Постанова

від 25.04.2024 по справі 620/15129/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/15129/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порялку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ніжинський регіональний центр сервісу» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Ніжинський регіональний центр сервісу» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.08.2023 №9436459/31157263 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.08.2023 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 10.08.2023 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем подано весь пакет документів, який складено з дотриманням вимог законодавства та який підтверджує здійснення господарської операції, втім податковим органом протиправно відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.08.2023 №9436459/31157263 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.08.2023 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 10.08.2023 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання на реєстрацію.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби України у у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки обов`язок довести реальність господарської операції по спірній податковій накладній та підтвердити її належними первинними документами покладається виключно на позивача, тому з огляду на невиконання позивачем вимог податкового органу щодо підтвердження правомірності формування та надання податкової накладної, підстави для скасування оскаржуваного рішення - відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, що ставить платника податку у невизначене становище щодо надання необхідних документів, що вказує про протиправність спірного рішення.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Ніжинський РЦС» та ТОВ «Транс-Торг Ічня» було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 08.04.2022 №08/04/2022-1, згідно якого, позивачем було придбано Трактор колісний, реєстраційний номер НОМЕР_2, марки JOHN DEERE 8345R, 2017 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 (а.с.20-21). Покупцю виставлено рахунок на оплату від 08.04.2022 №6 на суму 193 000,00 грн, оформлено видаткову накладну від 11.04.2022 №4 та Акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 08.04.2022 №08/04/2022-1.

У подальшому, 07.08.2023 між ПП «Ніжинський РЦС» та ТОВ «Бест Лізинг» укладено контракт купівлі продажу №230807-7/КП, за яким ТОВ «Бест Лізинг» прийняло у власність зазначений вище трактор.

Відповідно до Акту прийому передачі до Контракту від 07.08.2023 №230807-7/КП транспортний засіб передано покупцю.

Того ж дня, 07.08.2023 між ПП «Ніжинський РЦС» (лізингоодержувач) та ТОВ «Бест Лізинг» (лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу №230807-2/ФЛ-Ю-І, за яким лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування, відповідно до специфікації, трактор колісний, марки JOHN DEERE 8345R, 2017 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 вартістю 3 710 867,00 грн в т.ч. ПДВ 618 477,83 грн, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (а.с.26-32, 33, 34-35, 36, 37, 38). Згідно графіку сплати лізингових платежів - авансовий лізинговий платіж складає 595 103,75 грн.

Також, 07.08.2023 між сторонами укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу від 07.08.2023 №230807-2/ФЛ-Ю-І (а.с.39).

Відповідно до Акту прийому передачі Об`єкта лізингу в користування від 10.08.2023 лізингоодержувач прийняв об`єкт лізингу в користування (фінансовий лізинг).

Як наслідок, 10.08.2023 між сторонами укладено договір про зарахування зустрічних вимог та Акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.08.2023 на суму 595 103,72 грн.

Відповідно позивачем 07.08.2023 оформлено податкову накладну №15 на суму 595 103,72 грн, в т.ч. ПДВ 99 183,95 грн.

Також 10.08.2023 складено ще одну податкову накладну №20 на суму 3 115 763,28 грн, в т.ч.ПДВ 519 293,88 грн.

Зазначені накладні направлено на реєстрацію, проте позивачем отримано квитанції, відповідно до яких реєстрацію вищевказаних накладних зупинено з підстав того, що обсяг постачання товару\послуги 8701, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додаткового повідомлено показник «D»=16.1305%, «Р»=261. Запропоновано надати пояснення та копії документів.

Як наслідок, 15.08.2023 відповідачу надіслані пояснення до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено.

Відповідно до вказаних пояснень, на суму першого платежа за дговором лізингу у розмірі 595 103,72 грн був складений Акт зарахування зустрічних вимог, що є першою подією при продажу трактора, внаслідок чого складено податкову накладну від 07.08.2023 №15. Накладну від 10.08.2023 №20 складено за другою подією - на пісдтаві Акту прийому-передачі від 10.08.2023. До пояснень додано: договір купівлі-продажу транспортного засобу, рахунок на оплату за трактор, видаткову накладну на трактор, акт прийому передачі транспортного засобу, платіжне доручення на оплату трактора, свідоцтво про реєстрацію машини, наказ про прийняття на роботу тракториста, договір лізингу, договір купівлі продажу трактора, додаткову угоду, акт зарахування зустрічних вимог, акт приймання-передачі трактора, платіжне доручення лізингового платежу від 11.08.2023 №44, договір поставки мобільної зерносушки, платіжні доручення за сушку, договір інвестування та договори суборенди землі.

Однак, відповідачем прийнято рішення від 17.08.2023 №9366577/31157263 та №9366576/31157263, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних від 07.08.2023 №15 та 10.08.2023 №20 у зв`язку з наданням документів, складених із порушенням законодавства.

Враховуючи наведене, позивачем 10.08.2023 складено податкову накладну №43 на суму 3 710 867,00 грн, реєстрацію якої зупинено з підстав того, що обсяг постачання товару\послуги 8701, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додаткового повідомлено показник «D»=16.1305%, «Р»=903.25. Запропоновано надати пояснення та копії документів.

За результатами розгляду поданих документів прийнято рішення від 30.08.2023 №9436459/31157263, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної через надання платником податку копій документів, складених з порушенням законовадства. В графі додаткова інформація зазначено, що надані документи дублюють документи, які були надані до податкової накладної від 07.08.2023 №15 та від 10.08.2023 №20 (розглянуті комісією ГУ та прийнято рішення 17.08.2023).

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем подавалися до контролюючого органу пояснення та документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з відповідним контрагентом, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 10.08.2023 №43 слугувало те, що така податкова накладна відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями пунктів 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, Додатком 3 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, згідно з пунктом 1 вказаного Додатку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) критерієм ризиковості платника податку на додану вартість є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У даному випадку, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить від чіткого визначення відповідачами конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Тобто, неможливо встановити з яких саме підстав воно прийнято, що вказує на невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та призводить до його протиправності.

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.

У свою чергу, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної, зокрема надано копії первинних документів, які належно підтверджують факт здійснення господарських операцій на підставі яких складено податкову накладну.

Так, документи, які надавались відповідачу та які долучені до матеріалів справи, зокрема, договір купівлі-продажу транспортного засобу, рахунок на оплату за трактор, видаткову накладну на трактор, акт прийому передачі транспортного засобу, договір лізингу, договір купівлі продажу трактора, додаткова угода, акт зарахування зустрічних вимог, акт приймання-передачі трактора, повністю відображають зміст господарських операцій позивача із ТОВ «Бест Лізинг».

Посилання у спірному рішенні на те, що надані документи дублюють документи, які були надані до податкової накладної від 07.08.2023 №15 та від 10.08.2023 №20, колегія суддів оцінює критично, оскільки у реєстрації зазначених накладних позивачу відмовлено.

У даному випадку, подана на реєстрацію податкова накладна від 10.08.2023 №43 є результатом усунення допущених позивачем помилок при попередньому складанні податкових накладних, складена за фактом передачі транспортного засобу у користування, що підтверджується Актом приймання передачі, що в свою чергу, повністю відповідає змісту п.187.1 ст.187 ПК України.

При цьому, позивач позбавлений можливості усунути помилки при оформленні податкових накладних від 07.08.2023 №15 та від 10.08.2023 №20 шляхом подання розрахунку/коригування, оскільки останні не зареєстровані.

Відповідно, такі дії позивача не призводять до втрат бюджету, а неможливість зареєструвати податкову накладну, в даному випадку, порушує його право на можливість формування податкового кредиту.

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі - Порядок №520).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ озрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Разом з тим, враховуючи вищевказані норми, оскаржуване рішення, повинно було б містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів, а саме: врахування поданих позивачем документів.

Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятих рішень.

При цьому, надані платником податків суду та на розгляд контролюючого органу пояснення та первинні документи є достатніми для підтвердження викладених у поясненнях товариства щодо підтвердження відомостей, зазначених у спірній податковій накладній, а тому є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію.

Оскільки зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючим органом було здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.08.2023 №9436459/31157263 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.08.2023 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як наслідок, для належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 10.08.2023 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання на реєстрацію.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко