грн (сума боргу) х 15 % х 50 днів (прострочення) : 366 днів : 100) + 15639,27 грн за період з 31.03.2022 по 31.12.2023 (59369,04 грн (сума боргу) х 15 % х 641 день (прострочення) : 365 днів : 100) + 1216,58 грн за період з 01.01.2024 по 19.02.2024 (59369,04 грн (сума боргу) х 15 % х 50 днів (прострочення) : 366 днів : 100) + 118,56 грн за період з 31.03.2022 по 31.12.2023 (450,07 грн (сума боргу) х 15 % х 641 день (прострочення) : 365 днів : 100) + 9,22 грн за період з 01.01.2024 по 19.02.2024 (450,07 грн (сума боргу) х 15 % х 50 днів (прострочення) : 366 днів : 100) + 78,20 грн за період з 31.03.2022 по 31.12.2023 (296,85 грн (сума боргу) х 15 % х 641 день (прострочення) : 365 днів : 100) + 6,08 грн за період з 01.01.2024 по 19.02.2024 (296,85 грн (сума боргу) х 15 % х 50 днів (прострочення) : 366 днів : 100) + 6,99 грн за період з 28.01.2023 по 31.12.2023 (50,33 грн (сума боргу) х 15 % х 338 днів (прострочення) : 365 днів : 100) + 1,03 грн за період з 01.01.2024 по 19.02.2024 (50,33 грн (сума боргу) х 15 % х 50 днів (прострочення) : 366 днів : 100).

6.42.Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 15% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.43.За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач за період з 12.03.2022 по 19.02.2024 включно повинен сплатити позивачу 29273,82 грн інфляційних втрат та 31502,96 грн 15% річних.

6.44.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 29273,82 грн інфляційних втрат та 31502,96 грн 15% річних, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції №3079 від 20.02.2024 (а.с. 6).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4. Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю судовий збір у розмірі 3028,00 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР АЛЕКС ТРАНС"

(ідентифікаційний код 40131607, адреса місцезнаходження: 19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, вул. Незалежності, буд. 178Д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (ідентифікаційний код 43246932, адреса місця знаходження: 04073, м. Київ, вул. Степана Бандери, буд. 9, корпус 2, офіс 2-301) 109620,58 грн (сто дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень 58 копійок) боргу, 29273,82 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні 82 копійки) інфляційних втрат, 31502,96 грн (тридцять одну тисячу п`ятсот дві гривні 96 копійок) 15% річних, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 25.04.2024.

СуддяА.І. Гладун