Постанова

від 17.04.2024 по справі 520/37194/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 р. Справа № 520/37194/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024, суддя Заічко О.В., повний текст складено 21.02.24 по справі № 520/37194/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер КС"(далі-Товариство, Позивач) звернулося до суду із позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.09.2023 № 0/13116/0416.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Позивач вказав на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вирішення судом справи без належного повідомлення Товариства про призначене судове засідання.

Крім того, апелянт зазначав, що контролюючий орган вийшов за межі повноважень при здійсненні камеральної перевірки (ст. 75.1.1 ПК України), порушив строк протягом якого могла бути проведена камеральна перевірка (ст. 76.3 ПК України) та порушив строк на прийняття ППР (ст. 86.8 ПК України) що у свою чергу свідчить про недотримання процедури проведення камеральної перевірки.

Зауважував, що про порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а саме зазначення у рішенні про те що, представником Позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі, що не відповідає дійсності.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 12 КАС адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

У відповідності до п.2 частини 4 статті 12 КАС виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами першою - третьою статті 179 КАС визначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначається судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 - 3 ст. 183 КАС за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; 2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеномустаттею 129цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року було відкрито провадження у зазначеній справі та призначене підготовче засідання на 16-00 год. 17.01.2024 року.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 12.01.2024 року суддя Заічко О.В. з 15.01.2014 року по 16.02.2024 року не здійснювала судочинство у зв`язку із перебуванням у щорічній відпустці. Судове засідання перенесене на 20.02.2024 року (а.с. 33).

20.02.2024 року судом було постановлене судове рішення по справі, з якого вбачається, що представники позивача та відповідача в судове засідання, призначене на 20.02.2024 не з`явилися, проте про дату та час проведення судового засідання попереджалися. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно наявного в матеріалах справи клопотання представника Товариства Громова Р.С., останній просив підготовче засідання проводити без його участі (а.с.50).

Клопотання про розгляд справи без участі представника позивача останнім заявлено не було.

Тобто, 20.02.2024 року мало відбутися підготовче засідання, що з урахуванням клопотання представника Товариства могло бути проведене без його участі.

Натомість, як зазначено вище, 20.02.2024 року судом було постановлене судове рішення по справі.

Отже, в порушення вимог статті 183 КАС судом не було проведено підготовче засідання, призначене ухвалою суду від 27.12.2023 року та не постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази визнання позову відповідачем, що відповідно до ст.183 КАС України могло бути підставою для ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.

Таким чином, оскільки судове засідання на 20.02.2024 року судом не було призначене України ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у відповідності до вимог ст. 183 КАС, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Судовим розглядом встановлено, що 30.03.2024 року головним управлінням ДПС у Харківській області була проведена камеральна перевірка Товаристваз питання перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 30.03.2023 № 7458/20-40-04-16-03/41372915.

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Кодексу, підпункту 1, підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 4 096 103,84 грн, та завищення від`ємного значення в розмірі 153 152,0 гривень.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2023 № 0/13116/0416, , яким Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ у сумі 4096 103,84 грн.

Вирішуючи справу по суті спору колегія суддів виходить с наступного.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику регулюються нормамиПодаткового кодексу України(в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів49.1та 49.2 статті49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановленийПодатковим кодексом Українизвітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимогПодаткового кодексу Україниподавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно пункту185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом187.1 статті 187 Податкового кодексу Українивстановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків вставленістаттею 200 Податкового кодексу України.

Згідно вимог пункту200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту200.2 статті 200 Податкового кодексу Українипри позитивному значенні суми, розрахованої згідно зп.200.1 ПКУ, - така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно вимог пункту200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3ст.2001цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3ст.2001цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, перевіркою встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), які наявні на дату складання акту перевірки, підприємством зареєстровані податкові накладні, видані контрагентам на загальну суму ПДВ 4 249 451,84 гривень.

Згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2021 року поданої 16.06.2021 № 9161817809 обсяги постачання (без ПДВ) за операціями на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (рядок 1.1) за травень 2021 року визначені підприємством в сумі 0,00 грн, ПДВ0,00 гривень. По р.1.3 «операції, що оподатковуються за ставкою 14 %» підприємством відображено 98,00 грн ПДВ.

Отже, є обґрунтованим висновок перевірки про заниження суми ПДВ по податкових зобов`язаннях, з урахуванням наявної інформації з ЄРПН, що призвело до заниження загальної суми податкових зобов`язань за операціями на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (ряд. 9 декларації) за звітний період травень 2021 року на суму ПДВ 4 249 353,84 грн, чим порушено вимоги пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Кодексу, підпункту1, підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку.

Внаслідок заниження за травень 2021 року загальної суми податкових зобов`язань на суму ПДВ 8369,00 грн., в порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Кодексу, підпункту 1, підпункту 2 пункту 3, розділу V Порядку, Товариством занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 4 096 103,84грн., та завищено від`ємне значення в розмірі 153152 гривень.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.09.2023 № 0/13116/0416 яким за наслідками перевірки Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ розмірі 4 096 103,84 грн, та нараховані штрафні санкції 409610,38 грн. є обґрунтованим.

Надаючи оцінку доводам Позивача про порушення податковим органом 30-денного терміну проведення камеральної перевірки колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з підпунктом75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.3 ст.76 Кодексу камеральна перевіркаподаткової деклараціїабо уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102цього Кодексу.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначенихпунктом 102.2цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно достатей 39і39-2цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку поданняподаткової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеноїпунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 3.1.1.1-3.1.1.3 п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 (Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість) податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно достатті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановленихпунктом 49.18 статті 49тастаттею 203, з урахуваннямпункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що протягом 30 календарних днів, після подання податкової декларації з ПДВ може бути проведена камеральна перевірка даних самої податкової декларації на предмет визначення періоду, своєчасності та форми її подання, а також логічного зв`язку та узгодженості її показників.

Проте, камеральна перевірка даних Єдиного реєстру податкових накладних є камеральною перевіркою з інших питань, яка відповідно до абз.2 п.76.3 ст. 76 Податкового Кодексу проводиться з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102цього Кодексу.

Як вбачається із Акту камеральної перевірки від 30.03.2023 року в ході камеральної перевірки Товариства досліджувалося питання повноти декларування податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2021 року на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, а отже відповідно до п.76.3 ст. 76 та п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу така камеральна перевірка може бути проведена не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку поданняподаткової декларації.

Зважаючи на вищенаведене, доводи позивача про порушення податковим органом терміну проведення камеральної перевірки та порушення строків на прийняття ППР є необґрунтованими.

Твердження позивача про порушення податковим органом процедури проведення камеральної перевірки з огляду на те, що на його думку, камеральною перевіркою можуть охоплюватися виключно питання визначені абзацами другим-одинадцятим п.п. 75.1.1. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає помилковим.

Так, у зазначених положеннях Податкового кодексу визначені питання, які також можуть бути предметом камеральної перевірки, що випливає зі змісту самої норми, а отже перелік питань які можуть досліджуватися в ході камеральної перевірки, визначені абзацами другим-одинадцятим п.п. 75.1.1. п.75.1 ст .75 Податкового кодексу України не є вичерпним.

За приписами п. 2 ч.1ст.315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зіст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову позову.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 по справі № 520/37194/23 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло Постанова складена в повному обсязі 25.04.24.