Рішення

від 17.04.2024 по справі 902/1471/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2024 р. Cправа № 902/1471/23

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача Парпальос В.В., ордер АВ №1093901 від 18.09.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" (вул. Чумаченка, буд, 15-г, кв.110, м. Запоріжжя, 69104)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-Будівельне Управління -58" (вул. Молодіжна, буд. 16, смт. Стрижавка, Вінницька обл., 21000)

про стягнення 23 541,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-Будівельне Управління - 58" про стягнення 23 541,82 грн. заборгованості, з яких 17 802,00 грн - основного боргу, 139,26 грн - інфляційних втрат, 352,63 грн - 3% річних та 5 247,93 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг техніки №1/09-1НП від 12.09.2022 року, в частині оплати за надані послуги.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.12.2023 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 05.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: 10 днів з дня отримання даної ухвали.

11.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій останнім повідомлено суду, що 06.12.2023 позивачем зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі про що надано відповідні докази.

Таким чином позивачем усунуто недоліки позовної заяви без номеру та дати (вх. канц. суду №1503/23 від 01.12.2023).

Ухвалою суду від 12.12.2023 відкрито провадження у справі № 902/1471/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

02.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній проти задоволення позову заперечує, зокрема зазначає, що договір на який посилається позивач закінчив свою дію 31.12.2022, крім того в акті надання послуг №165 від 31.03.2023 визначено надання послуг Автогрейдером SEM 919 (держ. номер НОМЕР_1 ), а договором було обумовлено надання послуг колісним екскаватором VOLVO EW205D, державний номер НОМЕР_2 . Також відповідач звертає увагу суду, на те що матеріали справи не містять податкової накладної, щодо реєстрації позивачем наданих послуг згідно акту №165 від 31.03.2023.

Ухвалою суду від 12.02.2024 перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 04.03.2024.

04.03.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів доказів.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкладено підготовче засідання на 01.04.2024 та зобов`язано позивача до дня судового засідання подати до суду оригінал акту надання послуг №165 від 31.03.2023, копія якого додана до позовної заяви.

26.03.2024 до суду від позивача на виконання ухвали суду надійшли оригінали акту надання послуг № 165 від 31.03.2023 р. та довідок про виконані роботи/послуги за період з 29.03.2023 р. по 29.03.2024 р., за період з 30.03.2023 р. по 30.03.2023 р., за період з 31.03.2023 р. по 31.03.2023 р.

На визначену судом дату в судове засідання 01.04.2024 з`явився представник відповідача, позивач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.04.2024 о 14:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача, суд ухвалою від 03.04.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

На визначену судом дату в судове засідання 17.04.2024 з`явився представник відповідача, позивач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином в установленому законом порядку, водночас судом враховано клопотання позивача подане до суду разом з позовною заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в справі доказами.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову, а вразі задоволення позову зменшити штрафні санкції до одної гривні.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.04.2024 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення, в звязку з неявкою представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

12.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" (позивач, в договорі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхово-Будівельне Управління - 58" (відповідач, в договорі Замовник) укладено Договір про надання послуг техніки № 1/09-1НП (далі - Договір), відповідно до п 1.1. якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги колісного екскаватора VOLVO EW205D, державний номер НОМЕР_2 (далі по тексту - екскаватора) особами - машиністом екскаватора, які мають відповідні дозволи на право керування екскаватором та в технічно справному стані для використання екскаватора у виробничій діяльності Замовника, а Замовник зобовязується прийняти надані послуги екскаватором Виконавця та оплатити їх вартість на умовах цього Договору

Виконавець зобов`язується розпочати надання послуг за ним Договором на наступний день з моменту' отримання замовлення від Замовника та здійснення Замовником авансового платежу відповідно до п. 2.4. Договору. Виконавець зобов`язується припинити надання послуг на наступний день з моменту отримання письмового або усного повідомлення від Замовника про припинення надання послуг. Обслуговування екскаватора при наданні послуг за цим договором здійснюється персоналом Виконавця - машиністом екскаватора. Заправка паливом екскаватора при наданні послуг за цим договором здійснюється за рахунок Виконавця. Виконавець надає Замовнику Послуги екскаватора за цим Договором, за адресою: Україна, Вінницька область. Вінницький р-н, смт. Десна, вул. Гагаріна, 6 б. Доставка екскаватора на місце виконання послуг (на об`ект/адресу) Замовника - здійснюється за рахунок Замовника (п. 1.2.-1.6. Договору).

Вартість послуг екскаватора складає 1 296,00 грн. за одну годину надання послуг екскаватором, в т.ч. ПДВ 216.00 гри., мінімальна кількість годин надання послуг екскаватором на добу складає - 4 (чотири) години на добу. Загальна вартість послуг складається із загальної кількості актів виконаних робіт (наданих послуг). Основним документом підтвердження виконання послуг є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками Виконавця і Замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує Виконавець і передає на підпис Замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт на протязі 5-ти (п`яти) робочих днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання. Остаточний розрахунок за послуги здійснюється на протязі 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначеним в цьому Договорі. Розрахунки між Сторонами виконуються відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг). У вартість послуги включені ПММ, запчастини, зарплата та обслуговування екскаватора (п. 2.1.-2.5. Договору).

Виконавець зобов`язаний: за завданням Замовника особисто надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк, вказаний у заявці; надати Замовнику послуги екскаватора, з екіпажем та паливом в достатній кількості; забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені із Замовником; забезпечити дотримання екіпажем/працівниками техніки правил технічної та пожежної безпеки в процесі надання послуг, у тому числі здійснювати контроль за роботою Техніки; при неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно повідомити про це Замовника із зазначенням причини неможливості виконання; здійснити перебазування техніки на місце надання послуг та назад за власний рахунок. Виконавець має право: отримувати від Замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим Договором; отримати оплату за фактично надані послуги на умовах, передбачених цим Договором (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).

Замовник зобов`язаний: приймати від Виконавця фактично надані послуги шляхом підписання між Сторонами Акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг), якщо ці послуги відповідають умовам Договору та оплачувати їх вартість на умовах. передбачених цим Договором; виконувати оплату послуг на умовах цього Договору; забезпечувати Виконавця інформацією, необхідною для надання послуг. Замовник має право: одержувати від Виконавця Послуги, якість яких повинна відповідати вимогам Договору (або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати) (п. 3.3. Договору).

У випадку порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій Стороні заподіяні цим збитки у повному обсязі. Сплата пені та відшкодування збитків не звільняє винну Сторону від виконання взятих, зобов`язань за цим Договором (п. 4.1. - 4.4. Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент визначений у п.7.1. цього Договору та закінчується 31.12.2022 року. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли під час його дії та залишилися невиконаними (п. 7.1. -7.3. Договору).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що виконуючі свої зобов`язання за договором Позивач вчасно надавав Відповідачу підтверджуються підписаними Відповідачем актами надання послуг на загальну суму 156 138,00 грн, а саме: Акт надання послуг № 307 від 12 серпня 2022р. на суму 69 392,00 грн.; Акт надання послуг № 378 від 16 вересня 2022р.на суму 20 344,00 грн; Акт надання послуг № 449 від 20 жовтня 2022р. на суму 48 600,00 грн та Акт надання послуг № 165 від 31 березня 2023 р. на суму 17 802,00 грн. Вказані акти були підписані Відповідачем без зауважень.

Відповідач за надані послуги сплатив частково в сумі 138 336,00 грн та не в строки визначені пунктом 5.2 Договору, а саме: платіжне доручення № 109 від 03 серпня 2022р. на суму 25 000,00 грн; платіжне доручення № 132 від 30 серпня 2022р. на суму 44 392,00 грн; платіжне доручення № 225 від 27 вересень 2022р. на суму 20 344,00 грн та платіжне доручення № 351 від 02 грудня 2022р. на суму 48 600,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 17 802,00 грн.

09.11.2023, з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензією-вимогою про погашення заборгованості №08/11/23 від 08.11.2023 на суму 17 802,00 грн., до якої додано акт звірки розрахунків за період січень 2022 - грудень 2023 та довідки про виконані роботи за період з 29.03.2023 по 31.03.2023, що підтверджується описом вкладення до цінного листа.

За твердженням позивача, відповідач відповіді на претензію не надав акт звірки не підписав.

З огляду на викладене, в зв`язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг техніки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 17 802,00 грн - основного боргу, 5 247,93 грн - пені, 139,26 грн. - інфляційних втрат та 352,63 грн. - 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив зазначивши, що наявність заборгованості позивач обґрунтовує актом надання послуг № 165 від 31.03.2023. Проте такий акт стосується виду робіт, відмінних від обумовлених сторонами у Договорі, а саме: «Послуги Автогрейдера SЕМ 919 (держ. номер 21001 АР)». Натомість предметом Договору є надання послуг колісного екскаватора VOLVO EW205D, державний номер 23 586 АР особами-машиністом екскаватора. Крім того, за п. 2.1 Договору, вартість послуг екскаватора складає 1 296,00 грн за одну годину надання послуг екскаватором. Ціна в акті надання послуг № 165 від 31.03.2023 - 645,00 грн за одну маш. год. Також місцем складення акту зазначено: «м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 15Г/110», проте місцем надання послуг за Договором є Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Десна, вул. Гагаріна, 66 (п. 1.5 Договору). Більше того, акт надання послуг № 165 складений 31.03.2023, проте згідно з п. 7.2 Договору строк його дії закінчується 31.12.2022.

З огляду на викладене, на переконання відповідача, акт надання послуг № 165 від 31.03.2023 в жодному разі не міг бути складений на підставі Договору, як безпідставно та необґрунтовано заявляє Позивач. Відповідно умови Договору не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зокрема в частині виникнення у ТОВ «ШБУ-58» обов`язку оплати за послуги, строків розрахунку та обумовленої Договором відповідальності за неналежне виконання його умов.

Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що він не погоджується із заявленим розміром штрафних санкцій, оскільки вони не підлягають обрахуванню починаючи з 01.04.2023. Навіть за умови надання послуг за Договором, що було спростовано вище, за п. 2.4 Договору оплата здійснюється протягом 5-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), тобто штрафні санкції не можуть бути нараховані раніше за 08.04.2023.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд повністю відмовити в задоволенні позову, а понесенні судові витрати залишити за позивачем.

Як зазначалось вище суд ухвалою на підставі клопотання представника відповідача витребував у позивача оригінал акту надання послуг №165 від 31.03.2023.

На виконання ухвали суду позивач направив до суду оригінали акту надання послуг № 165 від 31.03.2023 р. та довідок про виконані роботи/послуги за період з 29.03.2023 р. по 29.03.2024 р., за період з 30.03.2023 р. по 30.03.2023 р., за період з 31.03.2023 р. по 31.03.2023 р.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст. 901, ст. 902, ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір про надання послуг техніки №1/09-1НП від 12.09.2022.

Відповідно до п. 2.2. - 2.4. Договору загальна вартість послуг складається із загальної кількості актів виконаних робіт (наданих послуг). Основним документом підтвердження виконання послуг є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками Виконавця і Замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує Виконавець і передає на підпис Замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт на протязі 5-ти (п`яти) робочих днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання. Остаточний розрахунок за послуги здійснюється на протязі 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначеним в цьому Договорі. Розрахунки між Сторонами виконуються відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано протягом серпня 2022- березня 2023 чотири Акти надання послуг на загальну суму 156 138,00 грн, а саме:

- № 307 від 12 серпня 2022р. на суму 69 392,00 грн.;

- № 378 від 16 вересня 2022р. на суму 20 344,00 грн;

- № 449 від 20 жовтня 2022р. на суму 48 600,00 грн;

- № 165 від 31 березня 2023 р. на суму 17 802,00 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 109 від 03 серпня 2022р. на суму 25 000,00 грн; № 132 від 30 серпня 2022р. на суму 44 392,00 грн; № 225 від 27 вересень 2022р. на суму 20 344,00 грн та № 351 від 02 грудня 2022р. на суму 48 600,00 грн, відповідач здійснив оплату за надані послуги в загальному розмірі 138 336,00 грн.

Таким чином неоплаченим залишився Акт надання послуг № 165 від 31 березня 2023 р. на суму 17 802,00 грн.

Суд оцінює критично твердження відповідача, що даний Акт не стосується договору №1/09-1НП від 12.09.2022, оскільки ним надавались послуги не екскаватора, а автогрейдера, оскільки в усіх Актах є посилання на договір №1/09-1НП від 12.09.2022, вказано найменування робіт, послуг, кількість машино годин та загальна вартість; всі акти підписані представниками та скріплені печатками сторін та не містять будь яких заперечень чи зауважень зі сторони замовника послуг.

Твердження відповідача, що місце складання Акту №165 від 31.03.2023 є м. Запоріжжя, також не заслуговує на увагу, оскільки в п. 2.3 Договору сторонами визначено, що Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує Виконавець і передає на підпис Замовнику, і в усіх Актах наданих послуг підписаних сторонами до Договору визначено місце складання - м. Запоріжжя.

Посилання відповідача на не здійснення Замовником авансового платежу відповідно до п. 1.2 Договору по акту №165 від 31.03.2023 не заслуговує на увагу, оскільки як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів по Актах № 378 від 16 вересня 2022р. на суму 20 344,00 грн та № 449 від 20 жовтня 2022р. на суму 48 600,00 грн оплата відповідачем була проведена 27 вересень 2022р. та 02 грудня 2022р., тобто теж без здійснення замовником авансового платежу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що визначені в Актах послуги на загальну суму 156 138,00 грн надані позивачем та прийняті відповідачем в повному обсязі за Договором №1/09-1НП від 12.09.2022. Однак оплачені лише в сумі 138 336,00 грн.

З огляду на викладене суд, дійшов висновку що послуги відповідно до Акту №165 від 31.03.2023 на суму 17 802,00 грн надані на підставі Договору 1/09-1НП від 12.09.2022 з огляду на що відповідач мав розрахуватись з позивачем за надані послуги в строки визначені в п. 2.4 Договору, а саме на протязі 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання акта виконаних робіт (наданих послуг). Тому заявлена позивачем заборгованість в розмірі 17 802,00 грн підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем заявлено до стягнення 139,26 грн - інфляційних втрат, 352,63 грн - 3% річних та 5 247,93 грн - пені.

Щодо заявлених до стягнення 5 247,93 грн пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положення частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим, за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 904/4156/18.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що у договорі, який є підставою позовних вимог, в тому числі стягнення неустойки, сторони не встановили розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, а визначили, що у випадку порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій Стороні заподіяні цим збитки у повному обсязі. Сплата пені та відшкодування збитків не звільняє винну Сторону від виконання взятих, зобов`язань за цим Договором (п. 4.1. - 4.4. Договору), а стаття 231 ГК України не встановлює конкретного розміру (відсотку) пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України, а ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», на яку посилається позивач при розрахунку пені, встановлює лише обмеження що встановлений сторонами в договорі відсоток пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, тому не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.

З огляду на викладене позовна вимога щодо стягнення з відповідача 5 247,93 грн - пені задоволенню не підлягає, оскільки її відсоток сторонами в договорі не визначений.

Щодо заявлених до стягнення 139,26 грн - інфляційних втрат, 352,63 грн - 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача останній просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції та 3% річних за період прострочення з 01.04.2023 по 27.11.2023.

Водночас відповідно до п. 2.4. Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за послуги здійснюється на протязі 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначеним в цьому Договорі.

Розрахунки між Сторонами виконуються відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) (п. 2.5. Договору).

Акт надання послуг №165 від 31.03.2023 підписаний та скріплений печатками сторін 31.03.2023, тому оплата за ним мала бути здійснена відповідачем на протязі 5-ти (п`яти) робочих днів, відтак з урахуванням вихідних днів, початком прострочення відповідачем зобов`язань за даним Актом є 10.04.2023.

Вважається, що якщо сума заборгованості виникла в період з 1 по 15 число відповідного місяця, вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо виникла з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця.

З оглядку на викладене суд, здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних в системі «Ліга Закон», за правильний період з 10.04.2023 по 27.11.2023, встановив, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі заявленому позивачем 139,26 грн, оскільки вони заявлені в межах суми встановленої судом в розрахунку, однак 3% річних підлягають задоволенню частково в розмірі 339,46 грн, відповідно до розрахунку суду.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з викладених вище мотивів.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи сторін та не залишено поза увагою жодних їх аргументів, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-Будівельне Управління -58" (вул. Молодіжна, буд. 16, смт. Стрижавка, Вінницька обл., 21000, код ЄДРПОУ 39348815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" (вул. Чумаченка, буд, 15-г, кв.110, м. Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 39092057) 17 802,00 грн - основного боргу, 139,26 - інфляційного збільшення, 339,46 грн - 3% річних та 2084,18 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. В позові в частині стягнення 5 247,93 грн - пені та 13,17 грн - 3% річних відмовити.

4 Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача - mego999@ukr.net.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 26 квітня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи