Ухвала

від 26.04.2024 по справі 490/1806/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

«26» квітня 2024 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївськогоапеляційного суду ОСОБА_1 ,перевіривши навідповідність вимогамст.396КПК Україниапеляційну скаргупредставника третьоїособи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт майна-адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2024 року накладено арешт на майно, вилучене 28.03.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- лист №8 від 26.03.2024 до керівника митниці про сприяння у перетині державного кордону та проходженні митного контролю транспортного засобу «AUDI A6» vin НОМЕР_1 , за підписом ОСОБА_3 , на 1 арк;

- відтиски круглої печатки благодійної організації «Благодійна фундація «Авто для перемоги» (код ЄДРПОУ 45408850), на аркушах формату А-4, на 8 арк.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник третьоїособи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт майна-адвокат ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу.

Дослідивши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 , доходжу висновку, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Статтею 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Водночас, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскаржуване рішення ухвалено 12 квітня 2024 року, а тому строк на апеляційне оскарження, сплив 17 квітня 2024 року.

Однак апеляційна скарга до апеляційного суду подана 25 квітня 2024 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

У мотивувальній частині апеляційної скарги апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення не отримав, судове рішення було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22 квітня 2024 року та вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущено.

Разом з тим, у резолютивній частині апеляційної скарги питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не порушує.

У зв`язку з викладеним, у відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, подана обвинуваченим апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, і апелянт не порушує питання про поновлення цього строку.

Крім того, апеляційний суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. 399 КПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника третьоїособи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт майна-адвоката ОСОБА_2 , наухвалу слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від12квітня 2024року, повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя ОСОБА_1