Ухвала

від 15.04.2024 по справі 953/3609/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №953/3609/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11кп/818/193/24 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - ОСОБА_7 ,

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні судум.Харкова врежимі відеоконференціїкримінальне провадженняза апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 19 липня 2023 року стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимий:

- вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений на підстав ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

засуджений зач.2ст.15ч.4ст.185КК Українидо 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2022 року, до покарання призначеного за цим вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_10 , призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харкова, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_11 від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки з покладенням на нього обов`язків.

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Харкова, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий:

- 17.04.2013 Київським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 05.08.2013 Київським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 22.12.2014 Київським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 10.12.2020 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2020, до покарання призначеного за цим вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_12 , призначено покарання у вигляді позбавлення волі стром 5 років 2 місяці.

Крім того, цим же рішенням суду вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку,16.05.2022 близько о14:00, ОСОБА_10 вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , спрямовану на таємне викрадення чужого майна, після чого останні прибули за адресою: АДРЕСА_4 , де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_10 разом із ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_13 № 64/2022 від 24.02.2022 та продовжено Указом Президента України ОСОБА_14 №259/2022 від 18.04.2022 на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, перебуваючи на території будівництва за вищевказаною адресою, звідки взяли, належне TOB «НВТ ТИКОМ» майно, а саме двутавр НОМЕР_1 у кількості 2-х штук, в подальшому завантаживши двутавр М200 до ватажного відсіку автомобіля марки «Renault», моделі «Master», д.н.з. НОМЕР_2 , намагались вивезти вказане майно з території будівництва.

Внаслідок протиправних та незаконних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_10 потерпілому ТОВ «НВТ ТИКОМ», могла бути спричинена матеріальна шкода в сумі 4212, 00 грн.

16.05.2022 близько о14:00, ОСОБА_11 вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , спрямовану на таємне викрадення чужого майна, після чого останні прибули за адресою: АДРЕСА_4 , де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_11 , разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_12 діючи з корисливих мотивів, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_13 № 64/2022 від 24.02.2022 та продовжено Указом Президента України ОСОБА_14 №259/2022 від 18.04.2022 на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, перебуваючи на території будівництва за вищевказаною адресою, звідки взяли, належне TOB «НВТ ТИКОМ» майно, а саме двутавр НОМЕР_1 у кількості 2-х штук, в подальшому завантаживши двутавр М200 до ватажного відсіку автомобіля марки «Renault», моделі «Master», д.н.з. НОМЕР_2 , намагались вивезти вказане майно з території будівництва.

Внаслідок протиправних та незаконних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_10 потерпілому ТОВ «НВТ ТИКОМ», могла бути спричинена матеріальна шкода в сумі 4212, 00 грн.

16.05.2022 близько о 14:00, ОСОБА_12 , вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , спрямовану на таємне викрадення чужого майна, після чого останні прибули за адресою: АДРЕСА_4 , де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_12 разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_13 № 64/2022 від 24.02.2022 та продовжено Указом Президента України ОСОБА_14 №259/2022 від 18.04.2022 на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, перебуваючи на території будівництва за вищевказаною адресою, звідки взяли, належне TOB «НВТ ТИКОМ» майно, а саме двутавр НОМЕР_1 у кількості 2-х штук, в подальшому завантаживши двутавр М200 до ватажного відсіку автомобіля марки «Renault», моделі «Master», д.н.з. НОМЕР_2 , намагались вивезти вказане майно з території будівництва.

Внаслідок протиправних та незаконних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_10 потерпілому ТОВ «НВТ ТИКОМ», могла бути спричинена матеріальна шкода в сумі 4212, 00 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить переглянути законність призначеного вироку, застосувати стосовно нього більш м`яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України, враховуючи дані про його особу з приводу стану здоров`я та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 просить вирок змінити стосовно її підзахисного, застосувавши ст. 75 КК України. Оскільки вважає вирок суду суворим. Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу та каяття обвинуваченого, тяжкий стан здоров`я, він має астму та гепатит, має на своєму утриманні неповнолітню дитину.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення обвинуваченогота йогозахисника,які йогопросив задовольнитиапеляційну скаргу,обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника, які йогопросив задовольнитиапеляційну скаргу,прокурора, який просив залишити без задоволень апеляційні скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів прийшов до наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Так як висновки суду про доведеність вини обвинувачених, правильність встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення та правова кваліфікація їх дій ніким з учасників судового розгляду не оскаржуються, визнавались обвинуваченими в ході судового розгляду в суді першої інстанції, то апеляційний суд не перевіряє вказаних обставин.

Дії ОСОБА_10 та ОСОБА_12 судправильно кваліфікував за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану;

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Аналізуючи доводи обвинуваченого ОСОБА_10 щодо невідповідностіпризначеного покаранняступеню тяжкостікримінальних правопорушеньта особіобвинуваченого ОСОБА_10 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питанняпро призначенняпокарання ОСОБА_10 ,суд першоїінстанції врахував:ступень тяжкостівчинених злочинів,які відповіднодо ст.12КК України відносяться до тяжкого злочинів; особуобвинуваченого,який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений на підстав ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, має захворювання, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Санкція статті за якою обвинуваченого визнано винним передбачає покарання у виді

позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Суд першої інстанції призначив ОСОБА_10 покарання 5 років позбавлення волі. Вказаний розмір покарання у виді позбавлення волі - є мінімальним згідно санкції цього матеріального закону.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Проте, судом не встановлені обставини, що пом`якшують покарання для застосування ст. 69 КК України.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку проте, що остаточне покарання призначене ОСОБА_10 в розумінні ст. 414 КПК України слід все ж таки визнати несправедливим в наслідок суворості, враховуючи фактичні обставини, які інкримінуються цьому обвинуваченому, стан його здоров`я та сімейні обставини.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скористатися положенням п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України і пом`якшити ОСОБА_10 остаточне покарання.

Тож апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_10 колегія суддів визнає обґрунтованими, а апеляцію такою, що підлягає частковому задоволенню.

Аналізуючи доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_12 щодоневідповідності призначеногопокарання ступенютяжкості кримінальнихправопорушень таособі обвинуваченого ОСОБА_12 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питанняпро призначенняпокарання ОСОБА_12 ,суд першоїінстанції врахував:ступень тяжкостівчинених злочинів,які відповіднодо ст.12КК України відносяться до тяжкого злочинів; особуобвинуваченого,який працездатний, однак ніде не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, останній раз 10.12.2020 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , суд визнав його щире каяття, в ході судового розгляду визнав свою провину, надав показання з приводу пред`явленого обвинувачення, осудив свою поведінку, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Покарання призначене ОСОБА_12 за скоєнийним злочин,а саме за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі, на переконання колегії суддів не можна визнати явно несправедливим, а тому слід вважати справедливим з урахуванням вищенаведених обставин та положень передбачених ст. 414 КПК України.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді кримінального провадження, колегією суддів, не встановлені підстави для застосування положень ст. 75 КК України.

З урахуванням вищезазначених обставин, даних про особу обвинуваченого призначене судом першої інстанції покарання на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_12 та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому відповідає вимогам ст. ст. 50 та 65 КК України, оскільки за своїм видом та розміром є справедливим.

Отже, апеляційне прохання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 про пом`якшення призначеного покарання належить вважати безпідставним, оскільки воно має суто суб`єктивний характер, адже наведені ним доводи не можуть вважатися достатніми підставами для будь-якого пом`якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 .

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_12 слід залишити без задоволення, а апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню, вирок в частині остаточного призначення ОСОБА_10 покарання підлягає зміні, з урахуванням вищенаведених висновків.

Керуючись ст. ст. 405, 407, п. 1 ч. 1 ст. 408, 414, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 19 липня 2023 року в частині призначеного ОСОБА_10 покарання змінити.

Вважати ОСОБА_10 засудженим за ч.2ст.15ч.4ст.185КК Українидо 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2022 року, до покарання призначеного за цим вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_10 , призначити покарання у вигляді позбавлення волі стром 5 років 1 місяць.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді