Рішення

від 26.04.2024 по справі 400/15644/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 р. № 400/15644/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Юалекс Дизайн ЛТД" про стягнення 132 114,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі-позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Юалекс Дизайн ЛТД» (далі-відповідач), в якій просить стягнути адміністративно-господарські санкції в сумі 123 518,39 грн та пеню в сумі 8 596,47 грн, разом 132 114,86 грн за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, зокрема, вказує, що відповідач повинен був працевлаштувати 2 осіб з інвалідністю, але не виконав такий обов`язок, працевлаштувавши лише 1.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що виконав зазначений норматив ще з 2020 року, адже з 07.11.2028 на роботу за основним місцем роботи прийнято ОСОБА_1 , а також з 01.02.2018 на роботу за основним місцем роботи прийнято ОСОБА_2 , які перебувають з відповідачем у трудових відносинах до цього моменту. ОСОБА_1 наразі перебуває у відпустці згідно з поданою заявою. Відповідач зауважує, що про зазначені обставини відповідач повідомив позивача письмово, додавши копії документів, що підтверджують викладені обставини, однак позивач на лист відповідача не відреагував.

У відзиві відповідач заявив клопотання про повернення позовної заяви на підставі частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення до адміністративного суду.

Суд відхиляє зазначене клопотання з таких підстав. До позовної заяви позивач додав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Суд визнав поважними причини пропуску позивачем відповідного строку і поновив його, про що вказав в ухвалі про відкриття провадження у справі. Суд урахував, що пропуск відповідного строку мав місце з причини несвоєчасного виділення позивачу фінансування для сплати судового збору. Доводи клопотання відповідача не спростовують поважності причин пропуску позивачем відповідного строку.

Відповідь на відзив до суду не надходила. Позивач не заперечив повідомлених у відзиві обставин про працевлаштування відповідачем двох осіб з інвалідністю, які перебували з відповідачем у трудових відносинах у 2022 році.

Натомість позивач подав пояснення, в яких зазначив, що розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Отримання Фондом інформації, що була виправлена роботодавцем після закінчення звітного періоду (повторно за один і той же період), прийняття від роботодавців додаткових документів та скасування розрахунків адміністративно-господарських санкцій законодавством не передбачено.

У зв`язку з тим, що від учасників справи не надходило заяв про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

17.04.2023 позивач відправив через електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідачу розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій, що підтверджується квитанцією про розміщення документа в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

У розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, зазначено, що:

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила 42 особи;

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 1 особа;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 2 особа;

- середня річна заробітна плата становила 123 518,39 грн;

- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 123 518,39 грн.

Відповідач добровільно зазначені адміністративно-господарські санкції не сплатив, у зв`язку з чим позивач нарахував пеню в сумі 8 596,47 грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 18 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» (далі - Закон № 875-ХІІ), забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (стаття 20 Закону № 875-ХІІ).

Вищезазначені норми свідчать, що позивач на підставі отриманої інформації з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування надсилає підприємствам, установам та організаціям, які використовують найману працю та які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік. Дані Реєстру формуються на підставі зведеної звітності, поданої роботодавцями з ПДФО та ЄСВ.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що у 2022 році на підприємстві працювали (були працевлаштовані) дві особи з інвалідністю.

Відповідні обставини підтверджені додані до відзиву документами: копіями трудових книжок працівників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з записами про прийняття на роботу у 2008 році та 2018 році відповідно, довідками до актів огляду МСЕК цих громадян, датовані 22.02.2012 і 27.11.2017 відповідно.

Позивач зазначених обставин не заперечив, не спростував. Позивач подав пояснення, за змістом яких вбачається, що до висновку про невиконання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю позивач дійшов, отримавши інформацію з неправильно заповнених відповідачем податкових розрахунків.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про недоведеність обставини невиконання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю і відмову в позові.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, який з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код - 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Юалекс Дизайн ЛТД" (вул. Погранична, 22/1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код - 13872303) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна