Вирок

від 26.04.2024 по справі 199/3160/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3160/24

(1-кп/199/328/24)

ВИРОК

іменем України

26.04.2024 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, відомості про яке 27.03.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046630000153, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Цикове Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого кухарем-касиром в магазині «Козацька шаурма», не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Суд уважаєвстановленим,що 08 січня 2024 року близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_3 перебував на своєму робочому місці в магазині «Козацька шаурма», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 14, де працює кухарем-касиром.

Цього ж дня до приміщення магазину прийшла невстановлена особа (далі по тексту скорочено Особа 1), яка в ході спілкування запропонувала ОСОБА_3 придбати підроблену особисту медичну книжку.

Згідно з Порядком проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 150 від 21 лютого 2013 року, та Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року, встановлено обов`язковий медичний огляд в закладі охорони здоров`я для працівників, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення.

У зв`язку з вимогами діючого законодавства України ОСОБА_3 , з метою можливості перебувати на посаді кухаря-касира в магазині «Козацька шаурма», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , був зобов`язаний пройти профілактичний медичний огляд і мати при собі особисту медичну книжку яка підтверджує проходження профілактичного медичного огляду.

Погодившись з пропозицією Особи 1 у обвинуваченого ОСОБА_3 , який не мав наміру офіційно проходити такий медичний огляд, в той же день, тобто в день зустрічі та розмови з Особою 1, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво в підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а саме підробленої особистої медичної книжки, яка видається установою, що має право видавати такий документ, - закладом охорони здоров`я, де проводився медичний огляд і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.

08 січня 2024 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, а саме особистої медичної книжки, яка б мала неправдиві відомості про його проходження обов`язкового медичного огляду, надав Особі 1 свої особисті анкетні дані для заповнення підробленої особистої медичної книжки та фотокартку з своїм зображенням,з метоюподальшого використанняпідробленої особистоїмедичної книжки.

В подальшому, 09 січня 2024 року близько 13 години 00 хвилин Особа 1, перебуваючи біля магазину «Козацька шаурма», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. №14, передала ОСОБА_3 підроблену особисту медичну книжку Серії 1ААВ № 570260, з фотокарткою ОСОБА_3 та в якій у графі « ОСОБА_4 » нанесено підроблений відбиток печаті із реквізитам ІНФОРМАЦІЯ_2 » і.к. 37899778 *, крім того вписано кульковою ручкою синього кольору на зовнішній частині першої сторінки анкетні дані ОСОБА_3 , за яку останній надав Особі 1 гроші у сумі 250 (двісті п`ятдесят) гривень та почав зберігати підроблену особисту медичну книжку при собі з метою подальшого її використання.

2. Продовжуючи свою кримінальну-протиправну діяльність ОСОБА_3 , 27 березня 2024 року близько 12 години 40 хвилин перебував на своєму робочому місці в магазині «Козацька шаурма», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де працює кухарем-касиром.

У цей час, з метою перевірки дотримання правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Наказом № 185 від 11.07.2003 року Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, працівниками поліції витребувано у ОСОБА_3 особисту медичну книжку для перевірки проходження медичної комісії, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23.07.2002 № 280 (у редакції наказу Міністерства здоров`я України від 21.02.2013 № 150).

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на використання підробленого офіційного документа, а саме придбаної раніше підробленої особистої медичної книжки, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, на вимогу співробітників поліції, надав для перевірки підроблену особисту медичну книжку серії 1ААВ № 570260.

Під час перевірки вищевказаної медичної книжки у дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 1 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , виник сумнів щодо дійсності вказаного документу, через що останнім було викликано СОГ ВП №1 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області.

Так, 23 березня 2024 року в період часу з 13 години 20 хвилин по 13 годину 50 хвилин ОСОБА_3 , в ході проведення огляду документа, надав дізнавачу СД ВП № 1 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_6 , підроблену медичну книжку серії 1ААВ № 570260.

Згідно з довідкою наданою адміністрацією комунального некомерційного підприємства "Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги №8, Дніпровської міської ради ОСОБА_3 медичний огляд з метою отримання особистої медичної книжки не проходив, відповідно особиста медична книжка серії 1ААВ № 570260 йому не видавалась.

Встановлено, що відбиток круглої печатки з реквізитами « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на другій сторінці особистої медичної книжки Серія 1ААВ № 570260, заповненої на ім`я « ОСОБА_3 », нанесений не круглою печаткою із реквізитами «КНП «ДЦПМСД №8» ДМР».

Відповідно, суд розглянув цей обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2ст. 382 КПК України, установивши таке.

Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачений був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2ст. 302 КПК України, у зв`язку з чим, прокурором був скерований до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 1ст. 302 КПК України.

Як наслідок обставини щодо учинення кримінального проступку, установлені органом досудового розслідування, сприймаються судом як дійсні.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- розписки підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні,

-розписки підозрюваногоОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 про отримання копій матеріалів дізнання;

-протокол роз`ясненняправа підозрюваногоОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_7 , на можливість розгляду в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (в порядку ч. 2 ст. 302 КПК України).

За результатами дослідження змісту вказаних відповідних клопотань, заяв, протоколів, розписок та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені клопотання, заяви обвинуваченого, є ним не усвідомленими, не відповідають його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася під дією будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього або тиску.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого:

- за ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою використання їх підроблювачем;

- за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

При цьому, суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, уважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого дійсною та вірною.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Тобто, загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, обставини його вчинення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків від кримінального проступку, відомості про особу обвинуваченого.

Так, суд, відповідно до ст. 66 КК України, враховує обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 : який раніше не засуджувався; свою провину визнав повністю; тяжких наслідків для суспільства, фізичних або юридичних осіб, державних інтересів, не настало; відсутні цивільні позови про відшкодування шкоди; не перешкоджав слідству; щиро каявся та дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки, що характеризує його суб`єктивне ставлення як винної особи до вчиненого, та означає, що обвинувачений визнав свою вину за усіма пунктами висунутого проти нього обвинувачення, дав правдиві свідчення, висловив жаль з приводу вчиненого, негативно оцінював свої злочинні дії, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Також суд, при призначенні покарання, враховує данні, які характеризують особу ОСОБА_3 , який на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання; характеризується позитивно; відсутні відомості про його притягнення до адміністративної відповідальності, відсутні інші відомості, які його компрометують, відсутні у відношенні нього інші кримінальні провадження.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді штрафу у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, на підставі 1 ст. 70 КК України, за сукупностізлочинів,і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Крім того, покарання у вигляді штрафу у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).

Згідно ч. 4ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна, Суд враховує наступне.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2024 року накладено арешт на особисту медичну книжку Серії 1ААВ № 570260, заповнену на ім`я « ОСОБА_3 », визнану органом досудового розслідування речовим доказам відповідно до постанови від 27 березня 2024 року.

Суд вважає, що з огляду на припис ч. 4ст.174КПК України має бути скасований арешт майна,який накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.03.2024 року на особисту медичну книжку Серії 1ААВ № 570260, заповнену на ім`я « ОСОБА_3 », визнану органом досудового розслідування речовим доказам відповідно до постанови від 27 березня 2024 року.

На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 3029 гривень 12 копійок и складання висновку № СЕ-19/104-24/14376-ДД від 09.04.2024 року.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 302, 368-371, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого за ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у розмірі 3029 гривень 12 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2024 року на особисту медичну книжку Серії 1ААВ № 570260, заповнену на ім`я « ОСОБА_3 ».

У відповідності з п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України особисту медичну книжку Серії 1ААВ №570260, заповнену на ім`я « ОСОБА_3 », - знищити.

У відповідності з ч. 5 ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1