Окрема думка

від 13.02.2024 по справі 910/2592/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Мартєва С. Ю., Ступак О. В., Шевцової Н. В.

щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19 (провадження № 12-41гс23), ухваленої за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Палп Мілл Прінт», Товарної біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевага-Фінанс», ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» арбітражного керуючого Куліченка М. В., Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 квітня 2023 року

за заявою Акціонерного товариства «Асвіо Банк» до Товарної біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ», про визнання недійсним рішення та зобов`язання допустити до участі в аукціоні, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна частинами,

за заявою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ», арбітражного керуючого Куліченка М. В., Товарної біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована», Товариства з обмеженою відповідальністю «Палп Мілл Прінт» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута,

за заявою Компанії з обмеженою відповідальністю «ЮПіЕм Сейлз Ої» (UPM Sales Oy, Республіка Фінляндія) доТоварної біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована», Товариства з обмеженою відповідальністю «Палп Мілл Прінт», Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н. В., арбітражного керуючого Куліченка М. В., приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А., державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А. В. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону та договорів купівлі-продажу недійсними, визнання недійсними свідоцтва про право власності, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності, застосування наслідків недійсності правочинів, зобов`язання ліквідатора банкрута вжити заходів з відновлення права власності боржника на майно та повернення його до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства

у межах справи № 910/2592/19 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Украгрофрут» до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» про банкрутство

Коротка історія справи

1. У межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» (далі - ПрАТ «Бліц-Інформ») із позовними заявами звернулися Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк»), Акціонерне товариство «Асвіо Банк») (далі - АТ «Асвіо Банк») та Компанія ЮПіЕм Сейлз Ої.

2. АТ «Укрексімбанк» просило суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута; визнати недійсними договори купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), укладені між ПрАТ «Бліц-Інформ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Палп Мілл Прінт» (далі -ТОВ «Палп Мілл Прінт») за результатами проведення другого повторного аукціону; визнати недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державними реєстраторами; визнати за ПрАТ «Бліц-Інформ» право власності на об`єкти нерухомого майна; зобов`язати ТОВ «Палп Мілл Прінт» передати (повернути) ПрАТ «Бліц-Інформ» нерухоме та рухоме майно, що було реалізовано на другому повторному аукціоні.

3. На обґрунтування позовних вимог АТ «Укрексімбанк» стверджувало, що другий повторний аукціон з продажу майна боржника відбувся 18 листопада 2019 року з численними порушеннями норм чинного законодавства України, всупереч судовим рішенням, з грубим порушенням прав та охоронюваних законом інтересів забезпеченого кредитора.

4. АТ «Асвіо Банк» у позові просило визнати недійсним рішення Товарної біржі «Українська міжрегіональна спеціалізована» (далі - Товарна біржа) у частині недопуску АТ «Асвіо Банк» до участі в другому повторному аукціоні, оформлене протоколом від 12 листопада 2019 року про визначення учасників аукціону; визнати недійсними результати другого повторного аукціону.

5. На обґрунтування позовних вимог АТ «Асвіо Банк» зазначає, що аукціон з продажу майна боржника проведений із грубим порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), а отже, в силу вимог частини третьої статті 55 цього Закону рішення Товарної біржі про визначення учасників аукціону від 12 листопада 2019 року та результати аукціону підлягають визнанню судом недійсними.

6. Компанія ЮПіЕм Сейлз Ої у позовній заяві просило визнати недійсними результати другого повторного аукціону; визнати недійсними договори купівлі-продажу майна ПрАТ «Білц-Інформ», укладені за результатами проведення другого повторного аукціону; визнати недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні; скасувати у Державному реєстрі прав на нерухоме майно записи про право власності ТОВ «Палп Мілл Прінт»; застосувати наслідки недійсності договорів купівлі-продажу шляхом повернення сторонами у натурі всього, що вони одержали на виконання договорів; зобов`язати ліквідатора Куліченка М. В. вжити заходів з відновлення права власності ПрАТ «Бліц-Інформ» на майно, яке було відчужене за результатами другого повторного аукціону, та його повернення до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства.

7. Позовна зава Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої обґрунтована тим, що як другий повторний аукціон, так і підготовка до нього були проведені з грубим порушенням законодавства України, що призвело до протиправного відчуження майна боржника на користь одного з кредиторів за вкрай низькою ціною, що суперечить меті проведення продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ» та інтересам кредиторів боржника.

8. Справа розглядалася судами неодноразово.

9. Господарський суд міста Києва ухвалою від 16 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2021 року, окрім іншого, в задоволенні заяв АТ «Укрексімбанк», АТ «Асвіо Банк» та Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої відмовив повністю.

10. Постановою від 20 жовтня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував судові рішення судів попередніх інстанційу справі № 910/2592/19 (у частині відмови в задоволенні заяв АТ «Укрексімбанк», АТ «Асвіо Банк» та Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої). Справу у скасованій частині направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

11. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібраних у справі доказів та не встановили обставин щодо: 1) наявності чи відсутності достатнього часу на подання заявок на участь в оскаржуваному аукціоні з урахуванням необхідності підтвердити надходження гарантійного внеску на рахунки, зазначені в повідомленні про проведення аукціону; 2) наявності чи відсутності інших підстав для недопуску АТ «Асвіо Банк» до участі в аукціоні, окрім посиланням на недоплату ним 65 копійок гарантійного внеску.

12. За результатами нового розгляду 31 серпня 2022 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/2592/19, яким відмовив у задоволенні заяв АТ «Укрексімбанк», АТ «Асвіо Банк» та Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої.

13. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у потенційних учасників аукціону було достатньо часу для подання заявок, підтвердження сплати гарантійного внеску, ознайомлення з майном, що виставлялось на аукціон, а в АТ «Асвіо Банк» були відсутні реальні наміри брати участь в другому повторному аукціоні з продажу майна боржника.

14. Постановою від 04.04.2023 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2022 року у справі № 910/2592/19 скасував у частині позовних вимог АТ «Асвіо Банк» та в частині позовних вимог АТ «Укрексімбанк»; прийняв у цій частині нове рішення, яким заяву АТ «Асвіо Банк» задовольнив повністю, заяву АТ «Укрексімбанк» задовольнив частково; визнав недійсним рішення Товарної біржі в частині недопуску АТ «Асвіо Банк» до другого повторного аукціону, оформлене протоколом від 12 листопада 2019 року про визначення учасників аукціону; визнав недійсними результати другого повторного аукціону, оформлені протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна боржника від 18 листопада 2019 року № 1; в іншій частині позовних вимог відмовив.

15. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що організатор аукціону, не допустивши АТ «Асвіо Банк» до участі в аукціоні лише через недоплату гарантійного внеску у розмірі 65 копійок при оплаті суми гарантійного внеску понад 49 000 000,00 грн, діяв очевидно неправомірно, з огляду на що визнав наявними підстави для визнання недійсним рішення Товарної біржі через недопуск АТ «Асвіо Банк» до участі у другому повторному аукціоні, оформленому протоколом від 12 листопада 2019 року.

16. Також суд апеляційної інстанції визнав неспроможними й такими, що ґрунтуються лише на припущеннях, висновки місцевого господарського суду про те, що факт недоплати гарантійного внеску може свідчити про відсутність реальних намірів АТ «Асвіо Банк» брати участь в аукціоні з придбання непрофільного для банку активу. Апеляційний господарський суд зауважив, що недопуск організатором торгів до участі в аукціоні АТ «Асвіо Банк» відбувся з порушенням законодавства, що в подальшому суттєво вплинуло на формування ціни продажу майна. Ціна продажу склала 49 588 637,20 грн, тобто у меншому ніж на 10 % розмірі від початкової вартості, та фактично дорівнювала сумі гарантійного внеску, що свідчить про штучний характер участі інших учасників в аукціоні та відсутність між ними конкуренції, що унеможливлює формування найвищої ціни продажу як головної мети аукціону.

17. Крім того, апеляційний господарський суд з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Волчлі проти Франції» і «ТОВ «Фріда» проти України» зазначив, що висновок місцевого господарського суду про те, що потенційний учасник аукціону, який сплатив сорок дев`ять з половиною мільйонів гривень як гарантійний внесок, не допускається до участі в аукціоні з підстав недоплати всього 65 копійок, суперечитиме практиці ЄСПЛ щодо надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, зокрема процедури допуску до аукціону з продажу майна боржника.

18. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції на підставі частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, частини другої статті 215 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що задоволення позовних вимог у частині визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника матиме правовий наслідок відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство у вигляді визнання недійсними в силу закону правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна боржника, а тому позовні вимоги про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна боржника, належить залишити без задоволення. З тих же мотивів апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання права власності та повернення боржнику майна, що було реалізоване на спірному аукціоні.

19. ТОВ «Палп Мілл Прінт», Товарна біржа, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перевага-Фінанс» (далі - ТОВ «Перевага-Фінанс»), ліквідатор ПрАТ «Бліц-Інформ» Куліченко М. В. і АТ «Укрексімбанк» не погодилися з постановою суду апеляційної інстанції та звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.

20. Ухвалою від 22 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами вказаних осіб, а ухвалою від 13 липня 2023 року Верховний Суд передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

21. Передаючи справу № 910/2592/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про наявність підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21), про те, що позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача, або для уточнення зазначеного висновку щодо правовідносин у спорі за позовом особи, яка не є кредитором боржника, однак вважає, що її право порушено внаслідок безпідставного недопущення її до участі в аукціоні.

22. Велика Палата Верховного Суду постановою від 13 лютого 2024 року касаційні скарги ТОВ «Палп Мілл Прінт», Товарної біржі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевага-Фінанс» (далі - ТОВ «Перевага-Фінанс»), ліквідатора ПрАТ «Бліц-Інформ» Куліченка М. В. залишила без задоволення, частково задовольнила касаційну скаргу АТ «Укрексімбанк», змінила мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 квітня 2023 року у справі № 910/2592/19 шляхом її викладення в редакції цієї постанови, а також скасувала вказану постанову в частині відмови АТ «Укрексімбанк» у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), укладених між ПрАТ «Бліц-Інформ» і ТОВ «Палп Мілл Прінт» за результатами проведення 18 листопада 2019 року другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ», зобов`язання ТОВ «Палп Мілл Прінт» передати (повернути) ПрАТ «Бліц-Інформ» нерухоме та рухоме майно, що було реалізовано на оспорюваному аукціоні, ухваливши в цій частині нове судове рішення - про задоволення вказаних вимог, стягнула з ПрАТ «Бліц-Інформ» на користь ТОВ «Палп Мілл Прінт» сплачені як переможцем аукціону кошти в сумі 49 588 637,20 грн за договорами купівлі-продажу майна боржника, які визнані судом недійсними, в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 квітня 2023 року у справі № 910/2592/19 залишила без змін, вирішила питання про розподіл судових витрат.

Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, про таке.

24. Предметом судового розгляду у цій справі під час первинного її розгляду судами були вимоги заяв АТ «Асвіо Банк», АТ «Укрексімбанк» та Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої.

25. Постановою від 20 жовтня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову суду апеляційної інстанції від 16 червня 2021 року та ухвалу місцевого господарського суду від 16 грудня 2020 року у справі № 910/2592/19 (у частині відмови в задоволенні заяв АТ «Укрексімбанк», АТ «Асвіо Банк» та Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої). Справу у скасованій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

26. Верховний Суд у пункті 34 постанови від 20 жовтня 2021 року щодо заяв АТ «Укрексімбанк», які надійшли до суду 02 грудня 2019 року та 05 березня 2020 року, із урахуванням того, що задоволення заяви АТ «Укрексімбанк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство матиме наслідок у вигляді визнання недійсними в силу закону правочинів укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, а також беручи до уваги те, що позовна заява про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, не може бути задоволена без розгляду питання про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, дійшов висновку про те, що заяви АТ «Укрексімбанк» дублюють одна одну і по суті є однією заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

27. Ухвалене у цій справі за результатами її нового розгляду рішення Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2022 року у частині розглянутих вимог заяви Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої в апеляційному порядку нею не оскаржувалося, а лише переглядалося апеляційним господарським судом у частині вимог заяв АТ «Укрексімбанк» та заяви АТ «Асвіо Банк». При цьому суд першої інстанції врахував, що за висновком Верховного Суду в постанові

від 20 жовтня 2021 року у цій справі заяви АТ «Укрексімбанк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, дублюють одна одну і по суті є однією заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута. Водночас апеляційний господарський суд відхилив вимоги АТ «Укрексімбанк» у частині визнання недійсними правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, оскільки задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство матиме правовий наслідок у вигляді визнання недійсними в силу закону правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута. З тих самих мотивів суд апеляційної інстанції відхилив вимоги банку в частині визнання права власності та повернення боржнику майна, що було реалізоване на спірному аукціоні.

28. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду переглянула в касаційному порядку постанову Північного апеляційного господарського

суду від 04 квітня 2023 року лише в частині вимог заяв АТ «Укрексімбанк»

та заяви АТ «Асвіо Банк».

29. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року переглянула постанову суду апеляційної інстанції в тому числі щодо вимог АТ «Укрексімбанк» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), зобов`язання ТОВ «Палп Мілл Прінт» передати (повернути) ПрАТ «Бліц-інформ» нерухоме та рухоме майно, що було реалізовано на оспорюваному аукціоні, визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна на аукціоні, визнання за боржником права власності на об`єкти нерухомого майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих за результатами проведеного аукціону.

30. Разом з тим вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду не мала розглядати справу в частині вказаних вимог АТ «Укрексімбанк», оскільки Верховний Суд постановою від 20 жовтня 2021 року справу № 910/2592/19 у цій частині вимог АТ «Укрексімбанк» на новий розгляд до суду першої інстанції не передавав.

31. Так, у резолютивній частині постанови від 20 жовтня 2021 року Верховний Суд постановив ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2020 року (в частині відмови у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута; відмови у задоволенні заяви АТ «Асвіо Банк» про визнання недійсним рішення та зобов`язання допустити до участі в аукціоні, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна частинами; відмови Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої у задоволенні позовної заяви про визнання результатів другого повторного аукціону та договорів купівлі-продажу недійсними, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності, застосування наслідків недійсності правочинів, зобов`язання ліквідатора банкрута вжити заходів з відновлення права власності боржника на майно та повернення його до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2021 року у справі № 910/2592/19 скасувати. Справу № 910/2592/19 у скасованій частині направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

32. При цьому в пункті 34 постанови від 20 жовтня 2021 року Верховний Суд урахував, що задоволення заяви АТ «Укрексімбанк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута матиме наслідок, відповідно до частини третьої статі 55 Закону про банкрутство, у вигляді визнання недійсними, в силу закону, правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, а також беручи до уваги те, що позовна заява про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, не може бути задоволена без розгляду питання про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, та дійшов висновку про те, що заяви АТ «Укрексімбанк» дублюють одна одну і по суті являються одною заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

33. Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що заяви АТ «Укрексімбанк» є однією заявою з одною вимогою - про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, оскільки правочини, укладені за результатами аукціону з продажу майна банкрута, визнаються недійсними в силу закону за наслідками визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

34. Звідси, Верховний Суд направив справу № 910/2592/19 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в частині вимог АТ «Укрексімбанк» лише щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

35. У разі якщо Верховний Суд, визнаючи в пункті 34 постанови від 20 жовтня 2021 року у справі № 910/2592/19 дві заяви АТ «Укрексімбанк» однією і тією самою заявою, мав на увазі просто об`єднання двох заяв АТ «Укрексімбанк» з різними позовними вимогами із збереженням усіх вимог кожної заяви, то суд касаційної інстанції зазначив би про всі вимоги такої заяви, як Верховний Суд зазначав про всі вимоги заяви АТ «Асвіо Банк» про визнання недійсним рішення та зобов`язання допустити до участі в аукціоні, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна частинами та заяви Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої, оскільки справа № 910/2592/19 була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції в частині всіх вимог Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої, а саме: про визнання результатів другого повторного аукціону та договорів купівлі-продажу недійсними, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності, застосування наслідків недійсності правочинів, зобов`язання ліквідатора банкрута вжити заходів з відновлення права власності боржника на майно та повернення його до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства.

36. Звідси, вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду не мала розглядати справу № 910/2592/19 в частині вимог АТ «Укрексімбанк» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), зобов`язання ТОВ «Палп Мілл Прінт» передати (повернути) ПрАТ «Бліц-інформ» нерухоме та рухоме майно, що було реалізовано на оспорюваному аукціоні, визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна на аукціоні, визнання за боржником права власності на об`єкти нерухомого майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих за результатами проведеного аукціону, оскільки справа № 910/2592/19 у частині вказаних вимог Верховним Судом постановою від 20 жовтня 2021 року на новий розгляд до суду місцевого господарського суду не направлялася.

Щодо осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року також зазначила, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) дійшов висновку, що правом оскаржувати результати проведеного аукціону з продажу майна банкрута наділено також особу, яка не є «зареєстрованим учасником аукціону» і водночас щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених приписами статті 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні), у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою всіх передбачених Законом про банкрутство дій щодо набуття статусу «зареєстрованого учасника аукціону» та вчинення перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні.

38. Також судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у підпунктах 59.1, 59.2 пункту 59 постанови від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) врахувала сформований Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду правовий висновок у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 922/605/15 щодо можливості захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні, під час розгляду спору про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.

39. У зазначеній справі на підставі системного аналізу положень частини восьмої статті 44, статей 60, 61 Закону про банкрутство зроблено висновок, що відмова у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржена саме в межах справи про банкрутство, охоплюється поняттям «спорів, які виникають при проведенні аукціонів», які мають розглядатися із застосуванням приписів статті 56 Закону про банкрутство у випадку встановлення порушень з боку організатора аукціону. Враховуючи, що законодавцем нормами Закону про банкрутство визначено спосіб захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні, та відповідальність організатора аукціону, питання порушення статті 61 Закону про банкрутство в частині допуску до участі в аукціоні має встановлюватися саме в рамках розгляду такого спору в межах справи про банкрутство як «спір, що виникає при проведенні аукціонів».

40. Визнання недійсними результатів аукціону за наявності не оскарженого та не скасованого в установленому законом порядку рішення організатора аукціону щодо визначення учасників порушує встановлений законом порядок та рівність прав інших учасників, які подали в передбаченому порядку заяви на участь, визнані учасниками оспорюваного аукціону та взяли в ньому участь.

41. Отже, можливість оскарження особою результатів проведеного в межах справи про банкрутство аукціону та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу майна боржника перебуває в залежності від наявності порушеного права чи інтересу такої особи під час продажу майна боржника. До осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом про банкрутство, належать, зокрема, особи, які не були допущені до участі в аукціоні (за умови попереднього або одночасного оскарження ними рішення організатора аукціону про визначення учасників аукціону та встановлення судом за результатом оскарження порушення статті 61 Закону про банкрутство в частині допуску до участі в аукціоні).

42. У справі, яка розглядається, АТ «Укрексімбанк» та компанія «ЮПіЕм Сейлз Ої» оспорили результати аукціону як кредитори ПрАТ «Бліц-інформ», а АТ «Асвіо Банк» - як особа, яку не було допущено до аукціону.

43. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року дійшла висновку, що АТ «Укрексімбанк», компанія «ЮПіЕм Сейлз Ої» та АТ «Асвіо Банк» вправі звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника.

44. Погодитися з висновком Великої Палати Верховного Суду про наявність у АТ «Асвіо Банк» права на звернення до суду з вимогою про визнання недійсними результатів аукціону не можна з огляду на таке.

45. Так, відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

46. Вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника), кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власниками майна, що виставляється на аукціон.

47. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатися не можуть.

48. Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 5006/5/39б/2012.

49. Такий висновок ґрунтується на тому, що у разі порушення вимог закону оскаржувати таке порушення шляхом звернення до суду із вимогами про визнання недійсним результатів аукціону можуть лише ті особи, які є зацікавленими у продажі майна за найвищою ціною.

50. До осіб, які є зацікавленими, Верховний Суд відніс також зареєстрованих учасників аукціону, оскільки під час підготовки та проведення аукціону можуть бути допущені порушення, що можуть вплинути на результати аукціону.

51. За вказаним правовим висновком інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні та не були зареєстровані і не змогли взяти участь в аукціоні, не можуть оскаржувати результати аукціону шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону.

52. Крім того, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 910/24368/14 вказав на те, що Верховний Суд у справі № 5006/5/39б/2012, визначаючи коло суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону та договору, укладеного за його результатами, в порядку частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, застосував змішаний критерій, встановивши суб`єктів, управнених на оскарження аукціону, як за їх статусом (зареєстровані учасники аукціону, особа, яка вважає себе власником виставленого на продаж майна), так і за ознакою «зацікавленість у продажу майна за найвищою ціною» для оцінки за критерієм юридичної заінтересованості обґрунтування порушеного права (інтересу) особи, яка оспорює аукціон.

53. Тобто коло суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство та укладеного за його результатами договору, визначається поєднанням двох критеріїв, які дозволяють з`ясувати наявність в особи такого права, а саме: 1) статус особи, яка оскаржує результати аукціону; 2) зацікавленість цієї особи у продажі майна за найвищою ціною.

54. Водночас особи, які здійснили дії, спрямовані на набуття статусу учасника аукціону, бажали взяти участь в аукціоні, мали свій інтерес: вони сподівались, взявши участь в аукціоні, придбати відповідне майно. Оскільки такий інтерес є правомірним, то він має бути захищений від посягань на нього.

55. Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні, передбачена у статті 56 Закону про банкрутство.

56. Відповідно до статті 56 Закону про банкрутство у разі якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов`язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску.

57. Стягнення штрафу з організатора аукціону і є належним способом захисту правомірного інтересу зацікавлених осіб.

58. Водночас у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку, що звернення в межах справи про банкрутство із заявою про визнання результатів аукціону недійсними особою, яка не є «зареєстрованим учасником аукціону», і водночас щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених приписами статті 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні), може бути визнано ефективним способом захисту порушеного права такої особи у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою усіх передбачених Законом про банкрутство дій щодо набуття статусу «зареєстрованого учасника аукціону» та вчинення перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні.

59. Таким чином, особа, яку не допустили до участі в аукціоні з продажу майна боржника через дії такої особи, зокрема несплату або недоплату гарантійного внеску, та за відсутності перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні не належить до суб`єктів, які мають право оскаржити результати аукціону з продажу майна боржника та договір, укладений з переможцем аукціону.

60. Належним способом захисту законного інтересу такої особи є стягнення з організатора аукціону штрафу у розмірі гарантійного внеску, як це передбачено статтею 56 Закону про банкрутство.

61. Такий висновок підтверджується, в тому числі, позицією Верховного Суду у постановах від 17 червня 2021 року у справі № 922/605/15, від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19), на які послалася Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 лютого 2024 року.

62. Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2024 року послалася на вказані постанови Верховного Суду, але неправильно інтерпретувала правові висновки, викладені в них, що призвело до безпідставного розширення кола осіб, які можуть звернутися до суду з позовом про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.

63. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду без належного обґрунтування самостійно доповнила висновки, викладені у вказаних постановах Верховного Суду, та заначила, що до осіб, які можу звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом про банкрутство, належать, зокрема, особи, які не були допущені до участі в аукціоні (за умови попереднього або одночасного оскарження ними рішення організатора аукціону про визначення учасників аукціону та встановлення судом за результатом оскарження порушення статті 61 Закону про банкрутство в частині допуску до участі в аукціоні).

64. Такий висновок у вказаних постановах Верховного Суду відсутній, а також порушує усталену практику Верховного Суду та норми Закону про банкрутство, зокрема статтю 56, яка недвозначно визначає, що в разі якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов`язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску.

65. Ані норми Закону про банкрутство, ані правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, в постановах від 17 червня 2021 року у справі № 922/605/15 та від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19), не включають до кола осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника, особу, яку не було допущено до участі в аукціоні через її власні дії та за відсутності перешкод з боку організатора аукціону, навіть за умови скасування рішення такого організатора про визначення учасників аукціону в частині недопуску до аукціону.

66. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2024 року фактично відступила від правових висновків Верховного Суду, викладених у вказаних постановах, однак не зазначила про такий відступ та не навела підстав для викладення нового висновку.

67. Надання можливості оскаржити результати аукціону особі, яку не було допущено до аукціону через її власні дії, за відсутності перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні не є виправданим і суперечить меті продажу майна боржника, оскільки така особа не виявила належної обачності та розумності при вчиненні дій, необхідних для участі в аукціоні, з власної вини, а також така особа не зацікавлена у продажі майна за найвищою ціною.

Щодо часу на подання заяв на участь в оспорюваному аукціоні

68. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року зазначила, що у справі, яка розглядається, оголошення про проведення оспорюваного аукціону з продажу майна боржника, який призначено на 18 листопада 2019 року, було опубліковано на вебсайті Вищого господарського суду України 17 жовтня 2019 року о 14:45, а на вебсайті Міністерства юстиції України - 17 жовтня 2019 року о 15:11. Термін прийому заявок на участь в аукціоні вказано до 13:00 24 жовтня 2019 року.

69. Тобто на подачу заявки на участь в аукціоні та сплату гарантійного внеску було встановлено 5 робочих днів (час прийому заявок - у робочі дні з 09:00 до 13:00).

70. Отже, у потенційних учасників аукціону було лише 5 робочих днів (із часом прийому заявок з 09:00 до 13:00) на подачу до організатора аукціону заявок на участь в оспорюваному аукціоні.

71. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що закріплена у частині першій статті 58 Закону про банкрутство вимога щодо строку (не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону) оприлюднення оголошення про проведення аукціону насамперед має на меті надати потенційним учасникам аукціону достатньо часу для ознайомлення з об`єктом продажу, збору документів, необхідних для подання заявки на участь в аукціоні, сплати гарантійного внеску за участь в аукціоні. Іншими словами - має за мету залучення до участі в майбутньому аукціоні якомога ширшого кола потенційних покупців.

72. За цих умов встановлені організатором оспорюваного аукціону в цій справі строки для пред`явлення учасниками заявок - 5 робочих днів на участь в аукціоні, за наявності встановлення законодавцем обов`язкового 15-денного строку, є такими, що об`єктивно не можуть бути розцінені як розумні та спрямовані на досягнення основної мети проведення аукціону, а саме реалізації майна боржника за найвищою ціною (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 910/3638/15-г, від 23 січня 2020 року у справі № 910/18250/16, від 06 жовтня 2022 року у справі № 911/1902/17).

73. Встановлений організатором аукціону в оголошенні строк у 5 робочих днів (із часом прийому заявок з 09:00 до 13:00) не сприяє можливості залучення до участі в аукціоні якомога широкого кола потенційних покупців та забезпеченню гарантування існування реальної конкуренції між учасниками аукціону.

74. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду зазначила про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що у потенційних учасників було достатньо часу для подання заявок на участь в аукціоні, який зроблений, у тому числі, із посиланням на відсутність у справі відомостей щодо потенційних учасників, які не змогли взяти участь в оскарженому аукціоні, адже наведене жодним чином не спростовує факту обмеженості встановленого організатором аукціону строку на подання потенційними покупцями (учасниками) заявок на участь в аукціоні та можливості його впливу на: 1) обізнаність широкого кола осіб стосовно наявної пропозиції з продажу майна боржника, 2) їх участь в аукціоні, 3) реалізацію майна боржника за максимально високою ціною.

75. Вважаємо такі висновки Великої Палати Верховного Суду необґрунтованими з огляду на таке.

76. У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 911/1902/17, на яку у постанові від 13 лютого 2024 року послалася Велика Палата Верховного Суду, зроблено висновок про те, що тлумачення частини першої статті 58, частини першої статті 59 Закону про банкрутство свідчить, що законодавцем не визначено строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні, а в імперативному порядку визначено близький до цього строк - 15 робочих днів з моменту публікації оголошення про проведення аукціону на вебсайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України до дня початку аукціону.

77. За статтями 60, 61 Закону про банкрутство для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні.

78. Тому строк на подання заявок на участь в аукціоні повинен надавати потенційним учасникам достатньо часу для вчинення дій з подачі заявок та сплати гарантійних внесків.

79. Визначення в оголошенні про проведення аукціону строку для вчинення визначених Законом про банкрутство потенційними учасниками (покупцями) дій з подачі заявок на участь в аукціоні є одним із засобів забезпечення можливості залучення до участі в аукціоні широкого кола потенційних покупців і як наслідок - гарантування існування реальної конкуренції між учасниками аукціону, яка дозволяє реалізувати майно боржника за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції.

80. Тож навіть якщо законодавцем не визначено імперативно строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні, такий строк очевидно повинен бути розумним та достатньо тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників взяти участь в аукціоні, оскільки метою продажу майна боржника на аукціоні є його реалізація за найвищої конкуренції для отримання найвищої ціни продажу задля задоволення вимог кредиторів боржника.

81. Тому при визначенні в оголошенні про проведення аукціону строку вчинення потенційними учасниками дій з подачі заявок на участь в аукціоні необхідно зважати на приписи частини першої статті 58 Закону про банкрутство та встановлювати строк, який гарантує можливість залучення до участі в аукціоні якомога більшого кола потенційних покупців й не викликає жодних розумних сумнівів в будь-кого у протилежному.

82. Тобто у вказаній постанові суд касаційної інстанції виклав загальний висновок про те, що, незважаючи на невизначення законодавцем імперативного строку для подання заяв потенційними покупцями на участь в аукціоні, такий строк очевидно повинен бути розумним та достатньо тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників взяти участь в аукціоні.

83. При цьому в зазначеній постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 911/1902/17 відсутній висновок про те, що строк у 5 робочих днів є нерозумним та недостатнім для забезпечення можливості широкого кола учасників взяти участь в аукціоні.

84. Разом з тим не можна вважати строк у 5 робочих днів, відведений для подання заяв на участь в аукціоні в межах 15 робочих днів до дня початку аукціону, недостатнім, оскільки організатору аукціону до моменту проведення аукціону необхідно опрацювати всі заявки та додані документи, прийняти відповідні рішення та організувати проведення аукціону.

85. Указане узгоджується із положеннями частини першої статті 54 Закону про банкрутство, відповідно до якої організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.

86. Таким чином, встановлення строку у 5 робочих днів в межах загального строку у 15 робочих днів з моменту публікації оголошення про проведення аукціону на вебсайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України до дня початку аукціону надає можливість організатору аукціону розглянути всі заяви, прийняти відповідні рішення щодо них та за наявності для цього підстав скасувати аукціон за десять дні до його початку.

87. Окремо звертаємо увагу, що у справах № 910/3638/15-г, № 910/18250/16, № 911/1902/17, на постанови Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року, від 23 січня 2020 року та від 06 жовтня 2022 року відповідно в яких послалася Велика Палата Верховного Суду, визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута відбулось не виключно з підстав надання обмеженого часу для подання заяв на участь в аукціоні, а за сукупністю інших суттєвих порушень, допущених при проведенні аукціону.

88. Так, у справі № 910/3638/15-г ліквідатором при визначенні організатора аукціону не було здійснено належної оцінки документів, наданих торгуючою організацією на підтвердження її спроможності бути організатором спірного аукціону, оскільки організатор аукціону не відповідає критерію щодо пов`язаності осіб, а є заінтересованою особою стосовно замовника аукціону - ліквідатора. Вказана обставина і стала підставою для висновків судів про порушення ліквідатором вимог Закону про банкрутство при проведенні конкурсу з визначення організатора аукціону. І лише як на додаткову обставину суди звернули увагу, що організатором аукціону були встановлені строки для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні, які об`єктивно не можуть бути розцінені як розумні та спрямовані на досягнення основної мети проведення аукціону, а саме реалізації майна боржника за найвищою ціною, оскільки вказані строки складали лише 2 робочі дні на подачу до організатора аукціону заявок на участь.

89. У справі № 910/18250/16 встановлено відсутність інформації стосовно природи виникнення дебіторської заборгованості та її стягнення, пов`язаність засновника та керівника організатора аукціону із переможцем аукціону з продажу майна банкрута, а також те, що у потенційних учасників аукціону було лише три години на подачу до організатора аукціону заявок на участь в аукціоні.

90. У розглянутій Великою Палатою Верховного Суду справі № 910/2592/19 судами попередніх інстанцій було встановлено, що строк розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника у 15 робочих днів був дотриманий.

91. При цьому суди попередніх інстанцій не встановили обставин звернення АТ «Асвіо Банк» або інших осіб до організатора аукціону із будь-якими заявами та скаргами щодо того, що часу на підготовку документів, сплату гарантійного внеску та подання заяви на участь в другому повторному аукціоні з продажу майна боржника недостатньо.

92. Апеляційний господарський суд, зокрема, визнаючи недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута, не вказав, що підставою для такого рішення було надання потенційним учасниками оскаржуваного аукціону недостатнього часу на подання заявок на участь у другому повторному аукціоні з продажу майна боржника.

93. Звідси, вважаємо, що встановлення строку для подання заяв на участь в аукціоні у 5 робочих днів не може бути підставою для визнання недійсними результатів аукціону у цій справі.

94. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

95. Обставини справи № 910/2592/19 встановлені на підставі доказів, досліджених та оцінених як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

96. Водночас Велика Палата Верховного Суду вдалася до переоцінки доказів, встановлення та доведення обставин справи в частині строку, визначеного для подання заяв на участь в аукціоні.

Щодо недопуску АТ «Асвіо Банк» до участі в оспорюваному аукціоні через недоплату гарантійного внеску

97. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові також зазначила, що суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до інформації, яка була викладена в оголошенні про проведення аукціону, розмір гарантійного внеску становив десять відсотків початкової вартості лоту і складав 49 588 637,65 грн.

98. Із установлених обставин справи вбачається, що АТ «Асвіо Банк» як гарантійний внесок сплатило 49 588 637,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку, яка наявна в матеріалах справи.

99. 22 жовтня 2019 року АТ «Асвіо Банк» подало заяву на участь в аукціоні, за наслідком розгляду якої 12 листопада 2019 року організатором аукціону було прийнято рішення про недопуск його до участі в оспорюваному аукціоні через недоплату ним гарантійного внеску в розмірі 65 копійок.

100. Положення статті 49 Закону про банкрутство не встановлюють обов`язку організатора аукціону чи замовника аукціону, яким є ліквідатор, повідомляти потенційних учасників про недоліки поданих заяв на участь в аукціоні, а за статтею 61 Закону про банкрутство до участі в аукціоні допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів.

101. Утім, на думку Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13 лютого 2024 року, діючи добросовісно та розсудливо, ліквідатор задля відчуження майна боржника за найвищою ціною має сприяти можливості залучення до участі в аукціоні якомога ширшого кола потенційних покупців і, як наслідок, - реалізувати майно боржника за максимальною ціною.

102. Проте, як свідчать установлені обставини справи, ліквідатор боржника Куліченко М. В. під час проведення оспорюваного аукціону наведене не врахував та не повідомив АТ «Асвіо Банк» (не вжив заходів щодо повідомлення), за наявності часу на усунення недоліків (заява подана за два дні до спливу граничного строку подачі), про наявні недоліки поданої ним заяви про участь в аукціоні з продажу майна боржника, внаслідок чого йому організатором аукціону відмовлено в допуску до участі в аукціоні.

103. Звідси Велика Палата Верховного Суду вважала, що за цих умов з урахуванням 1) встановлення організатором аукціону досить незначного строку для подачі потенційними учасниками заявок на участь в аукціоні - п`ять робочих днів із часом прийому заявок протягом 4 год на день (з 09:00 до 13:00), 2) недобросовісності поведінки організатора аукціону та ліквідатора боржника, які попри відсутність встановленої Законом про банкрутство заборони на повідомлення потенційного учасника про недоліки поданої заяви, задля забезпечення можливості участі в аукціоні більшої кількості учасників та реалізації майна за максимальною ціною не повідомили АТ «Асвіо Банк» про їх наявність ? недопуск банку як потенційного учасника, який недоплатив 65 копійок гарантійного внеску (сплатив 49 588 637,00 грн замість 49 588 637,65 грн), до участі в оспорюваному аукціоні не може вважатися розумним, таким, що унеможливлював обмеження залучення до участі у справі якомога більшої кількості потенційних покупців та мав на меті відчуження майна боржника за максимально високою ціною.

104. З такими висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося з таких підстав.

105. Як правильно зазначила Велика Палата Верховного Суду, положення статті 49 Закону про банкрутство не встановлюють обов`язок організатора аукціону чи замовника аукціону, яким є ліквідатор, повідомляти потенційних учасників про недоліки поданих заяв на участь в аукціоні.

106. Згідно із частиною п`ятою статті 51 Закону про банкрутство організатор аукціону виконує, зокрема, такі функції: приймає заявки на участь в аукціоні; визначає учасників торгів.

107. Відповідно до частини шостої статті 60 Закону про банкрутство організатор аукціону зобов`язаний забезпечити конфіденційність відомостей, що містяться в поданих заявах на участь в аукціоні.

108. За змістом статті 61 Закону про банкрутство рішення про допуск заявників до участі в торгах приймається організатором аукціону.

109. Частиною восьмою статті 49 Закону про банкрутство передбачено заборону замовнику та організатору встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.

110. Таким чином, законодавець усунув ліквідатора від процедури організації аукціону, приймання та розгляду заяв на участь в аукціоні.

111. Залучення незалежного організатора аукціону (абзац 3 частини шостої статті 49 Закону про банкрутство) є передумовою конкурентного та відкритого аукціону.

112. Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що ліквідатор боржника не повідомив АТ «Асвіо Банк» (не вжив заходів щодо повідомлення) про наявні недоліки поданої ним заяви про участь в аукціоні з продажу майна боржника не відповідають Закону про банкрутство, згідно з нормами якого ліквідатор позбавлений можливості приймати та розглядати заяви на участь в аукціоні, а організатор аукціону зобов`язаний забезпечити конфіденційність відомостей, що містяться в поданих заявах на участь в аукціоні.

113. Звідси організатор аукціону, забезпечуючи конфіденційність відомостей, що містяться в поданих заявах на участь в аукціоні, не має права повідомляти такі відомості жодній особі, в тому числі ліквідатору, з метою недопущення дискримінації учасників аукціону.

114. Відповідно до частини третьої статті 60 Закону про банкрутство до заяви на участь в аукціоні повинні додаватися копії, зокрема, документа про сплату гарантійного внеску. Розмір гарантійних внесків становить десять відсотків початкової вартості (частина друга статті 61 Закону про банкрутство).

115. Як установили суди, АТ «Асвіо Банк» як гарантійний внесок сплатило 49 588 637,00 грн, тобто не у визначеній сумі, а менше на 65 копійок. Доказів доплати гарантійного внеску АТ «Асвіо Банк» не надало.

116. При цьому, як установлено судом першої інстанції, кожен з допущених до аукціону учасників сплатив гарантійний внесок у повній сумі - 49 588 637,65 грн та в строк, передбачений в оголошенні про проведення аукціону.

117. Згідно зі статтею 61 Закону про банкрутство рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону. Розмір гарантійних внесків становить десять відсотків початкової вартості.

118. Вказані нормативні приписи є імперативними і спрямовані на встановлення певного порядку участі осіб в аукціоні (зокрема, забезпечення гарантій реального придбання майна та сплати його вартості переможцем). Відповідно, недотримання порядку (обов`язкових умов) допуску до участі в аукціоні тягне за собою неможливість участі особи в аукціоні (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 922/4587/13).

119. Відсутність доказів про сплату гарантійного внеску у встановленому порядку та розмірі свідчить про порушення порядку організації аукціону та є самостійною підставою для визнання його результатів недійсними.

120. Звідси як несплата гарантійного внеску в повному обсязі, так і недоплата частини гарантійного внеску, незалежно від розміру такої недоплаченої частини, є підставою для відмови потенційному учаснику в допуску до участі в аукціоні.

121. У випадку, якщо допуск до участі в аукціоні здійснено за умови несплати чи недоплати гарантійного внеску, то це є порушенням порядку підготовки та проведення аукціону і є самостійною підставою для визнання його результатів недійсними.

Щодо порушення засад рівності та дискримінації учасників аукціону, інших порушень порядку проведення аукціону

122. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року зазначила, що 12 листопада 2019 року організатор аукціону розглянув подані потенційними учасниками заяви на участь в аукціоні, за наслідком чого, як установив суд першої інстанції під час первинного розгляду справи, 15 листопада 2019 року направив заявникам (потенційним покупцям) на електронні адреси повідомлення про прийняте рішення за наслідком розгляду представлених ними заяв на участь в аукціоні.

123. Розгляд організатором аукціону представлених заяв потенційних учасників аукціону через 18 днів після закінчення строку подання заяви та надіслання потенційним учасникам рішення за наслідком розгляду їх заяв за три календарних дні (15 листопада 2019 року - п`ятниця) напередодні вихідних днів до проведення оспорюваного аукціону (18 листопада 2019 року - понеділок) є дискримінаційними діями, вчиненими організатором аукціону з метою обмеження кола потенційних учасників аукціону.

124. Такі дії за своїм наслідком на практиці унеможливлюють реалізацію механізму скасування аукціону організатором, адже згідно з положеннями частини першої статті 54 Закону про банкрутство організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку. Подібне свідчить про недотримання організатором аукціону вимог частини восьмої статті 49 Закону про банкрутство.

125. Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 910/2592/19 підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд визначив те, що: 1) суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі та не встановили фактичні обставини щодо наявності чи відсутності достатнього часу на подання заявок на участь в оскаржуваному аукціоні, з урахуванням необхідності підтвердити надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону; 2) обмежившись посиланням на недоплату АТ «Асвіо Банк» всього 65 копійок гарантійного внеску, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі і не встановили фактичні обставини справи щодо наявності чи відсутності інших підстав для недопуску АТ «Асвіо Банк» до участі в аукціоні.

126. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

127. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду не мала всупереч вказаним вимогам процесуального законодавства встановлювати обставини дискримінаційних дій Товарної біржі щодо дати надіслання потенційним учасникам аукціону рішення про наслідки розгляду їх заяв, оскільки вказані обставини не були підставами прийняття судових рішення судів попередніх інстанцій.

128. Більше того, з постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року неможливо встановити, на підставі яких доказів суд касаційної інстанції дійшов висновку про дискримінацію Товарною біржею осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, та чи досліджувалися такі докази судами попередніх інстанцій.

129. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року також зазначила, що сформований ліквідатором лот продажу поєднував у собі різної природи (призначення) та територіального розміщення майно (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), що не сприяло залученню до участі в аукціоні більш широкого кола учасників та формуванню високої ціни продажу майна.

130. Ліквідатор боржника, незважаючи на те, що сформоване ним у складі одного лота майно не було відчужено за результатом призначеного аукціону на 31 жовтня 2019 року, який не відбувся через відсутність учасників, продовжив реалізацію майна боржника, поєднаного у складі цього ж лота, шляхом виставлення його на продаж на повторному аукціоні, призначеному на 11 листопада 2019 року (не відбувся через відсутність учасників), та другому повторному аукціоні (оспорюваний аукціон).

131. Такі дії ліквідатора, на думку Великої Палати Верховного Суду, спричинили негативні наслідки у вигляді звуження кола потенційних учасників аукціону з продажу майна банкрута, а отже, реалізації основної мети проведення аукціону з продажу майна банкрута - відчуження майна за максимально високою ціною, яка в цьому разі не була досягнута навіть наближено, оскільки майно боржника було відчужено за ціною на 20 коп. більше розміру гарантійного внеску 49 588 637,20 грн при оціночній вартості 774 822 463,31 грн, тобто в 14 разів менше оціночної вартості.

132. А тому формування ліквідатором лота шляхом поєднання в ньому майна з високою реалізаційною мобільністю майна та майна вужчого вжитку не може бути визнане таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводить до отримання найвищої ціни за це майно.

133. Щодо цих висновків Великої Палати Верховного Суду зазначаємо таке.

134. Відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

135. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням комітету кредиторів ПрАТ «Бліц-Інформ» від 27 вересня 2019 року (протокол засідання комітету кредиторів у справі № 910/2592/19 від 27 вересня 2019 року) затверджено продаж майна ПрАТ «Бліц-Інформ» у складі єдиного лота, з метою реалізації активів банкрута за найвищою ціною та залучення широкого кола інвесторів, ураховуючи характеристики майна та специфічне призначення останнього; у свою чергу комітет кредиторів затвердив початкову вартість реалізації майна ПрАТ «Бліц-Інформ» у розмірі 774 822 463,31 грн, яка визначена згідно зі звітами суб`єкта оціночної діяльності, а також затверджено умови проведення аукціонів з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ».

136. Звідси у нормі частини п`ятої статті 44 Закону про банкрутство законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом, і тільки після того, якщо продати майно у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

137. На розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21 червня 2018 року у справі № 914/701/17).

138. Відтак у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм Закону про банкрутство, що врегульовують процедури продажу, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону.

139. Крім того, метою аукціону як способу реалізації є відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції.

140. Звідси висновок Великої Палати Верховного Суду про допущення під час підготовки, організації оспорюваного аукціону з реалізації майна ПрАТ «Бліц-Інформ» низки порушень, які у своїй сукупності спричинили негативні наслідки у вигляді звуження кола потенційних учасників аукціону з продажу майна банкрута і, як наслідок, недосягнення основної мети проведення аукціону з продажу майна банкрута - його відчуження за найвищою ціною, - є необґрунтованим.

141. Підсумовуючи, вважаємо, що у цій справі відсутні обґрунтовані підстави для визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ», що відбувся 18 листопада 2019 року, та договорів купівлі-продажу майна банкрута, укладених між ПрАТ «Бліц-Інформ» і ТОВ «Палп Мілл Прінт» за результатами проведення вказаного аукціону.

142. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду мала касаційні скарги ТОВ «Палп Мілл Прінт», Товарної біржі, ліквідатора ПрАТ «Бліц-Інформ» арбітражного керуючого Куліченка М. В. задовольнити, касаційну скаргу ТОВ «Перевага-Фінанс» задовольнити частково, касаційну скаргу АТ «Укрексімбанк» залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 квітня 2023 року у справі № 910/2592/19 скасувати в частині задоволення апеляційних скарг, а рішення Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2022 року у справі № 910/2592/19 в частині, які була скасована вказаною постановою, залишити в силі.

Судді: В. Ю. Уркевич Ю. Л. Власов Ж. М. Єленіна Л. Ю. Кишакевич С. Ю. Мартєв О. В. Ступак Н. В. Шевцова