П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2024 року місто Київ
справа №2-4730/11
провадження№22-ц/824/6199/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів -Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М. за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пугачем Сергієм Васильовичем,
на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2023 року, постановлену у складі судді Підпалого В.В..
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович про заміну сторони виконавчого провадження ,-
В С Т А Н О В И В :
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 лютого 2012 року Печерським районним судом м.Києва ухвалено рішення у справі № 2-4730/11 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
На виконання рішення суду 23 серпня 2012 року Печерським районним судом м. Києва представнику ТОВ «ОТП Факторинг» видано виконавчі листи.
29 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
На даний час у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. знаходяться виконавчі провадження АСВП № НОМЕР_1 від 29 квітня 2021 року та АСВП НОМЕР_2 від 9 березня 2021 року.
16 травня 2023 року між ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» та ТОВ «Айквітас» було укладено договір факторингу та відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» відступило, а ТОВ «Айквітас» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
16 травня 2023 року між ТОВ «Айквітас» та ОСОБА_1 було укладено договір факторингу та відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Айквітас» відступило, а ОСОБА_1 прийняв право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
Оскільки внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження ТОВ «ОТП Факторинг Україна на ОСОБА_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, та на підставі ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» просив замінити стягувача з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях щодо виконання рішення Печерського районного суду м.Києва у справі 2-4730/11 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Пугач С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та увалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема зазначає, що 16 травня 2023 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ ФК «Аквітайс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Аквітайс» отримало грошові вимоги за кредитним договором в розмірі заборгованості по кредитному договору № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
Також, 16 травня 2023 року між ТОВ ФК «Аквітайс» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ ФК «Аквітайс» передано право грошової вимоги за кредитним договором в розмірі заборгованості по кредитному договору № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
На підтвердження переходу права вимоги до суду надані копії договорів факторингу від 16 травня 2023 року та копію актів прийому передачі документації, квитанцію про сплату ОСОБА_1 вартості ціни відчуження відступленого права вимоги.
Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 916/2286/16.
В матеріалах справи наявна копія квитанції про повну оплату за договором відступлення, тобто наявні докази, які підтверджують належне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором.
Зауважив, що станом на момент подання заяви про зміну сторони виконавчого провадження термін пред`явлення виконавчих листів 2-4730/11 від 22 серпня 2012 року щодо стягнення боргу із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не закінчився. Виконавчі документи пред`явлені до виконання приватному виконавцю Корольову В.В., яким відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, неправильно здійснено оцінку наданих доказів.
Боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Пугач С.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - адвокат Череда Т.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
В судове засідання не з`явилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які повідомлені шляхом направлення судових повідомлень на поштові адреси, які зазначені в апеляційній скарзі. Конверти відправлені на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулися до суду з довідками поштового відділення із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (том №2 а.с.233, 234), а тому відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України судові повістки вважається врученими адресатам. Причини своєї неявки суду не повідомили, а тому суд вважав за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 28 лютого 2012 року Печерський районний суд м.Києва ухвалив рішення у справі № 2-4730/11 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року, а саме солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишок заборгованості за кредитним договором у сумі 197 363,58 доларів США, що еквівалентно 1 573 145,62 грн., суму несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 26 928,62 доларів США, що еквівалентно 214 642,64 грн., пеню за прострочення виконання зобов`язань в сумі 2 847 643,64 грн., судові витрат 1 820,00 грн., а всього 4 637 251,90 грн.
На виконання рішення суду 23 серпня 2012 року Печерським районним судом м. Києва представнику ТОВ «ОТП Факторинг» видано виконавчі листи.
29 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
Відповідно до матеріалів справи, на виконанні у відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № 36741387 з виконання виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2012 року у справі № 2-4730/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 4 637 251, 90 грн.
14 грудня 2018 року державним виконавцем, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа, а оригінал виконавчого листа разом з копією постанови про повернення виконавчого документу направлено стягувачу.
На даний час у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. знаходяться виконавчі провадження АСВП № НОМЕР_1 від 29 квітня 2021 року та АСВП НОМЕР_2 від 9 березня 2021 року з виконання виконавчих листів Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2012 року у справі № 2-4730/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 4 637 251, 90 грн.
16 травня 2023 року між ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» та ТОВ «Айквітас» було укладено договір факторингу та відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» відступило, а ТОВ «Айквітас» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
16 травня 2023 року між ТОВ «Айквітас» та ОСОБА_1 було укладено договір факторингу та відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Айквітас» відступило, а ОСОБА_1 прийняв право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
Як вбачається з змісту Договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників, про відступлення прав вимоги та майнових прав від 16 травня 2023 року, право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року, де позичальниками є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перейшло від ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» до ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є правонаступництво.
Згідно зістаттею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ОСОБА_1 є правонаступником права вимоги та майнових прав за кредитним договором за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року, де позичальниками є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до ч. 5 ст.442 ЦПК України положеннями цієї статі застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10.
Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, вказувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
Забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у статті 129-1 Конститції України, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, рішення «Валерій Фуклєв проти України», заява 6318/03).
Апеляційний суд зауважує, що наявність лише факту правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав на виконання судового рішення, оскільки лише стягувач має право на отримання виконавчого листа, пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні стягувача його правонаступником у відкритому виконавчому провадженні, відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, головною метою якого є своєчасне та реальне виконання судового рішення.
Ураховуючи викладене, а також те, що виконавчі провадження ВП НОМЕР_3 та ВП НОМЕР_2 щодо виконання рішення Печерського районного суду м.Києва у справі 2-4730/11 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року, відкриті та перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В., договір від 16 травня 2023 року, що укладений між ТОВ " ФК "Айквітас" та ОСОБА_1 є чинним, неоспорений, недійсним не визнавався, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пугачем Сергієм Васильовичем, - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.
Замінити сторону стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_3 та ВП НОМЕР_2 щодо виконання рішення Печерського районного суду м.Києва у справі 2-4730/11 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21 грудня 2006 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118631383 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Шкоріна Олена Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні