Постанова

від 24.04.2024 по справі 370/1357/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/9500/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 370/1357/23

24 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Макарівської державної нотаріальної контори Тищенко Вікторії Григорівни на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 січня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Косенко А.В.. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Макарівської державної нотаріальної контори про зняття заборони відчуження нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

У червні 2023року ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до Макарівської державної нотаріальної контори в якому просив суд скасувати в Державному реєстрі речових прав запис про державну реєстрацію обтяження щодо об`єкту речових прав - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 , номер запису про обтяження: 49332963, дата та час державної реєстрації: 12.07.2004 12:37:22, вид обтяження: заборона на нерухоме майно; 2) скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, а саме, тип обтяження: заборона (архівний запис; реєстраційний номер обтяження: 60843, зареєстровано: 12.07.20004 12:37:22 за №960843 реєстратором: Макарівська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 14.02.1968, Не вказано, Макарів РПС; об`єкт обтяження: будинок, житловий будинок, состав: ці, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 .

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ганенка Романа Андрійовича до Макарівської державної нотаріальної контори про зняття заборони відчуження нерухомого майна задоволено частково.

Скасовано обтяження (заборону, архівний запис) з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №60843 (номер запису про обтяження: 49332963), зареєстроване 12.07.2004 року Макарівською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 14.02.1968 року Макарів РПС, комментарий: с.124 Макарівська ДНК, щодо об`єкту нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Макарівської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 січня 2024 року, 13 березня 2024 року представник відповідача Макарівської державної нотаріальної контори Тищенко Вікторія Григорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 січня 2024 року в частині стягнення з Макарівської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що обтяження було зареєстровано на підставі повідомлення б/н від 14.02.1968 року Макарів РПС, власник (боржник; особа, майно якої обтяжується) - ОСОБА_2 . Макарівська районна державна нотаріальна контора виконувала функцію державного Реєстратора і відповідно чинного Законодавства України не порушила право власності на нерухоме майно позивача.

Зазначене на думку апелянта підтверджується наданими доказами до позовної заяви позивачем, що впродовж 1967- 1988 років відбувалась неодноразова зміна нумерації домоволодіння позивача ОСОБА_1 , станом на 1967- 1969 роки мав номер 44, станом на 01.01.1974 нумерацію було змінено на 50, а з 1988 року - на 60.

Вказує на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення в частині - стягнути з Макарівської державної нотаріальної контори судовий збір у розмірі 1073,60 грн, суд першої інстанції керувався відповідно до статті 141 ЦПК України, при цьому не взяв до уваги, що позивачем у позовній заяві було зазначено, що на виконання п.9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач не надає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, Позивачем сплачено судовий збір на суму 1211,20 грн.

16 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ганенка Романа Андрійовича в якому представник позивача зазначає, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги та не стягнення на його користь сплаченого судового збору.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

16 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ганенка Романа Андрійовича в якому представник позивача просив суд розглядати справи за його відсутності, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справи за відсутності осіб, які не з`явились.

24 квітня 2024 року Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника відповідача Макарівської державної нотаріальної контори Тищенко Вікторії Григоріївни про розгляд справи без участі представника відповідача.

З урахуванням вище викладеного колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стягуючи з відповідача Макарівської державної нотаріальної контори на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. суд першої інстанції послався на вимоги ст. 141 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

4. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

5. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

10. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

11. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

12. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

13. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а тому з урахуванням пропорційності стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Колегія суддів зазначає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам процесуального права, а саме ст. 141 ЦПК України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що визнання позивачем апеляційної скарги може мати наслідком не отримання та не пред`явлення виконавчого листа про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1 073,60 грн., а не шляхом скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 січня 2024 року в оскаржуваній частині ухваленез дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача Макарівської державної нотаріальної контори Тищенко Вікторії Григорівни.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача Макарівської державної нотаріальної контори Тищенко Вікторії Григорівнизалишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року

Головуючий: Судді: