Рішення

від 25.04.2024 по справі 380/29033/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 рокусправа № 380/29033/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначенні та нарахуванні пенсії за віком з 27.07.2022 заробітної плати вказаної в архівних довідках №3936/всжд нда від 28.05.2020 за період з 13.09.1990 по 31.12.1991; №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993; №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994; №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995; №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997; №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998. виданих архівним відділом Служби управління справами Східно-Сибірської залізничної дороги;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 27.07.2022 з врахуванням заробітної плати вказаної в архівних довідках: №3936/всжд нда від 28.05.2020 за період з 13.09.1990 по 31.12.1991; №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993; №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994; №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995; №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997; №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998, із урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №380/14754/22 позивачу було зараховано до страхового стажу період роботи з 14.09.1990 року по 20.05.1994 на підприємстві «Таксиминская дистанция гражданских сооружений Северобайкальского отделения Байкало-Амурской железной дороги» та призначено пенсію за віком.

Водночас позивач повідомляє, що відповідачем при обрахунку пенсії за віком не враховано довідок про розмір її заробітної плати №3936/всжд нда від 28.05.2020 року за період з 13.09.1990 по 31.12.1991; №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993; №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994; №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995; №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997; №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998.

Повідомляє, що у зв`язку з наведеним, позивач зверталась до відповідача з вказаними довідками про заробітну плату для здійснення перерахунку її пенсії, однак отримала відмову, мотивовану тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№3871 від 26.02.2024), у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві; Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди. Крім цього, російська федерація ще у червні 2022 року денонсувала Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак, з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

З огляду на викладене, як зазначає представник відповідача, Пенсійний фонд України звернувся із запитом від 27.12.2022 за № 2800-030102-5/56080 щодо погодження порядку дій, який буде застосовуватись до прийняття відповідного нормативно-правового акту у зв`язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій/поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації. Відповідно до запропонованого порядку дій, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058. Міністерство соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) листом від 12.01.2023 №411/0/223/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо порядку дій. При призначенні пенсії, Мінсоцполітики запропонувало заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії враховувати за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058, а за період по 31.12.1991 - на умовах, визначених абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону № 1058. Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Отже, з огляду на викладені вище обставини, на думку представника відповідача 1, підстави для зарахування періодів роботи ОСОБА_2 на території російської федерації до страхового та пільгового стажу позивача з 01.01.1992 відсутні.

Ухвалою судді від 11.12.2023 в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №380/14754/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 14.09.1990 по 20.05.1994 на підприємстві «Таксиминская дистанция гражданских сооружений Северобайкальского отделения Байкало-Амурской железной дороги» та вирішити питання про призначення пенсії за віком з дати звернення.

На виконання вищевказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було зараховано ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди її роботи з 14.09.1990 року по 20.05.1994 на підприємстві «Таксиминская дистанция гражданских сооружений Северобайкальского отделения Байкало-Амурской железной дороги» та призначено пенсію за віком з 20.07.2022.

Згідно розрахунку пенсії за віком, що отримана позивачем з особистого кабінету на сайті ПФУ, відповідачем при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком не враховано її заробітної плати, вказаної в архівних довідках: №3936/всжд нда від 28.05.2020 року за період з 13.09.1990 по 31.12.1991; №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993; №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994; №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995; №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997; №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі Закон України №1058-IV).

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Статтею 66 Закону №1788-XII передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку до заяви про призначення пенсії за віком надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Також, відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 20 Закону України №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

У спірному випадку відповідач повідомив позивача про те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а відтак підстав для врахування заробітної плати в довідках, які подані позивачем, немає.

Суд дослідив архівні довідки №3936/всжд нда від 28.05.2020 за період з 13.09.1990 по 31.12.1991; №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993; №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994; №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995; №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997; №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998.

Зазначені довідки містять примітку про те, що страхові внески до Пенсійного фонду рф нараховувались і виплачувались у відповідності до законодавства.

Доказів, які б свідчили про недостовірність вищевказаних довідок, відповідачем суду не надано.

Поряд з цим, згідно статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 та була чинною станом на дату призначення позивачу пенсії, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення було встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Відповідно до абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

29.11.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" однак у період роботи позивача з 23.10.2015 по 30.08.2020 вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.

При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Окрім цього, на теперішній момент отримання будь-якої додаткової інформації чи документів щодо підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами чи плати страхових внесків за спірні періоди роботи є неможливим, оскільки, з 24.02.2022 у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з росією відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

Поряд з цим, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, на думку суду, бездіяльність відповідача стосовно неврахування спірних довідок до розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача, є протиправною.

При цьому, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 27.07.2022 з врахуванням заробітної плати вказаної в архівних довідках: №3936/всжд нда від 28.05.2020 за період з 13.09.1990 по 31.12.1991; №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993; №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994; №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995; №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997; №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998, із урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не врахуванні при призначенні та нарахуванні пенсії за віком ОСОБА_1 з 27.07.2022 заробітної плати, вказаної в архівних довідках №3936/всжд нда від 28.05.2020 за період з 13.09.1990 по 31.12.1991, №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993, №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994, №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995, №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997, №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998, виданих архівним відділом Служби управління справами Східно-Сибірської залізничної дороги.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 27.07.2022 з врахуванням заробітної плати вказаної в архівних довідках: №3936/всжд нда від 28.05.2020 за період з 13.09.1990 по 31.12.1991, №3937/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1992 по 31.12.1993, №3938/всжд від 28.05.2021 за період з 01.01.1994 по 20.05.1994, №3940/всжд нда від 28.05.2021 за період з 25.05.1994 по 31.12.1995, №3941/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1996 по 31.12.1997, №3942/всжд нда від 28.05.2021 за період з 01.01.1998 по 04.11.1998, а також здійснити її виплату із урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЖелік О.М.