Ухвала

від 23.04.2024 по справі 917/473/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

23.04.2024 Справа № 917/473/20

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В., розглянувши подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (від 22.04.2024 вхід. № 5496) по справі 917/473/20

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Активв", проспект Лесі Українки, 78/19, кв. 148, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 1 915 756,81 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/473/20 за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Активв" про стягнення 1 915 756,81 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.07.2021 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Активв" на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1 915 756,81 грн та 28 736,35 грн витрати по сплаті судового збору.

06.09.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ.

22.04.2024 (вхід. № 5496) до Господарського суду Полтавської області надійшло подання Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, в якому останній просить суд звернути стягнення на нерухоме майно боржника ТОВ «БІО-АКТИВВ», (код ЄДРПОУ 39139791), право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на: 1/25 частку в праві власності з 73/100 часток в праві власності на будівлю котельні, будівлю складу солі, будівлю трансформаторної підстанції, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 13, яка складається з: будівлі трансформаторної підстанції літ. «В2» загальною площею 82,8 кв.м., протипожежного водоймища літ. «Г», витяжної труби літ. «Д», технологічної будівлі «З», станції перекручування «Й».

Розглянувши матеріали подання, суд встановив:

У приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, на виконанні перебуває виконавче провадження № 66945101, відкрите постановою від 24.09.2021, з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/473/20 від 06.09.2021, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2021 у справі № 917/473/20, про стягнення з ТОВ «БІО-АКТИВВ» (далі - боржник) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - стягувач) 1 915 756,81 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати та 28 736,35 грн. витрат по сплаті судового збору. Загальний розмір заборгованості на момент звернення до суду з цим поданням, як зазначає приватний виконавець, становить 1 825 883,98 грн.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов приватного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

24.09.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66945101. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження згідно вимог чинного законодавства винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

На виконання вимог чинного законодавства постанову про відкриття виконавчого провадження № 66945101 направлено боржнику рекомендованим листом з повідомлення про вручення, відправлення № 3960021535430, за адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець звертає увагу суду на те, що положення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють імперативний обов`язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.

Такий висновок про необхідність направлення постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 серпня 2020 року у справі №520/9978/18 (пункти 52-53), від 08 квітня 2020 року у справі №804/6996/17 (пункт 39).

Проте, ТОВ «БІО АКТИВВ» не отримало конверт з документами виконавчого провадження. Виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечать положенню частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №520/10954/15-ц (провадження №61-7198св20).

Крім того, Верховний Суд у справі №911/3142/19 наголосив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Тобто, приватний виконавець вчинив всіх необхідних і достатніх дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо належного повідомлення боржника про наявність відкритого виконавчого провадження, однак поштове відправлення не було отримано боржником та повернулося на адресу приватного виконавця.

Після відкриття виконавчого провадження було проведено комплекс дій, направлених на пошук та виявлення майна боржника, в результаті чого встановлено наступне:

-згідно відповіді від ДФС України на запит № 200982820 від 19.04.2024 про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб, у боржника відсутні відкриті рахунки у банківських установах України;

-згідно з інформації в АСВП, боржник не є стягувачем у виконавчих провадженнях, а відповідно відсутня заборгованість, на яку може бути здійснено звернення стягнення;

-відповідно до інформації, отриманої від МВС України на запит приватного виконавця, у боржника відсутні транспортні засоби;

-відповідно до довідки про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, боржник не володіє пакетом голосуючих акцій;

-на підставі довідки Держпродспоживслужби встановлено, що згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, сільськогосподарська техніка за боржником не обліковується;

-на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником не зареєстровано нерухоме майно.

Враховуючи вищезазначене, у боржника відсутні кошти, рухоме та нерухоме майно на яке може бути звернуто стягнення.

Водночас, в ході розшуку майна боржника та аналізу історії операцій з нерухомим майном, здійснених боржником, було встановлено, що боржник після відкриття Господарським судом Полтавської області провадження у справі № 917/473/20 (про стягнення з ТОВ «Біо-Активв» на користь Кременчуцької міської ради заборгованості) на підставі договору дарування від 18.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., відчужив належне йому нерухоме майно, а саме подарував ОСОБА_1 об`єкт нерухомості - 1/25 частку в праві власності з 73/100 часток в праві власності на будівлю котельні, будівлю складу солі, будівлю трансформаторної підстанції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з: будівлі трансформаторної підстанції літ. «В2» загальною площею 82.8 кв.м.. протипожежного водоймища літ. «Г». витяжної труби літ. «Д». технологічної будівлі «З», станції перекручування «Й».

Враховуючи вищезазначений факт, приватним виконавцем було подано позов до ТОВ «Біо-Активв», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування від 18.08.2020, укладеного між ТОВ «Біо-Активв» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за реєстр. №2295, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (номер запису про право власності 37805456 від 18.08.2020). Позовна заява розглядалась Крюківським районним судом м. Кременчука в межах справи № 537/1374/23, при цьому, боржник приймав участь у зазначеній справі шляхом написання процесуальних заяв та заяв по суті справи, що підтверджується рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.02.2024 у справі № 537/1374/23.

За таких умов, боржник достеменно обізнаний про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.02.2024 у справі № 537/1374/23, яке набрало законної сили 06.04.2024, визнано недійсним договір дарування від 18.08.2020, укладений між ТОВ «БІО-АКТИВВ», як дарувальником, та ОСОБА_1 , як обдарованим, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за реєстровим № 2295, за яким ТОВ «БІО-АКТИВВ» передало безоплатно у власність ОСОБА_1 1/25 частку в праві власності з 73/100 часток в праві власності на будівлю котельні, будівлю складу солі, будівлю трансформаторної підстанції, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відтак, у зв`язку із визнанням судом недійсним договору дарування, наступають наслідки, пов`язані з недійсністю такого правочину, та які являють собою повернення становища, що існувало до укладення таких договорів. Тобто, фактично станом на сьогоднішній день боржник, як дарувальник за договором, який визнано судом недійсним, знову є власником 1/25 частки в праві власності з 73/100 часток в праві власності на будівлю котельні, будівлю складу солі, будівлю трансформаторної підстанції, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з: будівлі трансформаторної підстанції літ. «В2» загальною площею 82,8 кв.м., протипожежного водоймища літ. «Г», витяжної труби літ. «Д», технологічної будівлі «З», станції перекручування «Й».

Водночас, боржником не вчинено жодних дій щодо проведення державної реєстрації належного йому на праві власності нерухомого майна, адже згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день звернення до суду із даним поданням власником вищезазначеного майна є досі ОСОБА_1 .

Враховуючи бездіяльність боржника щодо реєстрації за собою нерухомого майна, Приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

При винесенні ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одними із загальних засад державної реєстрації є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та публічність державної реєстрації прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають:

1)право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;

2)речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі, або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону;

3)обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Такий же висновок зробив Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, зазначивши, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно.

Тобто, після ухвалення судом відповідного рішення про визнання недійсним договору дарування, ТОВ «БІО-АКТИВВ» мало б у передбаченому законом порядку зареєструвати за собою право власності на відповідне нерухоме майно. Однак, боржником не вчинено жодних дій щодо реєстрації нерухомого майна за собою.

Таким чином, вищезазначені обставини та факти свідчать про те, що боржнику фактично належить на праві приватної власності: 1/25 частка в праві власності з 73/100 часток в праві власності на будівлю котельні, будівлю складу солі, будівлю трансформаторної підстанції, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з: будівлі трансформаторної підстанції літ. «В2» загальною площею 82,8 кв.м., протипожежного водоймища літ. «Г», витяжної труби літ. «Д», технологічної будівлі «З», станції перекручування «Й», однак право власності на зазначене майно не зареєстроване за боржником в установленому законодавстві порядку.

Нормативно-правове обґрунтування права приватного виконавця звернутися до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

У відповідності до частини першої та пункту 2 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини 10 та 11 статті 336 ГПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Таким чином, приватний виконавець має право звернутися до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Згідно статті 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 129 Конституції України та пунктом 4 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, з метою повного та своєчасного виконання рішення та захисту прав та інтересів стягувача, суд приходить до висновку про задоволення подання Приватного виконавця Скрипника В.Л. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Керуючись ст. 234-235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича вх. № 5496 від 22.04.2024 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі № 917/473/20 задовольнити.

2. Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ТОВ «БІО-АКТИВВ», (код ЄДРПОУ 39139791), право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на: 1/25 частку в праві власності з 73/100 часток в праві власності на будівлю котельні, будівлю складу солі, будівлю трансформаторної підстанції, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 13, яка складається з: будівлі трансформаторної підстанції літ. «В2» загальною площею 82,8 кв.м., протипожежного водоймища літ. «Г», витяжної труби літ. «Д», технологічної будівлі «З», станції перекручування «Й».

Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в порядку та строки, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Стягувачем за цією ухвалою є Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300).

Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо-Активв" (проспект Лесі Українки, 78/19, кв. 148, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 39139791).

Строк пред`явлення до виконання - по 24.04.2027.

Ухвалу підписано 23.04.2024 року

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, передбачені ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Солодюк О.В.