Постанова

від 25.04.2024 по справі 120/11679/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11679/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

25 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2023 року позивач, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося з адміністративним позовом до колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про стягнення заборгованості із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 118884,05 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 10.01.2024 позов задовольнив частково. Стягнув з колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 108414,15 грн. Судове рішення мотивоване тим, що відповідно до матеріалів справи вказана заборгованість виникла у зв`язку з призначенням ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/10514/22, яке набрало законної сили 14.04.2023, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" на вказане рішення було відкрито лише 22.05.2023. Вважає, що у період з 14.04.2023 по 22.05.2023 рішення Вінницького окружного адміністративного суду вважається таким, що набрало законної сили.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що особі було неправомірно призначено пенсії, що підтверджується правовими висновками у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2023 року у справі № 120/10514/22, яким скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/10514/22

Вважає, що скасування рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року по справі №120/10514/22 має наслідком скасування усіх рішень Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Крім того повідомляє, що однією з підстав для подання апеляційної скарги слугувало те, що на запит позивача КП видало довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 12.08.2022р., згідно якої позивач в період з 05.12.1996 по 01.06.2016 виконував роботи з особливо шкідливими умовами праці менше 25% робочого часу на дату виконання вказаних робіт. Інформація, яка міститься у даній довідці була вирішальною для вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії.

Однак, позивач дану довідку ні до Головного управління пенсійного фонду у Вінницькій області ні до Вінницького окружного адміністративного суду до матеріалів справи №120/10514/22 не надав, що вказує на недобросовісність дій ОСОБА_1 , тобто рішення у справі №120/10514/22 було прийнято на підставі недостовірних відомостей.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що Головне управління зобов`язане було виконати рішення суду від 14.03.2023 у справі №120/10514/22 шляхом призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 . Пенсія ОСОБА_1 була призначена 17.04.2023 на виконання рішення суду з 21.07.2022, та в подальшому виплачена 12.05.2023 та 15.05.2023. Тобто, призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 було здійснено до 22.05.2023, в період коли рішення суду від 14.03.2023 у справі №120/10514/22 було чинним.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що колективне підприємство "Зварювальна лабораторія" знаходиться на обліку в головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказаний обов`язок виник у зв`язку з призначенням ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у Вінницькій області від 14.03.2023 пенсії, яким, зокрема, було зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 05.12.1996у по 30.05.2016 в Колективному підприємстві "Зварювальна лабораторія" на посаді інженера-дефектоскопіста рентгено-гамаграфування до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначити з 21.07.2022 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788.

У зв`язку з самостійною несплатою вказаної заборгованості, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до п. "а" ст.13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій таким працівникам встановлено п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV), згідно з яким до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які мають право на призначення пенсій за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом №1058, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Поряд з цим, відповідно до Закону № 1058-IV підприємства та організації зобов`язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплати і доставку пенсій, призначених на підставі п. "а" ст.13 Закону № 1788.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції № 21-1 (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1, № 2 покриваються підприємствами та організаціями з моменту призначення пенсії відповідній особі до моменту досягнення такою особою пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому підставою для відшкодування таких витрат є відповідний розрахунок фактичних витрат, сформований та надісланий платнику органом Пенсійного фонду.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог чинного законодавства, позивачем направлені розрахунки про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Згідно розрахунку позивача, розмір заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за травень-червень 2023 року.

Відповідно до матеріалів справи вказана заборгованість виникла у зв`язку з призначенням ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі № 120/10514/22.

Рішення набрало законної сили 14.04.2023. За невиконання судового рішення законом встановлено відповідальність.

При цьому судом першої інстанції враховано, що вказане рішення за розглядом апеляційної скарги КП "Зварювальна лабораторія" було скасовано постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023.

Водночас встановлено, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" на вказане рішення було відкрито лише 22.05.2023 року.

Тобто, у період з 14.04.2023 по 22.05.2023 рішення Вінницького окружного адміністративного суду вважається таким, що набрало законної сили.

Так, відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до матеріалів справи головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання рішення суду фактичне призначення пенсії відбулося 17.04.2023 року. Вказане підтверджується наданим позивачем розрахунком пенсії.

У зв`язку з тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду пенсію було призначено з 21.07.2022, у позивача виник обов`язок сплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії та надалі щомісячно виплачувати пенсійне забезпечення. При цьому, обов`язок відшкодування виплат та доставки пільгових пенсій, покладено саме на підприємство.

Єдиними випадком, коли стягнення коштів здійснюється з пенсіонера є допущене ним зловживання.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 103 Закону № 1788-XII, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону № 1788-XII, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-XII є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру.

Тобто, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Натомість, жодних відомостей від головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо наявних фактів зловживання пенсіонером ОСОБА_1 не надано.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що призначення та виплата пенсії позивачеві відбувалися відповідно до вимог законодавства на підставі рішення суду.

Згідно наданих позивачем квитанцій виплата заборгованої пенсії та виплата пенсії за травень була здійснена ним 12.05.2023 та 15.05.2023. Виплата пенсії за червень здійснена 12.06.2023.

Також судом першої інстанції враховано, що пенсія виплачена позивачеві після 22.05.2023 не може бути відшкодована відповідачем, оскільки з урахуванням вищезазначеного, здійснена головним управління Пенсійного фонду України без законних на те підстав, відтак виплачена пенсія за червень 2023 року у розмірі 10469,90 грн включенню у розрахунок суми щомісячної плати підприємства не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 108414,15 грн.

Доводи відповідача, що скасування рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року по справі №120/10514/22 має наслідком скасування усіх рішень Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не є підставою для невиконання пенсійним органам цього рішення.

Щодо доводів відповідача про те, що зловживання з боку ОСОБА_1 , які призвели до того, що суд першої інстанції у справі 120/10514/22 прийняв рішення на підставі недостовірних даних та документів вказаних позивачем і які останньому були вигідні, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення суду апеляційної інстанції колективним підприємством "Зварювальна лабораторія" в касаційному порядку не оскаржувалося, правової оцінки зазначеній довідці судом апеляційної інстанції не надавалось, зловживань з боку ОСОБА_1 в судовому порядку не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.