Ухвала

від 25.04.2024 по справі 922/4731/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4731/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (у складі колегії суддів: Лакіза В.В. (головуючий), Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 (суддя Суслова В.В.)

у справі № 922/4731/23

за позовом Харківської міської ради

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про стягнення 110 391,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі №922/4731/23.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/4731/23, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 922/4731/23) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 110 391,69 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК справа №922/4731/23 є малозначною.

Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 922/4731/23 має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК).

Обґрунтувань відсутності єдності правозастосовчої практики розгляду судами спорів у подібних правовідносинах, які могли б бути визнані Судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, у касаційній скарзі не наведено, а посилання скаржника на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та неправильне застосування ними норм матеріального права, не вказує на наявність підстави, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК.

Обґрунтування ПАТ «Укрнафта» наявності підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, є абстрактним і не вказує на те, що саме справа № 922/4731/23 має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 922/4731/23 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали касаційної скарги, інших передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд також не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/4731/23.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/4731/23 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

О. В. Случ