Ухвала

від 25.04.2024 по справі 160/12019/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

Київ

справа № 160/12019/21

адміністративне провадження № К/990/14554/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №160/12019/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕОХІМ» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2024 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена поштою 08.04.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 08.11.2023, повний текст складено 13.11.2023, відповідно останнім днем його оскарження було 13.12.2023, проте касаційну скаргу направлено до суду лише 08.04.2024, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу на судові рішення у цій справі було подано із дотриманням встановленого статтею 329 КАС України строку, проте, була повернута Верховним Судом у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження судових рішень. Наступні касаційні скарги також були повернуті з цієї підстави. ГУ ДПС просить врахувати, що повторно звертається із цієї скаргою без зволікань. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними та поновив строк.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга була подана до суду 08.12.2023, однак, Верховний Суд її повернув ухвалою від 18.12.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Суд визнав незмістовними посилання скаржника як на підставу оскарження судових рішень на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами. Суд роз`яснив скаржнику обов`язкові умови, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі частини четвертої статті 328 КАС України. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 18.12.2023 о 21:18.

Вдруге касаційну скаргу подано 17.01.2024, однак, ухвалою від 31.01.2024 Верховний Суд повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження. Суд вказав, що наведені скаржником постанови Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №826/16217/18, від 07.08.2023 у справі №640/5075/19 ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними. Копія цієї ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 31.01.2024 о 17:14.

Втретє касаційну скаргу ГУ ДПС направило 28.02.2024, проте, Верховний Суд ухвалою від 07.03.2024 її знову повернув як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд встановив, що касаційна скарга не містить обґрунтування визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження судових рішень. Крім того, Суд зауважив, що скаржник не обґрунтував підставу касаційного оскарження в розрізі кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Електронний примірник цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 08.03.2024 о 03:44.

08.04.2024 ГУ ДПС подало касаційну скаргу вчетверте.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.

Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі. Отже, відсутні підстави вважати, що скаржник вчиняв усі залежні від нього дії, спрямовані на усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом. Зміст вчетверте поданої касаційної скарги так і не усуває недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, а тому сам факт подання наступних касаційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Верховного Суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому відсутні підстави вважати, що скаржник звертався до суду із касаційною скаргою повторно без надмірних зволікань. Так, подання касаційної скарги як повторно, так і кожної наступної відбувалось у строк, що становив майже один місяць після отримання копії ухвали касаційного суду про повернення попередньо поданої скарги. Водночас, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не обґрунтовує проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

Та обставина, що в інших справах касаційний суд поновив строк звернення на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, поданій вчетверте, аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказівка на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 25.08.2022 у справі №826/16217/18, від 07.08.2023 у справі №640/5075/19. Однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку на цій підставі скаржник так і не навів. Суд вкотре роз`яснює скаржнику, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому незмістовними є посилання скаржника на подібність правовідносин, яка на його думку, полягає у загальних характеристиках суб`єктного складу сторін у справах та предметі правового регулювання.

Додатково скаржник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 28.03.2023 у справі №640/902/19. Однак, інших умов у їх взаємозв`язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цій підставі, скаржник не наводить. ГУ ДПС цитує витяги з означеної постанови Верховного Суду, що стосуються необхідності перевірки зазначених у протоколі допиту свідка фактів із застосуванням процесуальних заходів, передбачених КАС України, а також щодо обставин, які можуть свідчити про необґрунтованість податкової вигоди. Однак, скаржник не зазначає, в чому саме полягає помилка апеляційного суду у цій справі, враховуючи, що за змістом оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції послався на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, та виснував, що сам факт існування кримінального провадження не може ставити під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом за умови наявності первинних документів.

Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також зазначав про неприпустимість наведення обґрунтування безвідносно до висновків судів, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №160/12019/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко