Справа № 510/1305/22
Провадження № 510/588/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.04.2024 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошкова І.Д.
за участю: секретаря Березенко С.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
Відповідач просив розглянути справу у його відсутності, не заперечував проти задоволення збільшених позовних вимог, про що надав письмову заяву.
Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу без його участі та участі позивача, про що надала відповідну заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Ухвалою від 11.03.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 01.04.2024 року о 09:15 годині, про що було повідомлено сторін у справі.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . За життя йому належало земельна ділянка площею 4,0264 га на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.2016р.
На випадок смерті ОСОБА_2 не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Єдиними спадкоємцями першої черги за законом були сторони по справі: дружина позивач ОСОБА_1 та син відповідач ОСОБА_1 . У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 134/2020. Відповідач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, але прийняв спадщину шляхом проживання із померлим на час відкриття спадщини. Однак, відповідач на час розгляду справи на спадщину не претендує не заперечує щоб позивач оформила її на своє ім`я. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 30.06.2022р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого чоловіка та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч.1ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом. Вона у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою що її прийняла. Інші спадкоємці відповідач (син спадкодавця) на спадщину не претендує, про що надав суду відповідну заяву. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч.1ст.1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч.1ст.1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв`язку із чим в даний час позивач вимушена звернутися до суду із позовом.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1ст.1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 4,0264 га, кадастровий номер 5124181700:01:002:0829, розташована на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишня територія Лиманської сільської ради), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118637915 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Бошков І. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні