Ухвала

від 19.04.2024 по справі 760/22254/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/22254/23

Провадження № 2-з/760/138/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Аса-Плюс», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 342381,06 грн, з яких 287960,76 - інфляційні втрати, 54420,30 - три відсотка річних та судові витрати.

17 квітня 2024 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Аса-Плюс», в межах ціни позову - 342 381,036 грн на таких рахунках:

- № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк", код банку: 305299;

- № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", код банку: 305299.

- № НОМЕР_3 в AT «КБ «ГЛОБУС», код банку: 380526;

- № НОМЕР_4 в Філії Головне Управління по м. Києву та області АТ «Ощадбанк», код банку: 322669;

- № НОМЕР_5 в ПАТ «КБ «Акордбанк», код банку: 380634;

- № НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк», у м. Києві, код банку: 300346.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що у вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить стягнути в судовому порядку з відповідача ТОВ «Аса-Плюс» кошти суму в розмірі 342381,06 грн, з яких: 287960,76 грн - інфляційні збитки (втрати): 54420,30 грн - 3 відсотка річних.

Заявник обґрунтовує наявність зв?язку між заходами забезпечення позову та предметом позову, оскільки вжиття заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивачів та поновлення порушених прав та інтересів позивачів у випадку задоволення позову. Наголошує, що існує реальна загроза того, що відповідач може зняти кошти з своїх рахунків, відкритих у банківських установах, що унеможливить виконання рішення по справі №760/22254/23 про стягнення коштів.

Під час виконання рішень Солом`янського районного суду м. Києва, по справі

№ 760/9533/22 позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що відповідач відкрив наступні банківські рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» та інших банківських установах:

- № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк", код банку: 305299;

- № НОМЕР_7 в AT КБ "ПриватБанк", код банку: 305299;

- № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", код банку: 305299.

- № НОМЕР_3 в AT «КБ «ГЛОБУС», код банку: 380526;

- № НОМЕР_4 в Філії Головне Управління по м. Києву та області АТ «Ощадбанк», код банку: 322669;

- № НОМЕР_5 в ПуАТ «КБ «Акордбанк», код банку: 380634;

- № НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк», у м. Києві, код банку: 300346.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

17 квітня 2024 року від представника відповідача ТОВ "Аса-Плюс" - Агаєва Р.Р. до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій просить відмовити у задоволенні позивача про забезпечення позову, оскільки такий спосіб забезпечення як накладення арешту на грошові кошти на рахунках товариства, відкритих у банках, може навпаки ускладнити виконання рішення у справі, а відтак у відповідача не буде достатніх грошових надходжень, і виконання рішення суду у такому випадку може значно затягуватись.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Так, відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;

Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23 грудня 2020 року №756/2609/20 (провадження №61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як встановлено судом із заяви про забезпечення позову, позивач фактично лише припускає, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб належних йому коштів на банківських рахунках, чим буде утруднено чи унеможливлено виконання рішення у разі можливого задоволення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статтями 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова