Ухвала

від 25.04.2024 по справі 916/1812/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" квітня 2024 р. Справа № 916/1812/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗГОДА про вжиття заходів забезпечення позову, у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗГОДА (68660, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Новоозерне, вул. Зелена, буд. 8; код ЄДРПОУ 30819481)

до: Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85; код ЄДРПОУ 04379433)

про визнання недійсним, скасування рішення та визнання укладеною додаткову угоду.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗГОДА використовуючи систему Електронний суд звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якій просить:

1. Визнати недійсним та скасувати Рішення Cаф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 5234-VIII від 21.03.2024 р. «Про відмову у поновленні договору оренди землі № 11 від 14.03.2017 р.»;

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 11 від 14.03.2017 р., укладеного між ТОВ «ЗГОДА» та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 21.03.2017, номер запису 19722190, в редакції додаткової угоди позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 24.04.2023, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗГОДА присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/1812/24 та визначено суддю Нікітенка С.В..

Одночасно у тексті позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю ЗГОДА подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 59,4622 га, кадастровий номер 5122084800:01:003:0237, яка належить на праві комунальної власності Саф`янівській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області (код 04379433) та заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією припинення права оренди, виключення відомостей державної реєстрації іншого речового права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5122084800:01:003:0237 площею 59,4622 га, номер запису про інше речове право 19722190.

Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЗГОДА про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її повернення заявнику, з таких підстав.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, але не виключно пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Слід зазначити, що зустрічне забезпечення по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Він має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ГПК України унормовано, що метою цього інституту є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права "Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі", ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 140 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Водночас суд вказує, що статтею 9 Конституції України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Окрім того, у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Так, при розгляді матеріалів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЗГОДА про забезпечення позову, судом було встановлено, що її подано з порушенням вимог, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а тому за цих обставин заява підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України.

При цьому, суд роз`яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ГПК України.

В той же час, суд враховує, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗГОДА, в якій заявлено про вжиття заходів забезпечення позову, подано через систему Електронний суд (тобто в електронній формі), відтак заява про вжиття заходів забезпечення позову заявнику не повертається.

Керуючись статтями 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ЗГОДА заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Суддя Нікітенко С.В.