Рішення

від 23.04.2024 по справі 926/491/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року Справа № 926/491/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

секретар судового засідання Голіней Я.І.,

за участі представників:

позивача: Попадин Ю.С., адвокат

відповідача: не з`явився

за позовом Приватного підприємства «МОРЕНА СК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Скиллс»

про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом в сумі 484 128,50 грн

І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог

Приватне підприємство «МОРЕНА СК» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Скиллс» про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №20/03 від 20.03.2023 у сумі 484 128,50 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення умов договору в повному обсязі не розрахувався за надані у травні червні 2023 року послуги з перевезення вантажів, що призвело до виникнення боргу в сумі 393 581, 21 грн.

На підставі п. 5.2 договору позивачем нараховано пеню з 23.05.2023 по 11.12.2023 в розмірі 83987,68 грн, яку він просить стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Скиллс» 288,75 грн інфляційних втрат та 6270,86 грн трьох відсотків річних, що нараховані за період з 23.05.2023 по 11.12.2023.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ІІ. Рух справи у суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 06.03.2024.

Ухвалою суду від 06.03.2024, у зв`язку з неявкою представника відповідача, судове засідання відкладено на 27.03.2024.

26.03.2024 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№813) про долучення до матеріалів справи актів надання послуг, товарно-транспортних накладних та виписок з банківського рахунку.

У судове засідання 27.03.2024 відповідач явку свого представника не забезпечив, хоча ухвалу суду від 06.03.2024 відповідачу було надіслано поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 27.03.2024 клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи залишено без розгляду; судове засідання відкладено на 09.04.2024.

Ухвалою суду від 09.04.2024, у зв`язку з неявкою представника відповідача, судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 23.04.2024.

Відповідач у судове засідання 23.04.2024 явку свого представника не забезпечив.

Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 916/3188/16.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Скиллс» є: вул. Конституційна, 44, м. Чернівці, 58000.

Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.01.2024, ухвали суду про відкладення розгляду справи по суті від 06.03.2024, 27.03.2024 та від 09.04.2024, які були завчасно надіслані відповідачу за належною адресою, повернуто до суду із довідкою Укрпошти про причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Суд зазначає, що у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 статті 251 ГПК України).

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та до закінчення судових дебатів в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України зробив заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів в підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст.240 ГПК України у судовому засіданні 23.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

20.03.2023 між Приватним підприємством «Морена СК» (далі ПП «Морена СК», «Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софт Скиллс» (далі ТОВ «Софт Скиллс», «Перевізник») укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №20/03 від 20.03.2023 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору №20/03 перевізник бере на себе зобов`язання з перевезення вантажів замовнику, а замовник зобов`язується виплатити перевізнику за перевезення вантажів передбачену цим договором плату.

Обсяги планових перевезень сторони щомісячно погоджують у додатках до цього Договору, які є його невід?ємною частиною, згідно п. 1.2. договору.

На кожну партію вантажу сторони погоджують заявку, у якій фіксуються найменування і кількість вантажу, упаковка вантажу, час (строк) відправлення і доставки вантажу, напрями, маршрут, відстані перевезення, додаткові умови, якщо вони наявні. Заявки на кожен рейс погоджуються сторонами засобами факсимільного або електронного зв`язку і є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.3 договору).

Пунктом 2.1.4 договору передбачено, що відповідач зобов`язався оплатити надані перевізником послуги перевезення в строк і в повному обсязі згідно з п.4.1, 4.2 цього договору.

Сторони погодили, що вартість послуг, що надаються за цим договором, визначається в додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною, виходячи з погодженого Сторонами обсягу перевезень на місяць за заявкою (п. 4.1 договору).

Розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 5 (п`яти) банківських днів із моменту надання товарно-транспортних накладних або інших документів, що підтверджують надання перевізником послуг перевезення. Датою отримання перевізником безготівкових коштів є дата зарахування таких коштів на його розрахунковий рахунок (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, тариф на перевезення вантажів, погоджений Сторонами в додатках до цього договору, підлягає перегляду у зв`язку зі змінами цін або інших істотних умов на ринку перевезень за угодою між сторонами та оформляється додатковою угодою до цього Договору.

За прострочення оплати послуг або несвоєчасне виконання п. 4.2 замовник зобов`язаний сплатити перевізникові за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості на день нарахування пені, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент обчислення пені (п.5.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до « 31» грудня 2023року. Якщо жодна зі сторін не підтвердила письмово припинення дії цього договору до дати такого припинення - він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах (8.1 договору).

Договір засвідчено підписами уповноважених представників сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Доказів припинення дії договору суду не надано.

Згідно додатку №2 до договору №20/03, сторони визначили обсяги планових перевезень за березень 2023 року, а саме:

-послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Павлоград Дніпропетровської обл., обсягом 23,12 т;

- послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Запоріжжя, обсягом 51,49 т;

- послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Лозова Харківської області, обсягом 46,72 т.

Як вбачається з додатку №3 до договору №20/03, сторони визначили обсяги планових перевезень за квітень 2023 року, а саме:

-послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя / м. Павлоград Дніпропетровської обл., м. Павлоград Дніпропетровської обл. м. Лозова Харківська обл., обсягом 22,86 т;

- послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Лозова Харківської області, обсягом 102,08 т;

- послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Павлоград Дніпропетровської обл., обсягом 26,02 т.

Згідно наявних в матеріалах справи додатків №4 та №5 до договору №20/03, сторони визначили обсяги планових перевезень на травень -а червень 2023 року, а саме:

- послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Павлоград Дніпропетровської обл., обсягом 26,7 т;

-послуги автоперевезення вапна за маршрутом м. Запоріжжя м. Лозова, Харківська обл., обсягом 276, 4;

-послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Мирноград, обсягом 48, 28 т;

-послуги автоперевезення вапна за маршрутом смт. Архангільське, Херсонська обл. м. Запоріжжя, обсягом 299, 11 т;

-послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Лозова, Харківська область, обсягом 99, 88 т;

-послуги автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Мирноград, обсягом 24, 92 т;

-послуги автоперевезення вапна за маршрутом смт. Архангільське, Херсонська обл. м. Запоріжжя, обсягом 50, 2 т.

Керуючись п. 1.3. договору № 20/03 сторони погодили та скріпили електронним цифровим підписом:

- заявку № 17/05 від 17.05.2023 щодо маршруту «селище Архангельське, Херсонська область - м. Запоріжжя» та вартість перевезення 750 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну на 124,26 т вапна;

- заявку №24/05 від 24.05.2023 щодо маршруту «селище Архангельське, Херсонська область - м. Запоріжжя» та вартість перевезення 750 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну на 72,55 т вапна;

- заявку №31/05 від 31.05.2023 щодо маршруту «м. Запоріжжя - м. Лозова, Харківська область» та вартість перевезення 700 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну на 171,22 т мінерального порошку по маршруту «м. Запоріжжя - м. Мирноград» та вартість перевезення 775 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну на 24,64 т мінерального порошку;

- заявку №01/06 від 01.06.2023 щодо маршруту «селище Архангельське, Херсонська область - м. Запоріжжя» та вартість перевезення 750 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну на 50,2 т вапна;

- заявку №14/06 від 14.06.2023 щодо маршруту «м. Запоріжжя - м. Лозова, Харківська область» та вартість перевезення 650 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну на 99,88 т мінерального порошку;

- заявку №19/06 від 19.06.2023 щодо маршруту «м. Запоріжжя - м. Мирноград» та вартість перевезення 775 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну на 24,92 т мінерального порошку.

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін Акта наданих послуг №44 від 17.05.2023 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з автоперевезення вапна за маршрутом Архангільське, Херсонська обл. м. Запоріжжя, кількістю 124,26 т., на загальну суму з ПДВ 93 195,00 грн.

Надання вищевказаних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними №0026, №0027, №0028, №0029 та №0030 від 17.05.2023, на яких міститься відбиток печатки відповідача, проте не зазначено дату їх підписання та не вказано прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Оригінали товарно-транспортних накладних оглянуто судом під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно підписаного та скріпленого печатками сторін Акта наданих послуг №46 від 24.05.2023 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з автоперевезення вапна за маршрутом Архангільське, Херсонська обл. м. Запоріжжя, кількістю 72,55 т., на загальну суму з ПДВ 54 412,50 грн.

Надання вищевказаних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними №0031, №0032 та №0033 від 24.05.2023, на яких міститься відбиток печатки відповідача, проте не зазначено дату їх підписання та не вказано прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Оригінали товарно-транспортних накладних оглянуто судом під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

На підставі підписаного та скріпленого печатками сторін Акта наданих послуг №48 від 31.05.2023, вбачається, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Лозова, Харківської обл., кількістю 171,22 т. та послуги з автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Мирноград, кількістю 24,64 т., на загальну суму з ПДВ 138 887,88 грн.

Надання вищевказаних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними №15/05-23-81М від 15.05.2023, №16/05-23-82М від 16.05.2023, №18/05-23-83М від 18.05.2023, №19/05-23-86М від 19.05.2023, №23/05-23-98М від 23.05.2023, №30/05-23-100М від 30.05.2023, №31/05-23-101М від 31.05.2023 та №2 від 01.05.2023, на яких міститься відбиток печатки відповідача, проте не зазначено дату їх підписання та не вказано прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Оригінали товарно-транспортних накладних оглянуто судом під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно підписаного та скріпленого печатками сторін Акта наданих послуг №52 від 01.06.2023 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з автоперевезення вапна за маршрутом смт Архангільське, Херсонська обл. м. Запоріжжя, кількістю 50,2 т., на загальну суму з ПДВ 37 650,00 грн.

Надання вищевказаних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними №0034 та №0035 від 01.06.2023, на яких міститься відбиток печатки відповідача, проте не зазначено дату їх підписання та не вказано прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Оригінали товарно-транспортних накладних оглянуто судом під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін Акта наданих послуг №54 від 14.06.2023 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м. Запоріжжя м. Лозова Харківської області, кількістю 99,88 т., на загальну суму з ПДВ 64 922,40 грн.

Надання вищевказаних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними №02/006-23-82М від 02.06.2023, №06/06-23-84М від 06.06.2023, №07/06-23-86М від 07.06.2023 та №14/06-23-91М від 14.06.2023, на яких міститься відбиток печатки відповідача, проте не зазначено дату їх підписання та не вказано прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Оригінали товарно-транспортних накладних оглянуто судом під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно підписаного та скріпленого печатками сторін Акта наданих послуг №55 від 19.06.2023 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з автоперевезення мінерального порошку за маршрутом м.Запоріжжя м. Мирноград, кількістю 24,92 т., на загальну суму з ПДВ 19 313,20 грн.

Надання вищевказаної послуги підтверджується товарно-транспортною накладною №210 від 19.06.2023, на якій міститься відбиток печатки відповідача, проте не зазначено дату їх підписання та не вказано прізвище та ініціали особи, яка її підписала. Оригінал товарно-транспортної накладної оглянуто судом під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Загальна вартість наданих послуг склала 408 380,98 грн з ПДВ (93191,25 +54412,50 грн + 138887,88 грн + 37650,00 грн + 64922,40 грн + 19313,20 грн = 408 438,75 грн.).

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї доказів, відповідач частково оплатив надані послуги в сумі 14 799,77 грн, які ПП «МОРЕНА СК» зарахувало в погашення заборгованості за Актом надання послуг №44 від 17.05.2023.

27.07.2024 позивач направив відповідачу письмову претензію №1 щодо сплати заборгованості за надані послуги в сумі 393 581,21 грн, яка залишена без відповіді.

Станом на момент вирішення спору сума заборгованості становить 393 581,21 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

IV. Позиція суду по суті спору

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

Згідно зі ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до статті 914 ЦК України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

За статтею 526 ЦК України, положення якої кореспондуються зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 408 380,98 грн, за які останній у повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 393 581,21 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості наданих послуг з перевезення вантажу, тож позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 393 581,21 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 5 (п`яти) банківських днів із моменту надання товарно-транспортних накладних або інших документів, що підтверджують надання перевізником послуг перевезення. Датою отримання перевізником безготівкових коштів є дата зарахування таких коштів на його розрахунковий рахунок.

Судом встановлено, що підписані та скріплені печатками сторін акти наданих послуг (як "інші документи" в розумінні п.4.2 договору) підтверджують надання позивачем послуг перевезення і саме з дати їх підписання у відповідача починається перебіг встановленого договором 5-ти денного строку для розрахунку за надані послуги.

Посилання позивача на те, що перебіг строку оплати вартості наданих послуг починається з дати оформлення товарно-транспортних накладних суд сприймає критично, оскільки в наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних не зазначено дату їх підписання представником відповідача та не вказано прізвище та ініціали особи, яка її підписала.

Суд враховує, що відповідно до постанови Національного банку України від 16.09.2021 № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» Національний банк України з 01 квітня 2023 року запроваджує систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) нового покоління - СЕП-4.0 та не використовує діюче покоління СЕП - СЕП-3.3 для виконання міжбанківських платіжних операцій; банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01 квітня 2023 року виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.

Відтак, відповідач повинен був перерахувати позивачу кошти за надані послуги з перевезення вантажу за Актом надання послуг №44 від 17.05.2023 до 22.05.2023, за Актом №46 від 24.05.2023 до 29.05.2023, за Актом №48 від 31.05.2023 до 05.06.2023, за Актом №52 від 31.05.2023 до 06.06.2023, Актом №54 від 14.06.2023 до 19.06.2023 та за Актом №55 від 19.06.2023 до 26.06.2023.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення оплати послуг або несвоєчасне виконання п. 4.2 замовник зобов`язаний сплатити перевізникові за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості на день нарахування пені, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент обчислення пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк за надані послуги не розрахувався, відтак з нього слід стягнути на підставі здійсненого судом за допомогою програми "IpLex" розрахунку 82 671,38 грн пені за період з 23.05.2023 по 11.12.2023.

В частині стягнення 1 316,30 грн слід відмовити, оскільки позивач помилково розрахував пеню керуючись датою оформлення товарно-транспортних накладних (в яких не вказано дату їх підписання представником відповідача), у той час як розрахунок слід було здійснювати виходячи з дати підписання відповідачем актів наданих послуг.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

На підставі здійсненого судом за допомогою програми "IpLex" розрахунку з відповідача слід стягнути 6 124,37 грн 3% річних та 288,75 грн інфляційних втрат за період з 23.05.2023 по 11.12.2023.

В частині стягнення 146,49 грн 3% річних слід відмовити, оскільки, як і при розрахунку пені, позивач помилково керувався датою оформлення товарно-транспортних накладних (в яких не вказано дату їх підписання представником відповідача), у той час як розрахунок слід було здійснювати виходячи з дати підписання відповідачем актів наданих послуг.

Суд зазначає, що згідно здійсненого за допомогою програми "IpLex" розрахунку сума інфляційних втрат за спірний період становить 1 797,67 грн.

Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, з відповідача слід стягнути 288,75 грн інфляційних втрат, як це просить позивач.

Відповідно до статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких умов, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, позовні вимоги слід задовільнити частково та стягнути з відповідача 393 581,21 грн. боргу, 288,75 грн. інфляційних втрат, 6 124,37 грн 3% річних, 82 671,38 грн пені.

V. Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 7 261,94 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1509 від 13.12.2023.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір у розмірі 7239,99 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 73, 74, 76, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовільнити частково

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Скиллс» (58000, вул. Конституційна, 44, м. Чернівці, код 44554630) на користь Приватного підприємства «МОРЕНА СК» (69039, бульвар Шевченка, 64/27, прим. 21, м. Запоріжжя, код 43508227) 393 581,21 грн. боргу, 288,75 грн. інфляційних втрат, 6 124,37 грн 3% річних, 82 671,38 грн пені та 7 239,99 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2024.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв