Ухвала

від 25.04.2024 по справі 638/4776/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 638/4776/22

провадження № 51-313впс 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 638/4776/22) за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року, до іншого суду апеляційної інстанції, а також клопотання захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

До Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Харківського апеляційного суду про направлення вказаного провадження до іншого суду апеляційної інстанції.

Подання мотивовано тим, що неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду.

Крім того, до Суду в порядку ст. 42, 43, 350 КПК надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , у якому він, загалом підтримуючи подання Харківськогоапеляційного суду, вказує на обставини неможливості розгляду апеляційної скарги Полтавським апеляційним судом.

На обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що за даними офіційного сайту Полтавського апеляційного суду кримінальна палата включає сім суддів, п`ятеро з яких неодноразово приймали участь у розгляді апеляційних скарг сторін у цьому кримінальному провадженні.

Також захисник вказує, що його підзахисна тривалий час перебувала в приміщеннях СБУ в Дніпропетровській області, де на той час працювали прокурори Харківської обласної прокуратури, які приймали всі процесуальні рішення у цій справі, тривалий час контактували з суддями і правоохоронними органами м. Дніпра, створюючи його підзахисній образ винної особи, розповсюджуючи в ЗМІ дані щодо встановлення її вини, надавали справі резонансного характеру.

Ураховуючи актуальність цього провадження в Дніпропетровській та Харківській областях, інформаційний тиск з боку силових відомств, соціальних мереж, у тому числі і на суддів апеляційних судів, захисник просить при розгляді подання Харківського апеляційного суду урахувати вказані обставини.

У судовому засіданні захисники підтримали подання Харківського апеляційного суду та, з урахуванням доводів клопотання захисника ОСОБА_5 , просили його задовольнити.

Інші учасники судового провадження, яким було повідомлено про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Перевіривши наведені у поданні та клопотанні доводи, заслухавши думку учасників та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що подання Харківського апеляційного суду підлягає задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_5 - частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

У матеріалах провадження містяться фактичні дані на підтвердження аргументів, наведених у поданні Харківського апеляційного суду щодо неможливості утворити склад суду за правилами ст. 31 КПК.

Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року свідчить про те, що визначення складу колегії суддів для розгляду вказаних матеріалів не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів для розподілу справи

(а. с. 190).

Згідно з даними, що містяться у провадженні та наведені в поданні, у Харківському апеляційному суді в судовій палаті з розгляду кримінальних справ працює 7 суддів, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . При цьому, зазначенні судді не мають права брати участь у розгляді вказаної справи, оскільки щодо них є ухвали про задоволення самовідводів та відводів.

Крім того, з подання вбачається, що Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді (в редакції від

29 січня 2024 року) не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальному провадженні суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.

Таким чином, у Харківському апеляційному суді відсутня необхідна кількість суддів для розподілу вказаного провадження, що унеможливлює утворення складу суду для апеляційного розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, а згідно із ч. 13 цієї статті у разі якщо в суді апеляційної інстанції неможливо утворити склад суду, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

Найбільш територіально наближеним є Полтавський апеляційний суд.

Водночас, у своєму клопотанні захисник заперечує можливість передачі справи до цього суду, обґрунтовуючи свою позицію тим, що п`ятеро із семи суддів судової палати з розгляду кримінальних справ цього суду неодноразово приймали участь у розгляді апеляційних скарг сторін у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до інформації наданої працівником відділу кадрів Полтавського апеляційного суду, станом на 25 квітня 2024 року у складі судової палати з розгляду кримінальних справ цього суду працює 7 суддів, а у складі судової палати з розгляду цивільних справ - 16 суддів.

Відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Полтавського апеляційного суду, затверджених рішенням зборів суддів від 05 жовтня 2018 року № 3.2 зі змінами та доповненнями, пунктом 4. 6 визначено, що у разі неможливості автоматизованим розподілом визначити склад колегії суддів при оскарженні судових рішень у кримінальних провадженнях з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, через відсутність необхідної кількості суддів, склад колегії суддів, окрім судді-доповідача по справі, визначається за допомогою автоматизованого розподілу з числа слідчих суддів зі складу суддів судової палати з розгляду цивільних справ (інформація опублікована на веб-сайті Судової влади України).

З урахуванням того, що у матеріалах провадження відсутня будь-яка інформація про те, що двоє суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду брали участі у цьому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, крім того, у складі судової палати з розгляду цивільних справ працює шістнадцять суддів, а також з урахуванням положень Засад використання автоматизованої системи документообігу Полтавського апеляційного суду, у колегії суддів, на даний час, відсутні будь-які об`єктивні дані для висновку про неможливість розгляду справи Полтавським апеляційним судом.

Інші доводи захисника наведені у клопотанні про неможливість перегляду вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_17 апеляційними судами Полтавської та Дніпропетровської областей не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням викладеного Суд вважає за необхідне задовольнити подання Харківського апеляційного суду та направити матеріали провадження № 638/4776/22 до Полтавського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного.

Керуючись ст. 34 КПК, Суд

постановив:

Подання Харківського апеляційного суду задовольнити.

Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Матеріали провадження (справа № 638/4776/22) за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року направити для розгляду до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3