Постанова

від 25.04.2024 по справі 620/16035/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/16035/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Клопот С.Л.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі по тексту - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі: «Реконструкція (невідкладні аварійно-відновлювальні роботи) житлового будинку **** пошкодженого внаслідок ракетного удару зі сторони країни-агресора російської федерації 19.08.2023» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-08-009393-а) від 12.10.2023.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року значений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження начальника Чернігівської обласної військової адміністрації від 22.08.2023 № 8 «Про введення в дію рішення ради оборони», розпорядження Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району - Чернігівської області від 29.08.2023 № 84 «Про затвердження рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 25 серпня 2023 року № 544 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05 січня 2023 року № 2 «Про затвердження переліків об`єктів житлово-комунального господарства, інших об`єктів інфраструктури, природоохоронних заходів і напрямів реалізації заходів та робіт з територіальної оборони на 2023 рік, що фінансується за рахунок коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади»», розпорядження Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області від 29.08.2023 № 75 «Про затвердження рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 25 серпня 2023 року № 543 «Про внесення змін та доповнень до рішення Чернігівської міської ради від 30 листопада 2022 року № 24/VIII - 38 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік» зі змінами та доповненнями» та керуючись Протоколом засідання комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернігівської міської ради від 24.08.2023 року № 16 Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради була здійснена закупівля: «Реконструкція (невідкладні аварійно-відновлювальні роботи) житлового будинку **** пошкодженого внаслідок ракетного удару зі сторони країни - агресора російської федерації 19.08.2023», на підставі підпункту 4 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

За результатами даної процедури закупівлі між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» (далі - Генпідрядник, ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ») 06.09.2023 року за № 7375-1 був укладений договір без застосування відкритих торгів на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція (невідкладні аварійно-відновлювальні роботи) житлового будинку по вул. Гетьмана Полуботка, 4 в м. Чернігів, пошкодженого внаслідок ракетного удару зі сторони країни-агресора російської федерації 19.08.2023» (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція) (далі по тексту - Договір № 7375-4) про що, позивачем, оприлюднено в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, який укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII).

19.09.2023 року Держаудитслужбою був розпочатий моніторинг процедури закупівлі: «Реконструкція (невідкладні аварійно-відновлювальні роботи) житлового будинку **** пошкодженого внаслідок ракетного удару зі сторони країни агресора російської федерації 19.08.2023» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-08-010219-а) (Наказ Держаудитслужби від 19.09.2023 № 48-3 «Про початок моніторингу закупівель»).

За результатами проведеного моніторингу, контролюючим органом складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-08-009393-а від 12 жовтня 2023 року (далі по тексту - оскаржуваний висновок), в пункті 2 розділу II Констатуючої частини якого зазначається наступне:

- за результатами аналізу питання надання документів у випадках, передбачених Законом встановлено порушення вимог абзацу першого частини п`ятої статті 8 Закону;

- за результатами аналізу питання дотримання принципів здійснення публічних закупівель встановлено порушення вимог пункту 3 частини першої статті 5 Закону;

- за результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель, наявності підстав для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, надання інформації у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

Також, Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язано Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради вжити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.

Вважаючи протиправним оскаржуваний висновок, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладені між позивачем та його контрагентом, договори виконуються належним чином, у відповідності до вимог замовника, передбачених технічним завданням тендерної документації, а тому спонукання позивача до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 17 березня 2020 року № 530-IX, тобто у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 922-VIII).

Статтею 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що у цьому законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет (пункт 1);

- веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього (пункт 5);

- електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7);

- моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 922-VІІІ визначено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 922-VІІІ цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Абзацами 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев`ятнадцята статті 8 Закону № 922-VІІІ).

Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VІІІ визначено, що основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження:

- примірної тендерної документації;

- примірного положення про уповноважену особу;

- примірного положення про тендерний комітет; примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;

- примірної методики визначення вартості життєвого циклу;

- порядку визначення предмета закупівлі;

- порядку розміщення інформації про публічні закупівлі;

- особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення;

- форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції;

- порядку організації тестування уповноважених осіб;

- переліку формальних помилок.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону № 922-VІІІ замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики (абзац 1 частини шостої статті 10 Закону № 922-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 922-VІІІ електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (частина третя статті 12 Закону № 922-VІІІ).

Частиною восьмою статті 12 Закону № 922-VІІІ визначено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 922-VІІІ замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 922-VІІІ оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 922-VІІІ визначено, що замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 26 Закону № 922-VІІІ тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника:

1) не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

2) викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

3) є такою, строк дії якої закінчився.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

Пунктом 3 частини другої статті 32 Закону № 922-VІІІ встановлено, що тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VІІІ договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону № 922-VІІІ).

Правовими положеннями ч.1 статті 43 Закону № 922-VІІІ визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241, затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі по тексту - Порядок № 552).

Згідно з розділом ІІІ Порядку № 552, у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначаються:

- дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

- питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

- опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення та, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначає вимогу зобов`язального характеру у спосіб, встановлений законом.

На виконання вимог пункту 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Постановою № 1178 від 12.10.2022 Кабінет Міністрів України затвердив Особливості.

Так, вказаними Особливостями було встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель, для забезпечення захищеності Замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до пункту 3 Особливостей, (у редакції чинній на момент укладання договору), замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей.

Відповідно до підпункту 4 пункту 13 Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладання договору, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

В положеннях даного пункту Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладення договору, також зазначається, що за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону.

У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 5-11, 14 цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також зазначає підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту.

Пунктом 3-8 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VІІІ, передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Відповідно до пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі, згідно з пунктами 10 і 13 цих Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України, з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

Щодо доводів відповідача про порушення Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради вимог абзацу 1 ч.5 статті 8 Закону № 922-VІІІ, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями статті 8 Закону № 922-VІІІ передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з абзацом першим пункту 23 Особливостей, Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у процедурі публічної закупівлі замовником визначено предмет закупівлі: Реконструкція (невідкладні аварійно-відновлювальні роботи) житлового будинку **** пошкодженого внаслідок ракетного удару зі сторони країни-агресора російської федерації 19.08.2023».

У відповідності до вищенаведених норм законодавства у сфері публічних закупівель, 19.09.2023 року Держаудитслужбою прийнято рішення про проведення моніторингу даної процедури закупівлі, предметом аналізу якого були питання:

- визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель та обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, наявність підстав для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, відповідності умов договору вимогам законодавства, дотримання принципів здійснення публічних закупівель, надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Так, в ході проведення моніторингу даної процедури закупівлі посадовою особою органу державного фінансового контролю, відповідальною за проведення моніторингу 21 вересня 2023 року, через електронну систему закупівель, було оприлюднено запит Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради про надання пояснень в рамках проведення моніторингу.

26.09.2023 року Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, тобто у встановлений Законом термін, через електронну систему закупівель, було надано вичерпну відповідь на запит від 21.09.2023 року з наданням пояснень на запитувану інформацію, із зазначенням нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилися дана закупівля, та щодо відомостей, які були внесені Замовником під час проведення процедури закупівлі до Єдиної державної електронної система у сфері будівництва, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим та вільним від корупції).

Також, позивачем додано документи, які стосується процедури закупівлі, зокрема:

- Протокол засідання комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернігівської міської ради від 24.08.2023 року № 16;

- Протокол № 30 від 06.09.2023 рішення уповноваженої особи з питань проведення закупівель управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради щодо розгляду та затвердження змін до річного плану закупівель на 2023 рік;

- Розпорядження Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області від 29.08.2023 № 84 «Про затвердження рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 25 серпня 2023 року № 544 «Про винесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05 січня 2023 року № 2 «Про затвердження переліків об`єктів житлово-комунального господарства, інших об`єктів інфраструктури, природоохоронних заходів і напрямів реалізації заходів та робіт з територіальної оборони на 2023 рік, що фінансується за рахунок коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади»»;

- Розпорядження Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області від 29.08.2023№ 75 «Про затвердження рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 25 серпня 2023 року № 543 «Про внесення змін та доповнень до рішення Чернігівської міської ради від 30 листопада 2022 року № 24/VIII - 38 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік» зі змінами та доповненнями»;

- Розпорядження начальника Чернігівської обласної військової адміністрації від 22.08.2023 № 8 «Про введення в дію рішення ради оборони».

03.10.2023 року посадовою особою органу державного фінансового контролю, через електронну систему закупівель, було оприлюднено черговий запит Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради про надання пояснень в рамках проведення моніторингу процедури закупівлі.

06.10.2023 року, тобто у встановлений Законом термін, через електронну систему закупівель, Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради повторно було надано вичерпну відповідь на запит від 03.10.2023, з наданням пояснень на запитувану інформацію.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в оскаржуваному висновку від 12.10.2023, Держаудитслужба зазначає, що Замовником у відповідь на вищевказані запити від 21.09.2023 та 03.10.2023 не надано запитувані документи - акт візуального огляду об`єкта (інженерних мереж та споруд) з висновком за результатами огляду про доцільність проведення експертного обстеження об`єкта, експертний звіт за результатами обстеження пошкодженого об`єкту, проектно-кошторисну документацію, технічне завдання, дефектні акти, комерційні пропозиції від потенційних учасників тощо, на підставі яких здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також, не надано Договір № 7375-1 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція (невідкладні аварійно- відновлювальні роботи) житлового будинку **** пошкодженого внаслідок ракетного удару зі сторони країни-агресора російської федерації 19.08.2023» (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція) з усіма невід`ємними його частинами/додатками.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що здійснення даної закупівлі відбулося згідно підпункту 4 пункту 13 Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладання договору, а саме: придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі, у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

У свою чергу, на законодавчому рівні умовами підпункту 4 пункту 13 Особливостей, не визначено чіткий перелік документів щодо документального підтвердження Замовником існування нагальної потреби, а також не передбачено надання саме тих документів, які зазначені у запитах Держаудитслужби в рамках моніторингу процедури закупівлі, оскільки закупівлі згідно пункту 13 Особливостей здійснюються шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.

Згідно з пунктом 5 Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладання договору, забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими Особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих Особливостей).

Відповідно до вимог пункту 13 Особливостей, у редакції, яка діяла на момент укладання договору, за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запитів Держаудитслужби, про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, було надано відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель у відповідності до вимог абзацу першого частини п`ятої статті 8 Закону.

Отже, доводи відповідача про те, що позивачем порушено вимоги абзацу 1 частини 5 статті 8 Закону не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду , а тому є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 3 частини 1 статті 5 Закону № 922-VІІІ, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладання договору, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей.

В частині першій статті 5 Закону № 922-VІІІ зазначається, що Закупівлі здійснюються за такими принципами:

1.добросовісна конкуренція серед учасників;

2.максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3.відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4.недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5.об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6.запобігання корупційним діям і зловживання.

В оскаржуваному висновку від 12.10.2023 року контролюючий орган зазначив, що ненадання Замовником вищенаведених запитуваних документів, а саме: акту візуального огляду об`єкта (інженерних мереж та споруд) з висновком за результатами огляду про доцільність проведення експертного обстеження об`єкта, експертного звіту за результатами обстеження пошкодженого об`єкту, проектно-кошторисної документації, технічного завдання, дефектних актів, комерційних пропозицій від потенційних учасників тощо, в тому числі Договору № 7375-1 з усіма невід`ємними його частинами/додатками призвело до недотримання Замовником вимог пункту 3 частини 1 статті 5 Закону № 922-VІІІ, а саме, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також мети здійснення публічних закупівель, оскільки Держаудитслужбу фактично позбавлено можливості здійснити в ході моніторингу закупівлі контроль за використанням бюджетних коштів в сумі 2 211 079.37 грн., а також дослідити питання обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідності умов договору вимогам законодавства.

Разом з тим, п. 36 частини 1 статті 1 Закону № 922-VІІ, що уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

У свою чергу, уповноважений орган з питань закупівель в Україні - це Міністерство економіки України (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), основні функції та завдання якого у сфері публічних закупівель визначено Законом та Постановою КМУ від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови КМУ від 17.02.2021 № 124).

Положеннями статті 9 Закону № 922-VІІІ закріплено основні функції Уповноваженого органу, зокрема узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду у сфері закупівель; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; співробітництво з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції сфері закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 922-VІІІ Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

- оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:

- оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше ЗО днів у разі перевищення таких меж;

- оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

- оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;

- оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю- не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;

- зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень.

У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;

Пунктом 13 ч. 1 статті 10 Закону № 922-VІІІ передбачено, що замовник самостійно, через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням вище зазначених правових норм наголошує, що оскільки в пункті 13 Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладання договору, зазначається, що за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, то Замовник - Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, керуючись пунктом 13 частини 1 статті 10 Закону та пунктом 13 Особливостей законно оприлюднив тільки звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівлі, відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином, позивачем забезпечено дотримання принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель щодо даної закупівлі у повному обсязі, на виконання вимог пункту 3 частини першої статті 5 Закону.

Крім того, зазначене підтверджується в пункті 2 розділу констатуючої частини оскаржуваного висновку від 12.10.2023, в якому контролюючий орган - Держаудитслужба зазначає, що за результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель, наявності підстав для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, своєчасності надання інформації у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

Отже, доводи відповідача про те, що позивачем порушено вимоги п. 3 частини 1 статті 5 Закону не знайшли свого підтвердження, а тому є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Щодо зобов`язальних вимог Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області в оскаржуваному висновку здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно підпункту 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є актом індивідуальної дії, що приймається відповідачем в межах наданих йому повноважень і на виконання, покладених на нього завдань та встановлює для позивача певні обов`язки щодо його виконання.

За п.5 ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» №552 від 08.09.2020 року затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Згідно ч. 1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За ч.1 ст. 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині 1 ст. 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Норми Закону №922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

Так, Верховний Суд у постанові №420/5590/19 від 30 листопада 2021 року зазначив, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За приписами частин 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

Отже, за змістом наведених норм господарський договір, укладений між юридичними особами може бути розірваний лише за згодою сторін або у судовому порядку, проте для цього повинні існувати законні підстави.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень, як припинення зобов`язань не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, питання щодо розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та ТОВ «УТБ ІНЖИНІРИНГ» укладено договір №7375-1 від 06.09.2023 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція (невідкладні аварійно-відновлювальні роботи) житлового будинку по вул. Шевченка,1 в місті Чернігові, пошкодженого внаслідок ракетного удару зі сторони країни-агресора російської федерації 19.08.2023» (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція).

Після виконання робіт з реконструкції по Договору № 7375-1 Генпідрядник надав Замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, який попередньо перевірені та підписані уповноваженим на здійснення технічного нагляду та прийняті і підписані позивачем.

Отже, колегія судді зазначає, що вказані договори виконуються належним чином, у відповідності до вимог замовника, передбачених технічним завданням тендерної документації.

Колегія суддів бере до уваги, що норми Закону не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Отже, після отримання оскаржуваного висновку у позивача була відсутня об`єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 160/12925/19 та від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що спонукання позивача до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ».

У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Суд також враховує, що у висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів.

Вимога припинити зобов`язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Відтак, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення/розірвання зобов`язань за договорами, укладених за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Суд також виходить з того, що в оскаржуваному висновку необґрунтовано необхідність застосування саме такого способу усунення встановлених порушень, не наведено наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону № 922-VII.

Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що оскаржуваний висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-08-009393-а від 12.10.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 25.04.2024 року