Рішення

від 25.04.2024 по справі 906/1660/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1660/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспромальянс ЮА"

про стягнення 71951,78 грн

ТОВ "Лавіком" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" 71951,78 грн, з яких 50485,20 грн передоплати за товар, 20703,08 грн неустойки за порушення строків поставки товару та 763,50 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення погодженої умови, передбаченої п. 3.1 договору поставки №25 від 10.05.2023, не поставив товар та не повернув попередньої оплати.

Ухвалою від 29.12.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 43).

Ухвалою від 23.01.2024 господарський суд розгляд справи у підготовчому провадженні відклав на 23.02.2024 так як у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою підготовче судове засідання не відбулося (а. с. 56).

Ухвалою від 23.02.2024 господарський суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі по 27.03.2024, відклав розгляд справи на 14.03.2024 14:30, постановив направити копію ухвали на поштову адресу засновника відповідача ОСОБА_1 (а. с. 68).

Ухвалою від 14.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.03.2024 10:30 (а. с. 74).

Ухвалою від 28.03.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 25.04.2024 о 10:30 (а. с. 78).

01.04.2024 до суду від позивача надійшли судові дебати, викладені у письмовій формі як додаткові пояснення у справі (а. с. 79 - 83).

04.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання від 04.04.2024 з додатками про стягнення з відповідача судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 6500,00 грн (вх. г/с №01-44/1109/24) (а. с. 84 - 91), яке ухвалою від 05.04.2024 господарським судом призначено до розгляду в тому ж судовому засіданні (а. с. 93).

18.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника (а. с. 94 - 96).

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, правом на подання відзиву не скористався; про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Так, зокрема, 24.01.2024 та 09.02.2024 до суду повернулись як не вручені копії ухвал господарського суду, що направлялись на адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв`язку щодо відсутності адресата (а. с. 58 - 62).

Крім того, як вбачається із довідки відповідального працівника господарського суду, ухвала про відкладення від 23.01.2024 доставлена відповідачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 - 24.01.2024 (а. с. 63).

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки його представника в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

10.05.2023 між ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" (постачальник/відповідач) та ТОВ "Лавіком" (покупець/позивач) укладено договір поставки №25 (далі - договір), за п. 1.1 якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю (передати у власність/повне господарське володіння) товар для гідравлічної самохідної бурової установки Tamrock Commando DC120, а покупець зобов`язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар (а. с. 7-9).

Загальна сума договору складає вартість всіх партій товару, поставлених під час дії даного договору, що підтверджується первинними документами (рахунки-фактури, видаткові накладні) (п. 2.1 договору).

За умовами п. 2.3 договору, оплата за товар здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначається в цьому договорі та остаточно вказується у рахунку-фактурі за конкретну партію товару, на умовах 50% передоплати вартості товару, протягом 5 банківських днів з моменту виписки рахунку на оплату, 50% оплати вартості товару протягом 5 банківських днів, з дня поставки товару.

Згідно з п. 2.4 договору моментом (датою) поставки товару є дата, яка вказана у видатково-прибутковій накладній.

Покупець зобов`язується здійснювати оплату за товар по цінах постачальника, які діють на момент (дату) вказану у рахунку-фактурі на товар та в термін, як це передбачено п. 2.3 даного договору (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється в строки, визначені сторонами за домовленістю, але не більше 40 календарних днів.

У разі прострочення постачальником терміну поставки товару, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої в поставці товару за кожен день прострочення поставки (п. 4.4 договору).

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 8.1 договору).

У п. 1 специфікації №1 (додаток №1 до договору) сторони визначили найменування, кількісні характеристики товарів, вартість яких складає 100970,40 грн (а. с. 10).

Постачальником було надано покупцеві рахунок на оплату №14 від 10.05.2023 на суму 100970,40 грн (а. с. 11).

Позивач виконав свою частину зобов`язань за договором в частині здійснення 50% попередньої оплати, що підтверджується платіжною інструкцією №1834 від 11.05.2023 (а. с. 12).

ТОВ "Лавіком" зазначає, що строки поставки товару за договором пройшли, однак відповідач не виконав зобов`язань за договорами.

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направляв претензію від 06.09.2023, вих. №10 з вимогами про виконання договірних зобов`язань за договором та сплату неустойки за прострочення строку поставки товару (а. с. 13).

У листі, що міститься в матеріалах справи, відповідач повідомив позивача про відсутність можливості виконати зобов`язання у встановлений строк та просив відтермінувати строк виконання договору до 27.10.2023 (а. с. 16).

У претензії від 13.11.2023, вих. №14 до відповідача ТОВ "Лавіком" висуває вимоги, серед іншого, про повернення попередньої оплати та сплату неустойки, на які, у свою чергу, ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" у листі погоджується сплатити суму пені за договором та просить відтермінувати строк виконання договору до 29.12.2023 (а. с. 14, 15).

Станом на дату подання позовної заяви відповідач не поставив товар відповідно до умов договору; здійсненої позивачем передплати у сумі 50485,20 грн не повернув, що стало підставою для звернення за захистом порушеного права до суду.

Крім основного боргу, позивач заявив позовну вимогу про стягнення 20703,08 грн пені та 763,50 грн 3% річних.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 50485,20 грн попередньої оплати.

На виконання п. 2.3 договору позивачем було перераховано 50% вартості товару, визначеної у специфікації, у розмірі 50485,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1834 від 11.05.2023 (а. с. 12).

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №912/2275/17.

Тобто, у даному випадку, позивачем було обрано такий варіант правової поведінки боржника, як повернення суми попередньої оплати, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Проте, станом на час розгляду справи сума попередньої оплати відповідачем не повернута. Тоді як, в силу приписів ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зважаючи на викладені обставини, вимога позивача про стягнення з ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" попередньої оплати в сумі 50485,20 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення 20703,08 грн пені.

Згідно з п. 4.4 договору у разі прострочення постачальником терміну поставки товару, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої в поставці товару за кожен день прострочення поставки.

Вартість товару згідно з специфікацією №1 до договору становить 100970,40 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється в строки, визначені сторонами за домовленістю, але не більше 40 календарних днів.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази домовленостей сторін договору щодо строків поставки товару, то суд дійшов до висновку, строк виконання зобов`язання настав 20.06.2023, тобто після спливу 40 календарних днів з дати укладення договору.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру пені за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", господарський суд встановив його правильність, тому дана позовна вимога підлягає задоволенню.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення 763,50 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування, зокрема, 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив обгрунтований розмір 3% річних у сумі 763,50 грн.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.1. Щодо стягнення судового збору.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2684,00 грн.

6.2. Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У позовній заяві позивачем визначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2023 позивач (клієнт) уклав з Адвокатським об`єднанням "Аспект" (адвокатське об`єднання) договір надання правової допомоги №2/01/2013р. (далі - договір №2/01/2013р.) (а. с. 89, 90), відповідно до п. 1.1 якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу в справі щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а клієнт зобов`язується сплатити винагороду за надану правову допомогу на умовах, визначених договором.

У п. 1.3 договору №2/01/2013р. адвокатське об`єднання та клієнт дійшли згоди, що на підтвердження факту надання послуг відповідно до умов цього договору складається акт прийому-передачі послуг.

За надання правової допомоги клієнту сплачує адвокатському об`єднанню винагороду. Документом, що підтверджує факт надання та отримання правової допомоги, та підставою для здійснення оплати є акт прийому-передачі послуг, підписаний сторонами, який містить звіт щодо надання юридичних послуг (п. 3.1 договору №2/01/2013р.)

У матеріалах справи є копія ордеру серії АМ №1073972 на надання правничої (правової) допомоги від 22.12.2023, виданого Адвокатським об`єднанням "Аспект" адвокату Евіну Андрію Костянтиновичу для представництва ТОВ "Лавіком" (а. с. 5).

Як вбачається з акту прийому-передачі послуг №2 від 03.04.2024 до договору №2/01/ 2013р., адвокат Евін А.К. надав позивачу такі послуги на суму 6500,00 грн з розрахунку 500,00 грн за 1 год (а. с. 87):

1) збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів - 1 год;

2) надання усних консультацій та роз`яснень щодо правових питань - 1 год;

3) складання позовної заяви - 6 год;

4) складання заяви про усунення недоліків - 1 год;

5) складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0,5 год;

6) складання заяв про розгляд справи без участі позивача (23.02.2024, 14.03.2024, 28.03.2024) - 1,5 год;

7) складання письмових дебатів - 1 год;

8) створення електронного кабінету ТОВ "Лавіком" в системі "Електронний суд" -1 год.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правові висновки викладені у постанові КГС у складі Верховного Суду від 07.11.2019 по справі №905/1795/18).

Надаючи оцінку поданим доказам на підтвердження наданої адвокатом позивачу послуги та її вартості, суд прийшов до висновку про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу за надані послуги із складання заяв про розгляд справи без участі позивача, оскільки вони відносяться до заяв, щодо яких представник позивача мав особистий намір та вчинення яких не залежало від поведінки відповідача.

Також суд констатує, що стягнення з відповідача витрат за послугу щодо створення електронного кабінету ТОВ "Лавіком" в системі "Електронний суд" є необгрунтованою, оскільки реєстрація юридичними особами свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) є їх обов`язком, передбаченим ч. 6 ст. 6 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд зменшує розмір витрат на правову допомогу ТОВ "Лавіком", які підлягають стягненню з ТОВ "Сервіспромальянс ЮА", до 5250,00 грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспромальянс ЮА" (12407, Житомирська область, Житомирський район, с. Березина, вул. Промислова, буд. 9А; код ЄДРПОУ 42581594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіком" (09200, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Фрунзе, буд. 95; код ЄДРПОУ 31265056):

- 50485,20 грн передньої оплати;

- 20703,08 грн пені;

- 763,50 грн 3% річних;

- 2684,00 грн судового збору;

- 5250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.04.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу Електронний суд

3 - відповідачу на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1