Рішення

від 15.04.2024 по справі 320/22931/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року №320/22931/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., суддів: Кушнової А.О., Дудіна С.О., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Наумова О.В., представники відповідача Станкевича О.М., Кривоблоцька О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» (далі ТОВ «ФК «Вікторія», позивач) звернулось до суду з позовом до Національного банку України (далі НБУ, відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 10.04.2023 №21/660-рк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією у складі трьох суддів: головуючого судді Щавінського В.Р., суддів: Кушнової А.О., Дудіна С.О.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства. Зазначив, що посадовими особами НБУ здійснено позапланову виїзну перевірку структурного підрозділу позивача пункту обміну валют, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця 21 В. Згідно змісту наказу відповідача від 07.11.2022 №878-ю вбачається, що проведення позапланової виїзної перевірки здійснено на підставі результатів аналізу статистичної звітності, отриманої в порядку безвиїзного нагляду, що можуть свідчити про порушення законодавства. Проте, позивач стверджує, що такої підстави не існувало, оскільки відповідач на запит позивача щодо підтвердження наявності відповідних обставин, не надав жодної інформації або документів.

Зазначив, що протиправно при проведенні перевірки здійснювалась комунікація між інспекційною групою відповідача та працівником позивача (касиром), який не має жодних повноважень на представництво позивача у відношеннях з іншими особами, не є керівником або посадовою особою тощо, а також протиправно не уповноваженій особі (касиру) збоку інспекційної групи надавались запити та отримувались пояснення, що підтверджується зі змісту Довідки про позапланову виїзну перевірку від 23.11.2023, яка складена посадовими особами НБУ.

Стверджує, що відповідачем протиправно вказано, що позивачем порушено вимоги підпунктів 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення №1 оскільки, такі порушення виявлені інспекційною групою відповідача шляхом візуального огляду та в ході перевірки усунуті касиром. Наголосив на тому, що посадові особи відповідача на власний розсуд визначили що відповідний інформаційний лист розташований у не доступному для огляду клієнтам місці та після чого, касир відділення відповідний лист перемістила в місце, яке інспекційну групу влаштувало. На думку позивача, зазначені результати візуального огляду не підкріплені будь якими фактичними доказами та зазначає, що вся передбачена чинним законодавством інформація для користувачів фінансових послуг розміщена в місцях, достатньо зручних для користувачів (клієнтів) у всіх належних позивачу підрозділах.

Позивач також не погоджувався із встановленим відповідачем порушенням вимог підпункту 1 пункту 5 Постанови №165 та вказав, що з огляду на трудові обов`язки та функції касир пункту обміну валют позивача не наділений доступом до систем відеоспостереження, так само як і навичками такого доступу. Тобто, спрямування вимоги про надання згаданого доступу до систем відеоспостереження було не тільки протиправним, але й перебувало поза об`єктивною можливістю її виконати.

Так, на думку позивача, наказ відповідача від 07.11.2022 №878-но винесений протиправно, у зв`язку з чим, проведена інспекційною групою відповідача перевірка пункту обміну валют позивача та складена за наслідком такої перевірки довідка теж є протиправними, тому прийняте на підставі таких протиправних дій рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 10.04.2023 № №21/660-рк підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. Вказав, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що твердження позивача щодо відсутності такої підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, як «результат аналізу статистичної звітності, отриманої в порядку безвиїзного нагляду, що можуть свідчити про порушення законодавства», ґрунтується на факті відмови у наданні копії документу на запит ТОВ «ФК «Вікторія» від 18.04.2023 б/н щодо підтвердження підстав наявності відповідних обставин, тому відповідач вважає таке твердження, оскільки причиною відмови у наданні копії запитуваного документу є те, що у ньому міститься інформація з обмеженим доступом відповідно до статті 11 Закону №2473-VIII, про що позивачу повідомлено листом НБУ від 03.05.2023 № 25-0014/30669 03.05.2023. Також, щодо посилання позивача на протиправність позапланової перевірки з огляду на ненаправлення повідомлення про перевірку ТОВ «ФК «Вікторія», зазначив, що Постанова №165, яка визначає особливості здійснення нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану, у пункті 10 встановлює вимогу, що копія наказу про позапланову перевірку вручається працівнику структурного підрозділу установи перед початком або після проведення валютно-обмінної перевірочної операції.

Вважає, що посилання позивача на статтю 30 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є безпідставним з огляду на те, що вказана стаття регулює питання щодо проведення планових та позапланових інспекційних перевірок діяльності учасників ринків фінансових послуг, порядок проведення яких врегульовано Положенням про організацію, проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок учасників ринків небанківських фінансових послуг, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 26.02.2021 № 22, і не стосується перевірок щодо дотримання порядку організації та здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, які здійснюються у порядку, визначеному Положенням № 90.

Вказав, що факт та детальний опис виявлених порушень позивача зафіксовано в Довідці про перевірку від 23.11.2022. Вказана довідка надіслана позивачеві у формі електронного документа листом НБУ від 24.11.2022 №25-0009/81698. Позивач листом без номера та дати (вх. № 282/92266 від 06.12.2022) повідомив про отримання та ознайомлення з Довідкою про перевірку від 23.11.2022, заперечення до Довідки про перевірку від 23.11.2022 не надавались та у зв`язку з чим, 10.04.2023 Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалено оскаржуване рішення, яким до позивача, на думку відповідача правомірно, застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому проти доводів відповідача заперечував. Наголосив на протиправності проведеної відповідачем перевірки, у зв`язку із чим, вважає винесене оскаржуване рішення протиправним.

Також позивач подав до суду пояснення щодо обставин справи, де вказав, що зі змісту пояснень працівника (касира) позивача вбачається, що виявленні порушення щодо невідповідності розташування інформації, яка передбачена підпунктами 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення №1, у доступному для огляду клієнтами місці, усунені підчас перевірки.

Зауважив на протиправності запитів інспекційної групи про надання пояснень від 08.11.2022 за вих. №1 та №2, оскільки відповідно до чинного законодавства, такі запити повинні бути складенні на ім`я керівника підприємства, а не на ім`я працівника.

Відповідач подав до суд заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав, що проведення НБУ позапланової виїзної перевірки відділення №14 ТОВ «ФК «Вікторія» відбулося з дотриманням вимог пункту 16 розділу ІІ Положення №90, а викладенні у відповіді на відзив доводи щодо відсутності підстав для проведення такої перевірки є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд даний адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та у судових засіданнях просили суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія судів зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Вікторія» має діючу Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій №77 від 20.06.2011 видану Національним банком України. Відтак, позивач є небанківською фінансовою установою, наділеною правом на здійснення валютних операцій.

08.11.2022 посадовими особами НБУ здійснено позапланову виїзну перевірку структурного підрозділу позивача пункту обміну валют, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця 21 В, на підставі Наказу НБУ від 07.11.2022 №878-но «Про проведення позапланових виїзних перевірок структурних підрозділів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія».

При цьому, підставою для проведення перевірки, відповідно до вимог пункту 16 розділу II Положення №90, зазначено: «результати аналізу статистичної звітності, отримані в порядку безвиїзного нагляду, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства».

За наслідком такої перевірки посадовими особами НБУ складено Довідку від 23.11.2022, в якій зазначено про виявлені порушення вимог:

- підпунктів 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 1 (далі - Положення № 1) у частині відсутності в доступному для огляду клієнтами місці у структурному підрозділі Установи інформації про: перелік валютно- обмінних операцій, операцій з банківськими металами, які здійснює каса небанківської установи; повідомлення про обов`язковість здійснення касиром операції сторно протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі звернення клієнта з відмовою від здійсненої валютно-обмінної операції за умови наявності документа, який друкується РРО та застосовується для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій; повідомлення про ознаки зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, небанківськими фінансовими, пунктами обміну валюти на території України; місцезнаходження каси небанківської установи;

- підпункту І пункту 5 Постанови № 165 в частині незабезпечення, починаючи з 05.11.2022, обов`язкової реєстрації та архівації відеосигналу із зони робочого місця працівника Структурного підрозділу Установи, який здійснює операції із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

У подальшому, рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ від 10.04.2023 № №21/660-рк до позивача застосовано заходи впливу у вигляді застереження.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п.п. 81, 91, 14, 141, 20 ч. 1 ст. 7 Закону № 679-XIV, Національний банк виконує такі функції, зокрема: здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України; веде Державний реєстр фінансових установ, реєстр колекторських компаній, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій; створює, веде інформаційні системи (реєстри, бази даних) для виконання функцій валютного регулювання та валютного нагляду, а також встановлює вимоги щодо створення, ведення, наповнення банками, небанківськими фінансовими установами, операторами поштового зв`язку інформаційних систем (реєстрів, баз даних) для забезпечення обміну інформацією між ними при здійсненні валютного нагляду; визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, в тому числі валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

У відповідності до ст. 15 Закону №679-XIV Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні інструменти забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Статтею 15 Закону № 679-XIV визначено повноваження Правління Національного банку, серед яких Правління Національного банку приймає рішення, зокрема, щодо державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім діяльності на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення); про застосування заходів впливу (санкцій) до банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, а також осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про платіжні послуги» та інших законів України» про встановлення в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду особливостей здійснення банківського регулювання та нагляду, а також державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг, у тому числі застосування до банків, небанківських фінансових установ та інших осіб, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, заходів впливу (санкцій).

Так, в ст. 44 Закону №679-XIV зазначено, що до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать: видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; видача, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій, здійснення валютного нагляду відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції"; встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту; запровадження заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції"; застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходів впливу до уповноважених установ.

Відповідно до абз. 2 ст. 551 Закону № 679-XIV Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім діяльності на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами з питань регулювання ринків фінансових послуг.

Крім того, відповідно до частини другої статті 56 Закону № 679-XIV Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від Національний банк України в межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).

Так, відповідно до п. 14 ст.1 Закону № 2473-VIII уповноважені установи - банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 2473-VIII передбачено, що небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції: торгівля валютними цінностями в готівковій формі; здійснення платіжних операцій; здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя; факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента); інші валютні операції, визначені Національним банком України.

Відповідно до ч.ч. 5, 9 ст. 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) до уповноважених установ (крім банків) можуть бути застосовані такі заходи впливу, як: письмове застереження; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій; штрафні санкції; зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на здійснення валютних операції (п.2 ч.1 ст.14 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону № 2473-VIII порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 цього Закону, у тому числі розмір штрафних санкцій до уповноважених установ встановлюється Національним банком України.

Основні засади здійснення Національним банком та уповноваженими установами валютного нагляду в Україні, підстави та порядок застосування Національним банком до уповноважених установ заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства визначені в Положенні про валютний нагляд, затверджене Постанова Правління Національного банку України 03.01.2019 № 13 (далі - Положення №13).

У пп. 1 п. 2 розділу I Положення №13 визначено, що валютний нагляд за уповноваженими установами - нагляд, що здійснюється Національним банком за уповноваженими установами, їх структурними підрозділами, уключаючи проведення виїзних перевірок та здійснення безвиїзного нагляду, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу з метою забезпечення дотримання уповноваженими установами валютного законодавства та встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству України.

Відповідно до п.5 розділу І Положення №13 Національний банк організовує та здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами шляхом проведення виїзних перевірок та безвиїзного нагляду в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), та застосування до них у разі виявлення порушень валютного законодавства заходів впливу, адекватних цим порушенням.

Порядок організації та особливості здійснення валютного нагляду Національним банком визначені Положенням про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30.06.2020 №90 (далі Положення №90), постановою Правління Національного банку України від 17.12.2021 №145 «Про особливості здійснення виїзних перевірок у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) під час карантину», постановою Правління Національного банку України від 23.03.2022 №60 «Про особливості виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних соціальних і економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану», постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 №165 «Про особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06.03.2022 №39» (далі Постанова №165).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що основною конституційною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці. Для реалізації вказаної функції Національний банк України наділений повноваженнями, визначеними законами України, у тому числі повноваженнями у сфері здійснення валютного регулювання. Національний банк України здійснює регулювання та нагляд за діяльністю уповноважених установ на ринках небанківських фінансових послуг шляхом проведення виїзних перевірок та здійснення безвиїзного нагляду та має право застосувати до установи відповідні заходи впливу за порушення вимог валютного законодавства.

Щодо твердження позивача про протиправність проведення виїзної перевірки структурного підрозділу позивача, суд зазначає таке.

Пунктом 2 Постанови № 165 передбачено, що вимоги цієї постанови поширюються на небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію Національного банку на торгівлю валютними цінностями.

Згідно з пунктом 7 Постанови №165 Національний банк здійснює виїзний нагляд, позапланові виїзні перевірки (далі - позапланова перевірка) відповідно до Положення № 90, постанови Правління Національного панку України від 17.12.2021 №145 «Про особливості здійснення виїзних перевірок у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) під час карантину», постанови Правління Національного банку України від 23.03.2022 №60 «Про особливості виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану» з урахуванням особливостей, визначених цією постановою.

Пунктом 8 Постанови №165 передбачено, що позапланова перевірка проводиться відповідно до наказу, підписаного Головою Національного банку або заступником Голови Національного банку або особою, яка виконує обов`язки однієї із зазначених осіб (далі - наказ про позапланову перевірку).

Відповідно до пункту 9 Постанови №165 передбачено перелік інформації, яка зазначається у наказі про позапланову перевірку, у тому числі підстава для проведення позапланової перевірки, передбачена в пункті 16 розділу II Положення № 90.

Так, відповідно до пункту 16 розділу II Положення №90 Національний банк за наявності обґрунтованих підстав приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки банку/у станови. Такими підставами є:

1) інформація/документи, результати аналізу статистичної звітності, отримані в порядку безвиїзного нагляду та/або в разі здійснення виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства;

2) інформація, отримана від інших підрозділів Національного банку, державних органів, органів нагляду іноземних держав про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства.

Встановлено, що на виконання вищезазначених вимог Наказ №878-но підписано заступником Голови Національного банку Дмитром Олійником, який згідно з підпунктом 4 пункту 1 наказу Національного банку від 01.11.2022 № 865-но «Про розподіл функціональних обов`язків між Головою Національного банку України, його першим заступником та заступниками Голови Національного банку України» та пунктом 46 додатка до цього наказу організовує роботу з нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг та уповноважений на підписання наказів про проведення позапланових виїзних перевірок, зокрема з питань дотримання вимог валютного законодавства.

При цьому, у Наказі №878-но з урахуванням вимог пункту 16 розділу II Положення №90 заначено підставу проведення позапланової перевірки, а саме - результати аналізу статистичної звітності, отриманої в порядку безвиїзного нагляду, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства України. Зазначені результати аналізу зафіксовано у Доповідній записці від 31.10.2022 №В/25-0009/15 01/ДСК.

Отже, твердження позивача щодо відсутності такої підстави ґрунтується на факті відмови у наданні копії документу на запит ТОВ «ФК «Вікторія» від 18.04.2023 б/н щодо підтвердження підстав наявності відповідних обставин.

Проте, суд враховує доводи відповідача, що причиною відмови у наданні копії запитуваного документу є те, що у ньому міститься інформація з обмеженим доступом відповідно до статті 11 Закону №2473-VIII, про що позивачу повідомлено листом НБУ від 03.05.2023 № 25-0014/30669 03.05.2023.

Таким чином, Наказ №878-но оформлений у відповідності до вимог законодавства.

Щодо твердження Позивача про протиправність позапланової перевірки з огляду на ненаправлення повідомлення про перевірку ТОВ «ФК «Вікторія», то суд зазначає, що Постанова №165, яка визначає особливості здійснення нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану, у пункті 10 встановлює вимогу, що копія наказу про позапланову перевірку вручається працівнику структурного підрозділу установи перед її початком або після проведення валютно-обмінної операції, що проводиться інспекційною групою з метою перевірки дотримання установою встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України порядку проведення валютно-обмінних операцій (у разі її здійснення).

Щодо встановлених відповідачем порушень, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2022 посадовими особами НБУ здійснено позапланову виїзну перевірку структурного підрозділу позивача пункту обміну валют, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 21 В.

За наслідком такої перевірки складено Довідку від 23.11.2022, в якій зазначено про виявлені порушення вимог підпунктів 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 № 1 (далі Положення № 1), а також підпункту 1 пункту 5 Постанови №165, а саме:

- у частині відсутності в доступному для огляду клієнтами місці у структурному підрозділі Установи інформації про:

перелік валютно-обмінних операцій, операцій з банківськими металами, які здійснює каса небанківської установи;

повідомлення про обов`язковість здійснення касиром операції сторно протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі звернення клієнта з відмовою від здійсненої валютно-обмінної операції за умови наявності документа, який друкується РРО та застосовується для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій;

повідомлення про ознаки зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, небанківськими фінансовими, пунктами обміну валюти на території України;

місцезнаходження каси небанківської установи;

- в частині незабезпечення, починаючи з 05.11.2022, обов`язкової реєстрації та архівації відеосигналу із зони робочого місця працівника Структурного підрозділу Установи, який здійснює операції із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Так, відповідно до пункту 31 Положення №1 суб`єкт ринку розміщує в касі банку, небанківської установи, їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці таку інформацію:

1) копію наказу (розпорядження) банку, небанківської установи про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют, банківських металів.

2) перелік валютно-обмінних операцій, операцій з банківськими металами, які здійснює каса банку, небанківської установи, відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти;

3) повідомлення про обов`язковість здійснення касиром операції сторно протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі звернення клієнта з відмовою від здійсненої валютно-обмінної операції за умови наявності квитанції про здійснення валютно-обмінної операції/документа, який друкується РРО та застосовується для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій;

4) витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за здійснення операції з обміну готівки іноземної валюти, операцій з банківськими металами, що підписується керівником банку, небанківської установи;

5) повідомлення про ознаки зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, небанківськими установами, пунктами обміну валюти на території України (далі - ознаки зношення) відповідно до додатка до цього Положення;

6) повідомлення про касира каси, який здійснює валютно-обмінні операції, операції з банківськими металами (прізвище, ініціали);

7) копію банківської ліцензії або ліцензії/витягу з реєстру осіб, яким видано ліцензію на здійснення валютних операцій;

8) місцезнаходження каси банку, небанківської установи, їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти.

Інформація, зазначена в пункті 31 розділу IV цього Положення, може розміщуватися в доступному для огляду клієнтами місці на електронних пристроях та має відповідати змісту рішень, прийнятих та оформлених у вигляді паперового або електронного документа.

Відповідно до пунктів 12, 13 Постанови №165 Керівник або заступник керівника інспекційної групи під час проведення позапланової перевірки має право подавати структурному підрозділу установи запити у формі електронного документа або в паперовій формі про надання потрібних для позапланової перевірки інформації, матеріалів, документів (в електронній або паперовій формі у визначених структурі, форматі, носіях надання такої інформації), даних відеоархіву документів (їхніх копій та/або витягів із них) та письмових пояснень щодо проведених фінансових операцій і з інших питань діяльності установи, обставин, фактів, що можуть свідчити/свідчать про порушення вимог законодавства України, виявлених під час здійснення позапланової перевірки (далі - запит інспекційної групи).

Запит інспекційної групи надсилається структурному підрозділу установи у формі електронного документа або в двох примірниках у паперовій формі за підписом керівника або заступника керівника інспекційної групи з обов`язковим визначенням інформації, матеріалів, документів (їхніх копій та/або витягів із них), даних відеоархіву, письмових пояснень, які потрібно надати, строку, форми, порядку їх надання та носіїв інформації, на яких їх необхідно надати. На кожному запиті інспекційної групи проставляється відмітка про його отримання установою із зазначенням дати, часу, прізвища, власного імені, по батькові та підпису особи, яка отримала запит.

Пунктом 20 розділу ІІ Положення №90 передбачено, що керівник або заступник керівника інспекційної групи під час проведення виїзної перевірки має право подавати банку/установі запити у вигляді електронного документа або в паперовій формі про надання необхідних для виїзної перевірки інформації, матеріалів, документів (в електронній або паперовій формі у визначених структурі, форматі, носіях надання такої інформації), даних відеоархіву, документів (їхніх копій та/або витягів із них) та письмових пояснень щодо проведених фінансових операцій і з інших питань діяльності банку/установи, обставин, фактів, що можуть свідчити/свідчать про порушення вимог законодавства, виявлених під час здійснення виїзної перевірки, а також про організацію зустрічей з керівниками/іншими представниками банку/установи (далі - запит інспекційної групи). Запит інспекційної групи складається на ім`я керівника банку/установи у двох примірниках у паперовій формі або у вигляді електронного документа за підписом керівника або заступника керівника інспекційної групи з обов`язковим визначенням інформації, матеріалів, документів (їхніх копій та/або витягів із них), даних відеоархіву, письмових пояснень, що необхідно надати, строку, форми, вигляду, порядку їх надання та носіїв інформації, на яких їх необхідно надати. Кожний запит інспекційної групи підлягає обов`язковій реєстрації в банку/установі.

Керівник або заступник керівника інспекційної групи проставляє свій підпис на кожному аркуші запиту інспекційної групи в паперовій формі, якщо запит інспекційної групи складено на двох або більше аркушах, та забезпечує фіксування дати та часу надання запиту уповноваженій особі банку/установи для реєстрації.

Керівник або заступник керівника інспекційної групи в разі неможливості надання запиту інспекційної групи в паперовій формі уповноваженій особі банку/установи для реєстрації (у зв`язку з відмовою отримати запит, відсутністю уповноваженої на прийняття запиту особи банку/установи, з інших незалежних від Національного банку причин, що унеможливлюють надання запиту), фіксує такий факт на обох примірниках цього запиту (із зазначенням причини, з якої запит не може бути наданий, дати та часу вчинення відповідного напису).

Так, з матеріалів справи вбачається, запити інспекційної групи на пояснень від 08.11.2022 за вих. №1 та №2 складенні на ім`я працівника структурного підрозділу касира відділення №14 ТОВ «ФК «Вікторія» ОСОБА_1 , а не на ім`я керівника установи, як це визначено у пункті 20 розділу ІІ Положення №90.

Пунктом 23 розділу ІІ Положення №90 передбачено, що Керівник банку/установи зобов`язаний забезпечити виконання запиту інспекційної групи/запиту в електронній/паперовій формі у визначених у ньому обсягах, форматі, структурі, вигляді, порядку і термінах, носіях надання такої інформації.

Інформація, документи (їхні копії та/або витяги з них), письмові пояснення, підготовлені банком/установою на запит інспекційної групи/запит в електронній/паперовій формі, надаються із супровідним листом.

Підготовлені банком/установою на запит інспекційної групи/запит в електронній/паперовій формі документи, інформація та письмові пояснення надаються за підписом керівника або відповідального працівника з питань фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник) банку/установи, що скріплюється відбитком печатки банку/установи (за наявності), із зазначенням дати надання. Копії документів, витяги з них, що надаються на запит інспекційної групи/запит в електронній/паперовій формі, засвідчуються підписом керівника/відповідального працівника, що скріплюється відбитком печатки банку/установи (за наявності), із зазначенням його посади, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та проставленням напису "Згідно з оригіналом" або в інший спосіб, зазначений у запиті інспекційної групи/запиті в електронній/паперовій формі.

Керівник або відповідальний працівник банку/установи може підписувати письмові пояснення та/або супровідний лист шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису. У разі надання таких документів у паперовій формі на запит інспекційної групи/запит в електронній/паперовій формі банком/установою надається завірена належним чином копія підписаних керівником або відповідальним працівником банку/установи письмових пояснень та/або супровідного листа разом з документами/інформацією.

Сторінки (аркуші) копії документа/витягу з нього, якщо він складається з двох і більше сторінок (аркушів), повинні бути пронумеровані та прошиті банком/установою, на зворотному боці останнього аркуша на окремому невеликому аркуші, що наклеюється на нього поверх кінців ниток, зазначається напис: "Пронумеровано та прошнуровано ... арк." (зазначається кількість аркушів цифрами та словами) та проставляється відмітка про засвідчення копії документа/витягу з нього в порядку, визначеному в абзаці третьому пункту 23 розділу II цього Положення.

Банк/установа зазначає пояснювальні написи в порядку, визначеному в запиті інспекційної групи/запиті в електронній/паперовій формі, крім відмітки про засвідчення на копіях документів/витягах із них.

Відповідно пунктом 15 Постанови №165 Керівник установи/працівник структурного підрозділу установи зобов`язаний забезпечити виконання запиту інспекційної групи у визначених у запиті обсягу, форматі, структурі, вигляді, порядку, строки та носіях надання такої інформації.

Також, пунктом 16 Постанови №165 визначеного, що підготовлені установою/структурним підрозділом установи на запит інспекційної групи документи, інформація та письмові пояснення надаються за підписом керівника установ/працівника структурного підрозділу установи, що скріплюється відбитком печатки установи/структурного підрозділу установи (за наявності), із зазначенням дати надання. Копії документів, витяги з них, що надаються на запит інспекційної групи, засвідчуються підписом керівника установи/працівника структурного підрозділу установи, що скріплюється відбитком печатки установи/структурного підрозділу установи (за наявності), із зазначенням його посади, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та проставленням напису "Згідно з оригіналом" або в інший спосіб, зазначений у запиті інспекційної групи.

Колегією суддів встановлено, що працівником структурного підрозділу касиром відділення №14 ТОВ «ФК «Вікторія» ОСОБА_1 наданні 08.11.2022 пояснення керівнику інспекційної групи на запити від 08.11.2022 за вих. №1 та №2.

Так, щодо відсутності розміщення інформації, яка передбачена підпунктами 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення №1, у доступному для огляду клієнтами місці, у своїх поясненнях касир відділення №14 ТОВ «ФК «Вікторія» ОСОБА_1 зазначила, що: «Під час перевірки мною (касиром) ОСОБА_1 відділення №14 за адресою м. Київ, вул. П. Запорожця, 21-В усунено порушення, які зазначені в запиту інспекційної групи №1 від 08.11.2022 щодо відсутності доступному для огляду клієнтами зазначеної інформації. Додається додаток на одному аркуші».

З доданого до вказаного пояснення додатку, який також наявний у матеріалах справи, вбачається, що це є інформаційний лист, у якому, зокрема, зазначено: перелік валютно-обмінних операцій, які здійснює каса; повідомлення про обов`язковість здійснення касиром операції сторно протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі звернення клієнта з відмовою від здійсненої валютно-обмінної операції за умови наявності документа, який друкується РРО та застосовується для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій; повідомлення про ознаки зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, небанківськими фінансовими, пунктами обміну валюти на території України; місцезнаходження каси структурного підрозділу.

Отже, матеріали справи підтверджують наявність відповідного документа у ТОВ «ФК «Вікторія», у якому міститься інформації, яка передбачена підпунктами 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення №1.

Крім того, колегія суддів враховує те, що працівником структурного підрозділу касиром відділення №14 ТОВ «ФК «Вікторія» ОСОБА_1 було усунене зазначене порушення під час проведення відповідної перевірки посадовими особами відповідача, а саме розміщено інформацію, яка передбачена підпунктами 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення №1, у доступному для огляду клієнтами місці, про що також зазначено у поясненнях працівника (касира) позивача запит інспекційної групи від 08.11.2022 за вих. №1.

Вказане, зокрема, зафіксовано посадовими особами відповідача, які здійснювали позапланову виїзду перевірку відділення №14 ТОВ «ФК «Вікторія» за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 21-В, у Довідці про позапланову виїзну перевірку від 23.11.2022 на сторінці 3.

Проте, відповідачем не обґрунтовано підстав неврахування пояснень працівника (касира) позивача про усунення вказаного вище порушення підчас проведення перевірки та включення такого порушення до оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним включенням до оскаржуваного рішення інформації про порушення позивачем вимог підпунктів 2, 3, 5, 8 пункту 31 розділу IV Положення №1 у частині відсутності в доступному для огляду клієнтами місці у структурному підрозділі Установи інформації про: перелік валютно-обмінних операцій, операцій з банківськими металами, які здійснює каса небанківської установи; повідомлення про обов`язковість здійснення касиром операції сторно протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі звернення клієнта з відмовою від здійсненої валютно-обмінної операції за умови наявності документа, який друкується РРО та застосовується для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій; повідомлення про ознаки зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, небанківськими фінансовими, пунктами обміну валюти на території України; місцезнаходження каси небанківської установи.

Щодо порушення позивачем підпункту 1 пункту 5 Постанови №165 в частині незабезпечення, починаючи з 05.11.2022, обов`язкової реєстрації та архівації відеосигналу із зони робочого місця працівника Структурного підрозділу Установи, який здійснює операції із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 165 установа зобов`язана забезпечити обладнання приміщення структурних підрозділів, у якому здійснюються операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, системою технологічного відеоконтролю за процесом обслуговування клієнтів (далі - система технологічного відеоконтролю), що відповідає таким вимогам:

1) забезпечено обов`язкову реєстрацію та архівацію відеосигналу із зони робочого місця працівника структурного підрозділу установи, який здійснює операції із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (далі - працівник структурного підрозділу установи), зони клієнтів біля робочого місця працівника структурного підрозділу установи та входу/виходу клієнтів до/з приміщень установи/структурного підрозділу строком не менше ніж 14 діб. Роздільна здатність камери для відеонагляду та зона робочого місця працівника структурного підрозділу установи повинні забезпечувати чітку відеофіксацію процесу обслуговування клієнта, включаючи процес приймання-передавання готівки та видачі квитанції реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) під час здійснення ним операції з купівлі/продажу іноземної валюти;

2) система технологічного відеоконтролю забезпечує:

наявність у відеоматеріалах інформації про дату, час та найменування установи/структурного підрозділу, де встановлено відеореєстратор;

відповідність технічним вимогам до якості фіксації відеосигналу, що відображають процес обслуговування клієнта, включаючи процес приймання-передавання готівки та видачі квитанції РРО під час здійснення ним операції з купівлі/продажу іноземної валюти;

технічну можливість надання на вимогу уповноважених працівників Національного банку України (далі - Національний банк) (інспекційної групи) під час проведення виїзної перевірки установи/структурного підрозділу доступу до перегляду даних відеоархіву та надання копії фрагмента даних відеоархіву за конкретний проміжок часу.

Установа зобов`язана припинити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в разі виходу з ладу системи технологічного відеоконтролю до відновлення її роботи.

Також, пунктом 16 Постанови №165 члени інспекційної групи під час проведення позапланової виїзної перевірки установи/структурного підрозділу мають право вимагати у встановленому порядку від установи/структурного підрозділу доступу до перегляду даних відеоархіву та надання на носії установи або Національного банку копії фрагмента даних відеоархіву за конкретний проміжок часу, який відповідає оригіналам, наявним у даних відеоархіву.

Копія даних відеоархіву надається на запит інспекційної групи із супровідним листом, який засвідчується підписом керівника установи/працівника структурного підрозділу установи, що скріплюється відбитком печатки установи/структурного підрозділу установи (за наявності), із зазначенням його посади, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та проставленням напису "Згідно з оригіналом".

Щодо порушення в частині незабезпечення, починаючи з 05.11.2022, обов`язкової реєстрації та архівації відеосигналу із зони робочого місця працівника Структурного підрозділу Установи, який здійснює операції із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, у своїх поясненнях касир відділення №14 ТОВ «ФК «Вікторія» ОСОБА_1 вказала таке: «Пояснення на Запит №2 від 08.11.2022 р. Повідомляємо, що з перепадами струму які відбуваються відповідно до графіку ДЕТЕК вийшли з ладу контакт з`єднання електронного провода з зони робочого місця касира, але камера з зони клієнта працює «онлайн» в повному обсязі, що підтверджено надання інспекційній групі відеоархіву».

Суд бере до уваги те, що нестабільність ситуації в країні з початку повномасштабної військової агресії з боку російської федерації, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Києва та Київської області, у зв`язку із чим часті відключення електропостачання у регіоні протягом жовтня 2022 року - лютого 2023 року є загальновідомими та в силу вимог ч. 3 ст. 78 КАС України не потребують доказування.

Так, загальновідомим є те, що вперше масований ракетний удар по критичній системі України було нанесено російською федерацією 10.10.2022, в той час перевірка позивача відповідачем була проведена 08.11.2022.

При цьому, застосування екстрених відключень електроенергії внаслідок масованих ракетних атак, фактично є обставиною, яка може свідчити виключно про наявність незалежних від позивача обставин, що могли вплинути на роботу камери систем відеоспостереження із зони робочого місця працівника позивача.

Крім того, з вищевказаного пояснення працівника (касира) позивача вбачається, що реєстрація та архівація відеосигналу відбувалась із зони клієнта Структурного підрозділу Установи, який здійснює операції із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Отже, враховуючи зазначенні вище обставини, позивач забезпечив відеофіксацію процесу обслуговування клієнта, включаючи процес приймання-передавання готівки та видачі квитанції РРО під час здійснення ним операції з купівлі/продажу іноземної валюти та посадовим особам НБУ під час перевірки був наданий доступу до перегляду даних відеоархіву з камери зони клієнта.

Відповідачем вищевказане не спростовано та в оскаржуваному рішенні не вказано про врахування чи неврахування пояснень працівника (касира) позивача щодо зазначеного порушення. Також, у Довідці від 23.11.2022 посадовими особами НБУ лише процитоване зазначене пояснення працівника (касира) позивача, проте йому не надано належної оцінки.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Як зазначено в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжного доручення від 22.05.2023 №ПН336.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національного банку України.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 10.04.2023 №21/660-рк.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національного банку України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий - суддя Щавінський В.Р.

Судді: Кушнова А.О.

Дудін С.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 25 квітня 2024 р.