Постанова

від 25.04.2024 по справі 757/58569/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/58569/23 Головуючий у І інстанції Вовк С.В.

Провадження №22-ц/824/9083/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» - адвоката Джуса Івана Сергійовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року у справі за позовом Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив усунути перешкоди у здійсненні Релігійною організацією «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» права власності на нерухоме майно шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вивезти належне їм рухоме майно та не чинити Релігійній організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» будь-яких перешкод у користуванні майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

09 січня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бодюк В.А. подав клопотання про закриття провадження у даній справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 757/59013/23-ц.

Заява обґрунтована тим, що Релігійна організація «Біблійне місійне товариство «Слово життя» має у власності житловий будинок площею 106 кв.м., в той час, на земельній ділянці, на якій розташований цей будинок, розташовані інші будівлі, які будував ОСОБА_4 , та в яких проживає на даний час. У випадку визнання права власності на будівельні матеріали за ОСОБА_4 у справі № 757/59013/23-ц, підстав для задоволення позову у справі № 757/58569/23-ц не буде.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_6 про закриття провадження у справі відмовлено.

Заяву представника відповідача ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі № 757/58569/23-ц за позовом Релігійної організації Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення до моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі № 757/59013/23-ц за позовом ОСОБА_4 до релігійної організації «Біблійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» про визнання права власності на будівельні матеріали.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» - адвокат Джус І.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не встановлення судом дійсних обставин справи, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року в частині зупинення провадження.

Скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при розгляді справи № 757/59013/23-ц за позовом ОСОБА_4 до РО «БМТ «Слово Життя», про визнання права власності на будівельні матеріали, які неможливо встановити при розгляді позову РО «БМТ «Слово Життя» про усунення перешкод у цій справі.

Представник Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» - адвокат Джус І.С. вказує на те, що, в порушення вимог ст.ст. 251 та 260 ЦПК України, суд першої не проаналізував предмет спору у справі та підстави позовних вимог, не взяв до уваги, що матеріали справи не містять відповідних копій позовних заяв, і прийшов до передчасного висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у цивільній справі № 757/59013/23-ц за позовом ОСОБА_4 до РО «БМТ «Слово Життя», про визнання права власності на будівельні матеріали.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідач ОСОБА_4 у справі № 757/59013/23-ц не заявляє будь - яких вимог про визнання права власності на нерухоме майно, яке б дозволило йому користуватися земельною ділянкою та використовувати об`єкти самочинного будівництва для проживання в них.

Враховуючи вищевикладене, представник Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» - адвокат Джус І.С. вважає, що суд першої інстанції не міг посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

Крім того зазначає, що зупинення розгляду даної справи порушує права позивача на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку.

В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Згідно приписів ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч.1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року оскаржується лише в частині зупинення провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд обґрунтовував свої висновки наявністю вказаних у п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження. При цьому суд виходив з того, що розгляд даної справи є неможливим без набрання законної сили судовим рішенням № 757/59013/23.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені за неповного з`ясування обставин справи та в результаті порушення норм процесуального права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що ця норма застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. п. 8.11, 8.12 постанови від 01 березня 2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. також постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19).

Як вбачається із матеріалів даної справи предметом спору є усунення перешкод у здійсненні Релігійною організацією «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» права власності на нерухоме майно шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вивезти належне їм рухоме майно та не чинити Релігійній організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» будь-яких перешкод у користуванні майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 посилався на те, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться справа про визнання права власності на будівельні матеріали, а у випадку задоволення позову у справі № 757/59013/23-ц, підстав для задоволення позову у справі № 757/58569/23-ц не буде.

Однак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють питання зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у цій справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним (судом) перевірки законності та обґрунтованості позовних вимог.

Крім того, судова колегія вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що ОСОБА_4 у справі № 757/59013/23-ц не заявляє будь - яких вимог про визнання права власності на нерухоме майно, яке б дозволило йому користуватися земельною ділянкою та використовувати об`єкти самочинного будівництва для проживання в них, а лише просить визнати право власності на будівельні матеріали, що не породжує право власності на майно, яке є предметом даного позову та знаходиться у власності Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ».

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що представником відповідача не доведена об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

Колегія також враховує, що у даному випадку зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним, оскільки об`єктивних обставин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи, не було встановлено.

На переконання колегії суддів, наявність спору щодо визнання права власності на будівельні матеріали не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд, свої висновки щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, а лише констатував існування іншої справи, правовідносини які виникли між ОСОБА_4 та РО «БМТ «Слово Життя», дійшовши передчасного висновку про зупинення провадження у справі.

Суд першої інстанції не обґрунтував причинно-правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Також, згідно із ст.210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, який із дня відкриття провадження у справі не може перевищувати 60 днів для підготовчого провадження і 30 днів для розгляду по суті.

Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Наведене у свою чергу свідчить про те, що зупинення провадження справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи.

Суд наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.

Згідно ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування, у зв`язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.259, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» - адвоката Джуса Івана Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року в частині зупинення провадження у справі скасувати, справу за позовом Релігійної організації «Благодійне місійне товариство «СЛОВО ЖИТТЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 25 квітня 2024 року.

Судді: Д.О. Таргоній

С.А. Голуб

Т.А. Слюсар