Рішення

від 26.04.2024 по справі 460/2568/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2024 року м. Рівне№460/2568/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2023 №UA204000/2023/000139/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/222187.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ГОЛД С» внаслідок укладеного з іноземною компанією Державним випробувальним центром "Балтійський технологічний центр (м.Клайпеда, Литовська Республіка) договору придбало транспортний засіб, автобус пасажирський, міський, марки "SOLARIS" модель "URBINO 12", обладнаний пандусом, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , загальна кількість сидячих місць - 46, місце для сидіння інвалідів у колясці - 1, призначення для використання на дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна - н/ НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 9186 см3, потужність - 188 Kw, бувший у використанні, колісна формула 4х2, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008 та подало 12.09.2023 через декларанта митному органу митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA204020037083U0 та додатні до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом (за ціною договору). Однак митний орган прийняв рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант відмовився подавати додаткові документи для підтвердження рівня митної вартості. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, а тому в митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом. З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

У поданій відповіді на відзив позивач заперечив доводи представника відповідача у відзиві на позовну заяву та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

27.07.2023 між Державним випробувальним центром «Балтійський технологічний центр» (продавець) та ТОВ «ГОЛД С» (покупець) укладено договір №27/07/23/2 (далі - Договір).

Згідно п.1.1 та п.4.2 вказаного договору, його предметом є автотранспорт марки «BUS SOLARIS URBINO 12», номер VIN- НОМЕР_3 , придбаний в європейській країні за ціною 2000 євро 00 центів.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, поставка проводиться Продавцем на умовах DAP Зоря (Інкотермс 2010).

Відповідно до п. 5.5 Договору, Покупець конвертує гривні в євро і банківським переказом відправляє Продавцю в обумовлені терміни. При цьому, у п. 4.1, п. 4.2 Договору зазначено, що ціна за одиницю товару визначається в кожному окремому випадку за взаємною згодою між Продавцем та представником Покупця, яка зазначається в інвойсі. Загальна вартість договору складає 2000,00 євро (дві тисячі євро 00 центів).

Продавець оформив і направив Покупцю рахунок-фактуру (інвойс) (лит. SASКАІТА FACTURA) №ВТС196 про продаж останньому автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO 12», ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , за ціною 2000,00 євро.

08.08.2023 ТОВ «ГОЛД С» звернулося до Рівненської філії АТ «Перший Український міжнародний банк» з Заявою № 37 на купівлю іноземної валюти за курсом банку в розмірі 2000,0євро для придбання транспортного засобу згідно Договору № 27/07/23/2 від 27.07.2023, код товару 87021019, в іноземного контрагента.

ТОВ «ГОЛД С» сплатило Державному випробувальному центру «Балтійський технологічний центр» вартість автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO12», ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , в розмірі 2000,00 євро, що підтверджується Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 38 від 08.08.2023, де в графі 70 "Призначення платежу" вказано передоплату за автобус марки «SOLARIS», модель «URBINO», згідно Договору №27/07/23/2 від 27.07.2023.

В подальшому автобус ввезено позивачем на митну територію України та з метою належного митного оформлення для випуску у вільне його використання представником позивача - ТОВ «ФОРТУНА В» (далі - Декларант), 12.09.2023 подано Рівненській митниці Митну декларацію ІМ40ДЕ №23UА204020037083U0 від 12.09.2023 (далі - Митна декларація) у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар Автобус пасажирський, міський, марки «SOLARIS», модель «URBINO12», обладнаний пандусом, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія - 35, стоячих місць - 46, місце для сидіння інвалідів в колясці - 1, призначення: для використання на дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна - н/в, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 9186 см3, потужність - 188 KW, бувший у використанні, колісна формула 4x2, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008.

Вартість автобуса визначена на рівні 2000,00 євро, за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору).

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи:

1.Митна декларація №23UА204020037083U0 від 12.09.2023;

2.Рахунок-фактура (інвойс) № ВТС196 від 31.08.2023;

3.Платіжна інструкція в іноземній валюті № 38 від 08.08.2023;

4.Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 17.11.2008;

5.Експертна довідка № 07/09-02 від 11.09.2023;

6.Довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №110923105 від 11.09.2023;

7.Копія зовнішньоекономічного Договору (контракту) купівлі-продажу товару №27/07/23/2 від 27.07.2023;

8.Договір про надання послуг митного брокера № 14/05 від 14.05.2020;

9.Митна декларація країни відправлення №23РL402010Е1398084 від 08.09.2023.

12.09.2023 відповідачем надіслано Декларанту електронне повідомлення (Протокол обробки митного документа №1944901) про те, що: «Митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. У Рівненській митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 Митного кодексу України. У Рівненській митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 61 Митного кодексу України. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Рівненській митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів; наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, потужністю календарним роком виготовлення, що імпортований ТОВ «ГОЛД С»), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 29.08.2023 №23UА204140006853U8-11128 євро/од. У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару».

Позивач листом № 13-09/-2 від 13.09.2023 повідомив відповідачу, що до МД ІМ40ДЕ №23UA204020037083U0 від 12.09.2023 документи додаватися не будуть.

13.09.2023 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів за №UA204000/2023/000139/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204000/2023/000187, згідно яких митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до вимог Розділу III (статті 49 - 66) Митного кодексу України (далі - МК України).

В результаті відповідачем встановлено числове значення митної вартості автобуса в розмірі 11128 євро 00 центів.

13.09.2023 позивачем подано відповідачу Митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204020037264U5 від 13.09.2023 у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар автобус пасажирський, міський, марки «SOLARIS», модель «URBINO 12», обладнаний пандусом, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_5 , загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія - 30, стоячих місць - 46, місце для сидіння інвалідів в колясці - 1, призначення: для використання на дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна - н/в, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 9186 см3, потужність - 188 KW, бувший у використанні, колісна формула 4x2, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008.

Вартість автобуса визначена на рівні 11128 євро 00 центів за методом визначення митної вартості 6 (резервний метод).

Автобус розмитнено згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UА204020037264U5 від 13/09/2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень Рішення №UA204000/2023/000139/1 та Картки відмови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Стаття 49 Митного кодексу України від13.03.2012№4495-VI (далі МК України): Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частина перша статті 51 МК України: Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частина перша статті 52 МК України: Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частина друга статті 52 МК України: Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України: У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України: Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вказані норми МК України визначають обов`язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частина перша статті 54 МК України: Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частина друга статті 54 МК України: Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частина перша статті 58 МК України: Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частина друга статті 58 МК України: Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частина п`ята статті 54 МК України: Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частина третя статті 53 МК України: У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:

документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

наявність у документах ознак підробки;

документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

При цьому, частина третя статті 53 МК України не визначає такої підстави для витребування додаткових документів, як наявність у поданих декларантом документах неточностей.

У Повідомленні митниці декларанту №1944901 (а.с.41) митний орган зазначив, що вартість товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані для митного оформлення документи містять неточності:

у Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно статей 59-61 Митного кодексу України;

у Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України;

у Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України;

відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, потужністю, календарним роком виготовлення, що імпортований ТОВ Голд С, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 29.08.2023 №23UA204140006853U8 11128 Євро);

у разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

З вказаного вбачається, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості товарів, в поданих документах не встановив розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки, або того, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, як видно з повідомлення, єдиною підставою для витребування документів стала наявність у відповідача інформації щодо митної вартості аналогічного товару. При цьому, позивачу не було запропоновано надати документи для підтвердження митної вартості товарів за основним методом - ціною договору, а було запропоновано надати інформацію для застосування другорядних методів визначення митної вартості на підставі положень статтей 59-64 Митного кодексу України. В цьому аспекті суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості, а не будь-які документи, які потрібні митному органу для застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують числові складові задекларованої митної вартості, зокрема: митну декларацію №23UА204020037083U0 від 12.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № ВТС196 від 31.08.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті №38 від 08.08.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 17.11.2008; експертну довідку № 07/09-02 від 11.09.2023; довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №110923105 від 11.09.2023; копію зовнішньоекономічного Договору (контракту) купівлі-продажу товару №27/07/23/2 від 27.07.2023; договір про надання послуг митного брокера № 14/05 від 14.05.2020; митну декларацію країни відправлення №23РL402010Е1398084 від 08.09.2023. Надання вказаних документів не є спірною обставиною, з огляду на те, що така обставина підтверджується відзивом на позовну заяву.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість, та суд вважає, що неточності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару.

Так, договором №27/07/23/2 від 27.07.2023 визначено, що предметом договору є автотранспорт марки "SOLARIS" модель "URBINO 12". Загальна вартість договору складає 2000,00 Євро.

Суд зауважує, що відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 31.08.2023 №ВТС196 вартість товару (автобуса Solaris Urbino 12 EURO5) становить 2000,00 євро, що узгоджується з умовами контракту.

Ціна товару в рахунку-фактурі від 31.08.2023 №ВТС196 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA204020037083U0 від 12/09.2023.

Разом тим, митний орган в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.09.2023 №UA204000/2023/000139/1 встановив розбіжності у поданих документах, а саме:

відповідно до договору від 27.07.2023 №27/07/23/2, оплата за товар у розмірі 2000.00 євро має бути здійснена протягом 60 днів з дня підписання договору. Таким чином на момент подачі ЕМД до митного оформлення (12.09.2023), згідно наданих до митного оформлення документів, встановити чи здійснено оплату за оцінюваний товар чи ні неможливо;

у графі 70 додатково наданої платіжної інструкції в іноземній валюті від 08.09.2023 №38 зазначено інвойс від 27.07.2023 №ВТС152/2, щодо митного оформлення не наданий, а також VIN товару, що відрізняється від заявленого до митного оформлення. Таким чином вищезазначену платіжну інструкцію не можливо пов`язати з оцінюваним товаром;

інвойс від 31.08.2023 №ВТС196 не містить інформації про реквізити договору від 27.07.2023 №27/07/23/2;

подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.11.2008 №112996895 та тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.09.2023 № НОМЕР_6 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання оцінюваного товару;

згідно відомостей журналу пункту пропуску АСМО «Інспектор», переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ "ГОЛД С" (водій ОСОБА_1 ). ТОВ "ГОЛД С" є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості невключено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ "ГОЛД С", що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України;

- у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23РL402010Е1398084 статистична вартість оцінюваного товару не кореспондується з вартістю, що заявлена до митного оформлення. Також у копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23РL402010Е1398084 країна відправлення не збігається із заявленою до митного оформлення. Разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23РL402010Е1398084 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23РL402010Е1398084, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu).

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Тобто, банківський платіжний документ, якщо оплата здійснена, є основним документом, що підтверджує ціну товару, що є однією зі складових митної вартості товару.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах (інвойсах). Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Водночас банківський платіжний документ підтверджує лише факт оплати за придбаний товар (-и). При цьому, сума оплати може не відповідати фактурній вартості, оскільки може підтверджувати також оплату за інші товари, які підлягають розмитненню за іншими інвойсами.

Оскільки товар заявлений до розмитнення був об`єктом договору купівлі-продажу, що підтверджується Договором №27/07/23/2 від 27.07.2023, то на виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України митному органу було надано інвойс № ВТС196 від 31.08.2023 та Платіжну інструкцією в іноземній валюті № 38 від 08.08.2023. Вказані документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості транспортного засобу.

У даному випадку до митної декларації від 13.09.2023 №UA204000/2023/000139/1 декларант додав платіжну інструкцію в іноземній валюті №38 від 08.08.2023 на загальну суму 2000,00 євро, де у графі 70 Призначення платежу даного банківського платіжного документу містилось посилання на контракт №27/07/2023/2 від 27.07.2023 та інвойс ВТС152/2 від 27.07.2023. Відсутність у даному платіжному документі інформації про інвойс (-и), на виконання якого (яких) здійснено оплату за товар (-и), на думку суду, не може слугувати підставою ставити під сумнів вартість за одиницю товару, оскільки остання відповідно до пункту договору №27/07/23/2 від 27.07.2023 становить 2000 євро.

Інвойс від 31.08.2023 №ВТС 196 містить інформацію про Продавця транспортного засобу - Державний випробувальний центр «Балтійський технологічний центр» (м. Клайпеда, Литовська Республіка), марку автобуса «SOLARIS», модель «URBINO 12», ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , його вартість 2000,00 євро за одиницю. Відсутність інформації про реквізити договору від 27.07.2023 №27/07/23/2 за умови наявності інформації про марку, модель, ідентифікаційний номер товару та його вартості не може бути підставою для визначення числового значення вартості товару за резервним методом.

В оскаржуваному рішенні також зазначено: Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.11.2008 № НОМЕР_4 та тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.09.2023 № НОМЕР_7 містить відомості про фірму, на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання оцінюваного транспортного засобу.

Суд зазначає, що відомості про продавця товару не впливають на питання визначення числового значення вартості товару.

Правила переоформлення в іноземній країні права власності на вживані транспортні засоби, не можуть ставити під сумнів відповідні правочини щодо переходу права власності на такі транспортні засоби.

Реєстраційні документи на транспортний засіб не можуть впливати на рівень митної вартості транспортного засобу, позаяк вони не стосуються числових значень вартості товару.

Між сторонами Договору №09/08/23 оформлені необхідні документи та здійснені усі формальні процедури, які вимагаються за законодавством іноземної держави до купівлі-продажу транспортних засобів.

Також згідно з пунктом 3.2 Договору №27/07/23/2 від 27.07.2023 між Державним випробувальним центром «Балтійський технологічний центр» та ТОВ «ГОЛД С» передбачено, що товар доставляється своїм ходом або іншим засобом пересування до місця призначення. Відповідно до пункту 5.1 цього Договору, витрати на поставку товару включаються до загальної вартості товару, який постачається згідно умов даного Договору. Згідно пункту 5.2 Договору, витрати, пов`язані з митним оформленням товару, його реалізацією та інші витрати несе покупець і вони входять у вартість товару. У митній декларації №23UА204020037083U0 від 12.09.2023 зазначено адресу відправника (Державний випробувальний центр «Балтійський технологічний центр»), адресу перевізника та одержувача ТОВ «ГОЛД С») автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO 12», ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , інвойс №ВТС196 від 31.08.2023 року. ТОВ «ГОЛД С» 01.09.2023 видало водію ОСОБА_2 Довіреність за № 26 на отримання від іноземного контрагента Державний випробувальний центр «Балтійський технологічний центр» автобуса марки «SOLARIS», ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , у кількості однієї одиниці. Підтвердженням існування договірних відносин між Державним випробувальним центром «Балтійський технологічний центр» та ТОВ «ГОЛД С» є Договір №27/07/23/2 від 27.07.2023, згідно пунктів 1.1 та 4.2 якого, предметом продажу є автотранспорт марки «SOLARIS», модель «URBINO 12», номер vin- НОМЕР_3 , куплений в європейській країні за ціною 2000 євро 00 центів.

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. ЗА умовами договору №27/07/23/2, витрати на поставку товару включаються до загальної вартості товару. Крім того, відповідно до п. 3.1 Договору, поставка проводиться Продавцем на умовах DAP Зоря (Delivered At Place Поставка в місце призначення).

Водночас, в експортній електронній декларації №23РL402010Е1398084 від 08.09.2023 зазначено адресу продавця - Державного випробувального центру «Балтійський технологічний центр» та покупця - ТОВ «ГОЛД С», марку вживаного автобуса «SOLARIS», модель «URBINO 12», ідентифікаційний номер (номер шасі) - SUU2411618В006813, робочий об`єм циліндрів 9186 куб.см, тип пального дизель, 2008 року запуску. Дана електронна декларація видавалась в Польщі та засвідчує, що автобус виїжджає через країну Євросоюзу до України.

Окрім всього наведеного суд зазначає, що відповідачем здійснено випуск товару у вільний обіг на підставі митної декларації №UA204020037264U5 від 13.09.2023, до якої було подано той же інвойс, платіжну інструкцію в іноземній валюті, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що й до декларації №23UA204020037083U0 від 12.09.2023, а відтак факт розбіжностей не став підставою для відмови у митному оформленні.

Вказані документи надані Рівненській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA204020037083U0 від 12.09.2023.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що подані декларантом документи разом з МД у повній мірі відображали ціну товару та підтверджували числові значення складових митної вартості товару.

Зазначені митним органом підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.

Частина шоста статті 54 МК України: Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частина сьома статті 54 МК України: У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частина перша статті 55 МК України: Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина друга статті 55 МК України: Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частина перша статті 256 МК України: Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Частина дванадцята статті 264 МК України: У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Отож прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Проте, оскаржуване Рішення №UA204000/2023/000139/1 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товару відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В оскаржуваному Рішенні № UA204000/2023/000139/1 також зазначено, що митниця володіє інформацією щодо іншого рівня цін на товари та посилається на МД від 29.08.2023 №23UA204140006853U8 за ціною товару 11128 Євро.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Більше того суд зазначає, що митна вартість товару у декларації, на яку покликається відповідач, визначена не за першим основним методом, а за другорядним резервним шостим методом, тобто також попередньо коригована.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі Правила).

Графа 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №UA204000/2023/000139/1 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані; не вказано пояснень щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Оскаржуване Рішення №UA204000/2023/000139/1 містить лише посилання на МД, яка взята митним органом за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, проте норми Правил визначають обов`язок митного органу у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 МК України)зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, чого зроблено не було.

Суд зазначає, що сама лише інформація з бази даних про інші МД, які взяті митним органом за основу при коригуванні митної вартості товарів, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

При здійсненні коригування митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), митний орган повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною МД не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Разом з тим, оскаржуване Рішення №UA204000/2023/000139/1 не містить ані порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

Частина перша статті 57 МК України: Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частина друга статті 57 МК України: Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 МК України: Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Оскаржуване Рішення №UA204000/2023/000139/1 не відповідає принципу обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень Рішення №UA204000/2023/000139/1 та Картки відмови в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6056 грн 00 коп, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 06.03.2024 № 311.

Позивач також просить суд стягнути на його користь суму витрат, пов`язаних з перекладом документів, у розмірі 3450,00 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення суми витрат за послуги перекладача, суд зазначає таке.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 5 ст.137 КАС України передбачає, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Разом з тим, ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення витрат, пов`язаних із користуванням послуг перекладача відсутні, оскільки ст.254 МК України передбачає обов`язок декларанта подавати до митного оформлення разом з оригіналами документів, складених іноземною мовою, також і їх належним чином засвідчений переклад, крім того залучення перекладача у ході судового розгляду цієї справи судом не вирішувалося, а тому в цій частині вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UА204000/2023/000139/1 від 13.09.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2023/000187.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

У стягненні витрат, пов`язаних з перекладом документів, у розмірі 3450 грн 00 коп відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" (вул. В`ячеслава Чорновола, 30,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610592)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.М. Дуляницька