Постанова

від 26.04.2024 по справі 320/10898/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10898/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Аліменка В.О.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Левел Медіа» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство Левел Медіа» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221654/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 02.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221652/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221651/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №9 від 19.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.02.2023 №8262985/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №15 від 26.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 02.12.2022; податкову накладну №6 від 12.12.2022; податкову накладну №9 від 19.12.2022; податкову накладну №15 від 26.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що надані документи до контролюючого органу підтверджують здійснення господарських операцій за результатами яких видані податкові накладні, тому відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову в прийнятті податкових накладних.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221654/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 02.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221652/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221651/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №9 від 19.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.02.2023 №8262985/44058388 щодо відмови в реєстрації податкової накладної №15 від 26.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 02.12.2022; податкову накладну №6 від 12.12.2022; податкову накладну №9 від 19.12.2022; податкову накладну №15 від 26.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби України у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що надані позивачем первинні документи містять лише інформацію про господарську операцію, втім підтвердити її реальність можливо лише за наслідками оцінки усіх документів, що мають бути подані.

На думку апелянта, зобов`язання судом першої інстанції прийнти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень щодо зупинених податкових накладних.

Позивач звертає увагу на те, що під час зупинення реєстрації податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (виконавець) та ТОВ «Конарк Інтелмед» (замовник) було укладено договір №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі інтернет від 20.12.2021 (далі - договір) відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати рекламні послуги з розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет (далі - послуги) у строки та на умовах, обумовлених даним договором (п. 1.1 договору).

23 листопада 2022 року було підписано додаток №13 до договору №128 від 20.12.2021 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет відповідно до якого виконавець взяв на себе зобов`язання з розміщення рекламних матеріалів (зображення, тексти, аудіо-, та відеоматеріали, рекламні банери, банери коди, та інші матеріали) щодо товарів/послуг замовника на Інтернет ресурсах згідно переліку, що зазначений в додатку до договору на загальну суму 1 862 400 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 310400 грн.

Цим же додатком до договору передбачено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником у відповідності до погодженого сторонами графіку оплати послуг: 465600 грн. до 02.12.2022; 465600 грн. до 12.12.2022; 465600 грн. до 19.12.2022; 465600 грн. до 26.12.2022.

Також з метою виконання зобов`язань за договорами про надання рекламних та/або інших послуг в мережі інтернет та додатком до нього, виконавцем було укладено Договір про надання послуг №411-3343-5176-8118 від 11.01.2022 року з ТОВ «Гугл».

У свою чергу, позивач виконав свої зобов`язання за договором №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі інтернет від 20.12.2021, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та звітами про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет: акт №АК-270 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2022 та звіт про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет від 31.12.2022.

Як наслідок, на виконання вказаних умов договору було складено податкові накладні та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: №3 від 02.12.2022; №6 від 12.12.2022; №9 від 19.12.2022; №15 від 26.12.2022; №13 від 11.11.2022; №16 від 18.11.2022; №2 від 02.02.2023; №9 від 08.02.2023.

Частина податкових накладних: №13 від 11.11.2022; №16 від 18.11.2022; №2 від 02.02.2023; №9 від 08.02.2023 були зареєстровані, що підтверджується відповідними квитанціями до них.

Проте, реєстрація №3 від 02.12.2022; №6 від 12.12.2022; №9 від 19.12.2022; №15 від 26.12.2022 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, з причин того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 62.09, 73.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерію ризиковості здійснення операцій.

У свою чергу позивачем було направлено на адресу податкового органу письмові пояснення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій.

Щодо податкової накладної №3 від 02.12.2022, позивач надав: пояснення від 24.01.2023, договір оренди нежитлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренди нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатного розкладу на 2022 рік, договір оренди компютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до Ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022, акт прийому-передачі права №167 від 10 жовтня 2022 року, платіжне доручення №570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079389207 від 02.12.2022, рахунок-фактура №1079390641 від 05.12.2022, рахунок-фактура №1079364438 від 09.12.2022, платіжне доручення №112 від 02.12.2022, платіжне доручення №113 від 05.12.2022, платіжне доручення №119 від 09.12.2022, банківська виписка за 02.12.2022, банківська виписка за 05.12.2022, банківська виписка за 09.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до договору №128 від 20.12.2021 про надання рекламних та/або із послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №358 від 23.11.2022, платіжне доручення №10774 від 02.12.2022.

Щодо податкової накладної №6 від 12.12.2022, позивач надав: пояснення від 25.01.2023, договір оренда нежитлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренда нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатного розкладу на 2022 рік, договір оренди комп?ютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до Ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022 року, акт прийому-цередачі права №167 від 10 жовтня 2022 року, платіжне доручення №570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079383487 від 12. 12.2022, платіжне доручення №122 від 12. 12.2022, банківська виписка за 12.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до Договору №128 від 20.12.2021 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №359 від 23.11.2022, платіжне доручення №10798 від 12.12.2022, акт виконаних робіт №270 від 31.12.2022, звіт з реклами до акту виконаних робіт №270 від 31.12.2022.

Щодо податкової накладної №9 від 19.12.2022, позивач надав: пояснення від 26.01.2023, договір оренди нежитлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренди нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатного розкладу на 2022 рік, договір оренди комп?ютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022, акт прийому-передачі права №167 від 10 жовтня 2022, платіжне доручення №570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079402143 від 19.12.2022, платіжне доручення №137 від 19.12.2022, банківська виписка за 19.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послут в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до договору №128 від 20.12.2021 про надання реклами послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №360 від 23.11.2022, платіжне доручення №10844 від 19.12.2022, акт виконаних робіт №270 від 31.12.2022, звіт з реклами до акту виконаних робіт №270 від 31.12.2022.

Щодо податкової накладної №15 від 26.12.2022, позивач надав: пояснення від 26.01.2023, договір оренди житлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренди нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатвого розкладу на 2022 рік, договір оренди комп?ютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022, акт прийому-передачі права №167 від 10 жовтня 2022, платіжне доручення № 570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079406955 від 26,12.2022, рахунок-фактура №1079377095 від 28.12.2022, платіжне доручення №148 від 26.12.2022, платіжне доручення №151 від 28.12.2022, банківська виписка за 26.12.2022, банківська випаска за 28.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до договору №128 від 20.12.2021 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №374 від 09.12.2022, платіжне доручення №10899 від 26.12.2022, акт виконаних робіт №270 від 31.12.2022, звіт з реклами до акту виконаних робіт №270 від 31.12.2022.

Однак, за результатами розгляду письмових пояснень було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням первинних документів та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому, відповідачем не було вказано, яких саме документів не було подано позивачем.

Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем доведено надання ним до податкового органу документів, які є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221654/44058388, від 07.02.2023 №8221651/44058388, від 07.02.2023 №8221652/44058388 від 14.02.2023 №8262985/44058388.

Як наслідок, з метою належного захисту порушених прав суд першої інстанції зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 02.12.2022; податкову накладну №6 від 12.12.2022; податкову накладну №9 від 19.12.2022; податкову накладну №15 від 26.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 02.12.2022; податкову накладну №6 від 12.12.2022; податкову накладну №9 від 19.12.2022; податкову накладну №15 від 26.12.2022 слугувало те, що такі податкові накладні відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями пунктів 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, Додатком 3 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, згідно з пунктом 1 вказаного Додатку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) критерієм ризиковості платника податку на додану вартість є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У даному випадку, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних залежить від чіткого визначення відповідачами конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Тобто, неможливо встановити з яких саме підстав воно прийнято, що вказує на невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та призводить до його протиправності.

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.

У свою чергу, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної, зокрема надано копії первинних документів, які належно підтверджують факт здійснення господарських операцій на підставі яких складено податкові накладні.

Так, стосовно податкової накладної №3 від 02.12.2022, позивач надав: пояснення від 24.01.2023, договір оренди нежитлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренди нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатного розкладу на 2022 рік, договір оренди компютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до Ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022, акт прийому-передачі права №167 від 10 жовтня 2022 року, платіжне доручення №570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079389207 від 02.12.2022, рахунок-фактура №1079390641 від 05.12.2022, рахунок-фактура №1079364438 від 09.12.2022, платіжне доручення №112 від 02.12.2022, платіжне доручення №113 від 05.12.2022, платіжне доручення №119 від 09.12.2022, банківська виписка за 02.12.2022, банківська виписка за 05.12.2022, банківська виписка за 09.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до договору №128 від 20.12.2021 про надання рекламних та/або із послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №358 від 23.11.2022, платіжне доручення №10774 від 02.12.2022.

Щодо податкової накладної №6 від 12.12.2022, позивач надав: пояснення від 25.01.2023, договір оренда нежитлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренда нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатного розкладу на 2022 рік, договір оренди комп?ютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до Ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022 року, акт прийому-цередачі права №167 від 10 жовтня 2022 року, платіжне доручення №570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079383487 від 12. 12.2022, платіжне доручення №122 від 12. 12.2022, банківська виписка за 12.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до Договору №128 від 20.12.2021 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №359 від 23.11.2022, платіжне доручення №10798 від 12.12.2022, акт виконаних робіт №270 від 31.12.2022, звіт з реклами до акту виконаних робіт №270 від 31.12.2022.

Стосовно податкової накладної №9 від 19.12.2022, позивач надав: пояснення від 26.01.2023, договір оренди нежитлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренди нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатного розкладу на 2022 рік, договір оренди комп?ютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022, акт прийому-передачі права №167 від 10 жовтня 2022, платіжне доручення №570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079402143 від 19.12.2022, платіжне доручення №137 від 19.12.2022, банківська виписка за 19.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послут в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до договору №128 від 20.12.2021 про надання реклами послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №360 від 23.11.2022, платіжне доручення №10844 від 19.12.2022, акт виконаних робіт №270 від 31.12.2022, звіт з реклами до акту виконаних робіт №270 від 31.12.2022.

Щодо податкової накладної №15 від 26.12.2022, позивач надав: пояснення від 26.01.2023, договір оренди житлового приміщення №22/08/22 від 22.08.2022, договір оренди нежитлового приміщення №01/09/22 від 01.09.2022, штатний розклад на 2022 рік, наказ 10 від 31.12.2021 про затвердження штатвого розкладу на 2022 рік, договір оренди комп?ютерної техніки №01/07/2021 від 01.07.2021, акт прийому-передачі комп?ютерної техніки від 01.07.2021, ліцензійна угода №2022/46 від 06.10.2022, додаток 1 до ліцензійної угоди №2022/46 від 06.10.2022, рахунок на оплату №200 від 06 жовтня 2022, акт прийому-передачі права №167 від 10 жовтня 2022, платіжне доручення № 570 від 10.10.2022, банківська виписка від 10.10.2022, рахунок-фактура №1079406955 від 26,12.2022, рахунок-фактура №1079377095 від 28.12.2022, платіжне доручення №148 від 26.12.2022, платіжне доручення №151 від 28.12.2022, банківська виписка за 26.12.2022, банківська випаска за 28.12.2022, договір №128 про надання рекламних та/або інших послуг в мережі Інтернет від 20.12.2021, додаток №13 від 23.11.2022 до договору №128 від 20.12.2021 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет, рахунок-фактура №374 від 09.12.2022, платіжне доручення №10899 від 26.12.2022, акт виконаних робіт №270 від 31.12.2022, звіт з реклами до акту виконаних робіт №270 від 31.12.2022.

При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі - Порядок №520).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ озрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення містять посилання на ненадання платником податків первинних документів та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Разом з тим, враховуючи вищевказані норми, оскаржувані рішення, повинні були б містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів, а саме: врахування поданих позивачем документів.

Ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятих рішень.

При цьому, надані платником податків суду та на розгляд контролюючого органу пояснення та первинні документи є достатніми для підтвердження викладених у поясненнях позивача щодо підтвердження відомостей, зазначених у спірних податкових накладних, а тому є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Оскільки зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом було здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.02.2023 №8221654/44058388, від 07.02.2023 №8221651/44058388, від 07.02.2023 №8221652/44058388 від 14.02.2023 №8262985/44058388.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як наслідок, для належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 02.12.2022; податкову накладну №6 від 12.12.2022; податкову накладну №9 від 19.12.2022; податкову накладну №15 від 26.12.2022 ТОВ «Агентство Левел Медіа» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання.

При цьому, у відзиві позивач просив відшкодувати витрати на адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 20000 грн.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз вимог статті 134 КАС України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Кубрак і Партнери» укладено договір про надання правової допомоги №02-28/03-АО від 28.03.2024, відповідно до якого дане Адвокатське об`єднання надає Клієнту правову допомогу, пов`язану із представництвом Клієнта в Шостому апеляційному адміністративному суді по справі №320/10898/23, а саме:

- ознайомлення з апеляційною скаргою;

- складення відзиву на апеляційну скаргу;

- складення заяви про розподіл судових витрат;

- участь у судовому засіданні у разі призначення розгляду справи з викликом та повідомленням сторін;

- складення до суду першої інстанції про видачу копії судового рішення та виконавчого документа для подальшої передачі на примусове виконання судового рішення.

Згідно з рахунком на оплату №6 від 28.03.2024 виставлено позивачу рахунок за витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн та сплачено дану суму згідно платіжної інструкції від 15.04.2024 №5373.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У той же час, колегія суддів зауважує, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 813/1966/18.

У свою чергу, відповідачем не подано клопотання про зменшення, де було б зазначено обставини на спростування співмірності розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України згідно якої для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 частини першої ст.1 Закону №5076-VI).

При цьому, відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Слід зазначити, що надані послуги адвокатом такі як ознайомлення з апеляційною скаргою входить до процесу складення відзиву, які є взаємозалежними та не виключають одна одну, відтак витрати на здійснення вказаного виду роботи не можуть бути відшкодовані.

До того ж, з огляду на те, що сам текст відзиву на апеляційну скаргу стосується безпосередньо оцінки судового рішення та апеляційної скарги відповідача, що свідчить про відсутність тривалого часу для його написання, враховуючи, що спір, який виник між сторонами, віднесений Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності, предмет спору в цій справі стосується оскарження рішень про відмову у реєстрації чотирьох податкових накладних, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Що стосується витрат, понесених за участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, то колегія суддів звертає увагу на те, що дана справа була призначена у порядку письмового провадження та не потребувала виклику сторін у судове засідання.

Стосовно такого виду робіт як складення до суду першої інстанції про видачу копії судового рішення та виконавчого документа для подальшої передачі на примусове виконання судового рішення, то даний вид послуг жодним чином не стосується суду апеляційної інстанції.

Щодо відшкодування витрат за написання заяви про розподіл судових витрат, колегія суддів звертає увагу, що складення такої заяви не потребує значного часу, та фактично зазначена заява була викладена у тексті відзиву на апеляційну скаргу.

З огляду на вказане, оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та предмет даного позову, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу лише на суму 10000 грн, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, що відповідає критерію реальності таких витрат.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишити без змін.

Стягнути на користь ТОВ «Агентство Левел Медіа» понесені витрати на оплату правової допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.О. Аліменко

В.В. Кузьменко