Ухвала

від 23.04.2024 по справі 926/767-б/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 926/767-б/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 12.09.2023

та на рішення господарського суду Чернівецької області

від 08.11.2022

у справі № 926/767-б/15

за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальний торговий дім «Меркурій», ліквідатора Кучука Ю.Ф.

співвідповідач ОСОБА_3

кредитори: 1. ПАТ Піреус Банк МКБ, 2. ПАТ ЕК Чернівціобленерго, 3. Чернівецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області, 4. ДК Газ України НАК Нафтогаз України, 5. Управління пенсійного фонду в м. Чернівцях, 6. ПАТ Фортуна банк, 7. ПАТ Дельта банк, 8. ПАТ Укрсоцбанк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватна фірма Інтервал,

про визнання недійсними результатів аукціону та стягнення штрафу у розмірі гарантійного внеску в сумі 16,12 грн.

у справі про банкрутство Приватної фірми «Інтервал»

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 засновник Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.11.2022 у справі № 926/767-б/15, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 у справі № 926/767-б/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2024.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 926/767-б/15 складено та підписано 12.09.2023. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 в касаційному порядку припадав на 02.10.2023.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 926/767-б/15- 11.03.2024, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження зі значним пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження, понад 5 місяців.

Проте, касаційна скарга засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 926/767-б/15, яке мотивоване значним навантаженням пов`язаним з необхідністю розробкою значних позовів, написанням апеляційних та касаційних скарг, відсутністю знань в сфері права, які визначаються сукупністю систематизованих знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, невмінням користуватися будь-якими електронними сервісами, такими як Електронний Суд, а також тяжкою хворобою з частими стаціонарними лікуваннями (проведенням операції на серці 13.06.2023), реабілітацією, сімейними обставами (допомога дружині у догляді 101 річного тестя під час воєнного стану), постійним моральним тиском з боку публічних осіб, що ускладнює на думку скаржника підготовку до касаційного оскарження.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Відповідно до частин першої, другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.

Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги та підтверджені належними доказами.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Однак скаржником у клопотанні про поновлення строку не зазначено коли саме він отримав копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується.

Скаржник, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами ст. 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, адже як вбачається з матеріалів справи постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 було прийнята за результатами перегляду апеляційної скарги засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.11.2022 у справі № 926/767-б/15.

26.07.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів головуючого Желіка М. Б., судді: Орищин Г. В., Галушко Н. А.)відкладено розгляд справ на 30.08.2023 на 10-25.(т. 33 а а. с. 122-123).

Як убачається з оскаржуваної ухвали, ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про існування судового провадження у справі № 926/767-б/15, оскільки саме він звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.11.2022 у справі № 926/767-б/15, в якій вказано адресу скаржника: 58000, м. Чернівці, вул. Пушкіна, 4.

Крім того, 31.08.2023 ОСОБА_1 було подано заяву від 25.08.2023 про відвід судді Західного апеляційного господарського суду Желіка М. Б. від розгляду справи № 926/767-б/15 (т. 33 а а. с. 125-126). В вищеозначеній заяві скаржником вказано про призначення розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні на 30.08.2023 року.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Желіка М. Б. залишено без розгляду, також в вищевказаній ухвалі зазначено, що в судове засідання 30.08.2023 учасники апеляційного провадження не з`явилися, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив про прийняття постанови, про що вказано в протоколі судового засідання. Відповідно до списку розсилки поштової кореспонденції вказана ухвала суду 04.09.2023 направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та на електронну адресу його представника (т. 33 а а. с. 130).

Хворобливий стан здоров`я скаржника (за твердженнями скаржника) не позбавив можливості його вчиняти активні процесуальні дії, зокрема звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про відвід судді Желіка М. Б., особисто її підписувати та подати до суду апеляційної інстанції.

Також слід зазначити, що скаржник посилається на перебування на стаціонарному лікуванні з 13.06.2023 по 14.06.203, однак як вже зазначалось судом скаржником оскаржується судове рішення проголошене 30.08.2023 та повний текст якого складено 12.09.2023 року, тобто вже через значний проміжок часу після перебування скаржника на стаціонарному лікуванні у Євангельській клініці Гельзенкірхен Гмбх м. Гельзенкірхен.

Від так про прийняття рішення судом апеляційної інстанції 30.08.2023 скаржник мав дізнатися з ухвали суду апеляційної інстанції від 01.09.2023 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Желіка М. Б. від розгляду справи.

При цьому скаржник не був позбавлений можливості звернутись з клопотанням до суду апеляційної інстанції про надання копії постанови прийнятої 30.08.2023 за результами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , повний текст якої складено 12.09.2023.

Верховний Суд зауважує, що як передбачено статтями 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Постанова Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №926/767-б/15 була оприлюднена 14.09.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з її повним текстом без одержання копії постанови від суду апеляційної інстанції в максимально стислі строки, однак скаржник звернувся з касаційною скаргою лише 11.03.2024.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доводи про перебуванням на лікарняному, не можуть вважатися поважною причиною та об`єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки перебування на лікарняному не звільняє сторону від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Щодо обставини формування та підготовки дуже великого навантаження та сімейні обставини то вказані обставині не може вважатися поважною причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законодавством строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, а є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case.A..), заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, подавши касаційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажними.

Нормативний припис про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

З викладеного вбачається, що у заявника була можливість скористатися своїм правом на звернення до суду касаційної інстанції в межах строку відповідно до вимог ГПК України та він був обізнаний про існування апеляційного провадження у справі, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була усунути при подачі касаційної скарги.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяти до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь - яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.11.2022 у справі № 926/767-б/15 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання заяви про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Підстави наведені у клопотанні засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.11.2023 у справі № 926/767-б/15- визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.11.2023 у справі № 926/767-б/15 залишити без руху.

3. Засновник Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку, в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В.Я. Погребняк