Рішення

від 24.04.2024 по справі 140/36518/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36518/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» (далі відповідач, ДУ «Маневицька ВК (№42)» про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з встановленням базового місяця січень 2008 року;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнання протиправними дії щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2021 року;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2021 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00 гривень щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022;

зобов`язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 гривень щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.10.2014 по 21.08.2023 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Наказом Державної установи «Маневицька виправна колоні (№42)» від 16.08.2023 №111/ОС-23 був звільнений з 21.08.2023 зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (за власним бажанням).

12.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо отриманих ним розрахунків при звільнені, а саме: надання інформації щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, доплати за роботу у нічний час, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно.

Листом за №4/4583-23/Б-53 від 03.10.2023 ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» повідомила позивача, що за період проходження позивачем служби в установі, а саме з 01.10.2014 по 21.08.2023 грошове забезпечення розраховувалась згідно: наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 №222 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (п.9 передбачав виплату матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення одноразово, як правило, при наданні чергової відпустки; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за мотивованим рапортом); наказу Міністерства юстиції України від 09 лютого 2018 року №326/5 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (п.14 передбачав виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення згідно рапорту отримувача; а п.15 - один раз на рік, за наявності фонду грошового забезпечення могла надаватися на підставі мотивованого рапорту матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищував місячного грошового забезпечення). Також повідомлено, що на виконання п.16 розділу І Порядку індексація грошового забезпечення здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078 «Про затвердження порядку індексації доходів населення». Додаткову винагороду, передбачену абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Про деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцеським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», виплачено пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Позивач, ознайомившись із вказаним листом відповідача та додатками, вважає протиправною бездіяльність відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошового забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078) базовим місяцем при проведення нарахування індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по березень 2018 року є січень 2008 року, оскільки до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, була чинною постанова Кабінету Міністрів України від 07.112007 №1294 №Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі Постанова №1294).

Відносно нарахування індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по грудень 2022 року, де відповідачем застосовано базовий місяць березень 2018 року, позивач зазначає, що відповідач не врахував норми пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

Оскільки обов`язок визначення наявності у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 покладений на відповідача, відповідно відповідач безпідставно, за відсутності для цього правових підстав, передбачених законом, не перевірив наявність у позивача права на отримання суми індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

Також, позивач зазначає, що відповідачем в супереч постанови Кабінету Міністрів України 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» не виплачувалась позивачу додаткова винагорода в розмірі 30000 грн щомісячно в повному розмірі, оскільки позивач у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 проходив службу у вказаній установі Державної кримінально-виконавчої служби, що розташована в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.48).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, з огляду на наступне (а.с.52-65).

Щодо вимоги про не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з встановленням базового місяця січень 2008 року зазначає, що у період січня 2016 року по лютий 2018 року включно установа здійснювала позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, в такі періоди: січень 2016 року грудень 2016 року (базовий місяць жовтень 2014 року), червень 2017 року лютий 2018 року (базовий місяць січень 2017 року), що підтверджується відповідними довідками, доданими до позовної заяви та до відзиву з детальним розрахунком індексації та всіх її складових. При цьому по березень 2018 року базовий місяць змінювався, якщо підвищення грошового забезпечення (за рахунок постійних його складових) перевищувало суму можливої індексації, що підтверджується доданими до відзиву довідками.

Зміна грошового забезпечення осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (згідно додатку №8).

За таких обставин, на думку представника відповідача, аргументи позивача не доводять помилковості дій установи щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, тому у задоволенні позовних вимог за цей період слід відмовити з мотивів їх безпідставності. Разом з тим, представник позивача просить суд, враховуючи, що позивачу ще не було нараховано та виплачено спірну індексацію за рішенням суду, позовні вимоги у частині зобов`язання установи одночасно з виплатою такої індексації здійснити позивачу виплату компенсації сум податку, передбаченого пунктом 2 Порядку № 44, як такого, що безпосередньо пов`язаний з фактом виплати суми, яка оподатковується, є передчасними.

Представник відповідача зазначає, що з доданих до відзиву довідок вбачається, що, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.08.2021 було враховано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. При цьому обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації розрахований без застосування вказаних норм, та доказів щодо неврахування відповідачем норм абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 під час вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу і не встановлення, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, за період з 01.03.2018 по 31.08.2021, до суду позивачем не надано.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності про не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно відповідно до Постанови КМУ №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, представник відповідача зазначає, що станом на дату прийняття Постанови №168 в переліку осіб, яким встановлена зазначена додаткова винагорода були відсутні особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Разом з тим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, (яка застосовується з 01.06.2022, положення Постанови №168 зазнали змін відносно осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, щодо території, в межах якої виплачується така винагорода (в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)) та порядку нарахування додаткової винагороди (така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

В даному випадку виплата додаткової винагороди за Постановою №168, в тому числі позивачу, відбулась на підставі наказів по установі від 25.05.2022 № 49/ОС-22 та від 22.08.2022 № 82/ОС-22. При цьому, звертає увагу, що позивачем зазначені накази не оскаржуються. Також зазначає, що до 31.05.2022 (у період дії спірних правовідносин) особливості виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не були встановлені.

У зв`язку з цим виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, з 24.02.2022 по 31.05.2022 повинна була здійснюватись у загальному порядку та умовах, встановлених для виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Таким чином правомірно розрахувала та виплатила позивачу додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168 за спірний період.

Також представник відповідача зазначає у відзиві, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, а причини, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в межах розумного строку позивачем не зазначені.

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

25.01.2024 представником позивача на електронну адресу суду надіслано відповідь на відзив (а.с.77-81), в яких підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки в силу вимог статті 116 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлюється тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Оскільки зазначене повідомлення позивач отримав 11.10.2023, тому при зверненні з даним позовом строк звернення до суду дотримано.

31.01.2024 від представника відповідача через систему «Електронний Суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відхилити доводи позивача, викладені у відповіді на відзив у повному обсязі з підстав, неведених у відзиві (а.с.85-98).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.

Суд встановив, що в період з 01.10.2014 по 21.08.2023 позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.12-15).

Відповідно до наказу ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» від 16.08.2023 №111/ОС-23 «По особовому складу» ОСОБА_1 , підполковник внутрішньої служби, начальник відділу нагляду і безпеки ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)», звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 21.08.2023 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) (а.с.16).

На звернення позивача щодо виплати, зокрема індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» у листі від 03.10.2023 зазначила, що усі виплати проведені відповідно до вимог чинного законодавства, та надала довідку про нарахування грошового забезпечення та індексації за період з 01.10.2014 по 21.08.2023 (а.с.17-21, 22-28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Статтею 19 Закону №2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Водночас Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Як визначено у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону №1282-XII цифри «101» замінено цифрами «103».

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини другої статті 5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (пункт 6 Порядку №1078).

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Абзацами першим-п`ятим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 (застосовується з 01.12.2015, далі Постанова №1013) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених норм дає підстави суду дійти висновку, що за загальним правилом для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов`язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації. При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів) незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

До набрання чинності Постановою №1013 абзац перший пункту 5 Порядку №1078 був викладений та застосовувався у такій редакції: «У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації».

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник.

З довідки про нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с.71-72) вбачається, що грошове забезпечення позивача індексувалось, починаючи з жовтня 2014 року.

Доводи позову в цій частині позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно не врахував січень 2008 року як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та безпідставно оминув норми абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації за період з 01.03.2018 по 31.08.2021 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року).

Суд наголошує на тому, що важливим елементом алгоритму нарахування індексації є так званий базовий місяць, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.

Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує: 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016); 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій: 1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або 2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

З 01.01.2016 істотно змінився сам порядок нарахування індексації, оскільки базовим місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103 відсотка) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру (за рахунок постійних складових зарплати).

Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Схеми посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб були затверджені Постановою №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. Надалі зміна грошового забезпечення позивача відбулась в січні 2017 року у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства юстиції України №372/5 від 14.02.2017 «Про затвердження схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а в подальшому з 01.03.2018 у зв`язку з набранням 01.03.2018 чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Разом з тим, «базовим» місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача, з огляду на зміни, внесені до Порядку №1078, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 є січень 2008 року.

Як слідує з довідки про нарахування індексації грошового забезпечення позивача (а.с.71-72), в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідач виплачував індексацію грошового забезпечення з урахуванням жовтня 2014 року як базового місяця, тобто відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

При цьому, починаючи з 2017 року, індексація грошового забезпечення позивача проводилась відповідачем з врахуванням базового місяця січень 2017 року та березень 2018 року, тобто базовий місяць відповідачем визначено вірно, як передбачає пункт 5 Порядку №1078, виходячи з місяця збільшення посадового окладу.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не наводить обґрунтованих доказів того, що сума нарахованої індексації в період з 01.03.2018 по 31.08.2021 не відповідає вимогам абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. При цьому обов`язок позивача зазначити конкретні докази, які підтверджують доводи позову, кореспондується з вимогами частини першої статті 77, частини другої статті 79 КАС України.

За встановлених у цій справі обставин, враховуючи те, що відповідач з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно здійснив нарахування індексації грошового забезпечення позивача, але при її розрахунку неправильно встановлено базовий місяць, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині, з урахуванням статті 245 КАС України, підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно, зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно зі встановленням січня 2008 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін) з урахуванням виплачених сум, та про відмову в задоволенні решти позовних вимог в цій частині.

За змістом пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі Порядок №44), ним передбачено умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Грошова компенсація виплачується, зокрема, громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу, у тому числі Державної кримінально-виконавчої служби, про що вказано у пункті 2 Порядку№44.

За приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що нарахування та виплату індексації грошового забезпечення слід проводити з врахуванням пункту 2 Порядку №44.

Вирішуючи спір в частині нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, суд зазначає про таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову №168.

Пунктами 1, 3 Постанови №168 (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 Постанови №168 обумовлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (далі - Постанова №350) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».

При цьому у пункті 2 Постанови №350 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» (далі Перелік) згідно з додатком, з якого слідує, що Волинська область включена у вказаний Перелік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, яка застосовується з 01.06.2022, внесено зміни у пункт 1 Постанови №168, відповідно до яких в абзаці першому:

слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»;

після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка застосовується з 24.02.2022, у пункт 1 Постанови №168 внесено зміни, відповідно до яких в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Таким чином, в період з 24.02.2022 по 01.06.2022 Постановою №168 було передбачено виплату особам рядового і начальницького складу додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Не є спірною та обставина, що ДУ «Маневицька виправна колонія (42)» розташована на території Волинської області.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивачу відповідно до наказів відповідача від 25.05.2022 №49/ОС-22 та від 22.08.2022 №82/ОС-22 (а.с.68, 70) виплачено додаткову винагороду за періоди з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 пропорційно відпрацьованому часу в загальній сумі 89314,08 грн, що підтверджується листом ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» від 03.10.2023, а також довідкою про нарахування грошового забезпечення та індексації (а.с.22-24, 25-28).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №260/3564/22 зроблено правовий висновок про те, що зміст внесених постановою КМУ №793 змін до постанови КМУ №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Беручи до уваги вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, позаяк така винагорода виплачена пропорційно відпрацьованому часу за період з 24.02.2022 по 01.06.2022.

Отже, в цій частині позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо тверджень відповідача про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду, то слід зазначити, що суд відхиляє такі твердження відповідача, оскільки в даних правовідносинах позивачем дотримані строки при зверненні до суду та питання строків вирішено судом під час відкриття провадження в справі.

Отже, доводи відзиву в цій частині є безпідставними.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно.

Зобов`язати Державну установу «Маневицька виправна колонія (№42)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно зі встановленням січня 2008 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін), з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Державна установа «Маневицька виправна колонія (№42)» (44600, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, смт Маневичі, вул.Андрія Снітка, 25, код ЄДРПОУ 08562660).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій