Постанова

від 25.04.2024 по справі 320/11913/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2024 року

Київ

справа №320/11913/22

адміністративне провадження №К/990/5526/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я. В.

учасники судового процесу:

представник позивача - Бартило Б. Ю.,

представники відповідача (ГУ ДПС): Ткач С. С., Савєльєва О. М.,

розглянувши в судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 320/11913/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КР ІНГРЕДІЄНТС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КР ІНГРЕДІЄНТС» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року (суддя Брагіна О. Є.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року (головуючий суддя - Чаку Є. В., судді: Коротких А. Ю., Сорочко Є. О.),

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2022 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КР ІНГРЕДІЄНТС» (далі - позивач, ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), у якій заявлено вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС №7267628/40422933 від 30 серпня 2022 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №61 від 26 липня 2022 року; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №61 від 26 липня 2022 року до податкової накладної №9 від 14 липня 2022 року, датою його формування та подання.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, позовну заяву повернув позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Судові рішення вмотивовані тим, що позовну заяву позивач направив на офіційну електронну пошту суду, тобто, не з використанням підсистеми «Електронний суд», що є порушенням вимог пункту 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі - Положення про ЄСІТС). Крім того, позовна заява надійшла у відсканованому вигляді (формат «PDF»), тобто, є електронною копією письмового документа, а не його оригіналом. Водночас, скан-копія позовної заяви містить підпис директора ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» Квашенка Романа, тоді як електронна копія підписана кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) іншої особи - Бартила Б. Ю. , у зв`язку з чим, як зазначили суди, вони були позбавлені можливості встановити дійсність та відповідність оригіналу наданої позивачем електронної копії паперового документа. У зв`язку з викладеним суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що подана позовна заява не містить власноручного підпису позивача або його представника, або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, оскільки вона є копією, а отже не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки позовна заява подається в оригіналі з власноручним підписом уповноваженої посадової особи позивача або його представника.

Додатково суд апеляційної інстанції на обґрунтування своєї позиції послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.

Не погодившись з такими висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована такими доводами:

1) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 викладено висновок про те, що вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (пункт 7.52 постанови). Крім того, у цій же постанові суду висловлено позицію про те, що якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб), але електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний;

2) щодо подання позовної заяви у відсканованому форматі PDF, позивач звертає увагу, що електронний документ і електронна копія паперового документу, в розумінні законодавства, є електронним документом, незалежно від способу його створення, передачі і збереження;

3) щодо скан-копії підпису директора Квашенка Р. і КЕП Бартила Б. Ю. позивач звертає увагу, що до матеріалів справи позовної заяви було додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» від 11 жовтня 2022 року, яка підтверджує факт перебування на посаді директора Товариства Квашенка Романа Михайловича , а також подано довіреність від 04 листопада 2022 року, якою Товариство уповноважило Бартила Богдана Юрійовича представляти його інтереси.

У зв`язку з викладеним, на переконання скаржника, оскільки позовна заява була надіслана на офіційну електронну пошту суду, містила підпис директора Квашена Р.М. , який має право вчиняти дії від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, а електронний примірник позовної заяви було підписано кваліфікованим електронним підписом представника Бартила Б. Ю. , то суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви. На обґрунтування своєї позиції у контексті належного способу звернення до суду, скаржник також звертає увагу, що того ж дня, 14 грудня 2022 року, Товариство подало до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву з інших підстав у відсканованому форматі PDF з накладенням на неї кваліфікованого електронного підпису представника Бартила Богдана Юрійовича , за допомогою засобів електронного листування (електронною поштою) на офіційну електронну адресу суду, тобто в ідентичний спосіб, і за наслідками розгляду поданої в такий спосіб позовної заяви було відкрито провадження у справі № 320/11694/22 та задоволено позовні вимоги.

Ухвалою від 21 лютого 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки зазначених доводів ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС».

04 березня 2024 року від ГУ ДПС надійшов відзив на касаційну скаргу. ГУ ДПС, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

У судовому засіданні Бартило Б. Ю. , який діяв в порядку самопредставництва юридичної особи, підтримав доводи і вимоги касаційної скарги з підстав, викладених у ній. Зазначав, що саме собою направлення позовної заяви зі скріпленням її своїм кваліфікованим електронним підписом не заборонено законодавством, а на підтвердження своїх повноважень він до надісланих суду документів долучав відповідну довіреність. Не заперечував проти того, що він не має статусу адвоката.

Ткач С. С. і Савєльєва О. М. , які діяли в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС, проти доводів касаційної скарги заперечували, просили відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу. Зазначали, що позивач порушив як спосіб звернення до суду з позовною заявою, так і порядок, встановлений для цього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, надані у судовому засіданні, обговоривши доводи та вимоги касаційної скарги в межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Зі змісту доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вбачається, що ключовими питаннями під час касаційного перегляду є: 1) можливість звернення юридичної особи у грудні 2022 року до суду з позовною заявою за допомогою засобів електронного зв`язку, відмінних від підсистеми «Електронний суд», - на офіційну електронну адресу суду; 2) можливість подання електронного документа у відсканованому форматі PDF; 3) можливість накладення на електронний документ, який містить відскановану копію підпису директора юридичної особи, кваліфікованого електронного підпису іншої особи, яка діє за довіреністю.

Перше ключове питання у цій справі було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22. Суд апеляційної інстанції, хоча і послався на висновки цієї постанови, однак, на переконання колегії суддів, - не в повній мірі їх розтлумачив, що призвело до неправильного їх застосування.

Так, Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і не має такого обов`язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

На переконання колегії суддів, та обставина, що Велика Палата Верховного Суду досліджувала питання звернення до суду з процесуальним документом в електронній формі саме фізичною, а не юридичною особою, не може впливати на правовий підхід, який висловлений в цій постанові суду.

Такий підхід полягає в тому, що особа, яка має обов`язок з реєстрації у підсистемі «Електронний суд» або ж добровільно у ній зареєструвалася (має Електронний кабінет), може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Такі висновки випливають також із вимог статті 18 КАС України (в редакції, чинній станом на грудень 2022 року):

адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України);

особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом (абзац другий частини восьмої статті 18 КАС України);

особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).

Слід зазначити, що тільки з 20 лютого 2024 року введено в дію частини п`яту і шосту статті 18 КАС України у новій редакції - щодо обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Станом на грудень 2022 року ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» не мало зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», але й не мало обов`язку з його реєстрації. Відповідно, звернення юридичної особи до суду з позовною заявою шляхом її направлення на офіційну електронну адресу суду з накладенням на неї кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на це особи у грудні 2022 року було допустимим способом звернення до суду, крім випадку, якщо подання позовної заяви від імені такої юридичної особи здійснювалося адвокатом як її представником.

Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» могло звернутися до суду з процесуальним документом в електронній формі виключно через підсистему «Електронний суд».

Враховуючи такий висновок, колегія суддів, вирішуючи друге ключове питання у цій справі, вважає, що за вищенаведених обставин спосіб формування електронного документа, який подається до суду на офіційну електронну адресу, не має визначального правового значення. Відсканована паперова форма процесуального документа у форматі PDF зі скан-копією підпису підписанта, за умови відповідності її іншим вимогам, які висуваються до електронних документів, не може сприйматись як неналежне оформлення позовної заяви в електронній формі.

Водночас колегія суддів не може не погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у випадку, якщо електронний примірник процесуального документа містить як відомості про його підписанта, так і його скан-копію підпису, то такий документ задля визнання його належно оформленим електронним документом не може скріплюватися КЕП іншої особи.

Вирішуючи третє ключове питання у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

З огляду на позицію скаржника у справі, він вважає, що право директора підписати паперову форму позовної заяви передбачено частиною третьою статті 55 КАС України, оскільки директор в цьому випадку діє в порядку самопредставництва юридичної особи. Правом на подання цього документа в електронній формі наділений також представник за довіреністю, який мав право накласти на цей документ свій кваліфікований електронний підпис і направити документи на офіційну електронну адресу суду.

Така позиція скаржника є помилковою, з огляду на таке.

Правом на вчинення процесуальних дій, пов`язаних із ініціюванням судового розгляду та/або безпосереднім розглядом справи, наділена відповідна сторона у справі. Вчинення процесуальної дії в розумінні норм процесуального законодавства слід розуміти як реалізацію прав та виконання обов`язків, передбачених статтею 44 КАС України.

За змістом частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Водночас, стаття 55 КАС України надає право стороні, третій особі в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частина третя статті 55 КАС України передбачає, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частинами першою і другою статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Отже, правом на подання позовної заяви від імені юридичної особи наділена або особа, яка має право діяти від її імені в порядку самопредставництва, або представник (за загальним правилом - адвокат, але у справах незначної складності КАС України допускає можливість участі від імені сторони фізичної особи за довіреністю).

Слід зазначити, що Бартило Б. Ю. у цій справі не надав доказів того, що на момент подання позовної заяви він був наділений повноваженнями діяти від імені позивача як його представник за довіреністю, оскільки за предметом поданого позову справа не віднесена до справ незначної складності відповідно до частини шостої статті 12 КАС України, а Бартило Б. Ю. не мав статусу адвоката.

Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Отже, подання позовної заяви передбачає підписання цього документа і його безпосереднє отримання відповідним судом. У випадку звернення до суду з позовною заявою в паперовій формі - така має містити власноручний підпис особи, яка її подає. У питанні ж звернення до суду з позовною заявою в електронній формі є свої особливості.

Так, згідно з частинами першою і другою статті 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Частиною четвертою статті 18 цього Закону визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частинами першою і другою статті 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За змістом статті 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресовані суду заяви або клопотання мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає. У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.

У цій справі, як встановлено судами і не заперечується скаржником, у направленій до суду в електронній формі позовній заяві міститься відсканована копія підпису директора ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» - Романа Квашенка , який вказаний як автор цього документа, який діє в порядку самопредставництва юридичної особи. Однак, така позовна заява скріплена кваліфікованим електронним підписом іншої особи - Бартила Богдана . Останній це пояснює тим, що він додав до електронного примірника позовної заяви довіреність від 04 листопада 2022 року, яка підтверджує його повноваження представника цієї юридичної особи.

Однак, повноваження Бартила Богдана діяти від імені ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» на підставі довіреності нічим не підтверджені, а його кваліфікований електронний підпис не може ані ідентифікувати особу, яка значиться в документі як підписант, ані її замінити. Кваліфікований електронний підпис Бартила Б. Ю. є засобом саме його ідентифікації, а не директора ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС» - Квашенка Романа .

Відповідно, позовна заява, яка направлялась до суду на офіційну електронну адресу, і містила відомості про підписанта Квашенка Романа мала бути скріплена кваліфікованим електронним підписом саме Квашенка Романа . Належним способом альтернативного звернення до суду (через представника Бартила Богдана ) було б подання позовної заяви, у якій підписантом значився саме представник з обов`язковим скріпленням електронного документа кваліфікованим електронним підписом такого представника та доданням документів, що підтверджують його повноваження.

Такий порядок звернення до суду в електронній формі дотримано не було. Відсканована паперова форма позовної заяви скріплена кваліфікованим електронним підписом іншої особи, яка не значиться в позовній заяві як підписант. Відповідно, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що надісланий електронний документ не мав сили оригіналу, оскільки був підписаний з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак, прирівнюється до непідписаного.

Фактично, як правильно зазначили суди, отримана судом в електронній формі скан-копія паперової позовної заяви від імені ТОВ «КР ІНГРЕДІЄНТС», яка не містила оригіналу власноручного підпису директора Квашенка Романа та не була скріплена його електронним підписом, не відповідає статусу належного процесуального документа, який підлягає розгляду судом по суті порушених у ньому питань. Накладення на цей документ електронного цифрового підпису Бартила Б. Ю. не усуває вказаного недоліку. Разом з тим оригінальний екземпляр цієї заяви з належним підписом позивача та/або його представника безпосередньо до суду у цьому провадженні не надходив.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, однак, помилково зазначили, що у грудні 2022 року позивач мав обов`язок звертатися до суду з процесуальними документами в електронній формі виключно через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, частково знайшли своє підтвердження, проте, не впливають на обраний судами процесуальний наслідок виявлених порушень під час подання позовної заяви в електронній формі, що є підставою для зміни судових рішень шляхом виключення висновків про порушення позивачем вимог пункту 25 Положення про ЄСІТС.

Керуючись статтями 341, 344, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КР ІНГРЕДІЄНТС» задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року змінити шляхом виключення з їх мотивувальних частин висновків про порушення позивачем вимог пункту 25 Положення про ЄСІТС.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Повне судове рішення складено 26 квітня 2024 року.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко