Ухвала

від 25.04.2024 по справі 400/4310/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа №400/4310/23

адміністративне провадження № К/990/15416/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гімона М.М., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №400/4310/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мик Тревел» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (обмеження бюджетного фінансування на видатки для сплати судового збору через запровадження в Україні воєнного стану), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; вважає, що подане ним разом із апеляційною скаргою клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягало задоволенню.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мик Тревел» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.02.2023 №4818; зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений в той же день.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області 20.02.2024 звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, до якої долучило клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Пропуск строку звернення податковий орган мотивував можливим збоєм в роботі підсистеми «Електронний суд», внаслідок чого ця апеляційна скарга не була подана своєчасно.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.03.2024 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, оцінивши наведені Головним управлінням ДПС у Волинській області обгрунтування пропуску ним процесуального строку, апеляційний суд зауважив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду було ухвалене та копія такого отримана заявником 19.12.2023, а відтак тридцятиденний строк на його апеляційне оскарження сплинув 18.01.2024. Разом з тим, із апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду вже 20.02.2024, тобто із пропуском строку, визначеного частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас жодних доказів на підтвердження своїх доводів про пропущення строку звернення саме через програмний збій контролюючий орган до суду не подав, а також не пояснив причини, з яких він не міг у період з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення до 18.01.2024 скористатися іншим способом подання апеляційної скарги (зокрема, шляхом направлення її на поштову адресу суду).

Головне управління ДПС у Волинській області подало до суду клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якому посилалося на ті ж обставини (можливий збій в роботі підсистеми «Електронний суд»), яким вже надавалась оцінка в ухвалі від 20.03.2024. При цьому податковий орган вчергове не надав суду доказів в обгрунтування вказаних ним підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Розглянувши подане клопотання, П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 28.03.2024.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що заявник не навів та документально не довів, що звернення із цією апеляційною скаргою 20.02.2024 відбулося з причин, які дійсно не залежали від нього, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті відповідачем.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

П`ятий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону й висновки касаційного суду та обґрунтовано ухвалою від 28.03.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно ж твердження скаржника про те, що поза увагою П`ятого апеляційного адміністративного суду залишилось те, що несвоєчасне звернення із апеляційною скаргою обумовлене відсутністю у Головного управління ДПС достатнього бюджетного фінансування на цілі оплати судового збору та запровадженням воєнного стану, то таке наведене ним не у взаємозв`язку із дійсними доводами клопотання, поданого ним на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 20.03.2024, та відповідно змісту висновків й мотивів, якими керувався суд при розгляді останнього та постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження від 28.03.2024.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №400/4310/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мик Тревел» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник М.М. Гімон І.Я.Олендер