Постанова

від 26.04.2024 по справі 361/1664/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/1664/21 головуючий у суді І інстанції Сердинський В.С.

провадження № 22-ц/824/6113/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фірма Голд Транс» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Фірма Голд Транс», ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути солідарно з ПП «Фірма Голд Транс» та ОСОБА_2 на його користь витрати, пов`язані з: евакуацією та зберіганням на спеціальному майданчику пошкодженого транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 7 080 грн., проведенням медичної наркологічної експертизи у розмірі 751 грн. 30 коп.; лікуванням у розмірі 1 278 грн. 99 коп.; упущену вигоду у розмірі 37 733 грн. 92 коп.; моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2019 року близько 19 години 30 хвилин на автодорозі Київ-Чернігів на 15 км + 350 м. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , із напівпричепом «Shmitz», д.н.з. НОМЕР_3 , здійснюючи маневр розвороту не надав перевагу в русі автомобілю марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_4 , що перебуває у його (позивача) власності, в результаті чого між транспортними засобами відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження. Позивач вказував на те, що йому, як власнику транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_4 , було заподіяно матеріальної шкоди. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року у справі №361/7038/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №А0/3930524, виданого ПАТ «СК «Українська страхова група». Разом з цим, на дату скоєння ДТП ОСОБА_2 працював у ТОВ «Глобал Транс СМ». За результатами розгляду заяви про страхове відшкодування ПАТ «СК «Українська страхова група» було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 69 464,59 грн. Позивач вказує, що у зв`язку з тим, що ним було понесено ряд додаткових витрат з огляду на неправомірні дії ОСОБА_2 , то саме роботодавець останнього - ТОВ «Глобал Транс СМ» має усунути негативні наслідки дій свого найманого працівника, які, зокрема, полягають у додаткових вимушених витратах, а саме: витрати пов'язані з евакуацією та зберіганням на майданчику (стоянці) пошкодженого транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_5 ; витрати, пов'язані із проведенням медичної наркологічної експертизи та токсилогічного тесту у рамках кримінального провадження, що було відкрито за фактом дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якого йому (позивачу) було заподіяно шкоду; витрати, пов'язані із його лікуванням, у зв'язку з отриманням ним легких тілесних ушкоджень; упущена вигода у зв'язку з недоотриманням грошових коштів за договором № 070819-87 від 08 липня 2019 року, за умовами якого він (позивач) як фізична особа-підприємець був зобов'язаний виконати на користь замовника роботи та надати послуги в сфері інформаційних технологій щодо розробки, тестування та обслуговування програмного забезпечення.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ПП «Фірма Голд Транс» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з евакуацією та зберіганням на спеціальному майданчику пошкодженого транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 7 080 грн.; витрати, пов`язані з проведенням медичної наркологічної експертизи у розмірі 751 грн. 30 коп.; витрати, пов`язані з лікуванням, у розмірі 1 278 грн. 99 коп.; упущену вигоду у розмірі 37 733 грн. 92 коп.; моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПП «Фірма «Голд Транс» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог через неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права та ухвалити у цій частині рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує про те, що в наявних у матеріалах справи поясненнях ПрАТ «СК «Українська страхова група» вказано, що 06 січня 2021 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування та відповідно підписано протокол - узгодження про розмір страхового відшкодування. В свою чергу, ПП «Фірма «Голд Транс» вважає, що підписання між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_1 цього протоколу - узгодження підстав для перекладання на ПП «Фірма «Голд Транс» відповідальності за відшкодування шкоди, яку згідно чинного законодавства України та умов укладеного договору обов`язкового страхування має нести ПрАТ «СК «Українська страхова група», бути не може. Відповідач посилається на висновки, викладені у п.п. 69,73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц. Також вказує, що на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» між ПП «Фірма «Голд Транс», як Страхувальником, та ПрАТ «СК «Українська страхова група», як Страховиком, було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_6 , що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3930524 від 25 вересня 2019 року. Таким чином, у разі настання у період з 00 год. 00 хв. 26 вересня 2019 року до 25 вересня 2020 року включно внаслідок ДТП за участю транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_6 , цивільно - правової відповідальності особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та або майну потерпілого, обов`язок відшкодування такої шкоди перед кожним з потерпілих у межах вказаних у полісі ОСЦПВВНТЗ страхових сум, тобто за шкоду заподіяну життю та здоров`ю у межах 260 000 грн., та за шкоду, заподіяну майну - у межах 130 000 грн. несе страховик - ПрАТ «СК «Українська страхова група» і лише у разі, якщо розмір заподіяної шкоди з розрахунку на кожного потерпілого буде перевищувати вказані вище страхові суми, різницю між фактичним розміром шкоди та страховою сумою має сплачувати на користь потерпілих особисто сам страхувальник. Відмова ОСОБА_1 від отримання тих чи інших сум страхового відшкодування від ПрАТ «СК «Українська страхова група», як особи, яка має нести за законом відповідальність за відшкодування завданої в наслідок ДТП шкоди, заподіяної життю та здоров`ю у межах 260 000 грн., та заподіяної майну - у межах 130 000 грн., що фактично є прощенням боргу страхової компанії, не означає автоматичного виникнення відповідальності за її відшкодування у ПП «Фірма «Голд Транс» та громадянина ОСОБА_2 , які в силу приписів ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та cт. 1194 ЦК України належними боржниками за відшкодування цієї шкоди не є.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20 листопада 2019 року близько 19 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2 на автодорозі Київ-Чернігів на 15 км + 350 м, керуючи автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_6 , із напівпричепом «Shmitz», д.н.з. НОМЕР_7 , здійснюючи маневр розвороту, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого між транспортними засобами відбулося зіткнення. Транспорті засоби при ДТП отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність водія «Renault», д.н.з. НОМЕР_6 , була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група», що підтверджено полісом №АО3930524.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля марки «Renault Маgnum 500», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , №7441/2019/1686953 від 25 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс СМ» продало вказаний транспортний засіб Приватному підприємству «Фірма Голд Транс».

10 червня 2020 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про виплату страхового відшкодування.

12 січня 2021 року на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО3930524 від 25 вересня 2019 року та страхового акта ДКЦВ--20234 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 69 464 гривні 59 копійок.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки винуватість у скоєнні ДТП відповідача ОСОБА_2 доведена, і він у цей час виконував свої трудові обов`язки, то відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» в силу приписів ст. 1172 ЦК України є належним суб`єктом матеріальної відповідальності перед позивачем.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 29 Закону 1961 передбачено, що, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 36.2 Закону 1961 страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував про те, що 20 листопада 2019 року близько 19 години 30 хвилин на автодорозі Київ-Чернігів на 15 км + 350 м водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , із напівпричепом «Shmitz», д.н.з. НОМЕР_3 , здійснюючи маневр розвороту не надав перевагу в русі автомобілю марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , що перебуває у його (позивача) власності, в результаті чого між транспортними засобами відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року у справі №361/7038/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №А0/3930524, виданого ПАТ «СК «Українська страхова група».

На дату скоєння ДТП ОСОБА_2 працював у ТОВ «Глобал Транс СМ».

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ПП «Фірма «Голд Транс», як і доказів виконання ним трудових обов`язків на момент ДТП.

У відповідності до витребуваної у Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області судом інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків, працевлаштування, роботодавця та отримані доходи фізичної особи - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, вбачається, що на момент ДТП він не перебував в трудових відносинах з ПП «Фірма «Голд Транс» (т.2, а.с. 55).

Отже, підстав до покладення на ПП «Фірма «Голд Транс» обов`язку відшкодовувати заподіяну ОСОБА_2 шкоди немає.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав до задоволення позову до ПП «Фірма «Голд Транс», який в даному випадку не є належним відповідачем у зазначеній справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав до задоволення позову до власника транспортного засобу, який не причетний до заподіяння шкоди позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 ст. 376 ЦПК України визначено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Судом апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку наявність про підстав до задоволення позову до власника транспортного засобу, який не причетний до заподіяння шкоди позивачу, що в силу вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування рішення в частині позовних вимог до неналежного відповідача та ухвалення нового судового рішення по суті вимог позивача.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги ПП «Фірма Голд Транс»сплатило судовий збір у розмірі 777 грн. 67 коп. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню з позивача на його користь.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма Голд Транс» задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року в частині задоволення позову до Приватного підприємства «Фірма Голд Транс» скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову до Приватного підприємства «Фірма Голд Транс» відмовити.

В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_10 , на користь Приватного підприємства «Фірма Голд Транс», місце знаходження: вул. Краснодонців, 20, м. Чернігів, ідентифікаційний код - 37199162,судовий збір у розмірі 777 (сімсот сімдесят сім) гривень 67 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.