Ухвала

від 25.04.2024 по справі 461/189/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/189/21

Провадження № 1-кп/461/72/24

УХВАЛА

25.04.2024 року Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

представників потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду заяву захисника ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.209 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.209 КК України.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 30 липня 2021 року для розгляду даного кримінального провадження визначено колегію суддів Галицького районного суду м. Львова в у складі головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду стороною захисту подано письмову заяву про відвід головуючого судді та суддів колегії від розгляду зазначеного кримінального провадження.

Вказана заява обґрунтована тим, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження№ 12018140000000168 від 07 серпня 2018 року, яке постановою прокурора від 12 серпня 2019 року було об`єднано з кримінальним провадженням № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року, головуючий суддя ОСОБА_1 , як слідчий суддя, постановила ухвали за результатами розгляду клопотань про скасування арешту на майно у вказаному кримінальному провадженні (ухвала від 18 серпня 2020 року у справі № 461/4367/20 (провадження № 1-кс/461/3547/20) та ухвала від 30 грудня 2020 року у справі № 461/4367/20 (провадження № 1-кс/461/7130/20)).

Під час вирішення зазначених клопотань слідчий суддя ОСОБА_1 здійснювала судовий контроль у кримінальному провадженні № 12018140000000168 від 07 серпня 2018 року, яке згодом було об`єднано з кримінальним провадженням № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року, що виключає повторну участь судді у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої інстанції.

Крім того, 10 грудня 2019 року колегією суддів Галицького районного суду м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_3 був ухвалений вирок у справі №461/8436/19 (кримінальне провадження № 12019140000000770 від 22 жовтня 2019 року) за обвинуваченням ОСОБА_12 . При цьому, кримінальне провадження №12019140000000770 від 22 жовтня 2019 року, постановою прокурора від 22 жовтня 2019 року було виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року, яке є предметом даного судового розгляду. Аналіз текстів обвинувальних актів свідчить про ідентичність подій, обставин і їх обґрунтувань.

На думку захисника, суддя ОСОБА_3 вже здійснювала дослідження наведених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12018140000000162 від 28 лютого 2018 року обставин та сформувала відносно них своє власне бачення та власну позицію щодо суті кримінального провадження та щодо винуватості особи. Зазначене прямо вказує на відсутність неупередженості судді ОСОБА_3 у разі її участі в подальшому розгляді кримінального провадження фактично за тих же обставин, котрим суддя вже надавала оцінку у вироку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 також зазначила, що суддя ОСОБА_2 постановила ухвалу в справі № 461/2695/18 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 . При цьому, у сторони захисту є всі підстави вважати, що суддею ОСОБА_2 здійснювалось дослідження, аналіз, оцінка тих же обставин та доказів, що будуть предметом розгляду в рамках кримінального провадження №12018140000000162 від 28 лютого 2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 .

Додатково вказала, що суддею ОСОБА_2 , як слідчим суддею, було постановлено ухвалу в справі №461/8482/17 від 07 грудня 2017 року за результатами розгляду скарги про скасування постанови про відмову у визнані потерпілим по кримінальному провадженню №12017140050001899 від 04 травня 2017 року. В рамках даного кримінального провадження прокурором було направлено запит про ознайомлення у приміщенні ОКПЛОР «БТІ та ЕО» із документами реєстраційної та інвентаризаційної справи на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 258,9 кв.м, інвентарний номер 841). На вказаному запиті про надання матеріалів для ознайомлення, стоїть відмітка про те, що прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 ознайомився 28 лютого 2018 року з матеріалами. На переконання сторони захисту, із вищевказаного вбачається, що в рамках кримінального провадження №12017140050001899 від 04 травня 2017 року, здійснювалось розслідування щодо нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене вказує на те, що суддя ОСОБА_2 вже діяла як слідчий суддя під час досудового розслідування кримінального провадження і через це в неї, в тій чи іншій мірі, могла сформуватися певна позиція щодо суті кримінального провадження та щодо тих чи інших подій і обставин, що зумовлено її внутрішнім переконанням під час дослідження доказів та надання їм оцінки.

Сторона захисту вважає, що розгляд кримінального провадження у визначеному складі є грубим порушенням норм КПК України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Бангалорських принципів поведінки судді та рішень Європейського суду з прав людини, оскільки не забезпечуються достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву щодо вимоги безсторонності суду.

Позиція учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_15 у судовому засіданні зазначив, що є наявні, визначені законом, підстави для відводу головуючого судді ОСОБА_1 , оскільки остання як слідчий суддя, здійснювала розгляд клопотань про скасування арешту на майно. Стосовно відводу судді ОСОБА_3 заперечував, оскільки факт постановлення нею у складі колегії суддів вироку стосовно ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 12019140000000770 від 22 жовтня 2019 року (яке було виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 р.) не є підставою для відводу, з огляду на те, що в рамках вказаного кримінального провадження було затверджено угоду про визнання винуватості обвинуваченого, а відтак докази на підтвердження його винуватості судом не досліджувались. Проти відводу судді ОСОБА_2 заперечував, оскільки кримінальні провадження, у якому остання була слідчим суддею не об`єднувались та не виділялись із кримінального провадження№ 12018140000000162 від 28 лютого 2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 , а тому, визначених законом підстав для її відводу немає.

Обвинувачений та захисник клопотання про відвід суддів підтримали та просили задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали позицію прокурора.

Мотиви суду при прийнятті рішення.

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши доводи головуючого, суд вважає, що заява про відвід є частково обґрунтованою з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених, зокрема, ст. 76 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Окрім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

КПК не визначає змісту поняття «упередженість», проте загалом під таким розуміють суб`єктивно-негативне ставлення особи до іншої особи чи явища, обумовлене процесом неусвідомленої або стереотипної попередньої їх оцінки без достатніх на те підстав. При цьому належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі- ЄСПЛ).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу суду для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій), та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Щодо відводу головуючого судді ОСОБА_1 .

З Реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що матеріали кримінального провадження № 12018140000000168 від 07 серпня 2018 року постановою прокурора від 12 серпня 2019 року були об`єднані з матеріалами кримінального провадження виділені з кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року

У межах кримінального провадження № 12018140000000168 від 07 серпня 2018 року розслідувалися обставини протиправного відчуження земельних ділянок у м. Львові та у Львівській області. Обставини протиправного відчуження земельної ділянки у АДРЕСА_2 є тотожними до тих, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, надано суду докази, які були зібрані в рамках кримінального провадження № 12018140000000168 від 07 серпня 2018 року

Тобто матеріали кримінального провадження № 12018140000000168 від 07.08.2018 року є частиною матеріалів кримінального провадження за № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року

Водночас, у кримінальному провадженні № 12018140000000168 від 07 серпня 2018 року слідчий суддя ОСОБА_1 здійснювала розгляд клопотань про скасування арешту майна на стадії досудового розслідування. Так, під час досудового розслідування слідчим суддею були постановлені ухвали. від 18 серпня 2020 року у справі № 461/4367/20 (провадження № 1-кс/461/3547/20) та від 30 грудня 2020 року у справі № 461/4367/20 (провадження № 1-кс/461/7130/20)) про відмову у задоволенні клопотань по скасування арешту на майно.

Із змісту вищевказаних ухвал вбачається, що під час розгляду клопотань слідчий суддя ОСОБА_1 досліджувала матеріали кримінального провадження № 12018140000000168 від 07 серпня 2018 року, зокрема письмові докази долучені до клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

На переконання суду, у розумінні вимог ч. 1 ст. 76 КПК України вищевказані обставини виключають участь судді ОСОБА_1 у розгляді по суті кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та є підставою для її відводу.

Щодо відводу судді ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року колегією суддів Галицького районного суду м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_3 ухвалено вирок в справі №461/8436/19 (кримінальне провадження № 12019140000000770 від 22 жовтня 2019 року) стосовно ОСОБА_12 . При цьому, кримінальне провадження №12019140000000770 від 22 жовтня 2019 року постановою прокурора від 22 жовтня 2019 року було виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року.

Під час постановлення вироку в справі №461/8436/19 суддею ОСОБА_3 були досліджені. обставини й події ідентичні тим, що підлягають дослідженню в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 .

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

З огляду на викладене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а також сприяння підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви захисника ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року.

Щодо відводу судді ОСОБА_2 .

Колегією суддів встановлено, що 23 квітня 2018 року слідчим суддею ОСОБА_2 було постановлено ухвалу в справі № 461/2695/18 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження №12018140270000261 від 16 лютого 2018 року. Із змісту вказаної ухвали, а також із змісту, наданого прокурором в судовому засіданні, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 вбачається, що фактичні обставини, які досліджувались в рамках кримінального провадження №12018140270000261 від 16 лютого 2018 року є відмінними від тих, які підлягають дослідженню в рамках кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року.

Також, ОСОБА_2 , як слідчим суддею, було постановлено ухвалу в справі №461/8482/17 від 07 грудня 2017 року за результатами розгляду скарги про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню №12017140050001899 від 04 травня 2017 року.

Із витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальні провадження №12018140270000261 від 16 лютого 2018 року та №12017140050001899 від 04 травня 2017 року,у яких ОСОБА_2 була слідчимсуддею, не об`єднювались та не виділялись із кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 .

Відтак, на переконання суду, визначених законом підстав для відводу судді ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , - немає.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.76,80,81КПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

Заяву захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів задовольнити частково.

Відвести головуючого суддю ОСОБА_1 та суддю-члена колегії ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.209 КК України.

В решті вимог заяви про відвід - відмовити.

Передати матеріали кримінального провадження № 12018140000000162 від 28 лютого 2018 року до канцелярії Галицького районного суду м. Львова для визначення суддів в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3