Рішення

від 26.04.2024 по справі 420/21387/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21387/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.10.2021 року №2909-VIII «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» яким позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5122982500:01:002:0135), яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району Одеської області; - зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га., за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с. Качурівка, чи земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0319 15,3873 га. за межами с. Мардарівка, Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області: - земельна ділянка за межами населеного пункту Коси Слобідка, яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; - земельна ділянка за межами с. Коси, яка позначена на кадастровій карті КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315; - земельна ділянка за межами села Вишневе, яка позначена на Публічної кадастровій карті: архівний кадастровий номер: 5122987400:01:001:0474 загальна площа 391998.77 кв.м., мотивуючи це тим, що 30.04.2021 року вона звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 Га. у власність для ведення особистого селянського господарства. 03.06.21 року відповідач розглянув її заяву та прийняла рішення №1788 яким відмовила у наданні дозволу, з чим вона не погодилась та оскаржила його до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року у справі №420/10238/21 у задоволенні позову відмовлено, З вказаним рішенням вона не погодилась та оскаржила його до апеляційного суду. Та 08.10.2021 року Куяльницька сільська рада самостійно повторно розглянула її заяву та прийняла рішення не по суті поданою нею заяви, та надала дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку яку вона не просила, та яка вже є складовою частиною сформованої земельної ділянки з присвоєним кадастровим номером, яка перебуває в комунальній власності селищної ради, зміна цільового призначення земельної ділянки не проводилась, звернення щодо поділу сформованої земельної ділянки не розглядалось, тому відповідно до ч.6 ст.79-1 подальше її формування здійснюється на підставі технічної документації, а не за проектом землеустрою, про що виніс рішення відповідач. Тому вважає оскаржуване рішення протиправним і просить його скасувати.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 24.01.2022 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року поновлено провадження у справі.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

30.04.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Куяльницької сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України (Далі Дозвіл), за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 61,482 га., за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 28,5436 га., за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 32,3611 га за межами с. Качурівка, чи земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0319 15,3873 га. за межами с. Мардарівка, Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області: - земельна ділянка за межами населеного пункту Коси Слобідка, яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; - земельна ділянка за межами с. Коси, яка позначена на кадастровій карті КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315; - земельна ділянка за межами села Вишневе, яка позначена на Публічної кадастровій карті: архівний кадастровий номер: 5122987400:01:001:0474 загальна площа 391998.77 кв.м.

Пунктом 6 Рішення відповідача №1788-VIII від 03.06.2021 року їй відмовлено у задоволенні заяви з підстав неможливості визначення місця розташування земельної ділянки.

З вказаним рішенням відповідача вона не погодилась та оскаржила його до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10238/21 від 04.10.2021 року залишеним в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п. 6 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району, Одеської області від 03.06.2021 року № 1788 - VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки: 6.3. ОСОБА_1 ; зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України (Далі Дозвіл), за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 61,482 га., за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 28,5436 га., за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 32,3611 га за межами с. Качурівка, чи земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0319 15,3873 га. за межами с. Мардарівка, Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області: - земельна ділянка за межами населеного пункту Коси Слобідка , яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; - земельна ділянка за межами с. Коси, яка позначена на кадастровій карті КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315; - земельна ділянка за межами села Вишневе, яка позначена на Публічної кадастровій карті: архівний кадастровий номер: 5122987400:01:001:0474 загальна площа 391998.77 кв.м. відмовлено повністю.

Таким чином вказане рішення суд набрало законної сили та не скасоване до цього часу.

23.10.2021 року Куяльницька сільська рада за власною ініціативою повторно розглянула заяву позивача від 30.04.2021 року та прийняла оскаржуване рішення №2909-VIII, яким надала позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га (кадастровий номер 5122982500:01:002:0135 яка розташована на території Куяльницької сільради(а.с.32). З вказаним рішенням позивач не погодилась та звернулась до суду.

Джерела прав та висновки суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України Про землеустрій.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч.1 ст.128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, з огляду на зміст пп. в ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивачка, як громадянка України, має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара, за умови, що такого права вона не використала раніше.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України, відповідно до частини 6 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, слід відмітити, що вирішуючи спірне питання орган місцевого самоврядування не наділено повноваженнями відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною 6 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За приписами ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Отже, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання такої документації.

Тобто, згідно із положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), є поділ раніше сформованої земельної ділянки.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки із частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Системний аналіз вищенаведених приписів земельного законодавства свідчить про те, що правом обирати бажане місце розташування земельної ділянки наділено саме ініціатора відповідного звернення, тобто позивачки, натомість, орган місцевого самоврядування зобов`язаний здійснити розгляд поставленого перед ним питання виключно в межах такого звернення та з урахуванням законодавчих вимог.

Дослідивши зміст спірного рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» № 2909-VIII, судом встановлено, що органом місцевого самоврядування надано позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою із частини вже сформованого земельного масиву (кадастровий номер 5122982500:01:002:0135).

Проте у заяві позивача від 30.04.2021 року взагалі не було зазначено вищевказану земельну ділянку.

Таким чином, органом місцевого самоврядування надано позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яку вона не бажала отримати.

Відтак, суд доходить висновку, що вирішуючи спірне питання орган місцевого самоврядування необґрунтовано вийшов за межі своїх повноважень, а тому прийняте за наслідками такого розгляду рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області « Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» № 2909-VIII від 23.10.2021 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з варіантів запропонованих у заяві позивачем, то суд зазначає таке.

Зобов`язання орган місцевого самоврядування прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання ухвалити рішення.

Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача ухвалити рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Судом встановлено, що Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області за власною ініціативою повторно розглянута заява позивача від 30.04.2021 року та прийнято оскаржуване рішення яке суд вважає неправомірним та таким що підлягає скасуванню.

Водночас, як встановлено раніше, по справі №420/10238/21 судом відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні рішення відповідача від 03.06.2021 року №1788-VIII, яким вже розглядалась заява позивача від 30.04.2021року, тобто заява позивача вважається розглянутою відповідачем ще 03.06.2021 року та Рішення по ній відповідачем прийнято.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач зверталась до відповідача, щодо повторного розгляду її заяви від 30.04.2021 року.

Водночас відповідач не наділений повноваженнями щодо повторного розгляду за власною ініціативою заяв осіб, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, які вже були ним вирішені по суті раніше, та таке рішення на цей час не скасовано.

А тому підстав для задоволення вимоги зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою по її заяві від 30.04.2021 року у суду відсутні, та в цій частині вимог слід відмовити.

Здійснюючи розподіл судових витрат по справі суд виходить із такого.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із системного аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України убачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Поняття витрати на правову допомогу у даному контексті це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

Зокрема, як установлено судом та убачається з наявних у матеріалах справи документів, 20.04.2021 року між ОСОБА_2 (Адвокат) та позивачем (Замовник) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно із наявним у матеріалах справи додатком № 1 до договору від 20.04.2021 р. позивачем отримано правову допомогу на загальну суму 4500 грн., з яких 1500 грн. надано заявнику роз`яснення (консультацію) по рішенню Куяльницької сільської ради від 23.10.2021 р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою; 1500 грн. зібрано докази, вивчено рішення Куяльницької ОТГ за 2020 рік стосовно надання земельних ділянок, надано роз`яснення замовнику, рішення Одеського ОАС та П`ятого ААС, підготовлено позов до ООАС; 1500 грн. додаткова консультація Замовниці, складання акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, надано роз`яснення стосовно подальших дій, підготовка та подання відповіді на відзив.

Проте матеріали справи не містять відповіді на відзив, та відповідачем відзив до суду не надавався.

Також Додаток-1 не містить відомості, якого питання стосувалась додаткова консультація, виходячи з різноманітного обсягу питань(доручень), які передбачені п.1.2 Договору від 20.04.2021 року, тому суд вважає, що сума 1500грн. не підлягає врахуванню як витрати позивача на правничу допомог по цій справі.

Також з урахуванням дослідження змісту вищеозначених доказів установлено, що адвокатом надано позивачу послуги, які не стосуються предмету оскарження по даній справі, а саме: вивчення рішень Куяльницької ОТГ за 2020 рік стосовно надання земельних ділянок; надання рішень ОАС та П`ятого ААС. Вказаних документів також не додано до матеріалів справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, з огляду на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що реальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню за рахунок Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на користь позивача становить 750 грн.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Позивачем до позову додано квитанцію №0.0.2328790807.1 від 05.11.2021 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908 грн.

Таким чином враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 908.00 грн. з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23.10.2021 року № 2909-VІІІ «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розміру 908грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 750грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області (вул. Соборна, 105, м. Подільськ, Одеська область, 66300)код ЄДРПОУ 04379835.

Суддя Іванов Е.А.