Постанова

від 24.04.2024 по справі 120/3384/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3384/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

24 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушнір В. В.,

представника позивача: Матвіюк С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до приватного підприємства "НАФТІМА", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області) звернулось в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «НАФТІМА», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України.

21 березня 2024 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ПП Нафтіма (код ЄДРПОУ 36886244) зареєстроване як юридична особа 02.12.2009 та перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Вінницькій області з 03.12.2009. Основний вид діяльності підприємства згідно з КВЕД: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Згідно з відомостями з ЄДРПОУ, керівником ПП Нафтіма з 11.11.2021 року є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно довідки про суму податкового боргу платника податків, за ПП «Нафтіма» станом на 15.03.2024 рахується податкова заборгованість зі сплати податку на додану вартість в загальній сумі 1655091,85 грн., в тому числі: 1625359,17 грн основний платіж, 26982,50 грн штрафні санкції, 2750,18 грн пеня. Вказана заборгованість утворилася в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України строки грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0052320409 від 16.02.2024, а також в результаті несплати самостійно задекларованого платником податків грошового зобов`язання згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9278252260 від 20.10.2023, №9314322701 від 20.11.2023, № 9034345823 від 20.02.2024, а також уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9327046608 від 01.10.2023.

Так, керуючись п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 04.04.2023 року № 0000460-1302-0232 на суму податкового боргу станом на 03.04.2023 року 284156,67 грн та направлено ПП Нафтіма рекомендованим листом. Вказана вимога вручена 21.04.2023 під розписку уповноваженій особі ПП Нафтіма.

Станом на 15.03.2024 податковий борг становить в загальній сумі 1655091,85 грн.

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України виконуючим обов`язки начальника ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №12/4-0232 від 29.02.2024 про стягнення коштів платника податків ПП Нафтіма з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Вказане рішення 29.02.2024 року направлено рекомендованим листом на адресу ПП Нафтіма.

У зв`язку з непогашення заборгованості протягом 240 календарних днів з дати вручення ПП Нафтіма податкової вимоги про сплату податкового боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ПП Нафтіма - ОСОБА_1 .

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначенихКонституцієюта законами України.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, щоюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже, можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Так, порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулюєЗакон України від 21 січня 1994 року №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відповідно до статті 6 якого право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленогоПодатковим кодексом Україниподаткового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України(ПК України).

Згідно п.14.1.137 статті 14 ПК Україниорган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК Українивстановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Відповідно до п. 87.13 ст. 87 ПК України,у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень,контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Так, особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені устатті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановленіПодатковим кодексом Українистроки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Системний аналіз положень статті 6 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Як свідчать матеріали справи, на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми №0000460-1302-0232 від 04.04.2023 на суму 284156,67 грн., що є менше 1 мільйона гривень.

При цьому, згідно відомостей картки платника податку на додану вартість ПП Нафтіма (а.с. 14- 22 ) після отримання податкової вимоги підприємство сплачувало до бюджету кошти в рахунок податку на додану вартість, проте заборгованість не була повністю погашена і станом на 30.11.2023 року становила 390095,39 грн.

Так, заборгованість з податку на додану вартість перевищила суму в 1000000,00 грн лише з 01.12.2023 року і становила 1656262,08 грн.

Проте, застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:

-наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Разом з тим, як встановлено із матеріалів справи, борг у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, виник у відповідача лише 01.12.2023 року, тобто з часу його виникнення та несплати не пройшло 240 календарних днів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем ПП Нафтіма не було допущено несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, а тому відсутні правові підстави для застосування до керівника ПП Нафтіма ОСОБА_1 обмежувального заходу у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Крім того, податковим органом не надано жодного доказу, що з метою виконання рішення контролюючого органу від 29.02.2024 про стягнення коштів платника податків ПП Нафтіма з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу до відповідних банківських установ позивачем направлялись платіжні інструкції, які б залишились без виконання.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.