Ухвала

від 26.04.2024 по справі 440/13373/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2024 р.Справа № 440/13373/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року по справі № 440/13373/23

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Ярошенко"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 задоволено частково позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Ярошенко" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, до якої додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом подання безпосередньо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали апелянтом подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 22.12.2023 року у порядку спрощеного провадження було винесено оскаржуване рішення.

На зазначене рішення Головним управлінням ДПС у Полтавській області вперше подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Згідно матеріалів справи, ухвалу про повернення апеляційної скарги апелянтом отримано 14.03.2024 року о 01:30, про що свідчить довідка про доставку електронного листа в кабінет апелянта.

Апеляційна скарга подана до суду вдруге 22.03.2024 року, тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги посилається на на ст. 129 Конституції України, ст. ст. 121, 295 КАС України, висновки Верховного суду у постанові від 29.09.2022 по справі № 500/1912/22, введення воєнного стану на території України, та вказує, що первина апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження..

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Утім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2019 по справі № 209/1396/19.

Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Таким чином, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Колегія суддів зазначає, що у цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому, пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata (остаточне рішення).

Таким чином, реалізація проголошеного ч.8 ст. 169 КАС України права на повторне звернення з апеляційною скаргою вчинена у найкоротший термін з моменту постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених ч. 5 ст. 298 КАС України, без затримок та зайвих зволікань.

Враховуючи наявність права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, наведені докази відповідача про подання первісної апеляційної скарги в межах строків, встановлених КАС України, подання повторної апеляційної скарги без зволікань після постановлення ухвали суду про повернення апеляційної скарги, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення права на апеляційне оскарження рішення суду, тобто права на справедливий суд.

У справі Іліан проти Туреччини Європейський Суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Наведене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 по справі № 804/243/16, відповідно до якого, вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що в цій конкретній справі відповідачем вчинялися дії щодо оскарження судового рішення , первинна апеляційна скарга подана у строк встановлений КАС України, сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги. Також суд, у цій конкретній справі, враховує те, що після повернення первинно поданої апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали суду апеляційної інстанції ( 22.12.2023 р.), відповідачем через нетривалий проміжок час (8 днів) повторно подано апеляційну скаргу.

Проаналізувавши доводи, зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, продемонстрованість добросовісного ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження, враховуючи те, що первинна апеляційна скарга була подана у рамках процесуального строку на апеляційне оскарження, дату подання апеляційної скарги вдруге в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги, направленість дій апелянта на оскарження рішення, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, тому, заява підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.

Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 КАС України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 КАС України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 КАС України).

З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття провадження у справі відсутні.

Відповідно до ч. 10 ст. 18 КАС України, процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

З метою забезпечення прав учасників справи на своєчасний та належний розгляд поданих апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне витребувати із суду першої інстанції справу, рішення в якій оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 300 КАС України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 121, 293, 295-297, 300, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року по справі № 440/13373/23 поновити.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року по справі № 440/13373/23 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Ярошенко" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Зупинити дію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року по справі № 440/13373/23.

Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 5 днів від дати отримання копії ухвали.

Надіслати учасникам справи копії апеляційних скарг та доданих до них матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.

Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/13373/23.

Справу невідкладно направити до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис)І.С. Чалий І.М. Ральченко