Ухвала

від 26.04.2024 по справі 904/1773/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

26.04.2024м. Дніпро№ 904/1773/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Мілєва І.В., розглянувши заяву:

Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, буд. 51, ідентифікаційний код 35096640)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРО Дніпро" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 60, квартира 168-169, ідентифікаційний код 37731236)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором-заявкою про транспортно-експедиційне обслуговування № 10/06 від 10.06.2021 у розмірі 3000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРО Дніпро" грошової заборгованості за договором-заявкою про транспортно-експедиційне обслуговування № 10/06 від 10.06.2021 у розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр" посилається на неналежне виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІРО Дніпро" умов договору-заявки № 10/06 від 10.06.2021 в частині оплати наданих послуг.

Розглянувши заяву та подані Товариством з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

Заявник зазначає, що 10.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІРО Дніпро" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр" (перевізник) було укладено договір-заявку про транспортно-експедиційне обслуговування № 10/06 (далі - договір).

Господарський суд зауважує, що в преамбулі зазначеного договору відсутнє зазначення найменування перевізника. Зазначено: ТОВ "ТІРО Дніпро", що діє на підставі Статуту, іменований надалі експедитор, за дорученням замовника ТОВ "Маруся Беверджиз Юкрейн" з однієї сторони, та , іменований надалі перевізник, з іншої сторони".

В розділі "реквізити сторін" взагалі відсутні будь-які відомості щодо перевізника (заявника), зокрема, найменування, юридична адреса, ідентифікаційний код, банківські реквізити, міститься лише відтиск печатки та підпис, в той же час відсутні будь-які відомості щодо особи, яка здійснила вказаний підпис, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, а також посадове становище вказаної особи.

Предметом договору є надання експедитору транспортно-експедиційних послуг.

Заявник зазначає, що на виконання умов договору надав боржнику послуги на загальну суму 3000,00 грн, на підтвердження чого надав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № КР-0000625 від 11.06.2021 та товарно-транспортну накладну № П2140 від 09.06.2021.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

За своєю правовою природою Акти приймання-передачі та товарно-транспортні накладні є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Таким чином до оформлення актів прийому передачі та товарно-транспортних накладних застосовуються вимоги встановлені діючим законодавством.

Господарський суд зазначає, що наданий заявником акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № КР-0000625 від 11.06.2021 підписаний лише зі сторони виконавця (заявника) та відповідно не містить підпису зі сторони експедитора (боржника).

Товарно-транспортна накладна № П2140 від 09.06.2021 містить підпис та відтиск печатки лише зі сторони ТОВ "Маруся Беверджиз Юкрейн", та не містить підписів зі сторони перевізника та експедитора.

Враховуючи викладене, надані заявником акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № КР-0000625 від 11.06.2021 та товарно-транспортна накладна № П2140 від 09.06.2021 не можуть бути належними доказами в підтвердження здійснення спірної господарської операції.

Господарський суд зазначає, що жодних належних первинних документів, підписаних сторонами та скріплених їх печатками, зокрема і електронних документів із накладенням електронного цифрового підпису уповноваженої особи та печатки, які б підтверджували факт надання боржнику послуг за договором на заявлену до стягнення суму 3000,00 грн, заявником до суду не надано.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає безспірності заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр" вимог.

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Частиною 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.

З огляду на вищевикладене, господарський суд не вбачає безспірності вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр".

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, за яким звернувся заявник.

Згідно з ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МБ Кур`єр" у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРО Дніпро" грошової заборгованості за договором-заявкою про транспортно-експедиційне обслуговування № 10/06 від 10.06.2021 у розмірі 3000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили 26.04.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва