Рішення

від 15.04.2024 по справі 160/3713/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуСправа №160/3713/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський трубний завод" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000002/2 від 23.01.2024 р. прийняте Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3713/24 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

05.03.2024 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митницідо суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МК України, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті містять розбіжності , які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей , що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МК України).

Направленні у повідомленнях розбіжності декларантом не усунуті.

Посадовими особами Дніпровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

11.03.2024 позивачем надана відповідь на відзив.

Позивач підтримує свої позовні вимоги і зазначає, що наведені заперечення у відзиві на позовну заяву дублюють рішення про коригування митної вартості товарів без будь яких пояснень по суті питання. Жодна з обставин викладена в позовній заяві не спростована відповідачем у відзиві, не надано жодного аргументу, крім формальних підстав.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (Покупець) і LIAOCHENG TONGYUN PIPE INDUSTRY CO., LTD, Китай (Продавець) укладено договір №TY20230901, за яким Продавець зобов`язується поставити Покупцеві сталеві заготовки та труби згідно з описом, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього договору, що є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3. договору ціна товару, що поставляється за цим договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в Додатках до цього договору. Ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням товару за цим договором. Платежі за цим договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний Продавцем.

Найменування і кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього договору, визначається сторонами в Додатках до цього договору.

На виконання вказаного договору і інвойсу від 05.10.2023 №TY20230901-1 т був поставлений товар: труби сталеві безшовні, з нелегованої вуглецевої сталі, гарячедеформовані круглого поперечного перерізу, без різьби, фітингів та теплової ізоляції, загального призначення та вироби з чорних металів, на умовах поставки «СІF», порт CDANSCK, Польща.

Вартість товару на рівні 19198,59 дол. США була визначена у інвойсі від 05.10.2023.

Оплата покупцем товару у повному обсязі підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2023.

З метою митного оформлення товару декларантом до Дніпровської митниці було подано митну декларацію від 16.01.2024 №24UA110050000203U0.

Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною договору.

Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 МК України.

За результатом опрацювання поданих декларантом документів Дніпровська митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

На підставі ч. 3 ст. 53 МК України митним органом повідомлено про необхідність надання декларантом протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - копію митної декларації країни відправлення.

Листом №2201-1 від 22.01.2024 декларантом надані пояснення по питанням, які виникли у митниці під час розгляду документів та повідомлено про відмову надати додаткові документи, які зазначені в запиті для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України.

23.01.2024 Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2024/00002/2, яким відкориговано розраховану декларантом митну вартість товару за резервним методом визначення митної вартості.

Додатково митним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2024/000029.

Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК Українивизначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).

За частинами 1, 2ст. 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3ст. 54 МК України).

Згідноч. 1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цьогоКодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст. 55 МК Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1ст. 57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4ст. 57 МК Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8ст. 57 МК Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цьогоКодексу.

Частиною 1ст. 58 МК Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2ст. 58 МК Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за другорядним - резервним методом згідно з положеннями ст. 64 МК України.

Відповідачем зазначено: "з урахуванням наявної у митного органу інформації та положень статті 64 МКУ рівень митної вартості: Товару №1 ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД від 20.12.2023 №23UA110050005655U6 (UA110050/2023/005655) на рівні 1,6 дол.США/кг з урахуванням всіх складових; Товару №2 ґрунтується на митній вартості за ЕМД від 10.01.2024 №24UA100190050472U4 (UA100190/2024/050472) на рівні 1,82 дол.США/ кг з урахуванням всіх складових. З урахуванням зазначеного, митну вартість оцінюваних товарів скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митних вартостях: Товару №1 за ЕМД від 20.12.2023 №23UA110050005655U6 (UA110050/2023/005655) на рівні 1,6 дол.США/кг з урахуванням всіх складових; Товару №2 за ЕМД від 10.01.2024 №24UA100190050472U4 (UA100190/2024/050472) на рівні 1,82 дол.США/кг з урахуванням всіх складових."

При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товару не наведено, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вартість товарної партії, вагу одиниці товару, розрахунок митної вартості. Митним органом не зазначено торгову марку, технічні характеристикитовару, умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюєтьсявиходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митних декларацій, на підставі яких скориговано митну вартість товарів і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

З приводу зауважень митного органу у п. 33 рішення.

1.Митний орган вказує, що серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням товару не наведені.

Суд зазначає, що в п.3.2 контракту № TY20230901 від 01.09.2023 сторони погодили, що ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням товару за цим договором.

2.Відповідно до наданого до митного контролю страхового полісу від 10.10.2023 зазначена страхова сума USD 21119,00, що покриває більше ніж 110% від вартості інвойсу від 05.10.2023 № TY20230901-1 (19198,59+110%=21118,449 дол. США). Документів, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано.

Як вбачається з Додатку №1 до контракту № TY20230901 від 01.09.2023 р., поставка товару здійснюється на умовах поставки INCOTERMS CIF Gdansk, POLAND.

За поставкою CIF, продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу та нести витрати, пов`язані з придбанням страхування. Тобто у ціну товару на умовах CIF вже включені витрати продавця на страхування вантажу.

На підтвердження виконання продавцем умов поставки надано страховий поліс від 10.10.2023 №PYIE202337150210E00348.

Згідно п.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 7) витрати на страхування цих товарів. Витрати на страхування на умовах CIF вже включені до вартості товару і незалежно від їх розміру митна вартість товару не зміниться, оскільки згідно ч. 10 ст. 58 МК України в даному випадку ці витрати додавати ще раз до вартості товару не потрібно.

Виділення вартості страхування із загальної ціни, що була сплачена нашим підприємством за поставлений товар в окрему статтю додаткових витрат продавця чи покупця не передбачають ні чинне законодавство України, ні умови поставки CIF Правил «Інкотермс», ні умови договору.

3.Митний орган у спірному рішенні зазначає, що відповідно до графи 3 наданого сертифікату про походження від 11.10.2023 №23C3725A0286/00068 вчинено запис FROM TIANGIN CHINA TO GDANSK, POLAND BY SEA, THEN FROM GDANSK, POLAND TO DNIPRO BY TRUCK (авто). Однак згідно інформації, яка зазначена у заявці № 1 від 06.11.2023 року сторони погодили послугу міжнародного ЖД перевезення на території України за маршрутом Гданськ (Польща) Дніпро (Україна) та вартість такого перевезення. Таким чином, до митного оформлення позивач надав документи, які містять різну інформацію щодо виду транспорту.

Суд не приймає зауваження, зважаючи на пояснення декларанта, який вказав, що у відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту № TY20230901 від 01.09.2023 р., поставка товару здійснюється на умовах поставки INCOTERMS CIF-Gdansk (PL). Вид транспорту на ділянці перевезення від порту TIANGIN (Китай) до порту GDANSK (Польща) залишився незмінним, тобто вартість товару згідно контракту не змінилась. Маршрут доставки товару автомобільним транспортом від порту GDANSK (Польща) до місця призначення в Україні дійсно планувався на момент виходу товару з порту TIANGIN (Китай). Але блокування руху вантажівок на українськопольському кордоні зробило неможливим такий спосіб перевезення. Тому від порту GDANSK (Польща) до місця призначення в Україні товар перевозився залізничним транспортом. Зміна виду транспорту не може мати вплив на правила визначення митної вартості товару. При цьому, Митний кодекс України не передбачає ніяких винятків при визначенні митної вартості в залежності від виду транспорту.

4.Щодо посилання митниці, про надану до митного контролю декларацію країни відправлення від 08.10.2023 №021720230000256660 зазначено документ (інвойс, договір) №TY20221006, який до митного контролю не надавався , суд зазначає наступне.

Зі змісту ч.2ст.53 МК України вбачається, що митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2ст.53 Митного кодексу Українимають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару» .

Отже, оскільки митна декларація країни відправлення не підтверджує числові значення митної вартості, посилання митниці на зазначення в ній документів, які не були надані до митного оформлення є безпідставним.

5. Судом не приймаються зауваження і щодо транспортних витрат позивача.

Відповідно до наданої до митного оформлення заявки на перевезення від 06.11.2023 №1 зазначено, що вона стосується вантажу, якій перевозився у контейнері MRKU7185785 за маршрутом: порт завантаження TIANJIN (Китай), порт розвантаження Gdansk (Польща), пункт доставки Дніпро (Україна). Також там чітко визначено, що послуги з перевезення надавалися Експедитором лише на частині маршруту, а саме Gdansk (Польща) Дніпро (Україна). Умови поставки INCOTERMS CIF-Gdansk (тобто вартість перевезення на ділянці TIANJIN (Китай) - Gdansk (Польща) включена до вартості товару. Тобто є очевидним, ніяких протиріч та розбіжностей в наданих документах не існує. У заявці на перевезення дійсно наявна таблиця «Можливі додаткові витрати» (наприклад платежі за внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, демередж, збір за зважування тощо). Жодна з цих граф не заповнена, бо даних витрат при перевезені не було. З цієї ж причини їх нема і в рахунку на оплату послуг з перевезення від 15.01.2024 №47. Твердження, що «зазначене викликає сумніви, що до ціни товару включено всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні» не підтверджене жодним документальним доказом. У постанові пленуму ВАСУ №2 від 13 березня 2017 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» зазначено: «відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З приводу зауважень відповідача, що позивачем не були надані всі документи, витребувані митницею, суд зазначає наступне.

Надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Матеріали справи підтверджують, що Товариством були надані митному органу банківські платіжні документи, транспортні перевізні документи щодо виконання умов поставки, довідку про транспортно-експедиційні витрати.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі№815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Крім того, як зазначено вище, митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Частиною 1ст. 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №786 від 06.02.2024.

З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000002/2 від 23.01.2024 р. прийняте Дніпровською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (вул. Юдіна, буд. 15 Б, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42330085) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона