Рішення

від 26.04.2024 по справі 910/12106/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2024Справа № 910/12106/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домеко"

про стягнення 60056,07 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домеко" про стягнення 51320,68 грн. інфляційних втрат та 8735,39 грн. трьох процентів річних, нарахованих унаслідок несвоєчасної оплати вартості недорахованої електричної енергії у сумі 287244,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домеко" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" 51320,68 грн. інфляційних втрат, 8735,39 грн. трьох процентів річних, а також 2684 грн. витрат зі сплати судового збору.

09.04.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12106/23 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як слідує з долученого до матеріалів позовної заяви договору про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20, укладеного між позивачем, як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець), виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною договору (пункт 4.1 договору).

За умовами пункту 4.2 договору (у редакції додаткової угоди від 28.04.2021 № 3 до договору) розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалася правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

До вказаного договору сторонами укладені додаткові угоди, зокрема, від 19.12.2023 № 9 щодо продовження строку дії договору до 31.12.2024 року.

29.03.2024 сторонами підписано акт № 1 до договору, за яким фіксована вартість наданих адвокатами виконавця послуг (розмір гонорару) в суді першої інстанції складає 10000 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частина 5 статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відтак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20.

Судом прийнято до уваги, що загальна ціна позову та розмір гонорару адвоката позивача свідчить про необґрунтованість та непропорційність цих витрат до предмета спору, що становив лише стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відтак, суд з урахуванням обставин даної справи, зокрема ціни позову, враховуючи те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, дійшов висновку не присуджувати позивачу всі витрати на професійну правову допомогу та стягнути 5000 грн., відмовивши в решті заявленої позивачем суми в розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домеко" (02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 5; ідентифікаційний код 34805708) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код 41946011) 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Дата підписання: 26.04.2024 року.

Суддя К.В. Полякова