Постанова

від 23.04.2024 по справі 320/2453/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2453/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна", Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2023 за № 132/Ж10/31-00-07-02-01-25.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.01.2023 № 132/Ж10/31-00-07-02-01-25 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств 23 660 548,88 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено та ухвалити нове, яким відмовити у позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним повністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 25.11.2021 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами проведеної документальної планової виїзною перевіркою ТОВ «Сінево Україна» був складений акт за № 1214/31-00-07-03-01/34709124, проти висновків якого позивач оформив та надіслав контролюючому органу письмові заперечення.

З огляду на наведене та керуючись нормами п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, пп. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК), начальником ЦМУ ДПС Чмеруком М. прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Сінево Україна» (код ЄДРПОУ 34709124)» від 21.12.2021 № 783 (далі - Наказ № 783), згідно якого вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача (код ЄДРПОУ 34709124), місцезнаходження: 04214, м. Київ, вул. Північна, 2/58, літ. «А» з питань, що стали предметом заперечень Товариства, починаючи з 01.04.2022 тривалістю 15 робочих днів.

Разом з тим, на момент прийняття Наказу № 783 діюча редакція норм п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК передбачала встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині певних визначених порушення вимог законодавства.

Надалі у зв`язку з прийняттям Закону України від 03.11.2022 № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (яким внесені зміни до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК в частині відновлення проведення перевірок, призначених на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього ж Кодексу) начальник ЦМУ ДПС Чмерук М. прийняв рішення щодо внесення змін до наказу від 21.12.2021 № 783 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Сінево Україна» (код ЄДРПОУ 34709124)», а саме: у пункті 1 слова та цифри « 1 квітня 2022 року» замінити словами та цифрами « 05 грудня 2022 року», що оформлене наказом від 02.12.2022 № 192/ж1 «Про внесення змін до наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.12.2021 № 783» (далі - Наказ № 192/ж1).

Копії зазначених Наказів №783 і №192/ж1 вручені уповноваженій посадовій особі Товариства перед початком проведенням зазначеної документальної перевірки, а співробітники податкового органу були допущені до проведення перевірки.

У період з 05.12.2022 по 06.01.2023 співробітники ЦМУ ДПС на підставі направлень на перевірку від 05.12.2022 та наказу від 02.12.2022 № 192/ж1 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Сінево Україна» з питань, що стали предметом заперечення за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 (а саме по суті заперечень платника проти висновків акта перевірки від 25.11.2021 № 1214/31-00-07-03-01/34709124 щодо заниження Товариством фінансового результату до оподаткування, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств). Термін зазначеної документальної перевірки продовжувався з 26.12.2022 на 10-ть робочих днів на підставі наказу ЦМУ ДПС «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки» від 21.12.2022 № 230/ж1 (що також був вручений уповноваженій посадовій особі Товариства).

За результатами перевірки складений акт від 13.01.2023 № 47/ЖБ/31-00-07-02-01-20/37409124, згідно висновків якого за позивачем встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.п. 11, 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», ст.ст. 1, 2, 3 і 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`від 16.07.1999 № 996-ХІV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88, п.п. 18, 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток всього на суму 22 240 089 грн. (в т.ч. за 4-ий квартал 2017 року на суму 147 982,48 грн., 1-ий квартал 2018 року - 172 258,74 грн., півріччя 2018 року - 317 053,42 грн., 3-и квартали 2018 року - 468 476,98 грн., 2018 рік - 818 036,93 грн., 1-ий квартал 2019 року - 406 830,99 грн., півріччя 2019 року - 767 338,07 грн., 3-и квартали 2019 року - 1 137 398,61 грн., 2019 рік - 20 259 823,33 грн., 1-ий квартал 2020 року - 213 600,16 грн., півріччя 2020 року - 385 211,31 грн., 3-и квартали 2020 року - 551 825,97 грн., 2020 рік - 735 683,69 грн., 1-ий квартал 2021 року - 158 879,17 грн., півріччя 2021 року - 278 562,79 грн).

На підставі зазначеного акта перевірки 19.01.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 132/Ж10/31-00-07-02-01-25 (форми «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 27 800 111,25 грн. (з них основним платежем - 22 240 089 грн., штрафними санкціями - 5 560 022,25 грн.).

Не погоджуючись із висновками вказаного акта перевірки від 13.01.2023, ТОВ «Сінево Україна» подало до ЦМУ ДПС 20.01.2023 письмові заперечення вих. №11 від 20.01.2023. Розглянувши по суті вказані заперечення позивача відповідач своїм листом від 20.01.2023 вих. № 60/ж12/31-00-07-02-01 повідомив про залишення висновків акта перевірки без змін, а заперечень - відповідно без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні в оскаржуваному рішенні, окрім іншого, вказав, що:

- відсутні підстави стверджувати, що дії відповідача щодо внесення змін до наказу про призначення документальної перевірки в частині дати початку реалізації такої, а також передчасне прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення самі по собі зумовлюють протиправність такого рішення в цілому;

- висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК при відображенні в податковому обліку операції з продажу в 2019 році корпоративних прав, виражених не у формі цінних паперів, та заниження у взаємозв`язку із цим податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 18 928 439,10 грн. не знайшли свого нормативного та документального підтвердження;

- позиція контролюючого органу про заниження позивачем об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму витрат по операціях з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 нормативно та документально підтверджена;

- наведені в акті перевірки обставини щодо вчинення Товариством заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 158 833,00 грн. у зв`язку із порушенням вимог пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України є документально доведеними.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Щодо порядку призначення і проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 статті 75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту 78.1.5 статті 75 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до встановлених вимог направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Як вже зазначалося, 25.11.2021 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами проведеної документальної планової виїзною перевіркою ТОВ «Сінево Україна» був складений акт за № 1214/31-00-07-03-01/34709124, проти висновків якого позивач оформив та надіслав контролюючому органу письмові заперечення.

З огляду на наведене та керуючись нормами п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, пп. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПК, відповідачем 21.12.2021 прийнято Наказ № 783, згідно якого вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що стали предметом заперечень, починаючи з 01.04.2022 тривалістю 15 робочих днів.

Однак, на момент прийняття вказаного Наказу № 783 діюча редакція норм пункту 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК передбачала встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині певних визначених порушення вимог законодавства.

У подальшому, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК була зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану. За наслідками внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 № 2719-IX (що набрав чинності з 25.11.2022) змін, редакція абзацу 3 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК виключала перевірки, призначені з підстави пункту 78.1.5 статті 78 ПК, з переліку таких, що не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

У зв`язку із викладеним, позивачем прийнятий наказ від 02.12.2022 № 192/ж1 (далі - Наказ № 192/ж1) щодо внесення змін до Наказу 783: у пункті 1 слова та цифри « 1 квітня 2022 року» замінити словами та цифрами «05 грудня 2022 року», що оформлене наказом від 02.12.2022 № 192/ж1 «Про внесення змін до наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.12.2021 № 783» (далі - Наказ № 192/ж1).

На переконання колегії суддів, така поведінка відповідача та прийняті ним рішення у повній мірі відповідають правовому регулюванню, яке мало місце на той час. Зважаючи на законодавчу заборону проведення спірної перевірки, відповідач об`єктивно не міг реалізувати наказ про її призначення. Реалізація такого наказу була поставлена у залежність від відповідних законодавчих змін.

Після скасування відповідної заборони, з метою уникнення ситуації правової невизначеності, відповідач цілком правомірно вніс зміни до нереалізованого наказу про призначення перевірки, змінивши дату початку її проведення після скасування відповідної законодавчої заборони. Така поведінка відповідача є цілком виправдаю, передбачуваною та такою, що не суперечить нормам чинного законодавства та у повній мірі відповідає правовому регулюванню, яке мало місце у той час.

Таким чином, суд першої інстанції дослідивши та проаналізувавши зміст обох наказів № 783 і № 192/Ж1 дійшов вірного висновку про те, що такі оформлені з дотримання вимог чинного законодавства, містять всі необхідні реквізити наказу, що дають можливість ідентифікувати, зокрема вид та підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість її здійснення, період діяльності, який буде перевірятися.

При цьому судом вірно відхилені доводи позивача про відсутність у тексті Наказу № 783 відомостей про період діяльності товариства, який підлягав перевірці оскільки позапланову документальну перевірку призначено відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК щодо обставин та періодів, що наведені самим позивачем у запереченнях на акт від 22.11.2021 № 1214/31-00-07-03-01/34709124.

Копії зазначених Наказів №783 і №192/ж1 вручені уповноваженій посадовій особі позивача перед початком проведенням зазначеної документальної перевірки, а співробітники податкового органу були допущені до проведення перевірки.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про порушення відповідачем порядку призначення та проведення спірної перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Згідно пункту 86.7.4 статті 86 ПК у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7.5 статті 86 ПК податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Так, за наслідками отримання 13.01.2023 примірника акта перевірки від 13.01.2023 № 47/ЖБ/31-00-07-02-01-20/37409124 позивач у межах встановленого ПК п`ятиденного терміну (5 робочих днів за днем отримання акта) подало до відповідача письмові заперечення від 20.01.2023 на окремі висновки цього акта перевірки та щодо законності проведення перевірки з мотивів, що наведені у позовній заяві. Вказані заперечення платника були розглянуті контролюючим органом в день їх отримання та відхилені, як такі, що не спростовують висновки акта.

Однак, як вірно зауважив суд першої інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте за день до розгляду по суті заперечень платника податків (тобто, 19.01.2023). На переконання колегії суддів, вказаний факт, дійсно, є порушенням, який позбавив позивача права на врахування його заперечень при ухваленні відповідачем спірного рішення.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що підставами для скасування рішень контролюючого органу є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Зважаючи, що за результатами поданих 20.01.2023 заперечень позивача, вони все ж були відхилені відповідачем, то колегія суддів вважає, що такі заперечення не могли мати вирішального впливу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Окрім того, зважаючи на те, що підставам, за яких позивач вважає висновки контролюючого органу необґрунтованими, надається оцінка у ході судового розгляду, то факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення до подання позивачем заперечень на акт перевірки не є безумовною підставою для скасування такого рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у ході судового розгляду не було встановлено обставин суттєвого порушення процедури прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, які б слугували підставою для визнання його протиправним та скасування.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на суму 105 157 995 грн за наслідками операцій з продажу корпоративних прав.

Як вірно встановив суд першої інстанції, упродовж періоду з 01.10.2017 по 30.09.2019 ТОВ «Сінево Україна» обліковувало у бухгалтерському обліку довгострокові фінансові інвестиції у вигляді корпоративних прав ТОВ «Сінево Схід» у розмірі 17 250 000 грн. Згідно звіту про фінансовий стан та приміток до річної фінансової звітності станом на 01.10.2017 та станом на 30.09.2019 вказані корпоративні права відображались у рядку 1030 Балансу «Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємства» та у примітках до річної фінансової звітності у розділі «Фінансові інвестиції» підрозділ «Фінансові інвестиції за методом участі в капіталі в асоційовані підприємства, як довгострокові».

Таким чином, вказані корпоративні права обліковувались позивачем як довгострокові інвестиції за методом участі в капіталі в асоційовані підприємства.

Надалі, 29.10.2019 між ТОВ «Сінево Україна», як продавцем, і компанією «Медикавер Інвестментс Бі. Ві» (Королівство Нідерландів, номер компанії КуК 34183149), яка є пов`язаною особою, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу частки від 29.10.2019, за умовами якого ТОВ ТОВ «Сінево Україна» продає та передає у власність компані «Медикавер Інвестментс Бі. Ві» спірну частку і всі права, які мають відношення до неї або виникають за неї, а покупець, у свою чергу, зобов`язується сплатити ціну в якості оплати за частку ціну та прийняти у власність покупця частку і всі права, які мають відношення до неї або виникають за неї.

Ціну частки корпоративних прав за цим договором визначено у розмірі ринкової вартості 9 961 000 грн, яка визначена підставі звіту про незалежну оцінку вартості частки в статутному капіталі ТОВ «Сінево Схід» від 26.10.2019, виданого ПП «Донецько-Східний брокерський торговий дім», в особі оцінювача Давиденка О.І.

Таким чином, позивачем здійснено продаж корпоративних прав ТОВ «Сінево Схід» пов`язаній особі - нерезиденту за вартістю 9 961 000 грн, за ціною нижчою її балансової (номінальної) вартості - 17 250 000 грн, яка визначалась самим позивачем у фінансовій звітності.

Наполягаючи на неправомірності використання позивачем методу ринкової вартості корпоративних прав, відповідач здійснив власний розрахунок вартості спірних інвестицій за методом участі у капіталі.

Відповідно до пункту 134.1.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пунктів 141.2.1, 141.2.2 статті 141 ПК фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму від`ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відтак, норми чинного податкового законодавства передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з продажу цінних паперів. Проте, згідно вимог ПК фінансовий результат до оподаткування не коригується на різниці по операціях з продажу та іншого відчуження корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі. На цьому неодноразово наголошувалося також і податковими органами у численних листах, роз`ясненнях та консультаціях.

Однак, дійшовши вірного висновку про те, що жодних коригувань в бік збільшення об`єкта оподаткування податком на прибуток операцій з продажу корпоративних прав ПК не передбачає, суд першої інстанції, однак не звернув уваги на те, що облік таких операцій має здійснюватися із урахуванням загальних вимог бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Згідно з п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об`єднання підприємств», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163, «справедлива вартість» - це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов`язання за звичайних умов на певну дату.

Пунктом 33 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, передбачено, що оцінка майна з метою відображення її результатів у бухгалтерському обліку в порядку, встановленому законодавством про бухгалтерський облік, проводиться з урахуванням того, що зокрема справедлива вартість активу дорівнює його ринковій вартості у разі можливості її визначення у порядку, встановленому цим та іншими національними стандартами.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 (далі - П(С)БО 12) фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пунктах 17 і 22 Національного положення (стандарту) 12 (фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання; асоційоване або дочірнє підприємство, спільне підприємство ведуть діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців).

Оскільки спірні корпоративні права асоційованого підприємства були набуті більш як за 12 місяців до дня їх продажу, то вони мали обліковуватись позивачем за методом участі у капіталі, а не за ринковою вартістю.

Як вже зазначалося, спірні корпоративні права вірно обліковувались позивачем як довгострокові інвестиції за методом участі в капіталі в асоційовані підприємства. Однак для цілей їх реалізації, позивачем був безпідставно застосований інший метод ринкової вартості.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про неправомірність оподаткування спірної операції із застосуванням методу визначення ринкової вартості реалізованих корпоративних прав.

Наявність звіту про незалежну оцінку вартості часток в статутному капіталі від 28.10.2019, який складений суб`єктом оціночної діяльності - ПП «Донецько- Східний брокерський торговий дім» (код ЄДРПОУ 32516073) на підставі договору на надання послуг від 18.10.2019 № 132/10/19, вказаних висновків суду не спростовує.

Відповідно до пункту 3 П(С)БО 12 метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об`єкта інвестування.

Згідно пункту 12 П(С)БО 12 фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об`єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об`єктом інвестування.

Облік корпоративних прав у бухгалтерському обліку за методом участі в капіталі здійснюється із урахуванням зміни величини власного капіталу об`єкта оподаткування.

Здійснюючи власті розрахунки вартості реалізованих позивачем корпоративних прав відповідач використав дані фінансової звітності ТОВ «Сінево схід» за дев`ять місяців 2019 року, встановивши, що розмір власного капіталу ТОВ «Сінево схід» збільшився за рахунок чистого прибутку та іншого сукупного доходу на 169 566 000 грн. У зв`язку із цим відповідач визначив вартість реалізованої частки 67,91% у 115 118 995 грн (169 517 000 грн*67,91%), вказавши про заниження фінансового результату до оподаткування на суму 105 157 995 грн (115 118 995 - 9 961 000).

Проте, на переконання колегії суддів, при визначенні балансової вартості фінансових інвестицій за методом участі в капіталі, необхідно зважати на зміни вартості власного капіталу підприємства за весь період обліку таких інвестицій, а не лише за останні три квартали звітного року, як це було зроблено відповідачем, коригуючи відповідні дані не лише у бік збільшення (прибуток), а й у бік зменшення (збиток).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що здійснений відповідачем розрахунок вартості реалізованих корпоративних прав (фінансових інвестицій) не відповідає вимогам чинного законодавства, є неповним, а тому не може визнаватися об`єктивним та достовірним.

Тому, нарахування відповідачем сум податкового зобов`язання з податку на прибуток на основі невірно розрахованого фінансового результату до оподаткування є неправомірним.

Відтак, у вказаній частині позовних вимог, ні позивачем, ні контролюючим органом не було здійснено правильного розрахунку вартості реалізованих корпоративних прав для цілей ведення бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює визначення належного фінансового результату, який мав бути врахований при нарахуванні податку на прибуток.

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на принцип розподілу влади, не взмозі усунути вказані помилки платника податків та податкового органу, оскільки не вправі перебирати на себе повноваження зі здійснення податкового контролю в частині здійснення розрахунку та нарахування податкових зобов`язань.

Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій частині позовних вимог, проте зауважує, що позивачем також не було здійснено правильне визначення розміру належного до сплати податку на прибуток за спірною операцією з реалізації корпоративних прав.

Щодо адміністративних витрат і витрат на збут за період 4-ий квартал 2017 року - 1-е півріччя 2021 року на загальну суму 17 515 650,63 грн по взаємовідносинах із контрагентами - надавачами послуг фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення витрат позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності контролюючий орган вказав на нереальність господарських операцій позивача з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Так, як вірно встановив суд першої інстанції у періоди 2017 - 2020 років між ТОВ «Сінево Україна» (як замовником) і фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (як виконавцями) були укладені договори щодо надання послуг, а саме:

- договору про надання юридичних послуг від 15.08.2017 з виконавцем ФОП ОСОБА_2 , за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника (позивача) надати замовнику юридичні послуги, а останній повинен оплатити виконавцеві зазначені послуги. При цьому термін «юридичні послуги» у межах цього договору означає наступні послуги, але не обмежується ними: юридичні консультації щодо законодавства України; правова експертиза документів; підготовка проектів та інших документів; юридична перевірка суб`єктів господарської діяльності; надання правової допомоги під час переговорів; представництво інтересів замовника в державних органах, судах, підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності; інші юридичні послуги, які замовник може вимагати. Послуги надаються виключно щодо питань, які прямо стосуються господарської діяльності замовника. Згідно ст. 2 даного договору сторони визначили наступний порядок надання послуг: юридичні послуги надаються виконавцем за усними або письмовими заявками замовника. Замовник і виконавець використовують всі можливі засоби для підтримки оперативного зв`язку (телефон, телеграф, телефакс, електронна пошта, кур`єри та ін.). Замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі забезпечувати відомостями, матеріалами і даними необхідними для точного і належного виконання його доручень. За необхідності виконавець має право залучити субпідрядника для надання послуг за цим договором. Виконавець веде облік послуг, які надаються замовнику, та при необхідності, надання послуг може бути оформлене окремим протоколом (довідкою). Сторони також узгодили, що загальна ціна договору складається з цін зазначених у всіх актах приймання-передачі послуг, підписаних відносно цього договору які є невід`ємною частиною цього договору. Щомісячна ціна наданих послуг розраховується виходячи із діючої погодинної ставки виконавця у розмірі 3 000,00 грн. за одну годину роботи виконавця без ПДВ (без урахування витрат, пов`язаних із наданням послуг, які окремо компенсуються виконавцю). Правовим документом, який фіксує вартість послуг, наданих замовнику та є підставою для їх оплати, є акт приймання-передачі послуг;

- договору про надання юридичних послуг від 02.01.2020 з виконавцем ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника (позивача) надати замовнику юридичні послуги, а останній повинен оплатити виконавцеві зазначені послуги. При цьому термін «юридичні послуги» у межах цього договору означає наступні послуги, але не обмежується ними: юридичні консультації щодо законодавства України; правова експертиза документів; підготовка проектів та інших документів; юридична перевірка суб`єктів господарської діяльності; надання правової допомоги під час переговорів; представництво інтересів замовника в державних органах, судах, підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності; інші юридичні послуги, які замовник може вимагати. Послуги надаються виключно щодо питань, які прямо стосуються господарської діяльності замовника. Згідно ст. 2 даного договору сторони визначили наступний порядок надання послуг: юридичні послуги надаються виконавцем за усними або письмовими заявками замовника. Замовник і виконавець використовують всі можливі засоби для підтримки оперативного зв`язку (телефон, телеграф, телефакс, електронна пошта, кур`єри та ін.). Замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі забезпечувати відомостями, матеріалами і даними необхідними для точного і належного виконання його доручень. За необхідності виконавець має право залучити субпідрядника для надання послуг за цим договором. Виконавець веде облік послуг, які надаються замовнику, та при необхідності, надання послуг може бути оформлене окремим протоколом (довідкою). Сторони також узгодили, що загальна ціна договору складається з цін зазначених у всіх актах приймання-передачі послуг, підписаних відносно цього договору які є невід`ємною частиною цього договору. Щомісячна ціна наданих послуг розраховується виходячи із діючої погодинної ставки виконавця у розмірі 4 000,00 грн. за одну годину роботи виконавця без ПДВ (без урахування витрат, пов`язаних із наданням послуг, які окремо компенсуються виконавцю). Правовим документом, який фіксує вартість послуг, наданих замовнику та є підставою для їх оплати, є акт приймання-передачі послуг;

- договору про надання послуг № 02 від 04.01.2016 з виконавцем ФОП ОСОБА_4 , згідно з яким виконавець за завдванням замовника зобов`язується упродовж всього строку дії цього договору надавати замовнику (позивачу) послуги спрямовані на забезпечення стимулювання продажу медичних послуг, а замовник, у свою чергу, - оплачувати належним чином надані послуги. Послуги включають в себе: розповсюдження інформації про замовника та медичні послуги в медичних закладах (перелік таких наведений в додатку № 1 до до даного договору) шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів серед споживачів, а також надання споживачам усної інформації про замовника та медичні послуги а саме про місці надання медичних послуг, перелік видів досліджень біологічного матеріалу вартість медичних послуг, тощо; розміщення інформаційних матеріалів про медичні послуги на інформаційних стелажах та стендах медичних закладах; контроль за наявністю в медичних закладах інформаційних матеріалів стосовно медичних послуг; збір інформації щодо обізнаності споживачів щодо медичних послуг, а також відносно попиту на медичні послуги. Зазначені послуги надаються на території міста Києва та Київської області упродовж визначеного у договорі періоду. Послуги за цим договором придбаваються замовником для використання в своїй господарській діяльності з метою збереження/збільшення обсягу продажу медичних послуг. При цьому замовник зобов`язується своєчасно надавати виконавцю інформацію та/або інформаційні матеріали, необхідні для надання послуг. Послуга надані за цим договором передаються виконавцем замовнику шляхом підписання актів. Крім того, виконавець надає замовнику звіт за формою згідно з додатком № 2 для цього договору. звіт надається в електронній формі та надсилається на електронну пошту замовника, інформація про яку додатково доводиться до виконавця. Щомісячна ціна наданих виконавцем послуг встановлюється сторонами в акті та складається з двох складових: постійної складової, яка становить 25 000,00 грн. і включає, в т.ч. числі всі витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг; змінної складової, яка розраховується замовником виходячи із кількості споживачів, які звернулись до замовника за медичними послугами протягом звітного періоду у зв`язку із наданням виконавцем послуг та ставкою за зверненням одного споживача, яка становить 100,00 грн. При цьому для цілей визначення змінної складової ціни послуг сторони погодили, що споживач, який звернувся за медичними послугами вважається таким, що звернувся до замовника в результаті надання виконавцем послуг, якщо він або надавав інформаційний матеріал отриманий від виконавця, або усно заявив про рекомендації виконавця відносно замовника та медичних послуг;

- договорів про надання послуг № 25/01 від 25.01.2017 та № 02/01 від 02.01.2018 з виконавцем ФОП ОСОБА_5, за умовами яких останній зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених цими договорами надавати замовнику (позивачу) консультаційні послуги з питань, пов`язаних з діяльністю замовника. Метою надання вказаних послуги визначено підвищення рівня професійної підготовки персоналу замовника та покращення ефективності діяльності замовника. Порядок надання даних послуг та вартість послуг визначаються у додаткових угодах до відповідних договорів. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за даними джоговорами та додатковими угодами до них сторони складають акти виконаних робіт (надання послуг), які підписуються представниками сторін. При цьому виконавець має забезпечити матеріально-технічне обслуговування під час надання таких послуг. У свою чергу замовник має право одержувати необхідну інформацію про послуги, методику надання послуги, а також одержувати послугу, якість якої відповідає вимогам, як і звичайна ставляться до послуг такого роду. Замовник сплачує виконавцеві плату за надані послуги шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Оплата здійснюється замовником протягом 5-ти робочих днів після отримання замовником рахунку від виконавця.

- договору про надання послуг № 09 від 04.01.2016 з виконавцем ФОП ОСОБА_6, згідно з яким виконавець за завдванням замовника зобов`язується упродовж всього строку дії цього договору надавати замовнику (позивачу) послуги спрямовані на забезпечення стимулювання продажу медичних послуг, а замовник, у свою чергу, - оплачувати належним чином надані послуги. Послуги включають в себе: розповсюдження інформації про замовника та медичні послуги в медичних закладах (перелік таких наведений в додатку № 1 до до даного договору) шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів серед споживачів, а також надання споживачам усної інформації про замовника та медичні послуги а саме про місці надання медичних послуг, перелік видів досліджень біологічного матеріалу вартість медичних послуг, тощо; розміщення інформаційних матеріалів про медичні послуги на інформаційних стелажах та стендах медичних закладах; контроль за наявністю в медичних закладах інформаційних матеріалів стосовно медичних послуг; збір інформації щодо обізнаності споживачів щодо медичних послуг, а також відносно попиту на медичні послуги. Зазначені послуги надаються на території міста Одеси та Одеської області упродовж визначеного у договорі періоду. Послуги за цим договором придбаваються замовником для використання в своїй господарській діяльності з метою збереження/збільшення обсягу продажу медичних послуг. При цьому замовник зобов`язується своєчасно надавати виконавцю інформацію та/або інформаційні матеріали, необхідні для надання послуг. Послуга надані за цим договором передаються виконавцем замовнику шляхом підписання актів. Крім того, виконавець надає замовнику звіт за формою згідно з додатком № 2 для цього договору. звіт надається в електронній формі та надсилається на електронну пошту замовника, інформація про яку додатково доводиться до виконавця. Щомісячна ціна наданих виконавцем послуг встановлюється сторонами в акті та складається з двох складових: постійної складової, яка становить 25 000,00 грн. і включає, в т.ч. числі всі витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг; змінної складової, яка розраховується замовником виходячи із кількості споживачів, які звернулись до замовника за медичними послугами протягом звітного періоду у зв`язку із наданням виконавцем послуг та ставкою за зверненням одного споживача, яка становить 100,00 грн. При цьому для цілей визначення змінної складової ціни послуг сторони погодили, що споживач, який звернувся за медичними послугами вважається таким, що звернувся до замовника в результаті надання виконавцем послуг, якщо він або надавав інформаційний матеріал отриманий від виконавця, або усно заявив про рекомендації виконавця відносно замовника та медичних послуг;

- договору про надання послуг № 20180216/01 від 16.02.2018 з виконавцем ФОП ОСОБА_7 , згідно якого останній надає замовнику інформаційні послуги (а саме: моніторингу ЗМІ, мережі Інтернет, соціальних мереж, тощо з приводу висвітлення господарської діяльності замовника, визначення тональності відгуків споживачів, щодо послуг замовника) та консультаційні послуги з питань лояльності суб`єктів інформаційного простору до послуг замовника, поліпшення тональності відгуків у ЗМІ та соціальних мережах про діяльність замовника. Для виконання своїх зобов`язань виконавець повинен, зокрема: надавати замовнику на його запит звіт про виконання робіт, підписувати і передавати замовнику акт виконання робіт (послуг). Зі свого боку замовник зобов`язується надавати виконавцю на його вимогу всю інформацію, яка потрібна йому для належного виконання зобов`язання з надання передбачених цим договором послуг; приймати від виконавця послуги, що надаються ним за таким договором; оплачувати надані виконавцем послуги на умовах та в порядку, визначеному даним договором. Вартість послуг виконавця визначається у додаткових угодах до цього договору, умови оплати - передплата 100%. Замовник здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на зазначений у договорі поточний банківський рахунок виконавця.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані копії документів:

- по операціях з ФОП ОСОБА_2 - копії актів приймання-передачі юридичних послуг, підписаних названим підприємцем та уповноваженою особою Товариства, за змістом яких виконавцем були надані певні послуги, зокрема: робота над продовженням реєстрації на ім`я замовника патенту на корисну модель згідної певної заяви, оплата від імені замовника відповідних зборів; консультування замовника щодо оплати послуг на користь нерезидента, допомогва у складанні певних документів; перевірка та узгодження оцінки вартості частки замовника в статутному капіталі іншого господарського товариства; перевірка та коригування проектів договорів найму замовником приміщень для цілей власної господарської діяльності, перевірка юридичного статусу таких приміщень; консультування замовника щодо оформлення підписки на на комп`ютерне програмне забезпечення Corezoid, підготовка та коригування певних документів; консультування замовника з приводу питань трансфертного цінноутворення та подання відповідної звітності; допомога в оформленні виходу замовника зі складі учасників ТОВ «Сінево Схід»; підготовка та подання на реєстрацію на ім`я замовника в якості торговельних марок позначень «Роботочні аналізи», оплата від імені замовника реєстраційних зборів; консультування замовника з приводу юридичних та податкових аспектів роботи з консультантами - фізичними особами, підготовка відповідних проектів документів; надання замовнику консультацій щодо реєстрації знаків для товарів і послуг для маркетингових цілей, підготовка проектів документів для такої реєстрації; представництво замовника в апеляційному адміністративному суді у спорі щодо застосування проти замовника санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, підготовка, оформлення та подання відповідних процесуальних документів; підготовка та надання в оформленні документів щодо входження до складу ТОВ «Сінево Схід», де замовник виступає єдиним учасником, іншого учасника нерезидента України, консультування замовника з приводу податкових та юридичних наслідків зазначеної трансакції; робота з АТ «СЕБ Банк» щодо налагодження роботи замовника через зазначений банк, проведення замовником оплат на користь нерезидентів, проходження замовником KYC-процедур; аналіз запитту слідчого судді щодо доступу до інформації і документів замовника, консультування замовника з цього приводу та складання проектів документів; складання та направлення юридичної претензії щодо неправомірних дій третіх осіб щодо замовника, які можуть зашкодити його діловій репутації; підготовка документів щодо змін платіжних реквізитів нерезидентів, на користь яких замовником здійснюється оплата тощо. У текстах вказаних актів зафіксовано загальна кількість годин, витрачених на надання перелічених в акта послуг;

- по операціях з ФОП ОСОБА_3 - копії актів приймання-передачі юридичних послуг, підписаних названим підприємцем та уповноваженою особою Товариства, за змістом яких виконавцем були надані послуги перевірка та коригування проектів договорів найму замовником приміщень для цілей власної господарської діяльності, перевірка юридичного статусу таких приміщень; складання документів та надання консультацій щодо здійснення замовником оплат на користь нерезидентів; консультування щодо питань регулювання діяльності з тестування на COVID-19; складанян та погодження документів, організація укладення угод про продовження довгострокових оренд приміщень у певних містах України; складання документів, надання консультацій, інші юридичні послуги щодо придбання замовником он-лайн проекту; консультування замовника з окремих питань оподаткування господарської діяльності; представництво інтересів замовника, складання та подання процесуальних документів у судовому спорі щодо приналежності майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності; складання і оформлення корпоративних документів замовника щодо розпорядження власним майном; робота на судовими позовами замовника проти Держохоронпраці та Дежрлікслужби; вивчення документації, розробка юридичної позиції і проведення комунікації щодо претензій до замовника зі сторони Київводоканалу; аналіз запитів до замовника податкових органів та вироблення юридичної позиції щодо відповіді на такі запити, підготовка проектів відповідей тощо. У текстах вказаних актів зафіксовано загальна кількість годин, витрачених на надання перелічених в акта послуг;

- по операціях з ФОП ОСОБА_4 - копії актів приймання-передачі послуг, підписаних названим підприємцем та уповноваженою особою Товариства, за змістом яких виконавцем були надані послуги, спрямовані на забезпечення стимулювання продажу медичних послуг замовника (що включають в себе: розповсюдження інформації про медичні послуги замовника, збір інформації щодо обізнаності споживачів щодо медичних послуг замовника, а також відносно попиту на медичні послуги). Також в актах зафіксована кількість споживачів, яка звернулася до замовника за наданням медичних послуг, у зв`язку із втручанням виконавця;

- по операціях з ФОП ОСОБА_5 - копії актів надання послуг, підписаних названим підприємцем та уповноваженою особою Товариства, за змістом яких виконавцем були надані консультаційні послуги з оцінки ефективності діяльності замовника у певних місяцях 2018 - 2022 року;

- по операціях з ФОП ОСОБА_6 - копії актів приймання-передачі послуг, підписаних названим підприємцем та уповноваженою особою Товариства, за змістом яких виконавцем були надані послуги, спрямовані на забезпечення стимулювання продажу медичних послуг замовника (що включають в себе: розповсюдження інформації про медичні послуги замовника, збір інформації щодо обізнаності споживачів щодо медичних послуг замовника, а також відносно попиту на медичні послуги). Також в актах зафіксована кількість споживачів, яка звернулася до замовника за наданням медичних послуг, у зв`язку із втручанням виконавця;

- по операціях з ФОП ОСОБА_7 - копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних названим підприємцем та уповноваженою особою Товариства, за змістом яких виконавцем були надані інформаційні та консультаційні послуги.

Також у якості доказів використання юридичних послуг у своїй господарській діяльності позивач подав до суду копії таких документів: рішення про реєстрацію договору, який стосується права на твір, реєстр. № 6047 від 05.04.2021, виданого Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної вланості» за заявою ТОВ «Сінево Україна»; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення до Реєстру про інформації про кримінальне провадження № 12020105050001149, розпочате за заявою ТОВ «Сінево Україна» щодо вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України; заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.08.2020, підписаної від імені ТОВ «Сінево Україна» представником ОСОБА_9 ; роздруківки ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 24.02.2020 про відкриття загального позовного провадження у справі № 756/2202/20 за позовом ОСОБА_10 до Товариства з обмеженою відповідальності «Сінево Україна», ОСОБА_11 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства про визнання договору недійсним та скасування реєстрації договору.

Дослідивши вказані документи, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що такі документи не є підставою для визнання позивачем права на облік витрат по операціях із згаданими підприємцями.

Зокрема, як вірно вказав суд першої інстанції у представлених договорах про надання юридичних послуг та актах приймання-передачі таких послуг зафіксовано, що ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3 надавали ТОВ «Сінево Україна» ряд юридичних послуг, в тому числі й консультували з різних правових питань, здійснювали розроблення, підготовку та/або подання до відповідних компетентних органів проектів процесуальних та інших документів, представництва інтересів товариства у судах. В той же час позивач ані в ході проведення документальної перевірки, ані під час розгляду цієї справи в суді не пред`явив докази: обміну між ТОВ «Сінево Україна» і ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 інформативними матеріалами та документами, необхідними для надання послуг, а також готовими проектами процесуальних та інших документів; звітів (довідок) про результати наданих послуг; матеріального вираження результатів наданих послуг (як то у вигляді проектів відповідних документів, документального чи електронного вираження текстів консультацій), а також докази оформлення документів для представництва безпосередньо приватними підприємцями прав та інтересів ТОВ «Сінево Україна» у судах та/або докази залучення названими підприємцями третіх осіб (фізичних осіб) для надання тих чи інших послуг (вчинення певних дій з метою надання послуги); наявності у ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3 необхідних для надання послуг освіти та досвіду у сфері відповідних галузей права (з урахуванням спеціалізації певних послуг), документів, що засвідчують їх статус як адвокатів; доказів фактичного використання конкретними посадовими особами ТОВ «Сінево України» результатів наданих послугу господарській діяльності товариства.

При цьому, надаючи оцінку доводам позивача про пов`язаність з його господарською діяльністю зафіксованих в актах юридичних послуг, суд встановив відсутність у матеріалах справи жодних документів, які б могли засвідчити участь ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3 у тих чи інших подіях, про які повідомив позивач (представництво інтересів товариства в районному суді у справі № 756/2202/20, подання звіту про контрольовані операції, придбання комп`ютерної програми. складання та подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, підготовка документів для отримання дозвільних документів).

Стосовно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ФОП ОСОБА_7 і ФОП ОСОБА_5 суд першої інстанції вірно вказав, у таких містяться лише дані про найменування наданої послуги і період, за який така послуга була надана, разом з тим із них неможливо встановити обсяг проведених робіт, кількість витраченого часу, використані інформаційні матеріали та джерела. При цьому в текстах договорів, додаткових угод та актів сторонами порядок розрахунку вартостей наданих послуг не визначений. Таким чином, вказані акти самі по собі не розкривають спектр наданих послуг (які конкретні дії включали в себе послуги), та відповідно їх обсяг. Також під час розгляду судом цієї справи позивач не подав до суду докази отримання матеріального вираження зазначених послуг (текстів самих консультацій), використання інформаційно-консультаційних послуг безпосередньо у власній господарській діяльності.

Щодо актів приймання-передачі послуг ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_4 , суд першої інстанції вірно вказав, що позивач не надав до документів, які б підтверджували фактичне надання послуг за договорами із зазначеними приватними підприємцями, а саме: звіти, які передбачені умовами даних договорів; докази здійснення контролю за якістю та обсягу наданих виконавцями послуг; докази здійснення обміну необхідними для надання послуг інформаційними (рекламними) матеріалами між товариством і приватними підприємцями.

Крім того, суд апеляційної інстанції підтримує також висновки суду першої інстанції про сумнівність мети понесення значних витрат на придбання у сторонніх осіб (приватних підприємців) юридичних, інформаційно-консультаційних послуг, на противагу виконання цих функцій власними силами за рахунок найманих працівників.

Суд першої інстанції вірно відхилив посилання позивача на висновки судової економічної експертизи № 06-03/23від 06.03.2023, оскільки у справі, що розглядається, спірні правовідносини стосуються питання права та оцінки обставин на предмет здійснення операцій, які фактично відбулися, що є виключною прерогативою суду. Думка експерта не може підміняти судове рішення та повноваження суду щодо оцінки наявних доказів.

Таким чином, висновки контролюючого органу про заниження позивачем об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму витрат по операціях з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є обґрунтованими та правомірними.

Доводи апеляційної скарги не містять заперечень рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, що стосуються висновків контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за наслідками операцій з придбання послуг у неприбуткових підприємств. Тому, в силу статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) колегія суддів рішення суду у цій частині не перевіряє.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: копію договору про надання правової допомоги № 01-2023/А від 23.01.2023, укладеного між позивачем та адвокатом Мельником М.М.; опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом для надання правової допомоги; копію платіжної інструкції від 07.03.2023 № 551 на суму 67 500,00 грн.; роздруківку електронної виписки по розрахунковому рахунку ТОВ «Сінево Україна» за 07.03.2023.

Згідно вказаних документів, адвокатом були надані послуги на суму 105 750 грн: з підготовки та подання позову до суду (включає аналіз судової практики, збір та аналіз доказів, підготовку та безпосередньо подання позовної заяви із додатками до суду), обсяг витраченого часу - 15 годин, вартість - 67 500,00 грн.; з аналізу відзиву на позов та підготовки відповіді на такий відзив, обсяг витраченого часу - 4,5 години, вартість 20 250,00 грн.; щодо участі у судових засіданнях, призначених на 11.04.2023, 09.05.2023, 04.08.2023, вартість - 16 000,00 грн. (тобто, по 6 000,00 грн. за кожне судове засідання).

Суд першої інстанції враховуючи складність справи, значення такої для сторін і результат її розгляду по суті, дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають лише фактично сплачені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 67 500 грн в частині суми 57 449,25 грн, яка пропорційна обсягу задоволених на його користь позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що вартість правової допомоги, наданої адвокатом позивачу у суді першої інстанції, у розмірі 57 449,25 грн цілком відповідає складності даної справи та обсягу наданих адвокатом послуг, а тому доводи апеляційної скарги відповідача відхиляються судом.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна", Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова

Повний текст постанови складений 25.04.2024.