Рішення

від 22.04.2024 по справі 761/26963/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26963/22

Провадження № 2/761/1811/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

за участі:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача 1: Дудник Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор-Сервіс» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У грудні 2022р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-3) до відповідачів: Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ «Евакуатор-Сервіс», в якому просив суд, з урахуванням поданої уточненої заяви 27 липня 2023р. (а.с. 155-162):

- стягнути солідарно з відповідачів на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди - безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1270,0 грн.; у відшкодування моральної шкоди 5000,0 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 09 квітня 2020р. головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко А.В. було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000009433.

Вказаною постановою було притягнуто позивача за порушення п. 15.9 г Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР України), відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 грн., а також було здійснено евакуацію належного йому автомобіля на спеціальний майданчик ТОВ «Евакуатор Сервіс».

10 квітня 2020р. з метою отримання належного позивачу автомобіля, позивач вимушений був сплатити - штраф 255 грн.; 288,0 грн. - вартість послуги за збереження автомобіля на спеціальному майданчику; 1270,0 грн. - вартість послуг за транспортування автомобіля на спеціальний майданчик.

Разом з тим, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021р. по справі № 761/15222/21 було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії АС № 0000009433 від 09 квітня 2020р.

Позивач вказував, що фактичні протиправні дії головного інспектора Жеребка А.В. призвели до того, що позивачем було витрачено значну для нього суму грошових коштів у зазначеному вище розмірі, яку було сплачено для уникнення подвійного стягнення. Крім того, з метою захисту своїх прав позивач змушений був звернутись за професійною правничою допомогою до адвоката, щоб довести відсутність вини у вчиненні адміністративного правопорушення в судовому порядку.

Стверджував, що зазначені обставини додатково спричинили позивачу моральних страждань та витрачання часу. Збитки не були відшкодовані. Враховуючи, що наявність негативних явищ, які виникли у позивача, у зв`язку з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності, та порушенням нормальних життєвих зв`язків унаслідок тривалого доведенням вказаного факту, як компенсацію завданої моральної шкоди від наведених порушень та незручностей позивач оцінює в розмірі 5000,0 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21 березня 2023р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проти позову заперечив, зазначивши, що права позивача жодним чином не порушені, оскільки постановою серії АС № 0000009433 від 09 квітня 2020р. було притягнуто до відповідальності не позивача ОСОБА_1 , а фізичну особу ОСОБА_4 , а тому вимоги позивача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди є безпідставними, при цьому відповідач наголошував, що ним подана апеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021р. по справі № 761/15222/21.

27 квітня 2023р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій позивач проти доводів відзиву на позов заперечив, зазначивши, що відповідач приховується від суду квитанції, які були надані позивачу для сплати відповідних сум, за транспортування та зберігання належного йому автомобіля та сплату ним особисто стягнення, у вигляді штрафу на користь держави та повернення йому після сплати відповідних сум належного автомобіля. Сам факт оскарження відповідачем рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021р. по справі № 761/15222/21, не свідчить про незаконність цього рішення.

11 травня 2023р. на адресу суду надійшли заперечення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на відповідь на відзив, які за змістом є ідентичними відзиву на позов.

16 травня 2023р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач ТОВ «Евакуатор-Сервіс», проти позову заперечив, зазначивши, що вимоги позивача до товариства є безпідставними та необґрунтованими. У позовній заяві відсутні будь-які докази на підтвердження завданої матеріальної і моральної шкоди позивачу, саме ТОВ «Евакуатор-Сервіс». Вказував, що позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження заподіяння йому моральних страждань, шкоди здоров`ю саме протиправними діями чи бездіяльністю відповідача ТОВ «Евакуатор-Сервіс».

15 червня 2023р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив ТОВ «Евакуатор-Сервіс», в якій позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених в позові, просив суд позов задовольнити, наголошуючи, що доводи відповідача є безпідставним, і набути ним кошти, за послуги за транспортування та зберігання автомобіля є такими, що отримані без відповідних правових підстав.

27 липня 2023р. на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023р. розгляд цивільної справи № 761/26963/22 продовжено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених в позові, просив суд позов задовольнити, з урахуванням поданої заяви про уточнення позову. Також позивач зазначив, що представник відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вводить суд в оману, зазначаючи, що постановою серії АС № 0000009433 від 09 квітня 2020р. було притягнуто до відповідальності не позивача ОСОБА_1 , а його батька ОСОБА_4 . Так, позивач звертав увагу суду, що його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 червня 2006р. є власником автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 . Також позивач зазначав, що всі квитанції, щодо сплати суми штрафу та платежів за транспортування та зберігання належного йому автомобіля були складені працівниками відповідачів саме на ім`я позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проти позову заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, зазначила, що постановою серії АС № 0000009433 від 09 квітня 2020р. було притягнуто до відповідальності не позивача ОСОБА_1 , а фізичну особу ОСОБА_4 , а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними, та задоволенню не підлягають.

Відповідач ТОВ «Евакуатор-Сервіс», про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, свого представника до суду не направив, поважності причин неявки не повідомив.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність представника ТОВ «Евакуатор-Сервіс».

Суд заслухавши, пояснення позивача, представника Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступник підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09 квітня 2020р. головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко А.В. було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000009433.

За вказаною постановою позивачем ОСОБА_1 було сплачено штраф 255,0 грн.; 288,0 грн. - вартість послуги за збереження автомобіля на спеціальному майданчику; 1270,0 грн. - вартість послуг за транспортування автомобіля на спеціальний майданчик, що не заперечувалось сторонами протягом розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не могла пояснити чому відповідачем було надано позивачу квитанції на сплату відповідних, зазначених вище платежів, якщо його не притягнуто до відповідальності, за твердженнями сторони відповідача. Як і не могла пояснити суду, яким чином головний інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко А.В. міг притягнути до адміністративної відповідальності 09 квітня 2020р. особу - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021р. по справі № 761/15222/21, яке набрало законної сили, скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АС №0000009433 від 09 квітня 2020р. головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) Жеребка А.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021р. по справі № 761/15222/21. В подальшому Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) було подано клопотання до суду апеляційної інстанції про повернення судового збору, при цьому ухвала апеляційної інстанції від 27 березня 2023р. в касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди вказаними органами діють правила частини шостої цієї статті - шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил передбачених зокрема ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня

2019р. у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблений висновок про те, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до частини третьої цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З аналізу статей 23, 1174 ЦК України випливає, що моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової особи при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, довести наявність яких має саме позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1174 ЦК України.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування моральної шкоди.

Наявність цих умов у межах розгляду цивільної справи має довести позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що внаслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності йому було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінив у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019р. у справі № 569/1799/16-ц (провадження №61-19000сво18), здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Ураховуючи викладене, суд вважає, що підставою для відшкодування шкоди у цій справі є встановлення чинною постановою суду факт незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого йому було спричинено душевні страждання, у цьому випадку застосовуються визначені ст. 1174 ЦК України загальні підстави цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану посадовою або службовою особою органу державної влади, та положення ст. 1167 ЦК України.

Такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки скасування постанови про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Визначаючи розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду суд враховує характер спричиненої шкоди, а саме, що вона спричинена постановою посадової особи органу місцевого самоврядування про накладення адміністративного стягнення; значення справи для сторони, а саме, що на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу; наслідки прийняття вказаного рішення, а саме, що за постановою на позивача був накладений штраф у розмірі штраф 255,0 грн.; 288,0 грн. - вартість послуги за збереження автомобіля на спеціальному майданчику; 1270,0 грн. - вартість послуг за транспортування автомобіля на спеціальний майданчик

Відтак, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду має складати 3000,0 грн., що буде справедливою сатисфакцією потерпілому за прийняття неправомірного рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначений розмір відшкодування цілком буде відповідати характеру спричиненої шкоди, глибині душевних страждань позивача та наслідкам, які настали для позивача, в результаті прийняття постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1270,0 грн. - вартість послуг за транспортування належного йому автомобіля на спеціальний майданчик.

Відповідно до ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою.

При цьому, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню 1270,0 грн. - вартість послуг за транспортування автомобіля на спеціальний майданчик, що є майновою шкодою, завданою посадовою особою Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) при винесенні незаконної постанови.

Статтею 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011р. № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів, зокрема, з місцевого бюджету, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

За змістом пунктів 35, 41 Порядку не безпосередньо Казначейство, а відповідний його орган (територіальний підрозділ Казначейства) здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:

- фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;

- органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

За змістом пункту 43 Порядку орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача. Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Відповідно до пункту 2 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради 02 березня 2023р. № 6018/6059, Департамент виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 5.36 пункту 5 вищевказаного Положення, Департамент відповідно до покладених на нього завдань, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1 КУпАП, і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п. 13 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради 02 березня 2023р. № 6018/6059, Департамент утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Отже, відшкодування позивачу матеріальної і грошової компенсації моральної шкоди, яка була завдана протиправними діями відповідача - Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підлягає за рахунок бюджету міста Києва, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві.

При цьому, на думку суду, той факт, що до участі у цій справі залучено не Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, а ні Державна казначейська служба України не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, так як за висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 27 листопада 2019р. у справі № 242/4741/16-ц:

- Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган;

- порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012р. № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;

- Державна казначейська служба України та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.

Отже з урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізм відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Державної казначейської служби України коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 13 липня 2023р. у справі № 910/16226/21, яка з огляду на положення ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню судом.

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена вище норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

Вказану правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018р. по справі № 910/23967/16.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме: слід стягнути з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 1270,0 грн.; у відшкодування моральної шкоди - 3000,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 110, 141, 142, 206, 258, 259, 263-266, 268, 274, 354, 355 ЦПК України; ст. 56 Конституції України; ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 13, 15, 16, 1166, 1167, 1173, 1174, 1176, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з подальшими змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 37405284, місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор-Сервіс» (код ЄДРПОУ: 38216911, місцезнаходження: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, оф. 43) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 1270,0 /одна тисяча двісті сімдесят/ грн.; у відшкодування моральної шкоди - 3000,0 /три тисячі/ грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26 квітня 2024р.

Суддя: