Ухвала

від 25.04.2024 по справі 215/1378/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 квітня 2024 року Справа №215/1378/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудника С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прудника С.В. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради м. Кривого Рогу Благун Інеси Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради м. Кривого Рогу Благун Інеси Михайлівни , в якій просить суд:

- встановити наявність компетенції (повноважень) директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради м. Кривого Рогу Благун Інеси Михайлівни при отриманні заяви від 13.07.2023 року вх С-464 з офісу Президента України створювати штучні перешкоди способу визначеному у ст. ст. 3, 46, 92 Конституції України, ст. 13 ЗУ Про соціальні послуги та визнати таку процедуру протиправною бездіяльністю і порушенням гарантій прав людини та зобов`язати повторно розглянути її з прийняттям ненормативного правового акту.

06.03.2024 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу №215/1378/24 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.

03.04.2024 року справа №215/1378/24 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року прийнято справу № 215/1378/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради м. Кривого Рогу Благун Інеси Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до свого провадження. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено було без руху. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: позовної заяви разом із копією для вручення відповідачу, оформленої у відповідності до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме викладенням змісту позовних вимог і викладенням обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та переліком документів, інших доказів, що додаються до заяви; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), та зазначити кількісний склад відповідачів (вірне найменуванням відповідача (чів)).

25.04.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкриття провадження після усунення недоліків.

В даній заяві позивач зазначила, що 18.04.2024 року отримала ухвалу суду від 08.04.2024 року та виконала вимоги ст. ст. 160, 161 КАС України. На думку позивача, суд не надав визначеності клопотанням у відповідності до вимог ч. 2 ст. 241, ч. 5 ст. 243 КАС України. Суд ігнорує та не оцінює доречний та важливий документ. Статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України не повинні перешкоджати доступ до суду та завдавати такою мірою шкоди позивачу. При цьому, вимоги суду щодо подання нового позову є безпідставними та необґрунтованими в силу приписів ст. 242 КАС України. Відтак, позивач просить суд вважати не потрібним уточнювати позовні вимоги, оскільки вимоги ст. ст. 160, 161 КАС України виконані. При цьому, директора вважати суб`єктом владних повноважень, яка здійснює управлінські функції на підставі законодавства та Конституції України.

Також, 25.04.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Прудника С.В.

Аргументи означеної заяви зводяться до того, що у судді завжди не гаразд з доброзичливістю та увагою, та відповідно до ст. 46 Конституції України гарантії суддя не виконує. Позивач вважає, що суддя не вказує дату підписання позову, не визначає мотивів відхилення кожному аргументу, не відкриває провадження за правилами загального позовного провадження. На переконання позивача, без відкриття провадження у даній справі неможлива перевірка правильності дій відповідача задля забезпечення формування правозастосовної практики. Також на думку позивача, суддя створює штучні перешкоди задля не відкриття провадження у даній справі, що може призвести до повернення позову або відмови у відкриті провадженні. Відтак, позивач просить відводу судді Прудника С.В., який має неналежну професійну спрямованість, упередженість, зацікавленість, необ`єктивність у кінцевому рішенні і гарантії ст. 46 Конституції України; не виконує вимоги п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 5 ст. 248 КАС України, завдання судочинства і принцип правової визначеності, не зазначає мотивів відхилення кожного аргументу позивача із посиланням на норми права. Також, позивач просить суд справу №215/1378/24 розглянути колегією суддів.

Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудника С.В., зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Прудника С.В., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений тим, що суддя не вказує дату підписання позову, не визначає мотивів відхилення кожному аргументу, не відкриває провадження за правилами загального позовного провадження. На переконання позивача, без відкриття провадження у даній справі неможлива перевірка правильності дій відповідача задля забезпечення формування правозастосовної практики. Також на думку позивача, суддя створює штучні перешкоди задля не відкриття провадження у даній справі, що може призвести до повернення позову або відмови у відкриті провадженні.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прудника С.В. необґрунтованою та безпідставною.

Щодо вимоги позивача про розгляд даної справи колегією суддів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. Випадки розгляду і вирішення справи колегією суддів встановлені ст. 33 КАС України.

Положеннями статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Отже, ч. 2 ст. 33 КАС України встановлене право, а не обов`язок суду призначити колегіальний розгляд справи, і його застосування належить до розсуду суду.

Із зазначених приписів вбачається, що склад суду визначається в залежності від категорії і складності справи.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 6 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" суди мають враховувати, що закон не вимагає від сторони наводити обґрунтування свого клопотання.

Суд зауважує, що вказана справа не належить до справ, предметом оскарження якої є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму) та судом не встановлено достатніх підстав для призначення колегіального розгляду справи.

Також слід зазначити, що складність справи є оціночним поняттям, і саме суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має визначити, чи наявні підстави для застосування ч. 2 ст. 33 КАС України.

В даному випадку, враховуючи предмет спору, категорію справи, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає підстав для колегіального розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 32-33, 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 - необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи №215/1378/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник