Рішення

від 16.04.2024 по справі 926/590/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

16 квітня 2024 року Справа № 926/590/24

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа,1, код ЄДРПОУ 36068147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК-М 2020» (58017, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул Лугова,11-А, код ЄДРПОУ 43782393)

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 1 098 567,06 грн

представники:

від позивача ОСОБА_1 ;

від відповідача адвокат Хованець А.І.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК-М 2020» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 1 098 567,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 3623723341 від 30.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСК-М 2020» з 30.09.2020 є власником виробничої будівлі, а саме складу літ. И загальною площею 793,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення учасника ТОВ «КСМ Метол 2018» від 29.09.2020 №7 та акту приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «КСМ Метол 2018» від 29.09.2020.

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці комунальної власності площею 1,0333 га, кадастровий номер 7310136900:41:005:0005.

У період з 30.09.2020 до 31.12.2023 відповідач без жодних правовстановлюючих документів користувалася вказаною земельною ділянкою, у зв`язку з чим позивач недоотримав кошти від орендної плати за землю у сумі позову, які підлягають стягненню з відповідача відповідно до статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, однак ним подано заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якій відповідач не заперечує щодо існування боргу в розмірі 1 098 567,06 грн безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю, однак на день подачі цієї заяви підприємство перебуває у складному фінансовому становищі. Відповідач бажає добровільно та добросовісно виконати своє зобов`язання перед позивачем на умовах часткового виконання у вигляді розстрочки рівними платежами протягом шести місяців.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 26.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 19.03.2024 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив.

Ухвалою від 19.03.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 09.04.2024.

29.03.2024 відповідачем до суду подано заяву про розстрочку виконання рішення №2022/192 від 28.03.2024 суду, обґрунтовану тим, що ТОВ «ОСК-М 2020» дійсно є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці площею 1,0333 га, кадастровий номер 7310136900:41:005:0005. У зв`язку із тим, що у відповідача виникли фінансові труднощі з ведення бізнесу та подальшим фінансовим забезпеченням господарської діяльності, він фактично втратив можливість здійснювати оплату за оренду, що підтверджується звітами по фінансовим результатам, відповідно до яких у 2021 році збитки склали 50,8 тис. грн, у 2022 році 4,2 тис. грн, у 2023 році прибуток склав 96,4 тис. грн.

В заяві про розстрочку виконання рішення відповідачем не заперечується існування боргу в розмірі 1 098 567,06 грн з орендної плати за землю, однак на день подачі цієї заяви підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, що значно вплине на виконання рішення суду.

Відповідач бажає добровільно та добросовісно виконати своє зобов`язання перед позивачем на умовах часткового виконання у вигляді розстрочки рівними платежами протягом шести місяців наступним чином:

1) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 20.04.2024 р.;

2) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 20.05.2024 р.;

3) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 20.06.2024 р.;

4) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 20.07.2024 р.;

5) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 20.08.2024 р.;

6) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 20.09.2024 р.

Задля подання доказів на підтвердження доводів заяви про розстрочку виконання рішення суду в судовому засіданні 09.04.2024 оголошено перерву до 11.04.2024.

Ухвалою суду від 11.04.2024 відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 16.04.2024.

До початку судового засідання 16.04.2024 адвокатом відповідача до суду подано клопотання про долучення доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи копію договору оренди №1 від 01.09.2022 з додатковою угодою до нього, укладеного між ТОВ «ІВК`КРЕКІНГ» та ТОВ «ОСК-М 2020», відповідно до умов якого відповідач надав в оренду складське приміщення. Вказаний доказ наданий на підтвердження того, що відповідач зможе виконувати розстрочене рішення суду щодо сплати безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.

Присутні в судовому засіданні адвокат відповідача просив долучити подані ним докази до матеріалів справи. Представник позивача проти долучення доказів не заперечувала.

Суд ухвалив долучити клопотання відповідача з доданими до нього доказами до матеріалів справи.

Представники сторін заявили клопотання про перехід до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Відповідно до частини шостої статті 183 ГПК України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Суд установив, що завдання підготовчого провадження вирішені, підстав для відкладення чи оголошення перерви у підготовчому засіданні немає, враховуючи наявність клопотання сторін про розгляд справи по суті в підготовчому судовому засіданні, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті.

По суті позовних вимог представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти розстрочення рішення суду про задоволення позову згідно запропонованого відповідачем графіку не заперечувала.

Адвокат відповідача позов визнав, просив задовольнити подану ним заяву про розстрочку виконання рішення суду.

З урахуванням строків, наданих процесуальним кодексом на виготовлення судом повного тексту рішення, сторони погодили строки змінити строки часткових погашень заборгованості з 20 числа календарного місяця на останній день календарного місяця.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №363723341 від 30.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСК-М 2020» є власником виробничої будівлі складу літ. И загальною площею 793,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності ТОВ «ОСК-М 2020» на вказану будівлю зареєстровано 30.09.2020 на підставі рішення учасника ТОВ «КСМ Метол 2018» від 29.09.2020 №7 та акту приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «КСМ Метол 2018» від 29.09.2020.

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці комунальної власності площею 1,0333 га, кадастровий номер 7310136900:41:005:0005.

Разом з тим, відповідач не надав доказів оформлення права оренди земельної ділянки, докази протилежного у матеріалах справи відсутні та такі обставини учасниками судового процесу не заперечуються.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.03.2021 № 453, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1,0333 га, кадастровий номер 7310136900:41:005:0005, у період з 30.09.2020 до 31.12.2021 становить 9 723 043 грн.

Рішенням Чернівецької міської ради 3 сесії VIІІ скликання від 26 лютого 2021 року № 118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, яку введено в дію з 01.01.2022.

Відтак з 01.01.2022 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 13 064 668,35 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.08.2023 №НВ-9926883462023.

Доказів скасування рішення міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Чернівці відповідачем не подано, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Листом від №24/01-08/3-04/4/1437 від 31.08.2023 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради інформував TOB «ОСК-М 2020» та окремо директора товариства - ОСОБА_2 про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1,0333 га, (кадастровий номер 7310136900:41:005:0005) під нерухомим майном.

Однак поштове відправлення до TOB «ОСК-М 2020», направлене за юридичною адресою, не вручене під час доставки та повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення.

Поштове відправлення директору TOB «ОСК-М 2020» - ОСОБА_3 , направлене за адресою: АДРЕСА_2 , отримано ним особисто 25.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 13.12.2023 №24/01-08/3-04/4/1941 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив ТОВ «ОСК-М 2020» та до директора ТОВ «ОСК-М» - Сергія Криворотенка розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України за період з 30.09.2020 до 13.12.2023 та запропонував впродовж одного місяця з дня отримання цього листа сплатити кошти на вказаний в листі розрахунковий рахунок. Поштові відправлення були повернутими за зворотною адресою у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення.

На підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 30.03.2021 № 453 та від 28.08.2023 №НВ-9926883462023 Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 № 715, зі змінами, проведено розрахунком безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, згідно з яким недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, розташованою за адрсою: АДРЕСА_1 , площею 1,0333 га, (кадастровий номер 7310136900:41:005:0005), за період з 30.09.2020 по 31.12.2023 становить 1 098 576,06 грн.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Зі змісту вказаних норм можна дійти висновку, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Згідно правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Судом установлено, що з 30.09.2020 відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності по АДРЕСА_1

на підставі рішення учасника ТОВ «КСМ Метол 2018» від 29.09.2020 №7 та акту приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «КСМ Метол 2018» від 29.09.2020.

З метою встановлення умов, за яких настають кондиційні зобов`язання, суд зазначає, що відповідач не є власником або постійним користувачем земельної ділянки площею площею 1,0333 га, кадастровий номер 7310136900:41:005:0005, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдиною формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою площею площею 1,0333 га, (кадастровий номер 7310136900:41:005:0005 ТОВ «ОСК-М 2020», зокрема укладення відповідного договору оренди з Чернівецькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави, що ним не заперечується.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Щодо наявності у позивача права власності на спірну земельну ділянку суд зазначає таке.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 зробив правові висновки, що правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, Міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. При цьому за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 83 ЗК України всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.

Право комунальної власності Чернівецької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136900:41:005:0005 підтверджується розташуванням земельної ділянки у межах м. Чернівці.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У свою чергу п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 ПК України орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Пунктами 1, 4 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 5 статті 288 ПК України).

При цьому, згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

У матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 453 від 30.03.2021, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:41:005:0005 складає 9 723 043 грн (у період з 30.09.2020 до 31.12.2021).

Рішенням Чернівецької міської ради 3 сесії VIІІ скликання від 26 лютого 2021 року № 118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, яку введено в дію з 01.01.2022.

Згідно розрахунку безпідставно збережених коштів нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки з 01.01.2022 становить 11 360 581,17 грн. Даний показник вірний оскільки коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2020 рік становить 1,0, а за 2022 рік 1,15.

Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.08.2023 №НВ-9926883462023 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 13 064 668,35 грн.

Відповідач не заперечував щодо нормативної оцінки земельної ділянки, на підставі якої здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.

Разом з тим, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із статтею 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 1,15. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За даними сайту Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин Держгеокадастру, коефіцієнт індексації даної категорії земель за 2022 рік - 1,15.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,0333 га, кадастровий номер 7310136900:41:005:0005, з урахуванням її індексації у 2022 році становить 11 360 581,17 грн.

Що ж до розміру відсоткової ставки орендної плати, суд зазначає, що позивач наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки в діапазоні від 3% до 12%, відтак він був вправі розраховувати на отримання орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є мінімальним розміром відсоткової ставки. Дана ставка 3% орендної плати, згідно категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки, відповідає Положенню про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715.

Як установлено судом, ТОВ «ОСК-М 2020», набувши з 30.09.2020 у власність об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136900:41:005:0005 площею 1,0333 га та приступивши до їх використання, будь-яких заходів до оформлення використання земельної ділянки не вжив і кошти за її використання до місцевого бюджету не сплачував за спірний період.

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна за період з 30.09.2020 по 31.12.2023, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, складає 1 098 567,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Чернівецької міської ради щодо стягнення з відповідача 1 098 567,06 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно частини третьої статті 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною четвертою наведеної статті ГПК України визначено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Приписами частини п`ятої статті 240 ГПК України встановлено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Отже, враховуючи приписи ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення виконання судового рішення в спірному випадку можливе до 16.04.2025.

Розстрочка означає виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Особа, яка подала заяву про розстрочення виконання судового рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду у вказаній справі, ТОВ «ОСК-М 2020» посилалося на те, що у товариства виникли фінансові труднощі з ведення бізнесу та подальшим фінансовим забезпеченням господарської діяльності, він фактично втратив можливість здійснювати оплату за оренду, на підтвердження чого надано фінансову звітність за 2021-2023 роки, відповідно до яких у 2021 році збитки склали 50,8 тис. грн, у 2022 році 4,2 тис. грн, у 2023 році прибуток склав 96,4 тис. грн.

Згідно копії договору оренди №1 від 01.09.2022 з додатковою угодою до нього, укладеного між ТОВ «ІВК`КРЕКІНГ» та ТОВ «ОСК-М 2020», останнє надало в оренду частину складського приміщення площею 600,00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В силу приписів до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наведені у заяві про розстрочення виконання рішення суду мотиви, надавши оцінку аргументам відповідача, врахувавши при цьому, що позивач не заперечував проти розстрочення виконання рішення суду в справі строком на 6 (шість) календарних місяців у частках та за графіком, узгодженим сторонами під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у вказаній справі.

V. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що відповідач як власник нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці комунальної власності, здійснював фактичне користування вказаною земельною ділянкою без жодних правовстановлюючих документів, внаслідок чого міська рада недоотримала кошти від орендної плати за землю за період з 16.06.2022 по 31.01.2023 в сумі 380 276,61 грн, а, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що в справі наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення боржником і його доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення, суд вирішив задовольнити його заяву про розстрочення виконання рішення.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 16478,51 грн платіжними дорученнями №130 від 20.02.2024.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК-М 2020» (58017, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул Лугова,11-А, код ЄДРПОУ 43782393) на користь Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа,1, код ЄДРПОУ 36068147) безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в розмірі 1 098 567,06 грн на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/, код ЄДРПОУ 37836095, р/р №ІІА618999980314010611000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 24062200 (кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття Ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК-М 2020» (58017, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул Лугова,11-А, код ЄДРПОУ 43782393) на користь Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа,1, код ЄДРПОУ 36068147) 16 478,51 грн витрат зі сплати судового збору на розрахунковий рахунок: код отримувача ЄДРПОУ 04062216, рахунок ГОАМ СА708201720344220102000042806 ДКСУ м. Києва.

4. Заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 16 квітня 2024 року у справі № 926/590/24 задовольнити.

5. Розстрочити виконання пункту 2 рішення Господарського суду Чернівецької області від 16 квітня 2024 року у справі № 926/590/24 наступним чином:

1) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 30.04.2024 р.;

2) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 31.05.2024 р.;

3) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 30.06.2024р.;

4) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 31.07.2024 р.;

5) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн до 31.08.2024 р.;

6) часткове погашення заборгованості в сумі 183 094,51 грн. до 30.09.2024 р.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 24 квітня 2024 року.

Суддя І.В. Марущак