Ухвала

від 23.04.2024 по справі 712/5204/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження №1-кс/712/2280/24

Справа №712/5204/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання винесене у кримінальному провадженні № 22023250000000366 від 27.10.2023 року за ч. 4 ст. 111-1 КК України, слідчим в ОВС криміналістом слідчого відділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_3 та погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в ОВС криміналістом слідчого відділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, посилаючись на те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Донецьк Донецької області, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.111-1 ККУкраїни.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН №36/103 від 09.12.1981 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: №2131(XX) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; №2625(XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; №2734(XXV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; №3314(XXIX) від 14.12.1974, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734(ХХV), від 21.12.1965 №2131(ХХ), від 14.12.1974 №3314(ХХІХ) президент рф владімір путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі зс рф) на територію України.

Приблизно о 5 годині ранку 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05год. 30хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 №2102?ІХ.

Після цього на підставі Указу Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжувався. На даний час, на підставі Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжено з 05 год. 30 хв. 14.02.2024 строком на 90 діб.

У зв`язку із збройною агресією з боку рф та керованих нею збройних підрозділів псевдодержавних утворень проти України, з 07.04.2014 вся територія Донецького району Донецької області по сьогоднішній день знаходиться під тимчасовою окупацією держави?агресора, що визначено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII тимчасово окупована рф територія України (далі тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Окупаційна адміністрація російської федерації сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на територіях населених пунктів Донецької області, які на теперішній час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф залучаються особи з числа місцевого населення Донецької області для формування органів управління, які виконують функції виконавчих органів влади на окупованих територіях.

Постановою так званого «правительства днр» від 20.06.2019 №11-2 створено незаконний орган влади «Аппарат Правительства донецкой народной республики», який є «державним органом», утвореним для забезпечення діяльності «правительства днр» і голови «правительства днр», його перших заступників, заступників, а також організації контролю за виконанням органами «виконавчої влади» прийнятих рішень.

Указом так званого «главы днр» від 17.12.2019 №354 створено незаконний орган влади «Государственную службу исполнения наказаний Министерства юстиции донецкой народной республики» (ГСИН МЮ днр), яка є органом виконавчої влади, який здійснює правозастосовчі, правоохоронні функції, функції контролю і нагляду в сфері виконання кримінальних покарань стосовно засуджених, функції по утриманню осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні злочинів, і підсудних, які знаходяться під вартою, їх охороні і конвоюванню, а також функції по контролю за поведінкою умовно засуджених і засуджених, яким судом надана відстрочка відбування покарання.

У подальшому, службовими особами країни-агресора російської федерації 04.10.2022 прийнятий нікчемний, відповідно до Указу Президента України №687/2-2022 від 04.10.2022, Федеральний конституційний закон №5?ФКЗ «Про прийняття в російську федерацію донецької народної республіки та утворення у складі російської федерації нового суб`єкта донецької народної республіки». І з цього часу на території вказаного утворення, у тому числі в м.Донецьку, діє законодавство держави-агресора.

Після цього державні органи та окупаційні адміністрації рф у взаємодії з місцевими зрадниками і колаборантами розпочали процес примусового вилучення та перереєстрації активів (рухомого та нерухомого майна, підприємств, установ, організацій різних форм власності) на тимчасово окупованій території, реєструючи їх в «єдиному державному реєстрі юридичних осіб» федеральної податкової служби рф.

29.11.2022 в «єдиному державному реєстрі юридичних осіб» рф зареєстровано незаконний орган влади так зване «главное управление федеральной службы исполнения наказаний по донецкой народной республике» (ОГРН 1229300000632, ГРН и дата внесения в ЕГРЮЛ записи, содержащей указанные сведения 1229300000632 29.11.2022, адрес юридического лица донецкая народная республика, г.о. Донецк, г. Донецк, ул.Ходаковского, д.10А), яке підпорядковане так званому «міністерству юстиції днр», в своїй діяльності направляється і координується так званим «главою днр».

30.11.2022 в «єдиному державному реєстрі юридичних осіб» рф зареєстровано незаконний орган влади так званий «аппарат правительства донецкой народной республики» (ОГРН 1229300122831, ГРН и дата внесения в ЕГРЮЛ записи, содержащей указанные сведения 1229300122831 30.11.2022, адрес юридического лица донецкая народная республика, г.о.Донецк, г. Донецк, б-р Пушкина, д.34).

ОСОБА_5 усвідомлюючи викладене, а також факт ведення збройної агресії рф проти України, розуміючи, що м. Донецьк є окупованим та на його території діє підконтрольна державі-агресору незаконна окупаційна влада, після повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, здійснює господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Так, ОСОБА_5 , будучи громадянином України та мешканцем м.Донецьк Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи засновником та директором зареєстрованого за законодавством держави-агресора рф ООО «ДЕНОРС» (ОГРН 1229300116737, ГРН и дата внесения в ЕГРЮЛ записи, содержащей указаные сведения 2239300019022 07.02.2023, ИНН юридического лица 9309017623, КПП юридического лица 930301001, дата постановки на учет в налоговом органе 07.02.2023, адрес юридического лица донецкая народная республика, г.о. Донецк, г. Донецк, пл.Конституции, д.1, помещ.8, далі ТОВ «ДЕНОРС»), перебуваючи на території м.Донецьк Донецької області, 02.05.2023 уклав контракт №38 з «Аппаратом Правительства донецкой народной республики», який діяв від імені рф в особі виконувача обов`язків керівника керуючого справами «Правительства днр» ОСОБА_6 , на поставку касок захисних на суму 4410,00 рублів. На підставі указаного контракту ТОВ «ДЕНОРС» 12.05.2023 по товарній накладній №52 поставило «Аппарату Правительства донецкой народной республики» каски будівельні (білі) у кількості 3 штук, а «Аппарат Правительства донецкой народной республики» 03.07.2023 платіжним дорученням №17481 сплатив ТОВ «ДЕНОРС» 4410,00 рублів.

Крім того, ОСОБА_5 як директор ТОВ «ДЕНОРС», перебуваючи на території м.Донецьк Донецької області, 25.07.2023 уклав контракт №107 з «ГУФСИН россии по донецкой народной республике», яка діяла від імені рф в особі тимчасового виконувача обов`язків заступник начальника ОСОБА_7 , на поставку шредерів «Гелеос УП21-7» на суму 840600,00 рублів. На підставі указаного контракту ТОВ «ДЕНОРС» 04.09.2023 по товарній накладній №649 поставило «ГУФСИН россии по донецкой народной республике» шредери «Гелеос УП21-7» у кількості 18 штук, а «ГУФСИН россии по донецкой народной республике» 14.09.2023 платіжним дорученням №17 сплатило ТОВ «ДЕНОРС» 840600,00 рублів.

Крім того, ОСОБА_5 як директор ТОВ «ДЕНОРС», перебуваючи на території м.Донецьк Донецької області, 22.08.2023 уклав контракт №133 з «ГУФСИН россии по донецкой народной республике» яка діяла від імені рф в особі заступника начальника ОСОБА_8 , на поставку дисків оптичних на суму 115200,00 рублів. На підставі указаного контракту ТОВ «ДЕНОРС» 19.09.2023 по товарній накладній №787 поставило «ГУФСИН россии по донецкой народной республике» диски СМС CD-R 700MB 52x B/100 Print п/з у кількості 48 упаковок, а «ГУФСИН россии по донецкой народной республике» 26.09.2023 платіжним дорученням №109 сплатило ТОВ «ДЕНОРС» 115200,00 рублів.

Тобто, ОСОБА_5 здійснюючи керівництво вказаним товариством, організовує та забезпечує провадження ним господарської діяльності, а саме здійснення платних поставок товарів та наповнення «державного» бюджету «днр» за рахунок коштів, отриманих від такої господарської діяльності.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України, провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Враховуючи викладене,30.03.2024в газетіцентральних органіввиконавчої влади«Урядовий кур`єр»та наофіційному Інтернет-сайтіофісу Генеральногопрокурора опублікованоповідомлення пропідозру ОСОБА_5 у скоєннізлочину,передбаченого ч.4ст.111-1 КК України.

Також, в газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур`єр» та на офіційному Інтернет-сайті офісу Генерального Прокурора в порядку ст.ст.133, 135 КПК України опубліковані повістки про виклики ОСОБА_5 до органу досудового розслідування на 04.04.2024, 05.04.2024 та 06.04.2024.

До слідчого відділу Управління у вказані дати ОСОБА_5 не з`явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки.

У ході допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також згідно з іншими матеріалами досудового розслідування, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 на сьогоднішній день перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме у м.Донецьк.

06.04.2024 підозрюваного постановою слідчого оголошено в державний розшук, оскільки на теперішній час ОСОБА_5 проживає у м.Донецьк Донецької області, яке захоплено військовослужбовцями зс рф та знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено «Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, та переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає вид покарання у вигляді конфіскації майна. У зв`язку із цим, орган досудового розслідування, який проводить слідство у кримінальному провадженні, зобов`язаний вжити заходів для забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 належить на праві приватної власності: земельна ділянка (кадастровий номер: 1410136600:00:002:0311), адреса: АДРЕСА_2 ; житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24518114101) адреса: АДРЕСА_2 .

Крім того,згідно реєстраційноїкартки транспортнихзасобів №177865155, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на праві приватної власності належить автомобіль марки «Subaru» модель «Legacy» д.н.з. НОМЕР_2 .

Враховуючи можливість оперативного переоформлення вказаного майна існує необхідність у розгляді клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 , без повідомлення підозрюваного і його захисника, з метою забезпечення арешту майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що у санкції статі, яка інкримінується ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, з метою недопущення зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та виконанню вироку суду в частині конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної.

Крім того, зазначив, що відповідно до ч.2 ст.172 клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з чим, просив проводити розгляд клопотання у відсутність власника майна.

Слідчий до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання проводитися за відсутності власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Судом встановлено,що Слідчимвідділом УправлінняСБ Українив Черкаськійобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №22023250000000366 від 27.10.2023 року за ч. 4 ст. 111-1 КК України за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України, провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 належить на праві приватної власності: земельна ділянка (кадастровий номер: 1410136600:00:002:0311), адреса: АДРЕСА_2 ; житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24518114101) адреса: АДРЕСА_2 .

Крім того,згідно реєстраційноїкартки транспортнихзасобів №177865155, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на праві приватної власності належить автомобіль марки «Subaru» модель «Legacy» д.н.з. НОМЕР_2 .

Санкція ч. 4 ст. 1111 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_5 , передбачає вид покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно з п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Слідчий в своєму клопотанні вказує на те, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що на праві приватної власності належить підозрюваному.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, та для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме:

-земельну ділянку (кадастровий номер: 1410136600:00:002:0311), адреса: АДРЕСА_2 ;

-житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24518114101) адреса: АДРЕСА_2 ;

-автомобіль марки «Subaru» модель «Legacy» д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_11