Ухвала

від 25.04.2024 по справі 500/324/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

25 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/324/24 пров. № А/857/7101/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за апеляційною скаргою на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі №500/324/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Слуга Народу» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська обласна територіальна виборча комісія, Тернопільська обласна рада про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

30.01.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Політичної партії «Слуга Народу» просив визнати протиправним та скасувати рішення Політичної Ради Політичної партії «Слуга Народу» від 28.12.2023 року про відкликання депутата Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 за народною ініціативою.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі №500/324/24 та призначено справу до апеляційного розгляду.

23.04.2024 Восьми апеляційний адміністративним судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову після відкриття провадження у справі №500/324/24, яку судді доповідачу передано 24.04.2024, якою просить суд апеляційної інстанції забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Політичної Ради Політичної партії «Слуга Народу» від 28.12.2023 року (про відкликання депутата Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 ) до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта та подальша реалізація Тернопільського обласною територіальною виборчою комісією рішення Політичної Ради Політичної партії «Слуга Народу» унеможливлять ефективний захист та унеможливлять поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, апеляційний суд вважає, що заяви про забезпечення позову до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову, у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначено Верховним Судом у постановах від 25 червня 2020 року (справа №520/1545/19), від 01 жовтня 2019 року (справа №420/912/19) ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: - обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або - очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також, вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник наголошує на тому, що чинне законодавство України не передбачає відновлення за особою статусу депутата у випадку, якщо рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата буде визнано протиправним і скасовано судом, як і підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю кандидатом у депутати від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним депутатом.

Частина 8 статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає, що рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

Окрім того, відповідно до положень ч.9 статті 41 цього Закону, на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

З аналізу наведеного вище вбачається, що дострокове припинення повноважень депутата настає у випадку його відкликання за народною ініціативою, яка завершується прийняттям вищим керівним органом парії відповідного рішення про відкликання.

З матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2023 року політичною радою політичної партії «Слуга Народу» прийнято рішення відкликати депутата Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 за народною ініціативою. Про прийняття вищевказаного рішення головою політичної партії «Слуга Народу» повідомлено Тернопільську обласну територіальну виборчу комісію.

Отже, з 27 грудня 2023 року депутата ОСОБА_1 відкликано і відповідно, повноваження його припинено шляхом прийняття рішення вищим керівним органом партії.

Як це вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник таку обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта, який на думку заявника порушив його права та інтереси та подальша його реалізація обласною ТВК унеможливить ефективний захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся заявник.

Колегія суддів надаючи аналіз зазначеним підставам забезпечення позову зазначає таке.

Щодо «очевидності» ознак протиправності та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Доводи позивача про те, що у разі визнання судом протиправним та скасування рішення про відкликання депутата за народною ініціативою, чинним законодавством України не передбачено механізму відновлення за особою статусу депутата, як і не передбачено підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним територіальною виборчою комісією, колегія суддів відхиляє враховуючи наведені вище мотиви.

Окрім того, апеляційний суд наголошує, що питання про забезпечення адміністративного позову справі у №500/324/24, розглядалося Восьмим апеляційний адміністративним судом та прийнято постанову від 20 березня 2024 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Відмінних підстав від тих, які були предметом судового дослідження при розгляді питання про забезпечення позову та викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, заявником не зазначено.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час подання та розгляду заяви про забезпечення позову не підтверджено існування обставин, які б безумовно вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає що, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову після відкриття провадження у справі №500/324/24 слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 154, 248, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову після відкриття провадження у справі №500/324/24.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Іщук Л. П. Обрізко І. М.