Рішення

від 17.04.2024 по справі 295/5323/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/5323/22

Категорія 67

2/295/896/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника позивачів адвоката Вернидуба Д.В.,

відповідача ОСОБА_4 ,

представника відповідача адвоката Петрушиної Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба (управління) в справах дітей Житомирської міської ради про зобов`язання виконати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначають, що 16.06.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено шлюб, після чого відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_8 . За змістом позову, в серпні 2019 року відповідач залишила спільне з позивачем місце проживання та з того часу проживає окремо разом зі своїми батьками. В той же час, відносини, що склались між позивачами та відповідачем, далекі від сімейних дружніх відносин. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про участь у вихованні та порядок побачень ОСОБА_1 із сином ОСОБА_8 » від 20.10.2021 року за №1210 визначено ОСОБА_1 порядок побачень із сином ОСОБА_8 щосуботи з 10.00 до 12.30 години у присутності матері дитини та за відсутності третіх осіб. Якщо робочий день батька випадає на суботу, побачення з дитиною переноситься на неділю з 10.00 до 12.30 години. За згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок участі у вихованні та побачень батька з дитиною. Незважаючи на вказане рішення, за словами позивачів, відповідач ухиляється від його виконання та не надає можливості батьку, а також діду та бабі бачитись та спілкуватися з дитиною. Останні неодноразово намагались налагодити відносини з відповідачем, але безрезультатно.

З огляду на викладене, позивачі просять визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожної середи та п`ятниці з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, першої та третьої суботи з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, другої та четвертої неділі з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання батька, а також щороку в літній період з 01 по 31 липня та в зимовий період з 02 по 06 січня без обов`язкової присутності матері та інших осіб; визначити діду ОСОБА_2 та бабі ОСОБА_3 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожного вівторка з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, кожної другої та четвертої суботи з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, кожної першої та третьої неділі з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, щороку два тижні в літній період за домовленістю між сторонами та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 23.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Заочним рішенням суду від 17.05.2023 року позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : щосереди та щоп`ятниці з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; перша, третя субота місяця з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин; друга, четверта неділя місяця з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання батька; щороку в літній період з 01 по 31 липня та в зимовий період з 02 по 06 січня без обов`язкової присутності матері та інших осіб. Вирішено питання щодо судових витрат (т. 1 а.с. 104-109).

Ухвалою суду від 22.08.2023 року скасовано заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17.05.2023 року у справі №295/5323/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 155-157).

Відповідачем ОСОБА_5 надано відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову. Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то відповідач вважає, що тут немає взагалі предмету спору. Заявляючи вимогу про визначення позивачам способу участі у вихованні та спілкуванні із сином та онуком, позивачі вказують, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні позивачів з дитиною, однак позивачі до позову не долучили доказів обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги, а саме доказів спричинення відповідачем зазначених перешкод. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взагалі не зверталися особисто до позивача щодо участі їх у вихованні та спілкуванні з онуком, доказів чинення перешкод не надано суду. Крім того, жодного висновку щодо умов проживання та створених умов для дитини всіх трьох позивачів орган опіки та піклування не надав суду. Позивачі у період воєнного стану жодного разу не цікавились дитиною, не бажали приймати участь у її вихованні та спілкуванні. З позовними вимогами щодо графіку відвідування та спілкування з дитиною ОСОБА_5 повністю не погоджується, оскільки він категорично не відповідає графіку та способу життя як дитини, так і його матері. Бажає визначення способу участі батька, баби та діда у спілкуванні з малолітнім сином виключно у присутності матері. Вважає, що зустрічі з позивачами повинні проходити: в її присутності до досягнення дитиною не менше 10 років; по місцю проживання дитини до досягнення ним не менше 10 років; відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.10.2021 року №1210 за взаємним узгодженням, враховуючи пору року, погодні умови тощо, адже саме такий графік максимально враховує інтереси дитини; не повинні порушувати розпорядок дня дитини, відвідування ним ДНЗ та занять з розвитку (т. 1 а.с. 167-174).

06.09.2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , у якому позивач за зустрічним позовом просила зобов`язати останнього виконати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.10.2021 року №1210. В обґрунтування вимог за зустрічним позовом зазначила, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.10.2021 року №1210 ОСОБА_1 визначено порядок побачень із сином, а саме: щосуботи з 10:00 до 12:30 у присутності матері дитини та за відсутності третіх осіб. Якщо робочий день батька випадає на суботу, побачення з дитиною переноситься на неділю з 10:00 до 12:30. За згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок участі у вихованні та побачень батька з дитиною. Однак ОСОБА_1 рішення виконавчого комітету не виконав, відверто ігнорує і не виконує по теперішній час (т. 1 а.с. 201-208).

У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позові, просили їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що доступу до дитини у нього не було з народження сина. Саме відповідач не виконувала рішення виконкому про визначення порядку побачень з сином, на телефонні дзвінки з приводу побачень з сином не відповідала. Невідомо в якому дошкільному закладі перебуває ОСОБА_10 , які відвідує гуртки. Мати не повідомила про народження дитини, про його хрещення. У позивача вдома син жодного разу не був. ОСОБА_1 просив визначити графік побачень з дитиною без присутності матері, що б не перетворювати це у з`ясування стосунків та просив відмовити у задоволенні зустрічного позову. Додав, що працює з 8 до 17 з понеділка по п`ятницю та ще в середньому два вихідних дні в місяць чергує згідно з графіком.

Позивач ОСОБА_2 пояснив, що під час війни постійно тримав зв`язок з батьком відповідача, проте останній відмовився від запропонованої допомоги. До дня звернення із первісним позовом всього чотири рази бачився з онуком, останній раз в жовтні 2021 року. Проте з листопада 2023 року зустрічі з дитиною почали відбуватися один раз на 1-2 тижні у вихідний день протягом двох годин. Працює з 9 до 18, субота, неділя вихідні. З приводу запропонованого графіку вважає, що можливі різні варіанти.

Позивач ОСОБА_3 надала пояснення про те, що потрібно шукати спільну мову, безумовно з урахуванням інтересів дитини. Підтвердила, що із чоловіком бачили дитину чотири рази. Працює так само з 9 до 18, субота, неділя вихідні.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погодились із запропонованим органом опіки та піклування графіком побачень з онуком.

Представник позивачів адвокат Вернидуб Д.В. в судовому засіданні позов підтримав. Звертав увагу на рівність прав батьків в участі у вихованні дитини та підтвердив, що за час розгляду справи відбулося кілька зустрічей бабусі і дідуся з онуком, законне право на спілкування з яким вони мають. Вважає, що коли почнеться нормальне спілкування між сторонами, то зустрічі з дитиною можна проводити без обов`язкової участі матері. Також сторони можуть відступити від графіку побачень з дитиною, щоб знайти компромісний графік.

Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що не перешкоджала ОСОБА_1 у зустрічах з дитиною. Це саме батько самоусунувся від участі у вихованні сина. Наполягає на обов`язковій присутності під час зустрічей з дитиною, яка не знає позивачів, із урахуванням розпорядку дня сина та його потреб. Місце зустрічі може бути узгоджене між сторонами, бажано без великого скупчення людей і при поганій погоді, недалеко від дому. Зустрічі із дитиною без її участі можливі при досягненні сином 14 років. Кожного тижня можливі зустрічі з дитиною з 10 до 12:30 до чотирнадцятиріччя сина. В літні та зимові канікули заперечує проти поїздок дитини з позивачами навіть за її присутності.

Представник відповідача адвокат Петрушина Л.А. не погодилася із визначеним органом опіки графіком побачень з сином без участі матері. За словами адвоката, останні три суботи баба і дід не спілкуються з онуком та вона не знає як буде налагоджувати контакт з дитиною батько. До того ж, до цього часу він не робив жодних кроків, щоб зустрітись із сином. Якщо б в рішенні прописали з 14-річного віку зустрічі без присутності матері, то можливо б її довіритель погодилась на запропонований графік.

Представник третьоїособи -Служби (управління)у справахдітей Житомирськоїміської,відповідаючи напитання стосовновизначеного органомопіки тапіклування способуучасті позивачіву вихованніта спілкуванні дитиною,в судовомузасіданні пояснив,що якщоробочий деньбатька випадаєна суботу,то часзустрічі визначаєтьсяза домовленістюміж сторонами.Часи зустрічідля позивачівбудуть загальні,так якінакше зустрічдитини збатьком,дідом ібабою булидовшими.Коли дитиназвикне добатька,то допускаєїх зустрічібез присутностіматері.Представник зауважив,що назасіданні органуопіки детально не обговорювались зустрічі позивачів за первісним позовом з дитиною під час зимових, літніх канікул, так як спочатку доречно налагодити контакт батька з дитиною.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у них докази, суд дійшов висновку про те, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а у задоволенні зустрічного позову належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_8 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 15).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 16).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15.09.2021 року шлюб, зареєстрований 16 червня 2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвано (т. 1 а.с. 17-18).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.10.2021 року №1210 ««Про участь у вихованні та порядок побачень ОСОБА_1 із сином ОСОБА_8 » визначено ОСОБА_1 порядок побачень із сином ОСОБА_8 щосуботи з 10.00 до 12.30 години у присутності матері дитини та за відсутності третіх осіб. Якщо робочий день батька випадає на суботу, побачення з дитиною переноситься на неділю з 10.00 до 12.30 години. За згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок участі у вихованні та побачень батька з дитиною (т. 1 а.с. 21).

На неодноразові заяви ОСОБА_1 про порушення його прав щодо участі у вихованні та порядок побачень із сином ОСОБА_12 , визначених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.10.2021 року №1210, служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради повідомила листом від 21.04.2022 року, що у ситуації, яка склалася, повноваження, якими наділена служба у справах дітей, не дають змоги всупереч волі ОСОБА_4 здійснити комплекс дій, направлених на усунення перешкод у спілкуванні з сином. У листі також йдеться про те, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради від 09.11.2021 року та у подальшому листуванні сторонам роз`яснено необхідність у подальшому обов`язкового виконання рішення виконавчого комітету, зокрема, право того з батьків, хто проживає окремо, кому чиняться перешкоди щодо участі у вихованні дитини, звернутися до суду (т. 1 а.с. 26-27).

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, враховуючи вік дитини, виходячи з її інтересів, вважає доцільним визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : щосуботи з 10:00 до 12:30 години у присутності матері дитини. Якщо робочий день матері випадає на суботу, побачення з дитиною переноситься на неділю з 10:00 до 12:30 години. Після досягнення ОСОБА_13 п`ятирічного віку збільшити тривалість побачень ОСОБА_1 з сином кожної першої та третьої суботи місяця з 12:30 до 18:00 години без участі матері. За згодою обох батьків, діда та баби ними може бути визначений додатковий порядок побачень з дитиною. Висновок був затверджений рішенням виконкому №426 від 20.03.2024 року (т. 2 а.с. 46-47).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша, друга статті 3 Конвенції про права дитини).

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини першатретя статті 157 СК України).

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання (стаття 158 СК України).

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (частини перша, друга статті 159 СК України).

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на виховання обома батьками.

Відповідно до частини першої статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).

Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» (заява № 22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15, провадження № 61-14491сво20.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23.09.1994, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16.07.2015, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12.07.2016).

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, баба, дід, які проживають окремо від дитини, також мають право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку, бабі, діду спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд зауважує, що наявність конфлікту та неприязні відносини між ОСОБА_5 та насамперед позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , не є підставою для обмеження права останнього на спілкування з сином.

На думку суду, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачі за первісним позовом мають негативний вплив на дитину (онука), а присутність матері під час зустрічей позивачів з дитиною (онуком) у подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, з огляду на неприязні стосунки сторін у справі. Посилання ОСОБА_5 у відзиві та зустрічній позовній заяві на те, що ОСОБА_1 періодично вчиняє неадекватні дій, має негативне ставлення до власного сина, не відчуває батьківських почуттів, а також на те, що позивачі за первісним позовом після народження дитини погрожували відповідачу за первісним позовом і членам її сім`ї не знайшли свого достеменного підтвердження в ході розгляду справи. Виключно суб`єктивна думка ОСОБА_5 та цілий ряд її звернень до різних інстанцій, відповідей останніх на такі звернення, не є достатніми доказами скоєння зазначених дій. Зокрема, суду не надано доказів притягнення будь-кого з позивачів за первісним позовом до кримінальної або адміністративної відповідальності, у тому числі за вчинення насильства по відношенню до матері або дитини.

Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування у своєму останньому висновку щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною (т. 2 а.с. 46-47) зазначив, що фактично відразу після народження ОСОБА_14 батько, дід та баба були позбавлені можливості бачитися та спілкуватися з дитиною, намагалися налагодити стосунки з ОСОБА_15 , проте бажаного результату не досягли. Після прийняття рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.10.2021 року № 1210 батько мав змогу лише один раз побачити сина ОСОБА_13 . У подальшому через суперечки батько, дід та баба можливості бачитися, спілкуватися з дитиною не мали ні безпосередньо, ні у режимі телефонного зв`язку.

Аналізуючи пояснення сторін у справі та наявні у матеріалах справи письмові докази суд дійшов переконання, що неактивна участь батька в житті сина спричинена тривалим конфліктом між колишнім подружжям, проживанням ОСОБА_1 окремо від сина та неналежним усвідомленням матір`ю необхідності участі батька у вихованні сина, незважаючи на конфліктні стосунки між сторонами. Після розірвання шлюбу із відповідачем запервісним позовом ОСОБА_1 фактично позбавлений можливості спілкуватися із сином, що призводить до того, що формування ставлення дитини до батька відбувається лише за впливом матері, яка має вкрай неприязні стосунки із колишнім чоловіком.

Разом з тим суд вважає, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері на початковому етапі може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно може не сприймати позивача як батька. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово, на думку суду, буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька. Відтак, суд вбачає можливість збільшити тривалість побачень батька із сином без участі матері тільки після досягнення дитиною семирічного віку.

Посилання ОСОБА_5 у відзиві на відсутність доказів, які б підтверджували наявність перешкод із її боку щодо участі діда й баби у вихованні онука та спілкуванні з ним суд сприймає критично, оскільки наявність спору із цього приводу свідчить про зворотне. Так, у затвердженому рішенням виконавчого комітету міської ради висновку №426 від 20.03.2024 року орган опіки та піклування вказує, що після прийняття рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.10.2021 року № 1210 через суперечки дід та баба можливості бачитися, спілкуватися з дитиною не мали ні безпосередньо, ні у режимі телефонного зв`язку та лише із листопада 2023 року між матір`ю дитини ОСОБА_15 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 досягнуто домовленості щодо спілкування з онуком, розпочалися й тривають їх побачення з ОСОБА_13 у присутності матері дитини.

Матеріали справи не містять доказів часу відвідування дитиною ОСОБА_13 дитячого садка, гуртків (секцій), проте суд з даного приводу зважає на надані матір`ю дитини пояснення при визначенні позивачам за первісним позовом способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між батьком та дитиною, дідом, бабою та онуком, врахувавши висновок органу опіки та піклування, а також інтереси дитини, її вік та звичний розпорядок дня, інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та вихованні дитини (онука) шляхом побачень у певні дні місяця, а саме:

-до досягнення дитиною семирічного віку - кожну суботу тижня з 10:00 год. до 12:30 год. за місцем проживання дитини у присутності матері дитини; якщо робочий день матері припадає на суботу, побачення з дитиною переноситься на неділю з 10:00 год. до 12:30 год.;

-після досягнення дитиною семирічного віку встановити наступнийчас спілкуваннябатька зсином - кожну середу тижня з 18:00 год. до 20:00 год. без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути, у тому числі за місцем проживання батька; кожну першу та третю суботу місяця, а також другу та четверту неділю місяця із 12:00 год. до 17:00 год. без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути, у тому числі за місцем проживання батька;

-після досягнення дитиною семирічного віку встановити наступний час спілкування діда й баби з онуком - кожну першу та третю суботу місяця, а також другу та четверту неділю місяця із 12:00 год. до 15:00 год. без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути.

У зв`язку із визначенням вказаного порядку участі позивачів за первісним позовом у спілкуванні та вихованні дитини (онука) у задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

Виходячи з фактичних обставин справи та насамперед інтересів дитини, суд не вбачає підстав для визначення порядку участі позивачів за первісним позовом у вихованні дитини у спосіб, про який вони просять у позові, тобто фактично всі вихідні дні з 10 по 18 год., та вважає це неприйнятним, оскільки у такому разі будуть порушені права дитини на спілкування з матір`ю у вільний від занять у дитячому садку (та в подальшому школі) час.

Також суд погоджується з думкою представника третьої особи про недоречність на даному етапі взаємовідносин сторін у справі визначати позивачам за первісним позовом спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином (онуком), що передбачає зустрічі сина з батьком, бабою та дідом протягом літнього (зимового) періоду без присутності матері та інших осіб. Разом з тим, у подальшому сторони за домовленістю між собою та за бажанням дитини можуть визначити інший, додатковий порядок побачень із сином (онуком).

Суд вважає за можливе додати, що зі спливом часу кожна зі сторін не позбавлена права за наявності суттєвих, обґрунтованих підстав для цього (зокрема, обставин, пов`язаних із віком дитини, станом її здоров`я, психоемоційним станом тощо) звернутись до суду з позовом з метою зміни способу участі у вихованні дитини та режиму спілкування з нею, проте суд наголошує, що таке звернення не повинно мати під собою підґрунтя для створення перепон у виконанні первинного рішення суду, створення штучних перешкод у реалізації законних прав одного з батьків, діда або баби брати участь у вихованні дитини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_5 на користь кожного із позивачів за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір в сумі по 496,20 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що підтверджено документально.

Керуючись ст.ст. 141, 153, 157-159, 257, 263 СК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

до досягнення сином (онуком) семирічного віку:

-кожну суботу тижня з 10:00 год. до 12:30 год. за місцем проживання дитини у присутності матері дитини; якщо робочий день матері припадає на суботу, побачення з дитиною переноситься на неділю з 10:00 год. до 12:30 год.

Після досягнення дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , семирічного віку визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином:

- кожну середу тижня з 18:00 год. до 20:00 год. без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути, у тому числі за місцем проживання батька; кожну першу та третю суботу місяця, а також другу та четверту неділю місяця із 12:00 год. до 17:00 год. без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути, у тому числі за місцем проживання батька.

Після досягнення дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , семирічного віку визначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із онуком:

- кожну першу та третю суботу місяця, а також другу та четверту неділю місяця із 12:00 год. до 15:00 год. без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 496,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 496,20 грн.

У задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач за первісним позовом 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Позивач за первісним позовом 3: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа: Служба (управління) в справах дітей Житомирської міської ради, адреса: м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, код. ЄДРПОУ 25777327.

Суддя Д.В. Кузнєцов