Ухвала

від 25.04.2024 по справі 295/1685/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1685/24

Категорія 82

2/295/1048/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Севастополя про скасування арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить скасувати арешт нерухомого майна, накладений 12.10.2007 року за №5830736 Першою севастопольською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Державної виконавчої служби Ленінського району м. Севастополя АВ 611202, АА 179446 від 10.10.2007 року (об`єкт обтяження: невизначене майно, усе майно).

Ухвалою від 05.02.2024 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Копію ухвали отримано позивачем 04.04.2024 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у визначений строк недоліки позивачем усунуті не були.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.06.2007 року внесено запис про припинення відповідача у справі Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Севастополя в результаті ліквідації.

За змістом пункту 1 частини першої статті 186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 48ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У статті 46ЦПК України вказано, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

За частинами першою, п`ятою статті 104Цивільного кодексуУкраїни юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У статті 55ЦПК України зазначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі припинення юридичної особи можливе за статтею 55ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, таке припинення відбулось після відкриття провадження у справі.

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, яка також підтримана у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 203/3236/19.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, наведені обставини вказують на наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом відповідач не мав цивільної процесуальної правосуб`єктності.

Керуючись ст. 186 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Севастополя про скасування арешту.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя