Постанова

від 24.04.2024 по справі 320/2798/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2798/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агенція безпеки» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агенція безпеки» до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Українська агенція безпеки" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 р. позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 24.04.2024.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до норм ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України,

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що звернувшись 06.10.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив трьохмісячний строк звернення до суду з цим позовом. Водночас, обґрунтовуючи необхідність поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач фактично посилається на невиконання головним бухгалтером своїх обов`язків у період з березня 2022 року по травень 2023 року, однак, такі пояснення не підтвердженні жодними належними доказами. Більш того, за своєю суттю такі процедури носять юридичний характер, а позивачем не наведені підстави покладення на головного бухгалтера таких непритаманних йому функцій (наприклад, закріплення їх у посадовій інструкції тощо). Також, зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення до суду із позовною заявою та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією російської федерації проти України, не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання позовної заяви у тримісячний строк.

Натомість, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції не врахував, що розглядаючи причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, суд не оцінював їх у взаємозв`язку одна з одною, не вивчиав їх через призму причинно-наслідкових подій та наслідків, як і не враховано обставин відсутності диретора товариства через волонтерську діяльність.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, положення КАС України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Колегія суддів вважає, що при визначенні початку цього строку підлягає з`ясуванню момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до змісту статті 121 КАС, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

За даних обставин, предметом позову у даній справі є оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.02.2022 № 3787853/44225536. Позивач оскаржив спірне рішення до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України від 18.02.2022 № 9206/44225536/2, спірне рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

У зв`язку з цим, у даному випадку, має бути застосований трьохмісячний строк для звернення до суду, тому, звернувшись 06.10.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив трьохмісячний строк звернення до суду з позовною заявою.

У заяві про поновлення стоку звернення до суду, позивач зазначив, що директор ТОВ «Українська агенція безпеки» - ОСОБА_1 з березня 2022 року по травень 2023 року займався волонтерською діяльністю на території Київської та Львівської областей, яка пов`язана з наданням необхідної допомоги сім`ям, які опинилися без житла, внаслідок чого контроль за здійсненням фінансово-господарських операцій на ТОВ «Українська агенція безпеки» фактично здійснювала головний бухгалтер ОСОБА_2 .

Проте, 19 травня 2023 року головного бухгалтера ОСОБА_2 було звільнено директором ТОВ «Українська агенція безпеки» через недбале ставлення до своїх функціональних обов`язків, які визначено посадовою інструкцією, в тому числі не повідомлення про рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних, після чого розпочалась робота з підготовки документів для оскарження рішення ДПС.

Крім того, позивач наголошував на тому, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

У даному випадку, позивачем здійснено досудове врегулювання спору, шляхом звернення до контролюючого органу центрального рівня з відповідною скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, то строк звернення до суду згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, становить три місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на таке рішення.

Як було вказано вище, обґрунтовуючи необхідність поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач фактично посилається на невиконання головним бухгалтером своїх обов`язків у період з березня 2022 року по травень 2023 року, однак такі пояснення не підтвердженні достатніми та належними доказами, та не можуть визнаватись, як поважні, позаяк позивачем не наведені підстави покладення на головного бухгалтера таких непритаманних йому функцій (наприклад, закріплення їх у посадовій інструкції тощо).

Також, на думку колегії суддів, не є обґрунтованими посилання апелянта на введення в Україні воєнного стану, позаяк, введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, проте між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок. Разом з тим, зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення до суду із позовною заявою та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією російської федерації проти України, не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання позовної заяви у тримісячний строк.

У апеляційній скарзі вкзаано на низку обставин та підстав, що унеможливлювали вчасне звернення до суду з даним позовом, як то відсутністю директора у м. Києві через здійснення волонтерської діяльності, неналежне виконання головним бухгелтером посадових обов`язків, неможливість представлення інтересів товариства адвокатом, відключенням електроенергії, проте, колегія суддів вважає, що апелянт цим самим не має конкретної підстави, яка реально позбавляла можливості вчасно звернутись до суду з даним позовом, натомість, вказаними доводами намагається створити підстави для поновлення такого строку, що не є тотожним з наявністю поважних причин пропуску строку, позаяк, відлік строку на звернення до суду розпочинається з моменту коли позивач мав дізнатись про порушення права, а не з`ясував чи відшукав для себе можливість для звернення до суду.

Посилання апелянта на внутрішіньоорганізаційні процеси у роботі товариства, не можуть свідити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, адже позивач про порушення своїх прав мав дізнатись після прийняття оскаржуваного рішення та проходження процедури адміністративного оскарження.

Колегія суддів вважає, що лише одного посилання скаржника на певні обставини, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позову без зазначення конкретної обставини, а не низки причин, яка унеможливила своєчасне звернення до суду з позовною заявою.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агенція безпеки» - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко